Ухвала суду № 18206664, 19.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2011 р.Справа № 2а-9577/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Водолажської Н.С.

за участю секретаря судового засіданняБукар Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гратіс - 2006" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2010р. по справі№2а-9577/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гратіс - 2006"

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гратіс-2006» (далі-ТОВ «Гратіс-2006») звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0000192302/0 від 02 лютого 2010 року та № 0000192302/1 від 29 квітня 2010 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2010р. адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0000192302/0 від 02 лютого 2010 року та № 0000192302/1 від 29 квітня 2010 року в частині донарахування ТОВ "Гратіс-2006" податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 556439,03 грн. (за основним платежем - 428030 грн., за штрафними санкціями 128409,03 грн). В іншій частині позовні вимоги залишені без задоволення.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2010р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в цій частині, та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач, не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2010р. в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просив її в цій частині скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2010 року апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова повернута позивачу з підстав, передбачених ч. 3 ст. 189 КАС України.

Представник позивача та представник відповідача в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином сповіщені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представника відповідача та представника позивача не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

У відповідності до ч.1 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач, ТОВ "Гратіс-2006", пройшов, передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правовий статус субєкта господарювання-юридичної особи, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з ідентифікаційним кодом 34633637, на обліку, як платник податків, зборів (обовязкових платежів), знаходиться у ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова. Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

Державною податковою інспекцією в Фрунзенському районі м. Харкова проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ГРАТІС-2006» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.09.2009р.

Результати перевірки оформлені актом № 97/23-212/34633637 від 20.01.2010р. (а.с. 8-15).

Як вбачається з означеного акту, контролюючим органом відображено висновок про порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на 548787 грн., в т.ч.: 3 квартал 2008 на 110581 грн., 4 квартал 2008 на 110582 грн., 1 квартал 2009р. на 109011 грн., 2 квартал 2009р. на 109291 грн., 3 квартал 2009р. на 109322 грн.

За результатами перевірки та на підставі зазначеного акту планової виїзної перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення рішення № 0000192302/0 від 02.02.2010р., яким з посиланням на встановлене порушення п.п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про податок на прибуток приватних підприємств» здійснено донарахування ТОВ «ГРАТІС-2006» податку на прибуток на загальну суму 768683.00 грн. (основний платіж 548787.00 грн., штраф 219896.00 грн.) (а.с. 16).

Позивач скористався правом оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку шляхом подання адміністративної скарги до ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова (а.с. 17-19).

Рішенням ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова від 22.04.2010р. № 5105/10/25-013 (а.с. 20-23) скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення рішення від 22.04.2010 р. - без змін, у звязку з чим ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення рішення № 0000192302/1 від 29 квітня 2010 року (а.с. 24) з ідентичним первинному розміром донарахованих податкових зобовязань.

З акту перевірки № 97/23-212/34633637 від 20.01.2010р. встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушень п.п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про податок на прибуток приватних підприємств» і прийнятих податкових повідомлень рішень, слугував викладений в акті висновок відповідача про безпідставне віднесення ТОВ «ГРАТІС-2006» до складу валових витрат вартості інформаційно-консультаційних послуг, повязаних з реалізацією нерухомості. При цьому, в акті перевірки контролюючий орган посилається на те, що вартість вказаних послуг складає 308000 грн., тоді як доход від операції з продажу нерухомості за перевіряємий період склав лише 137077 грн., що свідчить про порушення п.п. 5.1 п.п. 5.2, 5.2.1 та п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; неправомірне віднесення ТОВ «ГРАТІС-2006» до складу валових витрат вартості інформаційно-консультаційних послуг, повязаних із створенням спеціалізованого сайту в Інтернеті. Вартість вказаних послуг складає 150000 грн., при перевірці не надано документів, що свідчать про повязаність цих витрат з господарською діяльністю, що свідчить про порушення п.п. 5.1 п.п. 5.2, 5.2.1 та п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; ТОВ «ГРАТІС-2006» віднесло до складу валових витрат вартість інформаційно-консультаційних послуг у сфері комерційної діяльності (ефективне податкове планування). Вартість вказаних послуг складає 25025 грн., які документально не підтверджені, що свідчить про порушення п.п. 5.1 п.п. 5.2, 5.2.1 та п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Крім того, порушення позивачем п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за угодою позики № 1-38/08У від 28.03.2008р., укладеною між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами Меркурій-Капітал» та ТОВ «ГРАТІС-2006» (а.с. 11).

Перевіряючи висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, а відтак і прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення рішення, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Стосовно порушень, встановлених по взаємовідносинах позивача з ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, колегія суддів зазначає наступне.

Відмовляючи у задоволенні позову в цій частині, суд першої інстанції послався на те, що , суд першої інстанції вказав на те, що позивачем не надано суду доказів обставин, які б стали підставою для висновку про зв'язок витрат з придбання згаданих послуг з господарською діяльністю позивача. Зокрема, не було встановлено факту економічної вигоди від придбаних послуг, виявлення нових, відмінних від існуючих, ринків збуту-придбання нерухомості, доказів впровадження нових видів діяльності.

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції в вважає необхідним також вказати на те, що відповідно п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. 5.2.1 та п. 5.5.1 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті; будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

В ст. 11 названого Закону встановлені правила ведення податкового обліку і відповідно п. 11.2 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше - або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робот (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів даної адміністративної справи слідує, що позивачем укладено з ФОП ОСОБА_1 договір від 12.01.2009 року про надання інформаційно-консультаційних послуг, відповідно до якого останній зобовязувався надати позивачу за плату інформаційно-консультаційні послуги, обєктом дослідження яких є характеристика основних тенденцій ринку нерухомості (а.с. 28).

В акті приймання виконаних робіт (наданні послуг) від 30.03.09р., підписаного на підставі вказаного вище договору від 12.01.2009р., зазначено, що ФОП ОСОБА_1 здає, а позивач приймає інформаційно-консультаційні послуги за договором, вартістю 150000,00 грн. (а.с. 32).

Крім того, позивачем було укладено з ФОП ОСОБА_2 договір від 12.01.2009 року, про надання інформаційно-консультаційних послуг, відповідно до якого останній зобовязувався надати позивачу за плату консультаційні послуги, обєктом дослідження яких є питання управління нерухомістю (а.с. 29). В акті приймання виконаних робіт (наданні послуг) від 30.12.2009р., підписаного на підставі вказаного вище договору від 12.01.2009р., зазначено, що ФОП ОСОБА_2 здає, а позивач приймає інформаційно-консультаційні послуги за договором, вартістю 11660,00 грн. (а.с. 33). від 30.06.2009р. підписаного на підставі вказаного вище договору від 12.01.2009р., зазначено, що ФОП ОСОБА_2 здає, а позивач приймає інформаційно-консультаційні послуги за договором, вартістю 153000,00 грн. (а.с. 34), від 31.03.2009р. підписаного на підставі вказаного вище договору від 12.01.2009р., зазначено, що ФОП ОСОБА_2 здає, а позивач приймає інформаційно-консультаційні послуги за договором, вартістю 5000,00 грн. (а.с. 35).

Позивачем було укладено з ФОП ОСОБА_3 договір від 01.07.2009 року про надання інформаційно-консультаційних послуг, відповідно до якого останній зобовязувався надати позивачу за плату інформаційно-консультаційні послуги, обєктом дослідження яких є розробка сайту в Інтернеті, документальне оформлення продаж нерухомості через Інтернет, оцінка ризиків при створенні сайту (а.с. 30). В акті приймання виконаних робіт (наданні послуг) від 30.09.2009р., підписаного на підставі вказаного вище договору від 01.07.2009р., зазначено, що ФОП ОСОБА_3 здає, а позивач приймає інформаційно-консультаційні послуги за договором, вартістю 150000,00 грн. (а.с. 36), від 31.12.2008р. підписаного на підставі вказаного вище договору від 01.12.2008р., зазначено, що ФОП ОСОБА_3 здає, а позивач приймає інформаційно-консультаційні послуги за договором, вартістю 25025,00 грн. (а.с. 37).

Також ТОВ «ГРАТІС-2006» було укладено з ФОП ОСОБА_4 договір від 01.12.2008 року про надання інформаційно-консультаційних послуг, відповідно до якого остання зобовязувався надати позивачу за плату інформаційно-консультаційні послуги, обєктом яких є надання усних консультацій у сфері господарської діяльності позивача (а.с. 31).

Підпунктами 2.4, 2.16 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

З досліджених в судовому засіданні копій актів приймання - передачі наданих послуг, підписаних позивачем з контрагентами, колегією суддів встановлено, що в них зазначено загальну вартість робіт. Між тим, не визначено складові адміністративних видатків, час, витрачений на виконання робіт (послуг), вид і кількість матеріалів, які використовувались при виконанні робіт (послуг) та інші відомості і реквізити, наявність яких є обовязковою для первинного документу у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що приймання виконаних робіт (наданні послуг), копії яких наявні в матеріалах справи, не розкривають у повному обсязі суть господарських операцій, що є необхідним для аргументованості та доказовості надання послуг (виконання робіт).

Пунктом 1.32. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Тобто, визначальною ознакою валових витрат є їх безпосередній звязок з господарською діяльністю платника податку. При цьому, господарська діяльність платника податку являє собою сукупність господарський операцій, які відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначаються як дії і події, які викликають зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

До матеріалів справи позивачем надані звіти про виконану роботу та про надання інформаційно-консультаційних послуг. Із вказаних звітів вбачається, що дослідження, викладені у одних звітах, носять формальний характер, у інших - містять загальнодоступну, а в частині і загальновідому інформацію з історії міста Харкова.

Слід відзначити, що вказана інформація носить загальнодоступний характер, а також не відповідає за змістом та суттю наданню інформаційно-консультаційних послуг, не містить інформації щодо вивчення ринку нерухомості. Із вказаних вище звітів про надання інформаційно-консультаційних послуг судом встановлено, що викладена у звітах інформація про історію міста Харкова взагалі не може бути використана у господарській діяльності, оскільки не містить будь-якої конкретної інформації. Крім того, виходячи із змісту та обсягу надання інформаційно-консультаційних послуг, суд приходить до висновку про те, що вартість наданих послуг (виконаних робіт) значно перевищує розумний рівень.

Слід також відзначити, що надання інформаційно-консультаційних послуг відноситься до витрат подвійного призначення, для яких пунктом 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено особливий порядок податкового обліку. Зокрема, абзацем першим підпункту 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що до складу валових витрат платника податку включаються витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг, що продаються (надаються) такими платниками податку. При цьому підпунктом 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону встановлено, що не включається до складу витрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені підпунктом 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Отже, витрати на надання інформаційно-консультаційних послуг відображаються у складі валових витрат лише у разі, якщо вони відповідають витратам на передпродажні та рекламні заходи, які зазначені в підпункті 5.4.4 п. 5 .4 ст. 5 Закону (зокрема, послуги по розміщенню продукції в місцях продажу, послуги з очищення, фасування, оперативного поповнення обсягів товарів на стелажах, розміщення інформації про товар тощо).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач дійшов правильного висновку про відсутність підстав для віднесення до складу валових витрат вартості інформаційно-консультаційних послуг, отриманих ТОВ «ГРАТІС-2006» за договором, а тому позовні вимоги позивача щодо скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0000192302/0 від 02 лютого 2010 року та № 0000192302/1 від 29 квітня 2010 року в частині нарахування податкового зобовязання в розмірі: за основним платежем 120757.00грн., за штрафними санкціями 91486.97грн. задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень в частині податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 556439,03 грн. (за основним платежем - 428030 грн., за штрафними санкціями 128409,03 грн.) колегія суддів зазначає наступне.

Підставою для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень в цій частині слугував висновок відповідача про безпідставне віднесення до складу валових витрат суми нарахованих відсотків за користування позикою за договором позики № 1-38/08У від 28.03.2008р. у розмірі 1712120,39 грн.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами Меркурій-Капітал» і ТОВ «ГРАТІС-2006» був укладений договір позики № 1-38/08У від 28.03.2008р.

За умовами п.п. 1.1. означеного договору визначена сума позики за Договором, яка становить 7998574,00 грн. (а.с. 38-40), додаткових угод № 1 до договору позики № 1-38/08У від 28.03.2008р. (а.с. 41) та № 2 до договору позики № 1-38/08У від 28.03.2008р. (а.с. 42).

Висновок відповідача про порушення позивачем п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким завищено валові витрати, у звязку з тим, що компанія з управління активами ПВІФ «Потенціал» НВЗТ не є юридичною особою, не є резидентом або нерезидентом України, про що зазначено в акті перевірки став підставою для винесення оскаржуваних повідомлень-рішень в розмірі 556439,03 грн. (за основним платежем - 428030 грн., за штрафними санкціями 128409,03 грн.) (а.с. 12).

Суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи відповідача про відсутність державної реєстрації компанії з управління активами ПВІФ «Потенціал» НВЗТ як юридичної особи, посилаючись на те, що вказаний субєкт господарювання не є контрагентом договору позики № 1-38/08У від 28.03.2008р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами Меркурій-Капітал» та ТОВ «ГРАТІС-2006».

Окрім того, суд першої інстанції, ухвалюючи постанову в частині задоволення позовних вимог, послався на те, що до матеріалів справи позивачем було надано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами Меркурій-Капітал» зареєстровано у якості юридичної особи 08.09.2005р. (а.с. 173). Договір позики № 1-38/08У від 28.03.2008р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами Меркурій-Капітал» та ТОВ «ГРАТІС-2006», виконувався сторонами, а питання про його нікчемність або недійсність в акті перевірки не порушувалось.

Враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про хибність висновків відповідача щодо порушення позивачем п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з огляду на що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0000192302/0 від 02 лютого 2010 року та № 0000192302/1 від 29 квітня 2010 року в частині донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Гратіс-2006" податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 556439,03 грн. (за основним платежем - 428030 грн., за штрафними санкціями 128409,03 грн.) підлягають скасуванню.

Колегія суддів, погоджуючись з правовим обґрунтуванням висновків суду першої інстанції і вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2010р. по справі № 2-а-9577/10/2070 прийнята у відповідності з нормами матеріального права, з дотриманням приписів процесуального права, а доводи апеляційної скарги цього не спростували, тому колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гратіс - 2006" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2010р. по справі№2а-9577/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяФілатов Ю.М.

Судді Тацій Л.В. Водолажська Н.С. Повний текст ухвали виготовлений 26.04.2011 р.