Рішення № 18212753, 05.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/25105.09.11 За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1

до Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт»- Державного підприємства «Укроборонсервіс»

про стягнення 10876, 64 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: не зявились

від відповідача: Шпиленко І.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання юридичних послуг № 283-29011/15-10 від 12.10.2010 р. у розмірі 10750, 00 грн., а також 3% річних у розмірі 40, 64 грн. та 86, 00 грн. інфляційних нарахувань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 20.07.2011 р. за участю представників сторін, яких зобовязано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив, мотивуючи свої заперечення тим, що між сторонами не підписувались акти приймання-передачі наданих юридичних послуг, а тому у даному випадку обовязок щодо оплати вказаних послуг не настав.

Крім того, обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач стверджує, що у нього є сумніви стосовно того, що позивач приймав участь у судових засіданнях за завданням відповідача та зазначає, що ксерокопії журналів судових засідань, надані позивачем, не є належними доказами на підтвердження виконання позивачем своїх зобовязань, оскільки зазначені копії не засвідчені в установлено порядку.

Тож, відповідач звертає увагу на те, що з огляду неможливість встановити кількість судових засідань, у який брав участь позивач, сторонами не підписаний акт приймання-передачі наданих юридичних послуг, як це передбачено п. 4.1. договору, а тому строк оплати наданих послуг, встановлений п. 5.1 договору не настав.

Розгляд справи переносився через незявлення у судове засідання повноважного представника позивача та неналежне виконання сторонами вимог суду.

У процесі провадження у справі позивач подав заяву про витребування від Шосткинського міськрайонного суду оригіналів протоколів 43-х судових засідань у яких приймав участь ОСОБА_1. Заява мотивована неможливістю самостійно отримати зазначені документи.

Розглянувши у даному судовому засіданні вищевказане клопотання позивача про витребування доказів, суд відмовляє у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ. Господарський суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону.

Разом з тим, суд відзначає, що відповідно до положень ст. 198 Цивільного процесуального кодексу України у місцевих загальних судах ведеться журнал судового засідання.

Крім того, у відповідності до Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 27.06.2006 р. № 68 оригінали процесуальних документів підшиваються до матеріалів справи.

Тож, наведене свідчить про неможливість витребування оригіналів протоколів засідань Шосткинського міськрайонного суду, а відтак клопотання позивача не підлягає задоволенню.

У даному судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача на виклик суду не зявився.

Приймаючи до уваги, що учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника позивача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 05.09.2011 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2010 р. між Приватним підприємцем ОСОБА_1 та Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт»- Державним підприємством «Укроборонсервіс»укладено договір про надання юридичних послуг № 283-29011/15-10, за умовами якого позивач зобовязався надавати відповідачу консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне підприємство «Укроборонсервіс» в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних та господарських судах України за завданням відповідача, а замовник зобовязується оплатити позивачу зазначені послуги.

Відповідно до п. 2.1. договору послуги надаються відповідачу шляхом усного та письмового юридичного консультування, у тому числі надання консультаційних послуг щодо захисту інтересів відповідача в органах судової влади, складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв тощо, особистої участі та представництва відповідача в загальних та господарських судах України.

Пунктами 4.1., 4.2. договору передбачено, що відповідач оплачує позивачу плату у розмірі 250 грн. за представництво інтересів Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт»- Державного підприємства «Укроборонсервіс»в одному судовому засіданні. На прикінці кожного місяця сторони підписують двосторонній акт приймання-передачі наданих юридичних послуг, в якому зазначається кількість судових засідань, у яких позивач приймав участь. Разом із підписанням зазначеного акту позивач надає відповідачу копії всіх процесуальних документів, що готувались ним від імені відповідача та рахунок на оплату послуг за звітний місяць. У разі набрання чинності рішенням органу судової влади на користь відповідача, останній додатково сплачує позивачу одноразову винагороду у розмір 1000, 00 грн.

Згідно з п. 5.1. договору за представництво інтересів Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт»- Державного підприємства «Укроборонсервіс»оплата здійснюється не пізніше пяти банківських днів після підписання двостороннього акту приймання-передачі наданих послуг.

Договір, відповідно до п. 7.1., набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2010 р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що брав участь у 43 судових засіданнях, в той час як відповідач в порушення умов договору № 283-29011/15-10 від 12.10.2010 р. та вимог ст. 526 Цивільного кодексу України за надані послуги не розрахувався, у звязку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 10750, 00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 40, 64 грн. та 86, 00 грн. інфляційних нарахувань за прострочення виконання зобовязань щодо сплати.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обовязками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Як стверджує позивач, він представляв інтереси Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт»- Державного підприємства «Укроборонсервіс»у справах про поновлення на роботі в Державному підприємстві «Укроборонсервіс»та стягнення моральної та матеріальної шкоди працівників та брав участь у 43 засіданнях Шосткинського міськрайонного суду у якості представника Державного підприємства «Укроборонсервіс».

Відповідно до ч. 1 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У відповідності до ст. 198 Цивільного процесуального кодексу України одночасно з проведенням фіксування технічними засобами секретарем судового засідання ведеться журнал судового засідання, у якому зазначаються, зокрема, імена (найменування) сторін та інших осіб, що беруть участь у справі.

Згідно з ч. 3 ст. 198 Цивільного процесуального кодексу України журнал судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно після судового засідання і приєднується до справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Тож, належними доказами участі позивача у судових засіданнях у справах в інтересах відповідача, зокрема, можуть бути копії відповідних журналів судових засідань, підписані секретарем судового засідання та засвідчені відповідно до вимог чинного законодавства України.

Проте у матеріалах справи містяться належним чином засвідчені копії журналів судових засідань Шосткинського міськрайонного суду, якими підтверджується участь ОСОБА_1 у якості представника Державного підприємства «Укроборонсервіс»у 12 судових засіданнях.

Решта копій журналів судових засідань, які подані позивачем у якості доказів участі ОСОБА_1 у судових засідання Шосткинського міськрайонного суду у якості представника Державного підприємства «Укроборонсервіс», не є такими у розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що, по-перше, вказані журнали не засвідчені як того вимагає ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України та, по-друге, не містять підпису секретаря судового засідання, наявність якого є обовязковою в силу вимог ч. 3 ст. 198 Цивільного процесуального кодексу України.

Як встановлено судом, 06.05.2011 р. позивач разом із супровідним листом від 05.05.2011 р. надіслав на адресу відповідача копії журналів судових засідань, копії судових повісток та акт виконаних робіт, які відповідачем отримано 11.05.2011 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

Так, умовами договору № 283-29011/15-10 від 12.10.2010 р. передбачено, що обовязок відповідача щодо оплати вартості наданих послуг настає після підписання відповідного акту приймання-передачі.

Разом з тим, відповідач ухиляється від підписання акту-приймання передачі наданих послуг з підстав недоведеності участі позивачу у судових засіданнях.

При цьому, матеріалами справи фактично підтверджується участь позивача у 12-ти судових засіданнях Шосткинського міськрайонного суду та, відповідно, надання позивачем юридичних послуг, які передбачені договором № 283-29011/15-10 від 12.10.2010 р. на суму 3000, 00 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем обовязку щодо оплати вартості наданих позивачем юридичних послуг, які передбачені договором № 283-29011/15-10 від 12.10.2010 р., відповідно до п. 5.1. договору настав через пять днів після отримання від ОСОБА_1 копій журналів судових засідань, копії судових повісток та акту виконаних робіт.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 283-29011/15-10 від 12.10.2010 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, твердження відповідача про те, що у даному випадку у відповідача не настав строк для виконання зобовязань щодо сплати, та заперечення щодо участі позивача у 12 засіданнях суду, визнаються судом необґрунтованими.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором № 283-29011/15-10 від 12.10.2010 р. підлягають частковому задоволенню в сумі 3000, 00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 40, 64 грн. та 86, 00 грн. інфляційних нарахувань за період з 06.05.2011 р. до 21.06.2011 р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що копії журналів судових засідань, копії судових повісток та акт виконаних робіт відповідачем отримано 10.05.2011 р. та відповідно до п. 5.1.1 договору Дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт»- Державного підприємства «Укроборонсервіс»зобовязане було сплатити вартість наданих юридичних послуг не пізніше 15.05.2011 р.

Таким чином, прострочення виконання відповідачем зобовязання щодо оплати вартості наданих позивачем юридичних послуг за договором № 283-29011/15-10 від 12.10.2010 р. починається з 16.05.2011 р.

Згідно розрахунку суду, здійсненого у відповідності до вимог чинного законодавства (3000, 00 грн.) розмір інфляційних нарахувань за період з 16.05.2011 р. (дата виникнення зобовязання) до 21.06.2011 р. (дата, визначена позивачем самостійно) становить 12, 00 грн. та 3% річних від простроченої суми за вказаний період становить 9, 12 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у розмірі 3000, 00 грн., 12, 00 грн. інфляційних нарахувань 3% річних від простроченої суми у розмірі 9, 12 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Приватного підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт»- Державного підприємства «Укроборонсервіс»(01021, м. Київ, вул. Грушевського, 30/1, код ЄДРПОУ 21552117), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 3000, 00 (три тисячі грн. 00 коп.) грн., 12, 00 (дванадцять грн. 00 коп.) - інфляційних нарахувань, 3% річних від простроченої суми у розмірі 9, 12 (девять грн. 12 коп.) грн., 30, 22 (тридцять грн. 22 коп.) грн. та 65, 57 (шістдесят п?ять грн. 57 коп.) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині у задоволені позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пригунова А.Б.

Повне рішення складено: 12.09.2011 р.