Ухвала суду № 18206183, 14.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2011 р.Справа № 2а-9148/10/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Катунова В.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засіданняСущенко А.С.,

в присутності представника позивача Береговець Р.М., представника відповідача Іващенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2011р. по справі№2а-9148/10/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроеколайн"

до Державної податкової інспекції в м. Суми треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Агріпорт", Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрорегіон-Суми"

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Агроеколайн”, звернулось з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0001212312/0/89586 від 24.11.2010 р. та №0001222312/0/89582 від 24.11.2010 р.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2011 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми №0001212312/0/89586 від 24.11.2010 р., яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на прибуток в розмірі 32120грн. 00коп., в тому числі: за основним платежем 16467грн. 00коп. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 15653грн. 00коп. та №0001222312/0/89582 від 24.11.2010 р. яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 130932грн. 00коп., в тому числі: за основним платежем 87288грн. 00коп. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 43644грн. 00коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 1.32 ст. 1, п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податокк на додану вартість", що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.11.2010 р. ДПІ в м. Суми була проведена планова виїзна перевірка ТОВ “Агроеколайн”з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2010 р., за наслідками якої був складений акт №9107/2312/35742796/84 від 09.11.2010 р. (т. 1 а.с. 17-52).

Згідно висновків даного акту, відповідачем зроблено висновок про порушення ТОВ “Агроеколайн”вимог Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”та Закону України “Про податок на додану вартість”.

На підставі висновків акту було прийнято податкове повідомленнярішення №0001222312/0/89582 від 24.11.2010 р., яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 130932грн. 00коп., в тому числі: за основним платежем 87288грн. 00коп. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 43644грн. 00коп. (а.с.15) та податкове повідомлення рішення №0001212312/0/89586 від 24.11.2010 р., яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на прибуток в розмірі 32120грн. 00коп., в тому числі: за основним платежем 16467грн. 00коп. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 15653грн. 00коп. (т. 1 а.с.16).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення рішення №0001222312/0/89582 від 24.11.2010 р., яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 130932грн. 00коп., в тому числі: за основним платежем 87288грн. 00коп. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 43644грн. 00коп. та податкове повідомлення рішення №0001212312/0/89586 від 24.11.2010 р., яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на прибуток в розмірі 32120грн. 00коп., в тому числі: за основним платежем 16467грн. 00коп. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 15653грн. 00коп. прийнято з порушенням норм чинного законодавства, оскільки висновки, які були зроблені при проведенні перевірки не відповідають положенням Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”та Закону України “Про податок на додану вартість”.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Зі змісту акту №9107/2312/35742796/84 від 09.11.2010 р. вбачається, що посадовими особами податкового органу було зроблено висновок про завищення позивачем витрат на придбання товарів (робіт, послуг) за період з 01.01.09 по 30.06.10 на загальну суму 436 438грн., в тому числі за 4 квартал 2009р. на суму 436438грн.

При цьому матеріалами справи встановлено, що TOB “Агроеколайн” було укладено договір про надання послуг із TOB “Агріпорт”від 10.03.09р. (а.с. 64-70, згідно якого Замовник (TOB “Агріпорт”) доручає, а Виконавець (TOB “Агроеколайн”) бере на себе зобов'язання надавати оплатні послуги з питань пошуку земельних ділянок сільськогосподарського призначення для укладання договорів оренди. Виконавець повинен організувати технічне підписання договорів оренди з власниками земельних ділянок та передати Замовникові оригінали договорів оренди в строк до 30.09.09р. Згідно п. 3.1. даного договору винагорода виконавця визначалась в розмірі 545,42 грн. за 1 га законтрактованої землі.

В свою чергу, для виконання умов вищезазначеного договору TOB “Агроеколайн”(замовник) уклав договір №103 А від 01.04.09 про надання послуг з TOB “Агрорегіон-Суми”(виконавець) (а.с. 71-75).

Предметом договору є те, що Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надавати платні послуги з питань пошуку земельних ділянок сільськогосподарського призначення для укладання договорів оренди. Виконавець повинен організувати технічне підписання договорів оренди з власниками земельних ділянок та передати Замовникові оригінали договорів оренди в строк до 31.07.09р.

Винагорода Виконавця визначається в розмірі 132,85 грн. в т.ч ПДВ за 1га. оформлених земель с.г. призначення, згідно актів підписаних робіт між сторонами.

Як випливає зів змісту наведених договорів, укладаючи їх позивач мав обґрунтовані сподівання на отримання прибутку, оскільки вартість послуг, що надавалась ним TOB “Агріпорт”значно перевищувала вартість послуг що мала бути сплачена TOB “Агрорегіон-Суми”. Натомість внаслідок невиконання договору з TOB “Агріпорт”з незалежних від позивача причин ним була отримана значно менша сума коштів, що відображено в акті приймання-передачі договорів оренди та орг. техніки до Договору про надання послуг від 10.03.2009 року (а.с.78).

Крім того, колегія суддів вважає занеобхідне зазначити, що під час перевірки у посадових осіб податкового органу не було жодних зауважень щодо реальності даних угод, а також щодо фактичного виконання сторонами зобовязань за ними, як надання послуг так розрахунку за них.

Крім цього, реальне виконання даних угод підтверджується зокрема реєстрами укладених договорів (а.с. т. 1 а.с. 111-136).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що посадовими особами податкового органу, було зроблено необґрунтований висновок про неможливість віднесення до валових витрат коштів за зазначеними вище угодами, оскільки мета, що ставилась позивачем при їх укладенні цілком відповідає ознакам господарської діяльності в розумінні положень п. 1.32. ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Намагання ж відповідача оподаткувати податком на прибуток збиток підприємства може бути розцінено лише як намагання розширеного тлумачення положень п. 5.1. ст. 5 зазначеного Закону. Те ж стосується посилання відповідача на п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Також колегія суддів зазначає, що відповідно до положень п.п. 2.3.4. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

В даному ж випадку , посадовими особами податкового органу було зроблено висновок, що ґрунтувався на субєктивних припущеннях про невідповідність певних господарських операцій позивача ознакам господарської діяльності.

Крім того, колегія суддів зазначає, що Законом України “Про державну податкову службу в Україні” посадовим особам податкового органу не надано повноважень щодо оцінки відповідності окремих господарських операцій ознакам господарської діяльності.

Також при формування оскаржуваного податкового-повідомлення рішення відповідачем було взято до уваги те, що позивачем не було включено до складу валового доходу 133425 грн. від реалізації ячменю.

При цьому, позивач стверджує, що зазначений дохід є бухгалтерським та не має включатись до обєкту оподаткування, оскільки витрати по операції з вирощування реалізованого ячменю також не були включені до декларації з податку на прибуток.

Тобто по даній операції позивачем не було задекларовано ані витрати ані доходи, що підтверджується матеріалами справи (т. 1 а.с. 139-177) та не заперечувались відповідачем.

Водночас, відповідно до положень п. 4.1. ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Підпунктом 5.1. цього ж Закону визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Враховуючи вищевикладене, позивачем мали б бути задекларовані як доходи так і витрати по операції з вирощування та реалізації ячменю.

Однак, відповідно до п. 1.7. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року N 327, що був чинний на момент проведення перевірки, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

При цьому посадовими особами було враховано лише доходи отримані повивачем від продажу ячменю, в той же час витрати по його вирощуванню залишились неврахованими.

Серед іншого, колегія суддів зазначає, що посадовими особами податкового органу під час перевірки було встановлено, що до складу валових витрат було віднесено бухгалтерський збиток, отриманий від господарської операції по вирощуванню свиней в сумі 148315грн. без підтверджуючих документів.

Однак надані позивачем первинні документи підтверджують правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат коштів витрачених в рамках господарської операції по вирощуванню свиней (т.2 а.с. 1-156).

При цьому колегія суддів зазначає, що представником відповідача ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції не було надано обґрунтованих пояснень щодо причин, по яким посадовими особами податкового органу дані первинні документи не були взяті до уваги під час проведення перевірки.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Агроеколайн”, документально та нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2011 року по справі№2-а-9178/10/1870 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2011р. по справі№2а-9148/10/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяДюкарєва С.В.

Судді Катунов В.В. Перцова Т. С. Повний текст ухвали виготовлений 19.04.2011 р.