Рішення № 18212624, 08.09.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2011 р. Справа № 5010/1540/2011-27/70

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В.,

при секретарі судового засідання Федорук О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Атон-XXI", (вул. Солом'янська, 5, офіс 508, Солом'янський район, м. Київ, 03110)

до відповідача: Приватного підприємства "Лідер - VТМ" (Юридична адреса: вул. Грушевського, 17, м. Снятин, Івано-Франківська область, 78300; Фактична адреса: вул. Кобринських, 49, м. Снятин, Івано-Франківська область, 78300)

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в сумі 53 423, 01 гривень, з яких 48 994, 18 гривень - основного боргу, 3 710, 64 гривень - пені та 718, 19 гривень - 3% річних.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явились.

Від відповідача:не з'явились.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Атон-XXI" (далі позивач) звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "Лідер - VТМ" (далі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 53 423, 01 гривень, з яких 48 994, 18 гривень - основного боргу, 3 710, 64 гривень - пені та 718, 19 гривень - 3% річних.

Крім того, позивач просив суд також покласти на відповідача судові витрати у справі, а саме 534, 23 гривень сплаченого державного мита, 236, 00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5 000, 00 гривень витрат за послуги адвоката ОСОБА_1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються зобовязання за договором купівлі - продажу № 01/03 - 04П від 01.03.2011 року, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 53 423, 01 гривень.

Ухвалою суду від 01.08.2011 року порушено провадження у справі № 5010/1540/2011-27/70, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 11.08.2011 року.

Ухвалою суду від 11.08.2011 року відкладено розгляд справи на 25.08.2011 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін та не поданням витребуваних судом доказів.

Представник позивача в судове засідання 25.08.2011року не з'явився, однак направив до суду заяву (Вх. № 7089/11 - свх. від 22.08.2011року), в якій просить розглянути спір без участі повноважного представника позивача за наявними у справі матеріалами. На виконання вимог ухвал суду від 01.08.2011 року та 11.08.2011 року направив до суду витребувані докази.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'являвся, вимоги ухвал суду не виконав, заперечення проти позову не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справу, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які містяться у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Атон-XXI" (продавець) та Приватним підприємством "Лідер - VТМ" (покупець) укладено договір купівлі - продажу № 01/03 - 04П від 01.03.2011 року, відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю товар в асортименті, кількості та по ціні - 135 000, 00 гривень, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити його вартість у порядку і на умовах, визначених цим договором.

Договір набуває чинності з моменту його підписання представниками сторін, зазначених в договорі і діє до повного виконання зобов'язань по договору - повного розрахунку, та передачі товару покупцю (п. 6.1 договору).

Пунктом 2.1 договору сторони обумовили, що строк передачі товару уповноваженому представнику покупця - 3 (три) робочі дні з моменту оплати покупцем вартості товару згідно з умовами п. 3.1 договору.

Згідно пункту 3.1 договору покупець оплачує товар шляхом перерахування 100% вартості товару на поточний рахунок продавця до 15.04.2011 року.

Відповідач порушив умови договору в частині оплати за товар.

Позивач звертався до відповідача з вимогами про сплату боргу з урахуванням пені та штрафу, про що свідчать листи вих. № 20/04/11-03 від 20.04.2011 року та вих. № 10/05/11-03 від 10.05.2011 року. Факт направлення відповідачу листів підтверджують: описи вкладення у цінні листи; фіскальні чеки № 0682 від 22.04.2011 року та № 2537 від 13.05.2011 року; повідомлення про вручення поштових відправлень від 22.04.2011 року (отримано відповідачем 05.05.2011 року) та від 13.05.2011 року (отримано відповідачем 17.05.2011 року).

Відповідач частково сплатив кошти за товар, визначений вищевказаним договором, зокрема в сумі 86 005, 82 гривень. Несплаченим залишився борг в сумі 48 994, 18 гривень.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що в разі порушення покупцем термінів оплати (затримки платежу), зазначених у п. 3.1 договору, продавець має право вимагати від покупця, а останній зобов'язаний за першою вимогою сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості по договору за кожний день затримки платежу. Відповідачу нараховано пеню в сумі 3 710, 64 гривень за період з 16.04.2011 року по 22.07.2011 року.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачу нараховано 3 % річних за період з 16.04.2011 року по 22.07.2011 року, що становить 718, 19 гривень.

Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими з наступних підстав.

Згідно положень, викладених у ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема, із договорів.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Договором купівлі - продажу № 01/03 - 04П від 01.03.2011 року передбачено 100 % передоплату за товар.

Згідно положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230-232 Господарського кодексу України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

В силу ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. А п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконаним.

Умовами договору купівлі - продажу № 01/03 - 04П від 01.03.2011 року (п. 5.1 договору) передбачено обовязок покупця, в разі порушення покупцем термінів оплати, сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, тому вимога щодо стягнення пені в розмірі 3 710, 64 гривень за період прострочення з 16.04.2011 року по 22.07.2011 року є обґрунтованою.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, нараховані позивачем 3 % річних в сумі 718, 19 гривень, за період з 16.04.2011 року по 22.07.2011 року підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи, тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в сумі 53 423, 01 гривень, з яких 48 994, 18 гривень - основного боргу, 3 710, 64 гривень - пені та 718, 19 гривень - 3% річних суд вважає обґрунтованими.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на відповідача.

Щодо стягнення з відповідача 5 000, 00 гривень витрат на оплату послуг адвоката, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Частиною 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Статтею 12 Закону України "Про адвокатуру" передбачено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським обєднанням чи адвокатом.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Атон-XXI" та Кульчицьким Олександром Вікторовичем, що діє на підставі свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю № 3270/10 від 22.03.2007 року укладено договір про надання юридичних послуг № 01/07/11-011 від 01.07.2011 року.

Пунктом 3.1. договору визначено вартість юридичних послуг, зокрема в сумі 5 000, 00 гривень. Факт виплати позивачем коштів адвокату підтверджує платіжне доручення № 911 від 18.08.2011 року на суму 5 000, 00 гривень.

Однак, відповідно до п. 12 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02/5-78 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути не співрозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин, суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Враховуючи підготовчі дії адвоката, суд дійшов висновку про те, що вказана позивачем оплата є надто високою і не спів розмірною обсягу наданих адвокатських послуг, враховуючи характер спору та кількість витраченого адвокатом часу. Тому, відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1 500, 00 гривень.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 625, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 12 Закону України "Про адвокатуру", ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 48, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Атон-XXI" (вул. Солом'янська, 5, офіс 508, Солом'янський район, м. Київ, 03110, ідентифікаційний код: 32957866) до Приватного підприємства "Лідер - VТМ" (Юридична адреса: вул. Грушевського, 17, м. Снятин, Івано-Франківська область, 78300; Фактична адреса: вул. Кобринських, 49, м. Снятин, Івано-Франківська область, 78300, ідентифікаційний код: 31979590) про стягнення заборгованості в сумі 53 423, 01 гривень за договором купівлі - продажу № 01/03 - 04П від 01.03.2011 року - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Лідер - VТМ" (Юридична адреса: вул. Грушевського, 17, м. Снятин, Івано-Франківська область, 78300; Фактична адреса: вул. Кобринських, 49, м. Снятин, Івано-Франківська область, 78300, ідентифікаційний код: 31979590) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атон-XXI" (вул. Солом'янська, 5, офіс 508, Солом'янський район, м. Київ, 03110, ідентифікаційний код: 32957866) 53 423, 01 гривень (п'ятдесят три тисячі чотириста двадцять три гривні одна копійок), з яких 48 994, 18 гривень - основний борг та 3 710, 64 гривень - пеня, 3 % річних - 718, 19 гривень, а також 534, 23 гривень (п'ятсот тридцять чотири гривень двадцять три копійок) - державного мита та 236, 00 гривень (двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1 500, 00 гривень (одну тисячу гривень копійок) - витрат за послуги адвоката.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяМихайлишин В.В. Повне рішення складено 08.09.2011 року

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

___ І.В.Григорчук 08.09.11