Ухвала суду № 18207636, 22.08.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"22" серпня 2011 р. Справа № 2а/1770/1238/2011

номер рядка статистичного звіту 8.2.1

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Кузьменко Л.В.

Мацького Є.М.,

при секретарі Сидоруку Р.М. ,

з участю представника КП "Радивилівська торгова база",

<Поле для текста >

розглянувши апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної державна податкової інспекції Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "26" травня 2011 р. у справі № 2а/1770/1238/2011 за позовом кооперативного підприємства "Радивилівська торгова база" Радивилівського районного споживчого товариства <Текст >до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26.05.2011 року позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Дубенської обєднаної державної податкової інспекції (далі-ОДПІ) від 20.09.2010 року № 0000152350/0, від 20.10.2010 року № 0000152350/1 та від 28.12.2010 року № 0000152350/2 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" усього 528 910,00 грн., у тому числі основний платіж 350000 грн., штрафні (фінансові) санкції 178910 грн.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про відмову у задоволені позову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Дубенською обєднаною державною податковою інспекцією з 20.08.2010 року по 27.08.2010 року, на підставі направлення від 19.08.2010 року № 561 проведено позапланову виїзну перевірку кооперативного підприємства "Радивилівська торгова база" Радивилівського районного споживчого товариства (далі-Підприємство) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року. За результатами складено акт № 153/23/30239397 від 03.09.2010 року (а.с.44-48). На підставі акту прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000152350/0 від 20.09.2010 року, яким Підприємству визначено суму податкового зобовязання за платежем "податок на додану вартість" на суму 528910,00 грн., у тому числі основний платіж 350 000,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 178910,00 грн. (а.с.11).

Після адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, яке залишено без змін, Дубенською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000152350/1 від 20.10.2010 року, № 0000152350/2 від 28.12.2010 року, якими визначено нові граничні строки сплати податкового зобов'язання (а.с.12, 13).

В ході судового розгляду зясовано, що Підприємство було платником єдиного податку за ставкою 10% (п.2.4.1 акту), та не було зареєстроване платником податку на додану вартість (п.2.4.2 акту). 07.08.2008 року воно, як продавець, уклало договір купівлі-продажу з ТОВ "Радивилівський елеватор", за умовами якого продавець передав, а покупець прийняв у власність комплекс будівель і споруд, куплений на аукціоні, проведеному Рівненською облспоживспілкою 01.08.2008 року (протокол № 28), який знаходиться за адресою вул. Паркова, 38, м. Радивилів, Рівненської області. Ціна договору становила 2100000 грн., в т.ч. ПДВ, які повністю сплачені на рахунок продавця. Договір посвідчено приватним нотаріусом Радивилівського районного нотаріального округу за реєстровим № 3767 від 07.08.2008 року (а.с.22). Грошові кошти від реалізації комплексу будівель і споруд надійшли на розрахунковий рахунок Підприємства № 260041013396, про що свідчить банківська виписка від 06.08.2008 року, згідно якої кошти поступили двома траншами 210 000 грн. та 1890000 грн.

Відповідач у акті зазначає, що в даному випадку загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів становить 1 750 000,00 грн. (без податку на додану вартість).

Відповідно до статті 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 року № 727/98 (із змінами та доповненнями), спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень. Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). У разі здійснення операції з продажу основних фондів виручкою від реалізації вважається різниця між сумою, отриманою від реалізації цих фондів, та їх залишковою вартістю на момент продажу. Відтак, обєктом оподаткування єдиним податком при продажу основного засобу буде отримана виручка, зменшена на суму залишкової вартості на момент продажу.

Первісна вартість реалізованих позивачем основних засобів на момент передачі відповідно до бухгалтерського обліку становила 2473 198,00 грн., знос 573 266,00 грн., залишкова вартість 1899 932,00 грн. Враховуючи ціну договору купівлі-продажу основних засобів та їх залишкову вартість, виручка від реалізації комплексу нерухомого майна Підприємства становить: 2 100 000,00 - 1 899 932,00 = 200 068,00 грн.

Згідно акту перевірки, за період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року Підприємством задекларовано єдиний податок в сумі 22 007 грн. Зокрема, в III кварталі 2008 року виручка за даними платника становить 200 068,00 грн. (від реалізації комплексу будівель та споруд), сума задекларованого єдиного податку (за ставкою 10%) 20 007,00 грн., що підтверджено за даними перевірки (розділ 3.1.3 акту перевірки "Єдиний податок"). Таким чином, Підприємство не перевищило граничного розміру виручки, яка відповідно до вимог Указу Президента України № 727/98 допускає застосування платником податків спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Зазначені обставини відповідач не заперечує.

Правомірність спірних податкових повідомлень-рішень відповідач обгрунтовує пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України "Про податок на додану вартість". Згідно вказаної норми Закону, особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість). У абзаці 1 п.9.4 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість", на яку посилається ОДПІ, зазначено про можливість добровільної реєстрації платником ПДВ за заявою особи, на яку вимоги п.2.3 ст.2 Закону не поширюються; згідно абзацу 2 п.9.4 ст.9 Закону встановлено строк подання особою заяви про реєстрацію платником ПДВ у випадку, якщо обсяг оподатковуваних операцій перевищує суму, визначену пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону не більше ніж у два рази; в абзаці 3 п.9.4 ст.9 Закону встановлено строк реєстрації платником ПДВ, якщо обсяг оподатковуваних операцій перевищує суму, визначену пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону у два чи більше разів.

Оскільки позивач, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності із застосуванням ставки податку 10%, не перевищив граничного розміру виручки, встановленої статтею 1 Указу № 727/98, судом зроблено правильний висновок, що у такого платника не виникло обов'язку реєструватися платником податку на додану вартість, а застосування відповідачем до спірних правовідносин пп.2.3.1 п.2.3 ст.2, абзацу 3 п.9.4 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" на думку суду є безпідставним. Відповідно, виключається правомірність застосування до Підприємства штрафних санкцій за неподання податкової декларації з ПДВ.

Дослідивши представлені докази, надавши правове обґрунтування безпідставності висновків ОДПІ, зазначених у акті перевірки, з відсилкою на закони та підзаконні акти, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки ОДПІ не доведено правомірності прийнятих рішень. Податкові повідомлення-рішення від 20.09.2010 року № 0000152350/0, від 20.10.2010 року № 0000152350/1 та від 28.12.2010 року № 0000152350/2 судом правильно визнано незаконними та скасовано.

Постанову прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 року - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

<Текст >

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Л.В. Кузьменко

Є.М. Мацький

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Кооперативне підприємство "Радивилівська торгова база" Радивилівського районного споживчого товариства вул.О.Невського,6,м.Радивилів,Рівненська область,35500

3- відповідачу Дубенська об'єднана державна податкова інспекція Рівненської області вул.Грушевського , 134,м.Дубно,Дубенський район, Рівненська область,35600

<Текст >