Рішення № 18212369, 15.09.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.09.11р.Справа № 21/5005/10859/2011 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Будівельні матеріали та будівництво", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

до Державного підприємства "Смоли", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення 15 940,97 грн. за договором №15 від 05.03.10р. на встановлення строкового земельного сервітуту

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Скиба Т.М.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, дов. №4/011 від 11.01.11р.

від відповідача - ОСОБА_2., дов. №59-01/09 від 01.09.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з відповідача 15 940,97 грн. за договором №15 від 05.03.10р. на встановлення строкового земельного сервітуту .

Свої вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем обов'язків по сплаті земельного податку за встановлення земельного сервітуту.

Відповідач у судовому засідання надав відзив на позовну заяву, в якому позов визнає частково в сумі 15426, 26 грн., обґрунтовуючи це невірним нарахуванням позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 15.09.11р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.03.2010р. між Відкритим акціонерним товариством "Будівельні матеріали та будівництво" (далі - позивач, землекористувач) та Державним підприємством „Смоли” (далі - відповідач, власник комунікацій) укладено договір № !15 на встановлення земельного сервітуту (далі - договір).

Відповідно до п.1.1. Договору земельний сервітут встановлюється відносно земельної ділянки загальною площею 1,0201 га для обслуговування водоводу діаметром 700 мм, яка розташована за адресою м. Дніпродзержинськ, пров. 2-й Вовчанський, 2, 2А, 2Г.

Строковий земельний сервітут встановлено до з1.12.2011р. (п.1.2. Додаткової угоди).

Позивач в своїй позовній заяві зазначає, що відповідач свої обовязки щодо оплати по Договору виконує неналежним чином, у зв'язку з чим станом на 01.04.2011р. за ним утворилась заборгованість в сумі 13294, 87 грн.

Розглянувши позовні вимоги суд прийшов до висновку що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 401 Цивільного кодексу України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій особі, конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Таким чином, сервітут - це право обмеженого користування чужим майном.

Потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом. Отже, підставою встановлення сервітуту є відсутність у особи, у тому числі і у власника майна, можливості задовольнити свої потреби іншим способом, як встановлення права користування чужим майном - сервітуту.

Статтею 98 Земельного кодексу встановлено, що Право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки (ч.2 ст. 100 ЗК України).

Відповідно до п. 3 ст. 101 Земельного кодексу України власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом.

Розділом 3 Договору встановлено порядок розрахунків, згідно якого на підставі ст. 101 Земельного кодексу України власник комунікацій щомісячно відшкодовує землекористувачу втрати по сплаті земельного податку за користування земельною ділянкою загальною площею 1, 0201 га, для чого перераховує кошти у сумі 1572, 66 грн. до 30 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок землекористувача (п. 3.1. Договору).

Власник комунікацій має право відшкодовувати землекористувачу витрати по сплаті земельного податку за користування земельною ділянкою загальною площею 1, 0201 га за квартал, півроку, рік одним платежем у формі передоплати. (п. 3.2. Договору).

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено матеріалами справи станом на дату звернення позивача до суду, за відповідачем рахувалась заборгованість в сумі 13294, 87 грн.

Факт наявності боргу у вищевказаний сумі підтверджується відповідачем у відзиві на позовну заяву від15.09.11р. № 15/09.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача за період прострочення пеню в розмірі 2271, 71 грн., 3% річних 200, 37 грн.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.5. Договору сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату платежів по встановленню земельного сервітуту сплачується пеня у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідач визнаючи правомірність вимог позивача щодо стягнення пені у, у відзиві на позов зазначив про невірність розрахунку цієї суми.

Суд, перевіривши розрахунок позивача в частині стягнення пені встановив, що нарахування здійснено невірно і до стягнення підлягає 2025, 40 грн. за період з 10.02.11р. по 06.07.11р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що 35 річних обчислені позивачем невірно і до стягнення підлягає 105, 99грн. - 3% річних, в частині стягнення 94, 38грн. слід відмовити.

Враховуючи викладене, до стягнення підлягає 13294, 87 грн. основного боргу, 2025, 40 грн. - пені та 105, 99грн. - 3% річних.

В іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати у справі слід покласти на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 548, 610, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.33, 34, 49, 78, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Смоли" (51917, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Аношкіна, буд. 179; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30168850) на користь Відкритого акціонерного товариства "Будівельні матеріали та будівництво" (51900, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Дорожня, буд. 64; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01235047) 13294, 87 грн. (тринадцять тисяч двісті дев'яносто чотири грн. 87 коп.) - основного боргу, 2 025, 40 грн. (дві тисячі двадцять п'ять грн. 40 коп.) - пені, 105, 99грн. (сто п'ять грн. 99 коп.) - 3% річних, 154, 26 грн. (сто пятдесят чотири грн. 26 коп.) - витрати на оплату державного мита, 228, 38грн. (двісті двадцять вісім грн. 38 коп.) - витрат на оплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 20.09.2011р.