Ухвала суду № 18206492, 04.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2011 р.Справа № 2а-7457/10/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Курило Л.В.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М.

представника позивача Тумка В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного виробничо-комерційного підприємства "Укртехноекспорт" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від06.12.2010 р. по справі№2-а-7457/10/1870

за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "Укртехноекспорт"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне виробничо-комерційне підприємство „Укртехноекспорт" звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 02.09.2010 р. № 0001741712/0/66831.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив наступне.

ДПІ в м. Суми прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001741712/0/66831 від 02.09.2010р., яким Приватному виробничо-комерційному підприємству "Укртехноекспорт" визначено суму податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 66413 грн.34 коп., в т.ч. по основному платежу 22137 грн.78 коп., по штрафним (фінансовим) санкціям 44275 грн.56 коп.

Підставою видання податкового повідомлення-рішення став акт про результати планової виїзної перевірки ПВКП „Укртехноекспорт" від 18.08.2010 р. №6503/235/23292583/55. У акті стверджується, що підприємець ОСОБА_4 не мав права укладати з ПВКП „Укртехноекспорт" договір на посередницькі послуги № 01/06 від 01.06.2008 р., оскільки він є засновником та керівником цього підприємства. На думку відповідача кошти, сплачені підприємцю ОСОБА_4 по цьому договору, повинні оподатковуватись згідно п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.8.1 ст.8, п.19.2. ст.19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" як інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Позивач вважає, що повідомлення-рішення є незаконним і необґрунтованим з наступних підстав.

01 червня 20008 р. ПВКП „Укртехноекспорт" уклало з підприємцем ОСОБА_4 договір на посередницькі послуги. ОСОБА_4 як підприємець застосовує спрощену систему оподаткування.

Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину. Згідно цієї правової норми, будь-який правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Позивач зазначає, що у даному випадку укладений договір не відноситься до категорії нікчемних і судом не приймалось рішення про визнання його недійсним, а відтак вважається правомірним.

П.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.8.1 ст.8, п.19.2. ст.19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", на які посилається відповідач, не можуть бути застосовані до правовідносин, що виникли з договору №01/06. Вказані норми регулюють питання нарахування, утримання і сплати податку з доходів фізичних осіб, які не мають статусу субєкта підприємницької діяльності, даному ж випадку ОСОБА_4 є підприємцем, який сплачує єдиний податок.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від06.12.2010 р. відмовлено у задоволенні адміністративного позову Приватного виробничо-комерційного підприємства "Укртехноекспорт".

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від06.12.2010 р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, зокрема на порушення п.1.8 ст.1, п.п. 4.2.1. п.4.2. ст.4, п.8.1 ст.8, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач не скористався правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не зявився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями Державної податкової інспекції в м. Суми на підставі направлень від 23.07.2010 р. № 2683, від 28.07.2010 р. № 2767, від 06.08.2010 р. № 2870 проведено планову виїзну документальну перевірку Приватного виробничо - комерційного підприємства "Укртехноекспорт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 6503/235/23292583/55 від 18.08.2010 р., згідно висновків якого встановлено, зокрема, порушення Приватним виробничо - комерційним підприємством "Укртехноекспорт" вимог п.п. 4.2.1 п.4.2 ст.4, абз. «е» п.п. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6, п.8.1 ст. 8, п.19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб до бюджету на суму 22137, 78 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Суми прийнято повідомлення-рішення №0001741712/0/66831 від 02.09.2010 р., яким Приватному виробничо - комерційному підприємству "Укртехноекспорт" за порушення п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, абз. «е» п.п. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6, п.8.1 ст.8, п.19.2. ст.19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" визначено суму податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 66413 грн.34 коп., в т.ч. за основним платежем 22137 грн.78 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 44275грн. 56 коп.

Також встановлено, що відповідно до рішення №1 від 17.07.1995р. та Статуту підприємства засновником та директором Приватного виробничо комерційного підприємства "Укртехноекспорт" є ОСОБА_4, який також є суб'єктом підприємницької діяльності відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 20.05.2008 року № НОМЕР_1 та знаходиться на спрощеній системі оподаткування.

01.06.2008 р. між Приватним виробничо - комерційним підприємством "Укртехноекспорт" та СПД-ФО ОСОБА_4 укладено договір № 01/06, предметом якого є надання посередницьких послуг ОСОБА_4 Зазначений договір від імені ПВКП «Укртехноекспорт» підписаний ОСОБА_5, яка відповідно до копії паспорту є дружиною ОСОБА_4, і яка діяла згідно довіреності від 28.05.2008 р.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ОСОБА_4, здійснюючи виконання умов договору № 01/06 про надання посередницьких послуг, фактично виконував функції директора підприємства, а відтак, кошти отримані за вказані дії, є коштами, отриманими керівником підприємства в межах трудового договору.

Суд вважав, що в даному випадку позивач є податковим агентом і відповідно несе відповідальність за нарахування, утримання та сплату податку з доходів фізичних осіб при виплаті коштів ОСОБА_4

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Встановлено, що відповідно до рішення № 1 від 17.07.1995 р. про створення Приватного виробничо - комерційного підприємства "Укртехноекспорт" та Статуту Приватного виробничо - комерційного підприємства "Укртехноекспорт" засновником та директором Приватного виробничо - комерційного підприємства "Укртехноекспорт" є ОСОБА_4 (а.с. 53-59, 61).

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 20.05.2008 року № НОМЕР_1, виданого державним реєстратором виконавчого комітету Сумської міської ради, ОСОБА_4 зареєстрований як суб'єктом підприємницької діяльності фізична особа-підприємець (а.с. 17).

СПД-ФО ОСОБА_4, відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку, знаходиться на спрощеній системі оподаткування (а.с. 18 - 19).

01 червня 2008 року між Приватним виробничо - комерційним підприємством "Укртехноекспорт" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 укладено договір №01/06 на посередницькі послуги (а.с. 16).

Зазначений договір від імені ПВКП «Укртехноекспорт» підписаний ОСОБА_5, яка діяла від імені підприємства на підставі довіреності від 28.05.2008 р. (а.с 35).

Згідно копії паспорту, ОСОБА_5 є дружиною ОСОБА_4 (а.с. 99).

Згідно розділу 1 договору №01/06 від 01.06.2008 р., посередник (СПД ФО ОСОБА_4.) бере на себе обов'язок:

вивчати договірну територію з метою виявлення потенційних замовників продукції;

інформувати замовника про необхідність проведення переговорів з потенційними клієнтами;

сприяти укладанню між покупцем товару та замовником взаємовигідного договору «купівлі - продажу»;

брати участь у переговорах о потенційних заказах з покупцем; пропонувати покупцям товари замовника; відвідувати покупців і вивчати ринок;

сприяти реалізації товарів(продукції) замовника;

повідомляти замовника про події на ринку товарів (продукції) замовника;

повідомляти замовника про виявлення порушення його прав.

Відповідно до розділу 6 Статуту Приватного виробничо - комерційного підприємства "Укртехноекспорт", власник, зокрема, визначає напрямки розвитку та здійснює контроль за діяльністю підприємства, вирішує інші питання пов'язані з діяльністю підприємства. Оперативне керівництво підприємством здійснює директор, який керує всією діяльністю підприємства та організовує роботу підприємства у встановленому порядку, зокрема представляє його на підприємствах, в установах, організаціях, розпоряджається майном і коштами підприємства, укладає договори.

Отже, колегія суддів зазначає, що зобовязання, які прийняв на себе ОСОБА_4 за умовами договору про надання посередницьких послуг № 01/06 від 01.06.2008 року, фактично повинен вчиняти як керівник Приватного виробничо - комерційного підприємства "Укртехноекспорт". Таким чином, кошти, отримані отримані за вказані дії, є коштами, отриманим керівником підприємства в межах трудового договору.

Надання посередницьких послуг за договором № 01/06 від 01.06.2008 року оформлені актами виконаних послуг № 2/07 від 31.08.2008 р., № 2/07 від 31.07.2009 р., № 1/06 від 30.06.2009 р., які підписані СПД ФО ОСОБА_4, а від підприємства невстановленою особою (а.с. 30 - 32). Оплата наданих СПД ФО ОСОБА_4 посередницьких послуг здійснювалась в безготівковому порядку, згідно банківських виписок (а.с 90) отримано коштів:

19.09.2008 в сумі 44000,00 грн.

23.06.2009 в сумі 40000, 00 грн.

08.07.2009 в сумі 40000, 00 грн.

27.08.2009 в сумі 20000, 00 грн.

Крім того, зазначені акти виконаних послуг не можуть слугувати підтвердженням здійснення господарських операцій та їх виконання, оскільки не містять зміст та облік господарських операцій. Так, акти виконаних послуг № 2/07 від 31.08.2008 р., № 2/07 від 31.07.2009 р., № 1/06 від 30.06.2009 р. не містять відомості про суть наданих послуг, перелік контрагентів, яким надані послуги, та не підтверджені первинними документами.

Пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, визначено обов'язкові реквізити, наявність яких дає право на визнання такого документу первинним, а саме: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції).

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996- XIV із змінами та доповненнями, визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 цього Закону, бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Вимоги до первинних документів встановлені пунктом 2 статті 9 цього Закону, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оплата наданих СПД ФО ОСОБА_4 посередницьких послуг здійснювалась в безготівковому порядку, згідно банківських виписок (а.с 90) отримано коштів:

19.09.2008 в сумі 44000,00 грн.

23.06.2009 в сумі 40000, 00 грн.

08.07.2009 в сумі 40000, 00 грн.

27.08.2009 в сумі 20000, 00 грн.

Відповідно до п.1.8. ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», наймана особа - фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно за дорученням або наказом працедавця згідно з умовами укладеного з ним трудового договору (контракту) відповідно до закону. При цьому усі вигоди від виконання такої трудової функції (крім заробітної плати такої найманої особи, інших виплат чи винагород на її користь, передбачених законодавством), а також усі ризики, пов'язані з таким виконанням або невиконанням, отримуються (несуться) працедавцем.

Пункт 1.15 ст.1 цього Закону визначає, що податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до п.п. 4.2.1. п.4.2. ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», до складу загального місячного оподатковуваного доходу зокрема включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Пунктом 8.1. ст.8 цього Закону визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету.

Згідно п.19.2. ст.19 вказаного Закону, особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зокрема зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Аналіз наведених приписів закону свідчить про те, що в даному випадку позивач, Приватне виробничо-комерційне підприємство "Укртехноекспорт", є податковим агентом, і відповідно, несе відповідальність за нарахування, утримання та сплату податку з доходів фізичних осіб при виплаті вказаних вище коштів ОСОБА_4

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що дії відповідача у даних правовідносинах з позивачем кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України.

За таких обставин, виходячи з приписів ст. 19 Конституції України та приписів ст. ст. 69, 70, 71 КАС України, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 02.09.2010 р. № 0001741712/0/66831 прийняте ДПІ в м. Суми на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, відповідає вимогам ч.3 ст. 2 КАС України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від06.12.2010р. по справі№2-а-7457/10/1870 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргуПриватного виробничо-комерційного підприємства "Укртехноекспорт" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від06.12.2010р. по справі№2-а-7457/10/1870 за позовомПриватного виробничо-комерційного підприємства "Укртехноекспорт"доДержавної податкової інспекції в м. Суми про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяБенедик А.П.

Судді Курило Л.В. Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 11.04.2011 р.