Ухвала суду № 18212067, 02.08.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" серпня 2011 р.                               м. Київ                                        К/9991/13030/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                        Голубєвої Г.К.

Суддів                                                  Костенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Островича С.Е.

Степашка О.І.

при секретарі судових засідань:           Навасардян М.Г.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш"

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011 року

по справі № 2-а-1975/10/2610

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 24 липня 2009 року №0000532322/0, від 09 жовтня 2009 року №0000532322/1, від 10 грудня 2009 року №0000532322/2 та від 12 лютого 2010 року за №0000532322/3.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2010 року у даній справі позов задоволено та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення з мотивів безпідставності їх прийняття.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2010 року та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову з мотивів безпідставності заявлених вимог.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011 року, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін постанову суду першої інстанції, оскільки скаржник вважає її такою, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що на підставі висновків невиїзної позапланової документальної перевірки позивача з питань достовірності нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "УКР АГРО ІНВЕСТ" за період з 01.06.2007 року по 01.02.2008 року та в результаті процедури адміністративного оскарження, податковим органом прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, якими позивачу на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000р. №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі – Закон №2181-III), за порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168/97-ВР) визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 8785314,00 грн., в т.ч. 5856876,00 грн. основного платежу та 2928438,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Зі змісту Акта перевірки вбачається, що в ході проведення досудового слідства встановлено, що позивач мав фінансово-господарські відносини з ТОВ "УКР АГРО ІНВЕСТ", на розрахунковий рахунок якого ТОВ "Юромаш" протягом 2007 - 2008 років безпідставно, на думку відповідача, перераховувало грошові кошти.

Позивач, на думку відповідача, діяв без належної обачності і йому мало бути відомо про фактичний та адміністративно-майновий стан ТОВ "УКР АГРО ІНВЕСТ", умови ведення цим підприємством господарської діяльності та порушення, які ним допускались. Врезультаті порушення контрагентом ТОВ "УКР АГРО ІНВЕСТ" своїх податкових зобов’язань, приписів чинного законодавства, угоди, укладені з ТОВ"Юромаш" мають протиправний характер, по суті спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, а отже, згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемною, а отже, право ТОВ "ЮРОМАШ" на віднесення до складу валових витрат на підставі рахунків фактур, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, наданих на виконання таких угод, не виникає. Вказану позицію відповідача апеляційний суд визнав обґрунтованою.

Однак, з такими висновками апеляційного суду колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 червня 2007 року між позивачем та ТОВ "УКР АГРО ІНВЕСТ" укладено договір №DH 06/07 на передпродажну підготовку та введення в експлуатацію техніки, який від імені ТОВ "УКР АГРО ІНВЕСТ" підписано директором –Матвієнком М.В.

За період, що перевірявся, а саме з 01 червня 2007 року по 01 лютого 2008 року, ТОВ"УКР АГРО ІНВЕСТ" надано позивачу послуг за Договором на загальну суму 35141257,00грн., в т.ч. податок на додану вартість –5856876,19 грн. Факт виконання взаємних господарських зобов’язань за Договором підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, зокрема, актами здачі-прийняття робіт, податковими накладними на загальну суму 35141257,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість –5856876,19 грн. та банківськими виписками.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону № 168/97-ВР платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 Закону № 168/97-ВР платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, виходячи із змісту вище зазначених норм, позивач не може нести відповідальність ні за несплату податків контрагентом, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови необізнаності щодо неї.

Відповідно до частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов’язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №517498 станом 12 травня 2010 року, особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи - ТОВ "УКР АГРО ІНВЕСТ" без довіреності, у тому числі підписувати договори є Матвієнко М.В.

Під час укладання Договору позивач, на підтвердження повноважень посадових осіб, керувався наданими контрагентом документами, а саме Статутом, свідоцтвом про державну реєстрацію, а також свідоцтвом платника податку на додану вартість, які видані уповноваженими державними органами.

За вказаних обставин, окружний адміністративний суд обґрунтовано, з посиланням на вимоги статті 70, 72 КАС України та на факт відсутності вироку суду в кримінальній справі щодо посадової особи ТОВ "УКР АГРО ІНВЕСТ" - Матвієнка М.В. або посадових осіб ТОВ "Юромаш", вказав на безпідставність висновку відповідача про те, що ТОВ "Юромаш" діяло без належної обачності.

Також, з урахуванням вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті7 Закону №168/97-ВР, окружним адміністративним судом обґрунтовано зазначено, що підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. При цьому відповідальність за правильність виписування податкової накладної покладена не на покупця, а саме на продавця товарів.

Оскільки встановлено, що на час укладення Договору та виконання його умов Матвієнко М.В. був уповноважений на підписування фінансово-господарських документів як законний представник ТОВ "УКР АГРО ІНВЕСТ", зокрема, податкових накладних, а останнє не було виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців і мало дійсне свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, то за таких обставин окружний адміністративний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за червень-жовтень 2007 року на підставі відповідних податкових накладних.

З огляду на наведене, а також враховуючи відсутність доказів, які ставлять під сумнів реальність господарських операцій, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття податкових повідомлень-рішень, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19Конституції України та частиною третьою статті 2 КАС України, а відтак і щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

З огляду на вказані обставини колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про скасування постанови апеляційного суду з підстав невідповідності її нормам матеріального та процесуального права, та залишенні в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 226, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011 року скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2010 року по справі № 2-а-1975/10/2610.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.

Судді підписКостенко М.І.

підписМаринчак Н.Є.

підписОстрович С.Е.

підписСтепашко О.І. Ухвала складена у повному обсязі 04.08.2011р.