Єдиний державний реєстр судових рішень ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2011 р. Справа № 2а-13612/10/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.
Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Харкові апеляційну скаргу Підприємства Первомайської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (117) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року по справі за позовом Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області до Підприємства Первомайської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (117) про стягнення податкового боргу, -
Встановила:
У листопаді 2010 року Лозівська об'єднана державна податкова інспекція у Харківської області (далі - Лозівська ОДПІ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, яким просить стягнути з підприємства Первомайської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (117) (далі Підприємство № 177) заборгованість у сумі 150.833,95 грн., з них: податок на додану вартість у сумі 135.246,09 грн. та частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету у сумі 15.587,86 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року позовні вимоги Лозівської ОДПІ задоволені у повному обсязі.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач в апеляційній скарзі посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року та прийняти нове рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Підприємства № 177 підлягає частковому задоволенню, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року слід частково скасувати, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Виконавчим комітетом Первомайської міської ради Харківської області проведено державну реєстрацію юридичної особи - підприємства Первомайської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№ 117) про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи. Дане підприємство перебуває на обліку як платник податків у Лозівській ОДПІ.
Станом на 20.10.2010 року Підприємство № 177 має податковий борг на загальну суму 150.833,95 грн., з них: податок на додану вартість у сумі 135.246,09 грн. та частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету у сумі 15.587,86 грн..
Податок на додану вартість у сумі 99.519 грн.. та штрафні санкції у сумі 198 грн. визначені платником податків самостійно, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість наданими платником податків до Лозівської ОДПІ, а саме: № 3039 від 20.03.2008 року в сумі 6411 грн.; № 6405 від 25.04.2008 року в сумі 3959 грн. - основний платіж, в сумі 198 грн. - штрафні санкції; № 7995 від 20.05.2008 року в сумі 4855 грн.; № 9186 від 20.06.2008 року в сумі 7567 грн.; № 12377 від 21.07.2008 року в сумі 13754 грн.; № 14569 від 19.08.2008 року в сумі 4195 грн.; № 15733 від 19.09.2008 року в сумі 9470 грн.; № 19157 від 20.10.2008 року в сумі 3394 грн.; № 21265 від 18.11.2008 року в сумі 4851 грн.; № 23762 від 22.12.2008 року в сумі 5523 грн.; № 26712 від 20.01.2009 року в сумі 1760 грн.; № 2670 від 20.02.2009 року в сумі 1773 грн.; № 3520 від 20.03.2009 року в сумі 1813 грн.; № 6418 від 21.04.2009 року в сумі 1651 грн.; № 8482 від 19.05.2009 року в сумі 1314 грн.; № 9461 від 22.06.2009 року в сумі 1710 грн.; № 12427 від 20.07.2009 року в сумі 2414 грн.; № 14397 від 20.08.2009 року в сумі 6389 грн.; № 15198 від 21.09.2009 року в сумі 5329 грн.; № 17666 від 19.10.2009 року в сумі 6798 грн.; № 19950 від 19.11.2009 року в сумі 1829 грн.; № 21118 від 15.12.2009 року в сумі 240 грн.; № 23675 від 15.01.2010 року в сумі 117 грн.; № 2648 від 18.03.2010 року в сумі 52 грн.; № 4454 від 08.04.2010 року в сумі 19 грн.; № 7493 від 20.05.2010 року в сумі 106 грн.; № 8197 від 21.06.2010 року в сумі 584 грн.; № 12814 від 17.08.2010 року в сумі 1215 грн.; № 13839 від 20.09.2010 року в сумі 427 грн.
Штрафні санкції, застосовані контролюючим органом за порушення податкового законодавства (несвоєчасну сплату податкових зобов'язань) та визначені у податкових повідомленнях-рішеннях: № 0000051502/0 від 17.03.2008 року в сумі 1191 грн.; № 0000101502/0 від 22.05.2008 року в сумі 2136,01 грн.; № 0000161502/0 від 10.07.2008 року в сумі 4603,50 грн.; № 0000201502/0 від 13.08.2008 року в сумі 5432,01 грн.; № 0000221502/0 від 22.09.2008 року в сумі 5444,01 грн.; № 0000311502/0-від 19.11.2008 року в сумі 3917,52 грн.; № 0000101502/0 від 11.02.2009 року в сумі 3720,51 грн.; .№ 0000151502/0 від 26.03.2009 року в сумі 2550,52 грн.; № 0000401502/0 від 02.09.2009 року в сумі 2178 грн.; № 0000561502/0 від 14.12.2009 року в сумі 3000,01 грн.;
- у сумі 382,50 грн. - основний платіж та штрафні (фінансові) санкції в сумі 191,25 грн., які донараховані Лозівською ОДПІ на підставі акту № 103/15-225/08680951 від 21.05.2009 року про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість та визначені у податковому повідомленні-рішенні № 0000231502/0 від 26.05.2009 року.
- у сумі 745 грн. - основний платіж та штрафні (фінансові) санкції в сумі 37,25 грн. які донараховані Лозівською ОДПІ на підставі акту № 11/15/08680951 від 08.02.2010 року про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість та визначені у податковому повідомленні - рішенні № 0000031502/0 від 08.02.2010 року.
Зазначені податкові повідомлення рішення отримані платником податків особисто.
Враховуючи, що відповідачем самостійно не сплачені податкові зобов'язання та на виконання вимог ст.6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 2181) Лозівською ОДПІ на юридичну адресу боржника було направлено першу та другу податкові вимоги, які отримані Підприємством № 117.
В письмових заперечення на апеляційну скаргу, Лозівська ОДПІ зазначила, що законодавча встановлена черговість зарахування таких платежів у рахунок погашення податкового боргу, а саме відповідно до п. 7.7 ст.7 Закону № 2181 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях. Як вважає відповідач, незважаючи на бажання платника податків спрямувати кошти на сплату поточних надходжень всупереч законодавчо встановленій черговості зарахування таких платежів у рахунок погашення податкового боргу, податкові органи мають правові підстави здійснювати зарахування таких податкових платежів в автоматичному режимі.
Задовольняючи позовні вимоги Лозівської ОДПІ, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки вищезазначені суми податкових зобов'язань є узгодженими, та не сплачені платником податку у строки визначені п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181, визнаються податковим боргом, а тому підлягають стягненню.
Однак судом першої інстанції не враховано, що п. 7.7 статті 7 Закону № 2181 визначено принцип рівності бюджетних інтересів. З цією метою встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) - у рівних пропорціях.
Як визначено пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.
Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.03.2004 року за N 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Відтак, суми податкових зобовязань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону № 2181 слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.
Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.
Беручи до уваги вищевикладене, позивач має право самостійно визначати цільове призначення своїх грошових коштів, а також самостійно визначати призначення платежів.
Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, за період з березня 2008 року по вересень 2010 року відповідач узгодив податкові зобов'язання по податкам на додану вартість в сумі 99.519 грн., та сплатив до бюджету, згідно платіжних документів, які містяться в матеріалах справи з зазначенням призначення платежу на суму 86.322 грн. Несплата податкових зобов'язань за цей час становить 13.197 грн.
В частині стягнення боргу за несплаченими сумами за вказаними деклараціями, а саме 13.197 грн., та основного платежу в сумі 745 грн. і штрафних (фінансових) санкцій в сумі 37,25 грн., донарахованих Лозівською ОДПІ на підставі акта № 11/15-08680951 від 08.02.2010 року, а всього 13.979,25 грн. відповідачем не заперечується.
Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
У підпунктах 1, 3 п. 1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" зазначено, що податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, комунальними підприємствами відносяться до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Враховуючи вищенаведене, сума несплаченого Підприємством № 177 податкового боргу становить 64.511,95 грн.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 86.322 грн..
Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження відбувся з підстав визначених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198 ч. 1 п.3, 202 ч.1 п.4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С ТА Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Підприємства Первомайської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (117) задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року скасувати в частині стягнення з Підприємства Первомайської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№ 117) на користь Державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 86.322 грн.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області - відмовити.
В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року залишити без змін.
Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя -(підпис)Л.В. Мельнікова
Судді (підпис) З.Г. Подобайло
(підпис) А.М. Григоров
Згідно з оригіналом Мельнікова Л.В.
Судове рішення № 18206557, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.04.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-13612/10/2070. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: