Постанова № 18206669, 19.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2011 р. Справа № 2а-9260/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Водолажської Н.С.

за участю секретаря судового засіданняБукар Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Закритого акціонерного товариства «Лантан» та Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2011р. по справі№2а-9260/10/2070

за позовом Закритого акціонерного товариства "Лантан"

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Закрите акціонерне товариство «Лантан» (далі-ЗАТ «Лантан»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення: від 27.11.2009 р. № 0002112330/0, від 27.11.2009 р. № 0002122330/0, від 02.02.2010 р. № 0002112330/1, від 02.02.2010 р. № 0002122330/1, від 26.04.2010 р. № 0000482330/2, від 26.04.2010 р. № 0002122330/2, від 13.07.2010 р. № 00002112330/3, від 13.07.2010 р. № 0002122330/3.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2011р. адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення рішення № 0002122330/1 від 02.02.10р., № 0002122330/2 від 26.04.10, 0002122330/3 від 13.07.10р.; скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002112330/1 від 02.02.10 р. в частині донарахування ЗАТ "Лантан" податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 562226,48 грн. (за основним платежем - 394817,65 грн., за штрафними санкціями 197408,83 грн.); скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000482330/2 від 26.04.10 в частині донарахування ЗАТ "Лантан" податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 922188,99 грн. (за основним платежем - 614792,65 грн., за штрафними санкціями 307396,33 грн.); скасовано податкове повідомлення-рішення № 00002112330/3 від 13.07.10р. в частині донарахування ЗАТ "Лантан" податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 922188,99 грн. (за основним платежем - 614792,65 грн., за штрафними санкціями 307396,33 грн.). В іншій частині позовні вимоги залишені без задоволення.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2011р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в цій частині, та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач, не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2011р. в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить її в цій частині скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представники сторін в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримали кожен свою апеляційну скаргу, заперечуючи при цьому проти задоволення апеляційної скарги іншого.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга ЗАТ «Лантан» підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач, ЗАТ «Лантан» пройшов, передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правовий статус субєкта господарювання-юридичної особи, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з ідентифікаційним кодом 30428808, на обліку, як платник податків, зборів (обовязкових платежів), знаходиться у ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкова. Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі м. Харкові проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства Закритого акціонерного товариства «Лантан» за період з 01.07.06р. по 30.06.09р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.06р. по 30.06.09р.

Результати перевірки оформлені актом № 4957/233/30428808 від 06.11,2009р. (а.с. 8-44, т. 1).

Відповідно до висновків акту перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем п.п. 7.6 ст.7, п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.5.1 п.5.5 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 та п.п.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 692988 грн., у тому числі, за 3 квартал 2006 року -219975 грн., 4 квартал 2006 року в сумі 39113 грн., за 1 квартал 2007 року в сумі 37348 грн., за 3 квартал 2007 року в сумі 39891 грн., за 4 квартал 2007 року в сумі 40329 грн., за 1 квартал 2008 року в сумі 39781 грн., за 2 квартал 2008 року в сумі 46558 грн., за 3 квартал 2008 року в сумі 54103 грн., за 4 квартал 2008 року в сумі 58492 грн., за 1 квартал 2009 року в сумі 57562 грн., за 2 квартал 2009 року в сумі 59836 грн.; п.п.7.4.1 п.7.4 та п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ЗАТ «Лантан» занижено податок на додану вартість всього у сумі на 61168 грн., у т.ч. за жовтень 2006 р. у сумі 8244 грн., за листопад 2006 р. у сумі 23046 грн., за січень 2007 р у сумі 11606 грн., за лютий 2007 р. у сумі 5232 грн., за березень 2007р. у сумі 13040 грн.; п.7.6 ст.7 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств» завищено від'ємний фінансовий результат, який переноситься на наступні податкові періоди (додаток КЗ Розрахунок фінансових результатів операцій з цінними паперами та деривативами до Декларації про прибуток за 1 півріччя 2009 р) на 15291271 грн.

За результатами проведеної перевірки та на підставі Акту № 4957/233/30428808 від 06.11.2009р. відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 27 листопада 2009р. № 0002112330/0, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 1039482,0 грн. (в тому числі, за основним платежем 692988 грн., за штрафними санкціями 346494 грн.) та від 27 листопада 2009 року № 0002122330/0, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 91852,0 грн. (в тому числі, за основним платежем - 61168,0 грн., за штрафними санкціями - 30584,0 грн.).

Позивач скористався правом адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень шляхом послідовного подання скарг до ДПІ у Червонозаводскому районі м. Харкова, ДПА в Харківській області, ДПА України.

За наслідками розгляду первинної адміністративної скарги ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова прийнято рішення від 02.02.10р., яким скасовано податкові повідомлення-рішення від 27.11.2009р. №0002112330/0 в частині 329962,50 грн. податкового зобов'язання з податку на прибуток (основний платіж - 219975,0 грн., штрафна санкція - 109987,5 грн.), №0002122330/0 в частині 12366,0 податкового зобов'язання з податку на додану вартість (основний платіж - 8244,0грн, штрафна (фінансова) санкція - 4122,0грн.), в іншій частині скарга залишена без задоволення.

Відповідно до пп. «б» пп. 6.4.1. п. 6.4. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.

Відтак, податкові повідомлення-рішення від 27.11.09 № 0002112330/0 та від 27 листопада 2009 року № 0002122330/0 є відкликаними, а тому не можуть бути предметом перегляду в суді.

Після прийняття рішення за скаргою, винесені податкові повідомлення-рішення: від 02.02.10р. № 0002112330/1, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 709519,5 грн. (в тому числі за основним платежем - 473.013,0 грн., за штрафними санкціями - 236.506,5 грн.) та №0002122330/1, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 79.386,0 грн. (в тому числі за основним платежем - 52.924,0 грн., за штрафними санкціями - 26.462,0 грн.).

За наслідками розгляду повторної адміністративної скарги ДПА у Харківській області прийнято рішення від 21.04.10р., яким первинні податкові повідомлення-рішення від 27.11.09р. № 0002112330/0 у загальній сумі 1039482 грн. (основний платіж 692988 грн., штрафні санкції 346494 грн.), від 02.02.10 № 0002122330/1 у загальній сумі 79386 грн. (основний платіж 473013 грн., штрафні санкції 26462 грн.) залишено без змін.

Після винесення податковою адміністрацією області рішення за повторною адміністративною скаргою платника, відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення: від 26.04.10р. № 0000482330/2, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 1.039.482,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 692988,0 грн., за штрафними санкціями 346.494 грн.) та № 0002122330/2, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 79386,0 грн. (в тому числі за основним платежем - 52924,0 грн., за штрафними санкціями - 26462,0 грн.).

Системно аналізуючи приписи Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби (затверджено наказом ДПА України від 11.12.1996р. №29 в редакції наказу від 02.03.2001р. №82 із змінами та доповненнями, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.12.1996р. за №723/1748; далі за текстом - Положення №82), колегія суддів приходить до висновку про те, що прийняття ДПА у Харківській області рішення, яким первинні спірні податкові повідомлення - рішення залишені в силі не має жодного юридичного значення та не відновлює дії первинних податкових повідомлень - рішень, оскільки останні є відкликаними в силу п.п.6.4.3 п.6.4 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» з дати прийняття ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова рішення від 02.02.10р.

Спірні податкові повідомлення - рішення через /2 були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до ДПА України, рішенням якої від 09.07.2010р. було залишено без змін податкове повідомлення - рішення ДПІ у Червонозаводському районі м Харкова від 27.11.2010 року №0002112330/0 з урахуванням рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 02.02.2010 року №1287/10/25-009, прийнятого за розглядом первинної скарги, податкове повідомлення рішення від 27.11-2010 року №0002122330/0, та рішенням ДПА у Харківській області від 21.04.2010 року №1632/10/25-103, прийняте за розглядом скарг, а повторну скаргу - без задоволення.

У зв'язку із зазначеним відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 13.07.10р. № 00002112330/3, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 1039482 грн. (в тому числі за основним платежем - 692988,0 грн., за штрафними санкціями 346494 грн.) та № 0002122330/3, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 79386,0 грн. (в тому числі за основним платежем - 52924,0 грн., за штрафними санкціями - 26462,0 грн.).

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що предметом судової перевірки по даній адміністративній справі є податкові повідомлення - рішення від 02.02.10р. № 0002112330/1 та №0002122330/1, від 26.04.10 № 0000482330/2 та № 0002122330/2, від 13.07.10 №00002112330/3 та № 0002122330/3, оскільки за матеріалами справи визначені у перелічених податкових повідомленнях - рішеннях суми податкових зобов'язань не скасовувались в процедурі адміністративного оскарження рішень контролюючих органів.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що фактичними підставами для донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток слугували висновки контролюючого органу про нікчемність угоди, укладеної позивачем з TOB «Укрсировина плюс», внаслідок чого завищено позивачем валові витрати, пов'язані з придбанням товарів всього у сумі 305844,0 грн. (у тому числі за 4 квартал 2006 року - 156451,0 грн., за 1 квартал 2007 року - 149393,0 грн.), а також безпідставне включення позивачем до складу валових витрат суми відсотків за користування кредитом, нарахованих у перевіряємому періоді у розмірі 1586203,0 грн., внаслідок невикористання кредиту, на думку відповідача, в господарській діяльності позивача.

Окрім того, з акту перевірки № 4957/233/30428808 від 06.11.2009р., рішень за результатами перегляду податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, вбачається, що підставами для донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість слугували висновки податкового органу про нікчемність угоди, укладеної позивачем з TOB «Укрсировина плюс», внаслідок чого завищено позивачем податковий кредит всього у сумі 61168,0 грн. (у тому числі за жовтень 2006 року - 8244,0 грн., за листопад 2006 року - 23046,0 грн., за січень 2007 року -11606,0 грн., за лютий 2007 року - 5232,0 грн., за березень 2007 року - 13040,0 грн.).

Слід також відзначити, що судом першої інстанції правильно встановлено, що порушення, зазначене в акті перевірки, а саме завищення від'ємного фінансового результату, який переноситься на наступні податкові періоди (додаток КЗ Розрахунок фінансових результатів операцій з цінними паперами та деривативами до Декларації про прибуток за 1 півріччя 2009 р) на 15291271 грн., не вплинуло на донарахування позивачу податкових зобов'язань.

Перевіряючи ці висновки, а відтак і прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення - рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи слідує, що між ЗАО «Лантан» (покупець) та TOB «Укрсировина- плюс» (продавець) укладено Договір № 14/09 від 12.09.06р.

За умовами означеного договору продавець зобов'язувався передати у власність покупця товари, визначені специфікаціями, які є невід'ємними частинами договору, а покупець прийняти та оплати вказаний товар.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій специфікацій до вказаного договору, сторонами передбачалася поставки ізоляторів, контактів, роликів, обійм.

На підставі вказаного договору, відповідно до копій видаткових накладних, TOB «Укрсировина-плюс» було поставлено позивачу, а позивачем прийнято обійми, контакти, ролики на загальну суму 367013,52 грн., в т.ч. ПДВ 61168,84 грн.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення в частині задоволення позовних вимог, виходив з того, що договір поставки № 14/09 від 12.09.06, укладений між ЗАО «Лантан» та TOB «Укрсировина-плюс» було в повному обсязі виконано сторонами.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З долучених до матеріалів справи картки рахунку 28.1 «Товари на складі» вбачається, що позивачем вказані вище товарно-матеріальні цінності, придбані у TOB «Укрсировина-плюс», було оприходувано позивачем в повному обсязі.

Відтак, позивачем придбані у TOB «Укрсировина-плюс» товарно-матеріальні цінності використовувалися для власної господарської діяльності - торгівлі.

Судом також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що усі витрати позивача з придбання товарно-матеріальних цінностей були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення власної господарської діяльності - торгівлі, та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Відповідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, які були видані за договором № 14/09 від 12.09.06, а саме: видаткові накладні та податкові накладні за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які актами чинного законодавства встановлені для первинних документів.

Слід відзначити також, що договір № 14/09 від 12.09.06, видаткові та податкові накладні підписані та засвідчені печатками TOB " Укрсировина-плюс ".

Відповідно до п.п.3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. №17, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.1999р. за №264/3557) підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Враховуючи відсутність у суб'єктів господарювання законодавчо наданих повноважень перевіряти обсяг діє- та правоздатності представників своїх контрагентів за господарсько-правовими чи цивільно-правовими взаємовідносинами, наявність в розпорядженні фізичної особи, яка представляє інтереси суб'єкта господарювання, печатки цього суб'єкта є розумно достатньою підставою для висновку про те, що така фізична особа на законних підставах діє від імені суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України нікчемним правочином є правочин, який порушує публічний порядок, а згідно з ч. 1 цієї ж статті правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, за своєю суттю нікчемним правочином в податкових правовідносинах є діяння платника податків, спрямоване на ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), тобто свідоме діяння певної фізичної особи, що при укладанні правочину діяла від імені такого платника, яке має в собі ознаки кримінально переслідуваного.

Проте, доводів про прийняття компетентною особою рішення про порушення кримінальної справи за фактом здійснення господарської діяльності ЗАО «Лантан» або TOB «Укрсировина-плюс» чи відносно їх посадових осіб відповідач ані під час судового розгляду справи в суді першої, ані апеляційної інстанції не наводив.

Окремо слід відзначити, що ухвалою суду першої інстанції про відкриття провадження в справі відповідач був зобов'язаний подати до суду докази на підтвердження своїх заперечень, в тому числі, постанови про порушення кримінальної справи, але про наявність таких даних перед судом не зазначив, відповідних доказів не надав, хоча в разі їх наявності повинен був це зробити в силу вимог ч.4. ст. 71 КАС України. Тому при вирішенні справи суд першої інстанції правильно виходив з відсутності такого рішення.

Сам лише факт відсутності суб'єкта господарювання за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців як його місцезнаходження, не має своїм наслідком нікчемності укладених цим суб'єктом господарювання правочинів і не може слугувати розумно достатнім доказом наявності у такого суб'єкта господарювання мети на порушення інтересів держави у сфері оподаткування. А доказів обізнаності позивача та TOB «Укрсировина- плюс» з обставинами здійснення господарської діяльності один одного, наявності між ними налагоджених стабільних господарських зв'язків, відомостей про їх роботу в одному сегменті ринку відповідачем суду не надано.

Факт реєстрації контрагента позивача платником податку на додану вартість, а також той факт, що вказане підприємство (TOB «Укрсировина-плюс») на момент складання на адресу позивача зазначених вище податкових накладних було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, відповідачем не заперечується, відсутні такі посилання і в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Стосовно посилання представника відповідача на ухилення від сплати податку на додану вартість TOB «Укрсировина-плюс», колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне законодавство, зокрема Закон України «Про податок на додану вартість», не встановлює обов'язки покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Відповідно до положень Закону про ПДВ сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару (в нашому випадку - TOB «Укрсировина-плюс») має сплачувати цей податок до бюджету.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у відповідача законодавчо обґрунтованих підстав для донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 305844,0 грн. (у тому числі за 4 квартал 2006 року - 156451,0 грн., за 1 квартал 2007 року - 149393,0 грн.), та податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 61168,0 грн. (у тому числі за жовтень 2006 року - 8244,0 грн., за листопад 2006 року - 23046,0 грн., за січень 2007 року - 11606,0 грн., за лютий 2007 року - 5232,0 грн., за березень 2007 року - 13040,0 грн.).

Також, судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивачем укладено кредитний договір з Харківським акціонерним комерційним Земельним банком № 50-07/К від 02.07.07, відповідно до умов якого банк надає позивачу в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, платності та цільового характеру використання грошові кошти в розмірі 4000000,00 грн. для придбання цінних паперів по договору № Д02/07-1 від 02.07.07р.

Позивачем укладено з TOB «АТН-Інвест» договір купівлі-продажу цінних паперів № Д02/07-1 від 02.07.07, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався прийняти та оплатити цінні папери: акції прості іменні, форма випуску - документарна, емітент - ВАТ «Дніпровський рельсовий завод», в кількості 1825822 шт., загальна договірна вартість пакета цінних паперів - 788755,00 грн.; акції прості іменні, форма випуску - документарна, емітент - ВАТ «Металбудхолдінг», в кількості 12844980 шт., загальна договірна вартість пакета цінних паперів - 3211245,0 грн.

Вказані цінні папери були передані позивачу відповідно до акту приймання-передачі від 02.07.07р.

Вартість вказаних цінних паперів сплачена позивачем, що підтверджується копіями платіжних доручень з відмітками банківської установи.

За користування кредитом, на виконання умов кредитного договору № 50-07/К від 02.07.07, позивач сплатив Харківському акціонерному комерційному Земельному банку за період з 31.07.07р. по 30.06.09р. відсотки в розмірі 1586203,0 грн.

Судом першої інстанції встановлено, не заперечується сторонами у справі, що сума відсотків, сплачена позивачем та віднесена до складу валових витрат за період з 31.07.07р. по 30.06.09р., за користування кредитними коштами у зв'язку з придбанням акцій ВАТ «Дніпровський рельсовий завод» становить 1273421,61 грн., а за користування кредитними коштами у зв'язку з придбанням акцій ВАТ «Металбудхолдінг» становить 312781,39 грн.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вбачається, що 18.04.2006 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців було внесено запис щодо наявності судового рішення про порушення справи про банкрутство ВАТ «Металбудхолдінг», 25.04.2006 року було внесено запис про державну реєстрацію припинення ВАТ «Металбудхолдінг» у зв'язку з визнанням її банкрутом. (а.с. 202-203, т.1).

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в цій частині, виходив з того, що станом на час придбання цінних паперів, емітованих ВАТ «Металбудхолдінг», 02.07.07р., вказана юридична особа була припинена. Вказані відомості, як встановлено діючим законодавством, є відкритими та загальнодоступними, а тому позивач під час придбання цінних паперів мав бути обізнаний з фактом припинення юридичної особи - емітента. Позивач ні під час проведення перевірки, ні в судовому засіданні не обґрунтував наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання акцій, емітент яких припиненій більше ніж за рік до дати придбання. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, що позивачем не було наведено.

Також посилання представника позивача на укладення додаткової угоди № 1 від 30.06.08 до Договору № Д02/07-1 від 02.07.07р., укладеного з TOB «АТН-Інвест», щодо погодження придбання іншого пакету цінних паперів взамін акцій ВАТ «Металбудхолдінг», не взято до уваги судом першої інстанції, з огляду на наступне. Вказана додаткова угода № 1 до Договору № Д02/07-1 від 02.07.07р., укладеного з TOB «АТН-Інвест» була підписана сторонами 30.06.08р., тобто станом на час проведення перевірки була укладена. Однак, вказана додаткова угода до договору не була надана позивачем під час перевірки податковому органу, не була надана і під час оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, не надана до суду під час подання позову.

Колегія суддів не погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", акція-іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Згідно ч. 3, ч. 4 ст. 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, а також по знерухомленним документарним цінним паперам, переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача цінних паперів. Підтвердженням права власності на цінні папери в разі їх емісії в бездокументарній формі, а також по знерухомленним документарним цінним паперам, є виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач цінних паперів зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його невідповідність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із абзацом 1 ч. 2 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 59 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності, а частиною 7. ст. 59 Господарського Кодексу України встановлено, що скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 8 ст. 59 Господарського Кодексу України оголошення про реорганізацію чи ліквідацію господарської організації або припинення діяльності індивідуального підприємця підлягає опублікуванню реєструючим органом у спеціальному додатку до газети “Урядовий кур'єр”та/або офіційному друкованому виданні органу державної влади або органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням суб'єкта господарювання протягом десяти днів з дня припинення діяльності суб'єкта господарювання.

Порядок скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України № 222 від 30.12.1998 р. Пунктами 1.4. - 1.6. "Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій" встановлено, що реєструвальний орган (ДКЦПФР України) забезпечує опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному зі своїх друкованих видань протягом 15 календарних днів з дати видання розпорядження про зупинення обігу акцій. Починаючи з дати опублікування зазначеної інформації в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу, забороняється здійснення цивільно-правових договорів з акціями, обіг яких зупинено. Дата опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу є датою, на яку складається зведений обліковий реєстр і здійснюється операція обмеження в обігу акцій (при бездокументарній формі випуску акцій).

Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України № 88 від 01.04.2004 р. затверджено "Положення про офіційні друковані видання ДКЦПФР".

Відповідно до п.1.1 Положення, офіційні друковані видання Комісії - друковані видання (газети, журнали, відомості, збірники, бюлетені, інформаційні листи, вісники тощо), засновником (співзасновником) яких є Комісія, започатковані для інформування широкого кола громадськості про діяльність Комісії, у тому числі про нормативно-правові акти щодо розвитку фондового ринку, а також публікації обов'язкової інформації учасників ринку цінних паперів відповідно до чинного законодавства. Офіційним друкованим виданням ДКЦПФР України є Газета "Цінні папери України".

Враховуючи наведене, висновок контролюючого органу про те, що такі акції не можуть бути об'єктами цивільних прав та не відповідають терміну "цінні папери", який встановлено чинним законодавством, є помилковим та не узгоджується з приписами чинного законодавства.

Слід звернути увагу, що жодних офіційних даних про зупинення обігу акцій, про анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій, про ліквідацію підприємства, публікації інформації про зупинення обігу акцій або анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій в акті перевірки немає.

Окрім того, колегією суддів встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що кредитні кошти, отримані позивачем за кредитним договором №50-07/К від 02.07.2007р., були, згідно з цільовим призначенням, спрямовані позивачем на придбання цінних паперів відповідно до договору №Д02/07-1 від 02.07.2007р.

На момент укладення договору №Д02/07-1 від 02.07.2007р. випуск акцій ВАТ «Металбудхолдинг» станом на липень 2007 року не було скасовано чи зупинено, акції вільно обертались на ринку, що зпідтверджується даними довідкии зберігача TOB «Пірс».

Крім того, у червні 2008 року, сторонами за договором №Д02/07-1 від 02.07.2007р. було досягнуто наступних домовленостей щодо врегулювання взаємовідносин в цій частині: згідно з додатковою угодою №1 від 30.06.08р. TOB «АТН-Інвест» (продавець за договором №Д02/07-1 від 02.07.2007р.) зобов'язався передати інший пакет цінних паперів замість акцій ВАТ «Металбудхолдинг» на умовах, що договірна вартість такого пакету цінних паперів буде складати не більше 40 відсотків номінальної вартості. На виконання вказаних домовленостей, згідно з додатковою угодою №2 від 04.10.2010р., сторони погодили такий пакет цінних паперів - простий вексель серії АА №1229897, емітент TOB «Аквізіт-Інвест», номінальною вартістю 10 000 000,00. Цей вексель було передано замість акцій ВАТ «Металбудхолдинг» за договірною вартістю 3 211 245,00 грн. З урахуванням економічного змісту операцій і замість пакету акцій ВАТ «Металбудхолдинг» позивач отримав вексель, номінальна вартість якого на 40% перевищує договірну вартість, тобто економічний результат операцій в результаті використання кредитних коштів є позитивним для ЗАТ «Лантан».

Таким чином, кредитні кошти за кредитним договором №50-07/К від 02.07.2007р. були витрачені в ході здійснення господарської діяльності позивача, і придбання акцій ВАТ «Металбудхолдинг» після ліквідації емітента цих акцій, є наслідком того, що у позивача та його контрагента була відсутня інформація про ліквідацію емітента, і ці акції обертались на ринку цінних паперів, тобто випуск акцій не було скасовано чи зупинено, тому у сторін не виникло сумнівів щодо можливої ліквідації емітента таких акцій.

Оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами визначено п. 7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р.

Відповідно до пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 зазначеного Закону - платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Коло суб'єктів, які застосовують порядок оподаткування операцій з цінними паперами, визначений пп.7.6.1 встановлено пп.7.6.2 п.7.6 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до якого норми цього пункту поширюються на платників податку - торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами. Те саме стосується обліку операцій таких платників податку з придбання або продажу корпоративних прав, відмінних від акцій.

Здійснення операцій купівлі-продажу цінних паперів акцій ВАТ «Металбудхолдинг» здійснено до зупинення обігу акцій або анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій, тому акції вказаних емітентів підпадають під визначення цінних паперів, і, як наслідок, втрати цінними паперами статусу об'єктів цивільних прав немає. А, відтак, підстав для застосування при здійсненні операцій з цінними паперами будь-яких інших норм, ніж п. 7.6 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - у ЗАТ «Лантан» не було.

За акції ВАТ «Металбудхолдинг» при їх придбанні було сплачено грошові кошти на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів.

Таким чином, в зв'язку із придбанням акцій ВАТ «Металбудхолдинг» ЗАТ «Лантан» понесло витрати, пов'язані із операціями з цінними паперами, які у відповідності із вимогами даного Закону обліковувалися в окремому обліку.

Відповідно до п.п. 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням. Витрати підтверджені призначенням платежу - за іменні цінні папери, по договору, у відповідності із платіжними дорученнями, які є первинними документами для ведення податкового обліку.

Отже, на підставі викладеного, колегія суддів приходить висновку, що при судовому розгляді не знайшли свого підтвердження обставини порушення позивачем вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушені норми матеріального та процесуального права, постанова підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог, а апеляційна скарга ЗАТ «Лантан» підлягає задоволенню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Лантан»- задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2011р. по справі № 2-а-9260/10/2070 за позовом Закритого акціонерного товариства «Лантан» до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень- рішень скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Лантан» про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова від 02.02.10р. № 0002112330/1 та №0002122330/1, від 26.04.10 № 0000482330/2 та № 0002122330/2, від 13.07.10 №00002112330/3 та № 0002122330/3.

Прийняти в цій частині нову постанову про задоволення позову.

Скасувати податкові повідомлення - рішення від 02.02.10р. № 0002112330/1 та №0002122330/1, від 26.04.10 № 0000482330/2 та № 0002122330/2, від 13.07.10 №00002112330/3 та № 0002122330/3 в повному обсязі.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2011р. по справі № 2-а-9260/10/2070 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддяФілатов Ю.М.

Судді Тацій Л.В. Водолажська Н.С. Повний текст постанови виготовлений 26.04.2011 р.