Рішення № 18212625, 08.09.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2011 р. Справа № 5010/1551/2011-27/74 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В.,

при секретарі судового засідання Федорук О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "БЕРТА ПЛЮС" (вул. Б. Хмельницького, 212,

корпус 2, м. Львів, Львівська область, 79037)

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Крона" (Юридична адреса: вул.

Макухи, 2, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76014; Поштова

адреса: вул. Будівельників, 18 "а", м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська

область, 76014)

про стягнення заборгованості в сумі 16 904, 05 гривень.

За участю представників сторін:

Від позивача:Яросевич Б.Б. - представник (паспорт НОМЕР_1 виданий 20.06.1998 року Франківським РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області, довіреність від 22.08.2011 року).

Від відповідача:Обітоцький В.Г. - керівник (паспорт НОМЕР_2 від26.07.1997 року виданий Івано-Франківським МУВС МВС України в Івано-Франківській області).

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство "БЕРТА ПЛЮС" (надалі позивач) звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Крона" (надалі відповідач) заборгованості в сумі 17 062, 74 гривень.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати у справі, а саме 170, 63 гривні державного мита та 236, 00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем договірних зобов'язань, щодо своєчасності розрахунків за договором № Т642 від 01.07.2010 року.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 02.08.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 11.08.2011 року.

Ухвалами суду від 11.08.2011 року, 25.08.2011 року розгляд справи відкладався на 25.08.2011 року, 08.09.2011 року, відповідно.

На підставі ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, представником позивача подано суду заяву про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог (№ 16/88/1 від 07.09.2011 року), згідно з якою він просить суд зменшити розмір позовних вимог і стягнути з відповідача 16 904, 05 гривень заборгованості, а також судові витрати у справі. Заява про уточнення (зменшення) позовних вимог прийнята судом. Справа розглядається у відповідності до уточнених (зменшених) позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у відповідності до вищезгаданої заяви та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав повністю.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між Приватним підприємством "Берта Плюс" (продавець) та Відкритим акціонерним товариством "Крона", 01.07.2010 року укладено договір № Т642, згідно п. 1.1.1. договору якого продавець зобов'язується передати у власність покупця продукти харчування в асортименті відповідно до переданої продавцем комерційної пропозиції та/або прайс-листа, - товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Пунктом 1.1.4. договору передбачено, що кількість та асортимент товару, що передається у власність покупцеві, визначається відповідно до складених і підписаних уповноваженими особами сторін накладних (товарно-транспортних накладних чи інших документів) про приймання-передачу товару.

Відповідно до п. 1.7.1. договору покупець зобов'язаний оплатити продавцю прийнятий від останнього товар протягом 21 календарних днів з моменту прийняття цього товару. У випадку прострочення оплати продавець має право вимагати оплати товару і сплати покупцем 20 % річних за користування чужими грошовими коштами від простроченої оплати за кожен день прострочення.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 46 252, 74 гривень, про що свідчать наявні в матеріалах справи накладні.

Неналежне виконання відповідачем умов договору зумовило виникнення заборгованості в сумі 16 904, 05 гривень.

Позивач, 14.06.2011 року звертався до відповідача з вимогою № вих. № 16/88 про сплату існуючого боргу. Факт направлення на адресу відповідача вищезазначеної вимоги підтверджує список рекомендованої кореспонденції з повідомленням від 14.06.2011 року та фіскальний чек № 4673 від 14.06.2011 року. Відповідач відповіді на вимогу не надав, борг не сплатив.

Суд вважає вимогу позивача обґрунтованою з наступних підстав.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема, із договорів.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи, тому позовна вимога щодо стягнення 16 904, 05 гривень - заборгованості за договором № Т642 від 01.07.2010 року, є обґрунтованою, відповідно позовна вимога такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі в межах позовних вимог заявлених у відповідності до заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог (№ 16/88/1 від 07.09.2011 року), згідно з якою позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованості в сумі 16 904, 05 гривень.

Оскільки, у відповідності до п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 20.10.2006 року № 01-8/2351 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" в разі зменшення чи збільшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Судові витрати за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 629, 655 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

позов Приватного підприємства "БЕРТА ПЛЮС" до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Крона" про стягнення заборгованості в сумі 16 904, 05 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Крона" (Юридична адреса: вул. Макухи, 2, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76014; Поштова адреса: вул. Будівельників, 18 "а", м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76014, ідентифікаційний код: 25070361) на користь Приватного підприємства "БЕРТА ПЛЮС" (вул. Б. Хмельницького, 212, корпус 2, м. Львів, Львівська область, 79037, ідентифікаційний код: 20857760) - заборгованості в сумі 16 904, 05 гривень (шістнадцять тисяч дев'ятсот чотири гривні п'ять копійок), а також 169, 04 гривень (сто шістдесят дев'ять гривень чотири копійки) - сплаченого державного мита та 236, 81 гривень (двісті тридцять три гривні вісімдесят одну копійку) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяМихайлишин В. В. Повне рішення складено 08.09.2011 року

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

___І.В.Григорчук 08.09.11