Ухвала суду № 18212071, 02.08.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"02" серпня 2011 р.                               м. Київ                                        К/9991/25603/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                        Голубєвої Г.К.

Суддів                                                  Костенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Островича С.Е.

Степашка О.І.

при секретарі судового засідання: Навасардян М.Г.,

розглянувши касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНВІ" та Державної податкової інспекції у м. Житомирі

на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 року

по справі № 2а-235/10/0670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНВІ"

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОНВІ" звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000292201/0 від 02.07.2009 року (№0000292201/1 від 10.09.2009 року, №0000292201/2 від 02.11.2009 року, №0000292201/3 від 11.01.2010), №0001522301/0 від 02.07.2009 року, №0001522301/1 від 10.09.2009 року, №0001522301/2 від 02.11.2009 року, №0001522301/3), №0001512301/0 від 02.07.2009 року, №0001512301/1 від 10.09.2009 року, №0001512301/2 від 02.11.2009 року, №0001512301/3), №0005201702/0 від 02.07.2009 року, №0005201702/1 від 10.09.2009 року, №0005201702/2 від 02.11.2009 року, №0005201702/3 від 11.01.2010 року), №0002732301/2 від 02.11.2009 року (№0002732301/2 від 09.12.2009 року, №0002732301/3).

          Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.11.2010 року позов задоволено частково; визнано незаконними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0001522301/0 від 02.07.2009 року, №0001522301/1 від 10.09.2009 року, №0001522301/2 від 02.11.2009 року, №0001522301/3, №0001512301/0 від 02.07.2009 року, №0001512301/1 від 10.09.2009 року, №0001512301/2 від 02.11.2009 року. №0001512301/3. В решті позову відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 року у даній справі рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні решти позовних вимог скасовано частково. Резолютивну частину постанови викладено в такій редакції: "Позов задовольнити частково. Визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі за №0001522301/0 від 02.07.2009 року, №0001522301/1 від 10.09.2009 року, №0001522301/2 від 02.11.2009 року, №0001522301/3, №0001512301/0 від 02.07.2009 року, №0001512301/1 від 10.09.2009 року, №0001512301/2 від 02.11.2009 року, №0001512301/3.

Визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі №0000292201/0 від 02 липня 2009р. (№0000292201/1 від 10 вересня 2009р., №0000292201/2 від 02 листопада 2009р., №0000292201/3 від 11 січня 2010р.) в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 227607,00грн., в тому числі за основним платежем 75869,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 151738,00грн. В решті позову відмовити."

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій сторони у справі подали касаційні скарги, у яких просять їх скасувати, оскільки вважають, що судові рішення було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у м. Житомирі проведена виїзна планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНВІ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.12.2008 року, про що складено акт від 18.06.2009 року №3771/23-1/24705171/0110.

В акті перевірки зазначено про виявлення наступних порушень:

1) пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон № 334/94-ВР), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в сумі 485946,00 грн..

2) п.4.1, п.6.5 ст.6, пп.7.3.6 п.7.3, пп.7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.2. п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168/97-ВР), в результаті чого встановлено заниження ПДВ в сумі 608760,00 грн.

3) пп.6.3.2 п.6.3 ст.6, п.7.1 ст.7, пп.16.3.2 п.16.3 ст.16 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі –Закон № 889-IV), п.4 Порядку надання документів та їх склад при застосування податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 року №2035. Підприємством було надано працівникам податкову соціальну пільгу при звільненні, що призвело до виникнення недоотримання податку в сумі 87,02 грн.; пп.16.4.1 п.16.4 ст.16 Закону України від 21.12.2000р. №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі –Закон №2181-III) за несвоєчасне перерахування податку до бюджету донарахованого пеню в сумі 41,95 грн.

4) п.п.13.2, 13.5 ст.13 Закону № 334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток іноземних юридичних осіб за ІІІ квартал 2007 року - І квартал 2008 року на суму 100024,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки та в результаті процедури адміністративного оскарження податковим органом було сприйнято вищезазначені спірні податкові повідомлення-рішення, якими визначені відповідні суми податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій).

Змінюючи постанову суду першої інстанції та частково задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Даючи оцінку обґрунтованості прийняття податкових повідомлень-рішень №0001512301/0 (№0001512301/1, №0001512301/2, №0001512301/3), суди встановили, що податковим органом не надано доказів про проведення перевірок контрагентів товариства - ТОВ "Енергокомплект ЛТД", ТОВ "Альфамет", ТОВ "Алмар Трейдінг ЛТД", ТОВ ВК "Машбудлізінг" з питань взаємовідносин з позивачем та про дослідження питання щодо можливість здійснення таких господарських операцій контрагентами, а тому прийшли до обґрунтованих висновків щодо безпідставності твердження відповідача про відсутності у контрагентів умов (кількість працюючих, відсутність складських приміщень та основних фондів) для поставки сировини в кількості згідно договорів поставки.

Щодо висновків податкового органу про нікчемність угод, укладених позивачем із вищезазначеними контрагентами, суди, встановивши, що при визнанні угод нікчемними податковим органом не дотримано вимог ст.215, 228 ЦК України, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, правильно зазначили, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено умислу укладення угод між ТОВ "ОНВІ" та контрагентами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

При цьому судами встановлено, що до справи відповідачем не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій. Висновок відповідача про "безтоварність" господарської операції носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами. Здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ "Енергокомплект ЛТД", ТОВ "Альфамет", ТОВ "Алмар Трейдінг ЛТД", ТОВ ВК "Машбудлізінг" підтверджено належним чином оформленими рахунками-фактурами, видатковими і податковими накладними, платіжними дорученнями, договорами поставки та на виконання робіт, актами форми КБ-2, актами приймання-здачі виконаних робіт, статутом підприємства, ліцензіями на право здійснення певної роботи, оборотно-сальдовими відомостями, а також документами, що підтверджують можливість підприємством здійснювати зазначені господарські операції.

Отже, правильними є висновки судів про безпідставність нарахування позивачу податкових зобов'язань по податку на прибуток в сумі основного платежу 485946,00грн. та нарахованих штрафних санкцій.

Даючи оцінку обґрунтованості прийняття податкових повідомлень-рішень №0001522301/0 (№0001522301/1, №0001522301/2, №0001522301/3), суди, встановивши помилковість припущень податкового органу щодо нікчемності угод, дійшли правильних висновків, що позивачем обґрунтовано включено до податкового кредиту суми ПДВ по операціях з поставки, а також отримання ремонтних послуг та послуг оренди в рамках укладених угод на загальну суму 608760,00 грн., а відтак і щодо відсутності порушення позивачем вимоги пп.7.4.5. п.7.4 п.7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість.

При цьому суди правильно виходили з того, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, є підставою для формування податкового кредиту, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

З урахуванням викладеного, суди дійшли правильного висновку, що позивач на підставі належним чином оформлених податкових накладних по чинним угодам з контрагентами ТОВ "Енергокомплект ЛТД", ТОВ "Альфамет", ТОВ "Алмар Трейдінг ЛТД", ТОВ ВК "Машбудлізінг" формував податковий кредит, а, отже, нарахування податковим органом основного платежу і застосованих штрафних санкцій по податку на додану вартість є неправомірним.

Висновку щодо правомірності податкових повідомлень-рішень №0005201702/0 (№0005201702/1, №0005201702/2, №0005201702/3) суди дійшли, достовірно встановивши, що позивач, заявляючи вимогу про їх скасування, на спростування висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, не зазначив та не надав судам жодного доказу.

У той же час, суд апеляційної інстанції, з урахуванням вимог п.13.1 ст.13, п. 1.21 ст. 1 Закону №334/94-ВР та з посиланням на приписи Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал, яка була ратифікована Україною 26 травня 1995 року, дійшов обґрунтованих висновків щодо неправомірності прийняття податкових повідомлень-рішень №0000292201/0 (№0000292201/1, №0000292201/2, №0000292201/3) в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 227607,00 грн., в тому числі за основним платежем 75869,00 гри., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 151738,00 грн.

          Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційних скарг порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до ст. 224 КАС України, касаційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення –без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

          Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНВІ" та Державної податкової інспекції у м. Житомирі залишити без задоволення.

          Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 року по справі № 2а-235/10/0670 залишити без змін.

          Справу повернути до суду першої інстанції.

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.

Судді підписКостенко М.І.

підписМаринчак Н.Є.

підписОстрович С.Е.

підписСтепашко О.І. Ухвала складена у повному обсязі 05.08.2011р.

Суддя Г.К. Голубєва