Ухвала суду № 18206054, 14.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2011 р.Справа № 2070/2а-643/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Катунова В.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засіданняСущенко А.С.,

в присутності представника позивача Лукашиної І.А., представника відповідача Нагорної В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2011р. по справі№2070/2а-643/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник"

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельник”, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.01.2011 року № 0000030700, згідно із яким зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 3758, 0 грн. по декларації за жовтень 2010 року та донараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 940, 0 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2011 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова від 14 січня 2011 року № 0000030700 про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 3758,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник" (61058, Харківська область, м. Харків, вул. Культури, буд. 20-В, код ЄДРПОУ 32051831) судовий збір у розмірі 3.40 грн. (три грн. 40 коп.)

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п.17.2 ст.17 Закону Украхни "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", пп. "б" п.п. 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України "про податок на додану вартість", що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ “Будівельник”державну реєстрацію проведено 16.07.2003 року (Серія А01, №427425, номер запису 1 4801070010000471).

ТОВ “Будівельник” є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 29588237 від 05.04.2006 року про реєстрацію платника податку на додану вартість (індивідуальний податковій номер 320518320368), також відповідно до довідки про взяття на облік платника податку від 17.01.2011 року №14 перебуває на обліку у відповідача.

ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ “Будівельник” щодо нарахування заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за жовтень 2010 року, за результатами якої складений акт перевірки від 29.11.2010року року №2896/07004/32051831.

На підставі вказаного акту перевірки від 29.11.2010року року №2896/07004/32051831відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення від 14.01.2011 року № 0000030700, згідно із яким ТОВ "Будівельник" зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 3758, 0 грн. по декларації за жовтень 2010 року та застосовано штрафні санкції у розмірі 940, 0 грн.

Зі змісту акту перевірки від 29.11.2010року року №2896/07004/32051831 вбачається, що позивачем в порушення п.п. 17.2 ст.17 Закону №2181 завищено задекларовано суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за жовтень 2010року, у звязку з чим позивачу на підставі встановлених у акті перевірки порушень зменшено суму бюджетного відшкодування, яка задекларована по декларації з ПДВ за жовтень 2010 року у розмірі 3758, 0 грн.

Також судом першої інстанції встановлено, що позивачем було подано відповідачу декларацію з ПДВ за жовтень 2010 року (реєстраційний номер звіту 9004828364 від 05.11.2010року), в якій у рядку 25.2 задекларовано суму бюджетного у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів у розмірі 3857, 0 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова не доведено законність та правомірність складання та направлення податкового повідомлення рішення від 14.01.2011 року № 0000030700, згідно із яким Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації за жовтень 2010року у розмірі 3758, 0 грн. та донараховано штрафні санкції у розмірі 940, 0грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з п.1.8. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.п.7.7.1 п. 7.7. ст..7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. “а”п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п.7.7.1 цього Закону, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно з п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Виходячи зі змісту з наведених положень Закону, колегія суддів зазначає, що платник податку має право на декларування суми бюджетного відшкодування в частині відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам товарів (послуг).

Колегія вважає занеобхідне зазначити, що Закону України "Про податок на додану вартість" не ставить в залежність права платника податку на бюджетне відшкодування від того, коли (у якому періоді) утворилося відємне значення, а визначає, що обовязковою умовою для виникнення такого права є фактична сплата сум ПДВ у попередніх податкових періодах і дані суми не повинні брати участі у раніше задекларованих сумах бюджетного відшкодування.

Також, бюджетному відшкодуванню підлягає не сума податкового кредиту попереднього (податкового) періоду, а сума відємного значення з ПДВ, визначена відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість".

Тобто, позивачу відшкодовується відємні значення з ПДВ попередніх періодів і сплата сум ПДВ повинна враховуватися попередніх податкових періодів.

Матеріалами справи встановлено, що факт оплати ТОВ "Будівельник" сум податку на додану вартість постачальникам товарів (послуг) ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова не заперечується, а також, що у розрахунку бюджетного відшкодування по декларації за жовтень 2010 року дані суми включені вперше.

Копіями платіжних доручень підтверджена фактична сплата сум ПДВ на загальну суму 3857,0 грн., які включені до складу суми бюджетного відшкодування по декларації за жовтень 2010року. Факт сплати та правомірність формування відємних значень попередніх податкових періодів відповідачем не заперечується.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач, декларуючи суму бюджетного відшкодування по декларації за жовтень 2010року, дотримався вимог п.п.7.7.1 п.п.7.7.2 п.п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів зазначає, що ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова не надано доказів того, що сума бюджетного відшкодування у розмірі 3857, 0 грн., яка задекларована позивачем в декларації за жовтень 2010 року у зменшення податкових зобовязань наступних податкових періодів, розрахована з порушенням норм податкового законодавства.

Таким чином, зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 3758, 0 грн. по декларації за жовтень 2010 року. є незаконним та не ґрунтується на нормах податкового законодавства.

У звязку з тим, що відсутнє правомірне зменшення суми бюджетного відшкодування , колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування штрафної (фінансової) санкції.

Щодо нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 940, 0 грн. відповідно п.п. 54.3.2 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.11 Закону України “Про систему оподаткування” (який діяв на момент складання акту перевірки) передбачено, що фінансові санкції за наслідками документальних перевірок та ревізій, які здійснюються органами державної податкової служби України та іншими уповноваженими державними органами, застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами, чинними на день завершення таких перевірок або ревізій.

Враховуючи ту обставину, що на дату складання акту перевірки від 29.11.2010 року №2896/07004/32051831 Податковий кодекс України не набув чинності, а тому у відповідача відсутні підстави щодо застосування положень вказаного Кодексу.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що п.п. 54.3.2 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України взагалі не передбачає право контролюючого органу на застосування штрафної (фінансової) санкції.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ТОВ "Будівельник", документально та нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 27.01.2010 року по справі№2-а-574/10/1870 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2011р. по справі№2070/2а-643/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяДюкарєва С.В.

Судді Катунов В.В. Перцова Т. С. Повний текст ухвали виготовлений 19.04.2011 р.