Ухвала суду № 18207541, 09.08.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/3280/11 Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2011 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Сапальової Т.В., Смілянця Е. С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ФГ "Калина" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом ФГ "Калина" до Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції в особі Старосинявського відділення про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення форми "Р" -

В С Т А Н О В И В :

До Хмельницького окружного адміністративного суду звернулось ФГ"Калина" з адміністративним позовом до Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції в особі Старосинявського відділення про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р" від 03.12.2010 року №0037011700/0 та від 22.12.2010 року форми "Р" №0037011700/1.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з даним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча про розгляд апеляційної скарги повідомленні завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Таким чином, враховуючи вимоги п.4 ст.196 та пп.1 п.1 ст.197 КАС України колегія суддів приходить до висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ФГ"Калина" відповідно до довідки з Головного управління Статистики у Хмельницькій області серії АБ №301171 від 14.04.2010 року зареєстроване 27.09.2001 року Старосинявською районною державною адміністрацією Хмельницької області, код ЄДРПОУ 31424846, взято на податковий облік в Летичівській МДПІ (Старосинявське відділення) 16.10.2001 року за №304.

Летичівською міжрайонною державною податковою інспекцією в особі Старосинявського відділення проведена планова виїзна перевірка ФГ "Калина" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року, про що відповідачем складено акт №892/2320/00314248461 від 29.11.2010 року та встановлено, що на порушення п.п. 19.2. "а" п.19.2 ст.19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб" позивачем при виплаті ОСОБА_2 доходу в сумі 159551,54 грн. не нараховано та не сплачено до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 23932,73 грн.

На підставі даного акту перевірки та за наслідками адміністративного оскарження Летичівською МДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.12.2010 року № 0037011700/0 та від 22.12.2010 року №0037011700/1 від 22.12.2010 року, якими позивачу визначено податкове зобовязання з податку з доходів найманих працівників в сумі 71798,19 грн., в тому числі за основним платежем - 23932,73 грн. та за штрафними санкціями - 47 865,46 грн.

Під час перевірки встановлено, що ФГ "Калина" не сплачено до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 23932,73 грн., з виплаченого, за період з 12.01.2009 року по 08.09.2009 року включно, засновнику фермерського господарства ОСОБА_2 доходу в сумі 159551,54 грн., оскільки позивачем не надано касових книг та прибуткових касових ордерів, які б підтверджували факт передачі та оприбуткування фермерським господарством коштів по договору позики від 30.12.2006 року, укладеного між ФГ"Калина" та його засновником ОСОБА_2, що підтверджується додатком №3 до акта №892/2320/31424846 від 29.11.2010 року, який підписаний директором ФГ "Калина" Сапожніком О.Л., а також його письмовими поясненнями б/н від 03.11.2010 року.

Судом першої інстанції встановлено, що інших договорів позики, а також доказів оприбуткування грошових коштів по них та їх використання позивачем не надано під час перевірки, а тому надані ним під час судового розгляду по справі докази, а саме : витяг із касової книги за грудень 2006 року, прибутковий касовий ордер №70 від 123.12.2006 року, акт виконаних робіт від 30.10.2006 року, квитанція до прибуткового касового ордеру №41 від 23.12.2006 року суд правомірно не приймає до уваги на підтвердження чи спростування обставин по справі.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно.

Колегія суддів погоджується з позицією Хмельницького окружного адміністративного суду виходячи з наступного.

Відповідно до п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформлення їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Згідно п.1.2. ст.1 Закону "Про податок з доходів фізичних осіб" дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Відповідно до пп. 4.2.1 статті 4 вказаного Закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати й винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Згідно абзацу „а" пункту 17.2 статті 17 вищезазначеного Закону, особою відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з оподаткованих доходів з джерелом їх походження з України є податковий агент.

Відповідно до пункту 1.15 Закону України №889/ІУ-ВР від 22 травня 2003 року „Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

У відповідності до абзацу „а" пункту 19.2 статті 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Підпунктом 20.3.2 пункту 20.3 статті 20 Закону України №889/ІV-ВР від 22 травня 2003 року „Про податок з доходів фізичних осіб" визначено, що у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Беручи до уваги вищевказані норми, ФГ „Калина", яке виплатило дохід ОСОБА_2, є податковим агентом щодо такого доходу та несе відповідальність за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджет) податку з такого доходу за ставкою податку, визначеною у пункті 7.1 статті 7 та пунктом 22.3 статті 22 Закону України №889/Г7-ВР від 22 травня 2003 року „Про податок з доходів фізичних осіб" - 15 відсотків.

У відповідності до п.п.17.1.9. ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000, № 2181-III ( який діяв в період виявленого перевіркою порушення) у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Отже, колегія суддів приходить до висновку що судом першої інстанції вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, а висновки суду відповідають фактичним обставинам справи. Натомість, апеляційна скарга не спростовує встановлені обставини та не дає підстав суду апеляційної інстанції вважати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ФГ "Калина" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2010 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий <Список >Сторчак В. Ю.

Судді< Список >Сапальова Т.В.

< Список >Смілянець Е. С.

З оригіналом згідно:

секретар