Ухвала суду № 18205982, 05.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2011 р.Справа № 2-а-10130/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Катунова В.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Сущенко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2010р. по справі№2-а-10130/10/2070

за позовом Приватного підприємства "Енергобуд"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Енергобуд" (надалі ПП «Енергобуд»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області (надалі ХОДПІ), в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області від 14.05.2010 р. №000098234/0 (від 14.06.2010 р. №000098234/1) про донарахування податкових зобов'язань та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 501303,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 334202,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 167101,00 грн. та від 14.06.2010 р. №0001352340/1 (від 01.07.2010 р. №0001352340/2) про донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 24750,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 16500,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -8250,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2010 р. по справі № 2-а-10130/10/2070 адміністративний позов Приватного підприємства "Енергобуд" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області від 14.05.2010 р. №000098234/0 (від 14.06.2010 р. №000098234/1) про донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача в розмірі 501303,00 грн., з яких 334202,00 грн. за основним платежем та 167101,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області від 14.06.2010 р. №0001352340/1 (від 01.07.2010 р. №0001352340/2) про донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 24750,00 грн., з яких 16500,00 грн. за основним платежем та 8250,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету на користь Приватного підприємства "Енергобуд" (Харківська область, Харківський район, с. Васищеве,1, р/р 26004010060628 в ВАТ ВТБ банк м. Київ, МФО 321767, код ЄДРПОУ 30772653) судовий збір в розмірі 3.40 грн. (три гривні 40 копійок).

Відповідач, не погодившись із вищевказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2010 р. по справі № 2-а-10130/10/2070 скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПП «Енрегобуд» відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм 129 Конституції України, п.1.7 ст.1, пп.7.2.1, пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», ст.ст.7, 9 Кодексу адміністративного судочинства України. Посилаючись на відсутність контрагентів позивача ТОВ «Техенергоресурс» та ТОВ «Електроспецтех» за юридичною адресою, стверджує, що ПП «Енергобуд» у січні 2008 року грудні 2009 року було віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, заповненим з порушенням вимог пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7закону України «Про податок на додану вартість». Наполягає на тому, що наявність у покупця (в даному випадку, позивача) податкових накладних не є безумовною підставою для включення зазначених у них сум до складу податкового кредиту, якщо відомості, які містяться у цих податкових накладних, не відповідають дійсності. Зазначає, що позивачем не надано доказів реальності проведення господарських операцій з ТОВ «Техенергоресурс» та ТОВ «Електроспецтех», а також правомірності формування податкового кредиту за податковими накладними, виписаними вказаними контрагентами (угод, актів прийому-передачі, накладних, податкових накладних, документів щодо транспортування та зберігання товару, документів щодо його якості та походження, документів щодо проведення оплати). Підсумовуючи викладене, вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ПП «Енергобуд».

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав, просив суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2010 р. по справі № 2-а-10130/10/2070 скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПП «Енергобуд» відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу ХОДПІ без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Наполягає на тому, що ПП «Енергобуд» правомірно включено до податкового кредиту суми ПДВ, які повністю підтверджено податковими накладними, виписаними ТОВ «Техенергоресурс» та ТОВ «Електроспецтех» у зв`язку з реальним наданням позивачеві послуг (виконання робіт), які були використані останнім у власній господарській діяльності.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП "Енергобуд" зареєстроване Харківською районної державної адміністрацією Харківської області 30.05.2000 року за №14711200000024074, та взято на податковий облік у ХОДПІ 05.06.2000 року за №2417 (т.1, а.с.124-126).

На підставі направлень від 09.04.2010 року №205, від 22.04.2010 року №269 (т.1, а.с. 38-39), наказу №281 від 22.04.2010 року (т.1, а.с.37), фахівцями Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області була проведена планова виїзна перевірка ПП "Енегробуд" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.07 р. по 31.12.09 р.

За результатами перевірки складено акт від 30.04.2010 року №1512/234/30772653, яким зафіксовано, зокрема, порушення позивачем п.п.7.2.1 п.7.2, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого занижено ПДВ усього на суму 334202 грн., в т.ч. у січні 2008 року на суму 23000 грн., у квітні 2008 року на суму 3750 грн., у вересні 2008 року на суму 14000 грн., у жовтні 2008 року на суму 9560 грн., у листопаді 2008 року на суму 24884 грн., у грудні 2008 року на суму 15359 грн., у січні 2009 року на суму 45343 грн., у березні 2009 року на суму 47513 грн., у квітні 2009 року на суму 47729 грн., у травні 2009 року на суму 37075 грн., у червні 2009 року на суму 28886 грн., у липні 2009 року на суму 963 грн., у серпні 2009 року на суму 8250 грн., у вересні 2009 року на суму 18773 грн., у жовтні 2009 року на суму 4083 грн., у листопаді 2009 року на суму 5034 грн. (т.1, а.с.54-62).

На підставі вказаного висновку акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.05.2010 року №000098234/0 про визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 501303,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 334202,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 167101,00 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до ХОДПІ та ДПА в Харківській області. За результатами розгляду скарги позивача були залишені без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення № 0000982340/0 від 14.05.2010 р. без змін, та були винесені податкові повідомлення-рішення від 14.06.2010 р. №000098234/1, від 12.08.2010 р. № 0000982340/2 про визначення ПП «Енергобуд» податкового зобов`язання з податку на додану вартість на ту ж суму, що й з дріб`ю 0, №0001352340/1 від 14.06.2010 р., № 0001352340/2 від 12.08.2010 р. про збільшення ПП «Енергобуд» податкового зобов`язання з податку на додану вартість на 24750 грн., в т.ч. за основним платежем 16500 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 8250 грн.

Скориставшись правом, наданим положеннями пп. 5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на час виникнення спірних правовідносин, позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення № 0000982340/0 від 14.05.2010 р., №000098234/1 від 14.06.2010 року, №0001352340/1 від 14.06.2010 р., № 0000982340/2 від 12.08.2010 р. та 0001352340/2 від 12.08.2010 р. до Сумського окружного адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції виходив з їх правомірності та обґрунтованості.

Колегія суддів, погоджуючись з таким висновком суду першої інстанції, вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ПП «Енергобуд» (Генпідрядник) у перевіреному періоді було укладено договори підряду з ТОВ "Техенергоресурс" (Субпідрядник): №07/12-07 від 07.12.2007 року, №21 від 12.05.2009 року, №59 від 02.11.2009 року, №5 від 08.01.2009 року, №3 від 14.01.2009 року, №58 від 11.11.2009 року, №01/11-07 від 01.11.2007 року, №0204/08 від 02.04.2008 року, №25 від 01.06.2009 року, №0310/08 від 03.10.2008 року, №0109/08 від 01.09.2008 року, №2 від 08.01.2009 року, №41 від 01.12.2008 року, №3010/08 від 30.10.2008 року, №34 від 01.12.2008 року (т.2, а.с.178-208), та з ТОВ "Електроспецтех" (Субпідрядник), а саме: №19 від 21.05.2009 року, №18 від 18.05.2009 року, №15 від 02.04.2009 року, №13 від 02.04.2009 року, №11 від 01.10.2009 року, №10 від 02.03.2009 року, №61 від 02.12.2009 року, №60 від 02.11.2009 року, №20 від 12.05.2009 року, №54 від 23.10.2009 року, №51 від 03.08.2009 року, №50 від 03.08.2009 року (т.2, а.с.209-223).

За умовами вищевказаних договорів Субпідрядник зобов`язується виконати облицювальні та ремонтні роботи у відповідності до проектно-кошторисної документації, наданої Гепідрядником та здати їх у встановлений строк згідно актів прийому виконаних робіт. Оплата за договорами здійснюється за фактом виконання робіт згідно форм КБ-2, КБ-3.

В рамках виконання робіт за вказаними договорами представниками Генпідрядника та Субпідрядників та було складено акти прийому виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в : за січень 2008 року № 1 від 31.01.2008 р. та № 2 від 10.01.2008 р., за квітень 2008 року № 1 від 30.04.2008 р., за вересень 2008 року № 1 від 22.09.2008 р., за жовтень 2008 року № 1 від 31.10.2008 р., за листопад 2008 року № 1 від 28.11.2008 р. та № 2 від 28.11.2008 р., за грудень 2008 р. № 1 від 29.12.2008 р., № 1 від 29.12.2008 р., за січень 2009 року № 1 від 30.01.2009 р., № 1 від 30.01.2009 р., № 1 від 30.09.2009 р., за травень 2009 р. - № 1 від 29.05.2009 р., за червень 2009 р. - № 2 від 30.06.2009 р., № 1 від 30.06.2009 р., за грудень 2009 р. - № 1 від 13.11.2009 р., за листопад 2009 року - № 1 від 30.12.2009 р. (по договорам ПП «Енергобуд» з ТОВ «Техенергоресурс»), а також за листопад 2009 р. - № 1 від 30.11.2009 р., за грудень 2009 р. - № 1 від 30.12.2009 р., за березень 2009 р. - № 1 від 31.03.2009 р., за квітень 2009 р. - № 2 від 30.04.2009 р., за грудень 2009 р. - № 1 від 30.12.2009 р., за березень 2009 р. - № 1 від 312.03.2009 р., за квітень 2009 р. - № 2 від 30.04.2009 р., за грудень 2009 р. № 1 від 30.12.2009 р., за квітень 2009 р. - 30.04.2009 р., № 1 від 30.04.2009 р. за травень 2009 р. - № 2 від 29.05.2009 р., № 1 від 29.05.2009 р., № 1 від 29.05.2009 р., № 1 від 29.05.2009 р., за жовтень 2009 р. - № 1 від 30.10.2009 р., за серпень 2009 р. - № 1 від 31.08.2009 р., за вересень 2009 р. від 30.09.2009 р. (по договорам ПП «Енергобуд» з ТОВ «Електроспецтех») (т.1, а.с.27-200).

З досліджених у судовому засіданні вказаних актів прийому виконаних підрядних робіт колегією суддів встановлено, що останні оформлені у повній відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Окремо слід відмітити, що вищевказані акти містять детальний опис виконаних підрядних робіт, із зазначенням вартості кожної з робіт окремо, а також посилання на номер та дату договору, на виконання умов якого виконано роботи.

Оплата за виконані роботи проведена у безготівковій формі, про що свідчать копії виписок по особовому рахунку позивача за 24.04.1009 р., 08.05.2009 р., 19.05.2009 р., 20.05.2009 р., платіжного доручення від 02.06.2009 р., банківських виписок від 05.06.2009 р., 15.06.2009 р., 22.06.2009 р., 25.06.2009 р., 08.07.2009 р., 13.07.2009 р., 24.09.2009 р., 01.10.2009 р., 01.10.2009 р., 19.10.2010 р., 22.10.2009 р., 26.10.2009 р., 11.12.2009 р., 15.12.2009 р., 24.12.2009 р., досліджених в ході проведення перевірки (т.1, а.с.201-249).

Зі змісту наданої до матеріалів справи довідки з ЄДРПОУ № 3970 від 24.04.2007 р. вбачається, що видами діяльності ПП «Енергобуд» є : 45.21.2 Будівництво будівель; 45.25.4 Монтаж металевих конструкцій.

Як зафіксовано в акті перевірки, облицювальні та ремонтні роботи, виконані ТОВ «Техенергоресурс» та ТОВ «Електроспецтех», були замовлені позивачем в рамках виконання договорів № 1-08/ВЭ, укладеного ПП «Енергобуд» з ТОВ «ПКАлекс-Групп», № 27 від 31.03.2009 р., № 48Е від 20.08.2009 р., укладених між позивачем та Національною юридичною академією України ім. Ярослава Мудрого, а також № 14 від 05.05.2009 р., № 16 від 20.05.2009 р., № 23 від 08.06.2009 р., № 24 від 08.06.20089 р., укладених між ПП «Енергобуд» та ТОВ «Стальконструкція».

Таким чином, з огляду на досліджені докази та встановлені обставини у справі, колегія суддів приходить до висновку, що операції з виконання облицювальних та ремонтних робіт, які були замовлені ПП «Енергобуд», виконані ТОВ «Техенергоресурс», ТОВ «Електроспецтех», та використані позивачем у власній господарській діяльності, підтверджено належними первинними документами, оформленими у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (акти прийому-передачі), а також податковими накладними, оформленими згідно вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що в рамках виконання господарських операцій за укладеними договорами підряду, у відповідності до вимог пп.7.2.1, пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ТОВ "Техенергоресурс" було виписано позивачеві податкові накладні №1724 від 13.11.2009 року на суму 20700,00 грн. (ПДВ - 3450,00 грн.), №819 від 30.06.2009 року - 7987,00 грн. (ПДВ - 1331,17 грн.), №817 від 19.05.2009 року - 62630,00 (ПДВ - 10438,33 грн.), №46 від 30.01.2009 року - 21094,00 грн. (ПДВ - 3515,67 грн.), №39 від 30.01.2009 року - 212000,00 грн. (ПДВ - 35555,33 грн.), №40 від 30.01.2009 року - 38964,00 грн. (ПДВ - 6494,00 грн.), №9851 від 29.12.2008 року - 43865,00 грн. (ПДВ - 7310,83 грн.), №9837 від 29.12.2008 року - 48286,00 грн. (ПДВ - 8047,67 грн.), №9702 від 28.11.2008 року - 139687,00 грн. (ПДВ - 23281,17 грн.), №9708 від 28.11.2008 року - 9615,00 грн. (ПДВ - 1602,50 грн.), №9514 від 20.10.2008 року - 57360,00 (ПДВ - 9560,00 грн.), №9384 від 22.09.2008 року - 84000,00 грн. (ПДВ - 14000,00 грн.), №8633 від 30.04.2008 року - 22500,00 грн. (ПДВ - 3750,00 грн.), №7453 від 30.01.2008 року - 85000,00 грн. (ПДВ - 14166,67 грн.), №8019 від 10.01.2008 року - 53000,00 грн. (ПДВ - 8833,33 грн.) (т.3, а.с.1, 17-32).

За результатами відносин з позивачем ТОВ «Електроспецтех» було виписано податкові накладні: №281 від 31.02.2009 року - 285075,00 грн. (ПДВ - 47512,50 грн.), №482 від 30.04.2009 року - 80123,00 грн. (ПДВ 13353,83 грн.), №460 від 30.04.2009 року - 155896,00 грн. (ПДВ - 25982,67 грн.), №632 від 29.05.2009 року - 95759,00 грн. (ПДВ - 15959,83 грн.), №464 від 30.04.2009 року - 50355,00 грн. (ПДВ - 8392,50 грн.), №634 від 29.05.2009 року - 5779,00 грн. (ПДВ - 963,17 грн.), №631 від 29.05.2009 року - 46372,00 грн. (ПДВ - 7728,67 грн.), №623 від 29.05.2009 року - 17692,00 грн. (ПДВ - 2948,67 грн.), №1432 від 31.08.2009 року - 49500,00 грн. (ПДВ - 8250,00 грн.), №1811 від 30.09.2009 року - 112639,20 грн. (ПДВ - 18773,20 грн.), №2075 від 30.10.2009 року - 200,40 грн. (ПДВ - 33,4 грн.), №1964 від 26.10.2009 року на суму 7800,00 грн. (ПДВ - 1300,00 грн.), №1952 від 22.10.2009 року - 16500,00 грн. (ПДВ - 2750,00 грн.), №2168 від 13.11.2009 року - 9502,80 грн. (ПДВ - 1583,80 грн.), №2391 від 30.11.2009 року - 99000,00 грн. (ПДВ - 16500,00 грн.) (т.3, а.с.2-16).

Згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 цього Закону податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Положеннями до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 вказаного Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 зазначеного пункту встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З наданих до матеріалів справи копій вищевказаних податкових накладних вбачається, що останні містять усі необхідні реквізити, передбачені положеннями пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Слід відмітити, що єдиною підставою висновку акту перевірки про безпідставність віднесення позивачем до податкового кредиту суми у розмірі 334202 грн., сплаченої у складі вартості облицювальних та ремонтних робіт, виконаних ТОВ «Техенергоресурс» та ТОВ «Електроспецтех», є твердження відповідача про незнаходження вказаних підприємств за юридичною адресою, яка вказана у спірних податкових накладних.

В обґрунтування вказаного твердження представником відповідача надано до матеріалів справи копії актів від 25.02.2009 р., 26.02.2009 р., 02.03.2009 р., 04.03.2009 р., 19.03.2009 р., 06.08.2009 р., 09.11.2009 р. 04.12.2009 р. про відсутність за юридичною адресою посадових осіб ТОВ «Техенергоресурс», актів від 25.02.2009 р., 26.02.2009 р., 02.03.2009 р., 04.03.2009 р., 19.03.2009 р., 04.06.2009 р., 09.11.2009 р. про відсутність за юридичною адресою посадових осіб ТОВ «Електроспецтех», складених фахівцями Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції, а також довідок про встановлення фактичного місцезнаходження вказаних підприємств від 16.03.2010 р. (т.2, а.с.224-243).

Однак, зі змісту актів від 25.02.2009 р., 19.03.2009 р., 04.06.2009 р. вбачається, що 10.02.2009 року посадовими особами як ТОВ «Техенергоресурс», так і ТОВ «Електроспецтех» було отримано повідомлення про проведення перевірки, надіслане Дергачівською МДПІ за юридичною адресою вказаних підприємств: м. Дергачі, вул.. Петровського, 163, а 23.02.2009 року до Дергачівської МДПІ від керівництва вказаних підприємств надійшли листи про неможливість надати до перевірки витребувані податківцями документи у зв`язку з направленням їх для проведення експертизи, призначеної господарським судом Харківської області.

Тобто, з огляду на фактичні обставини у справі, твердження відповідача про незнаходження контрагентів позивача за юридичною адресою є помилковим.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано доказів зв`язку актів про відсутність за юридичною адресою ТОВ «Техенергоресурс» та ТОВ «Електроспецтех», складених Дергачівською МДПІ протягом 2009 року, а також довідок про встановлення їх фактичного місцезнаходження від 02.02.2010 року з плановою виїзною перевіркою ПП «Енергобуд», проведеною Харківською ОДПІ у квітні 2010 року.

З урахуванням викладеного, вказані акти не можуть бути взяті до уваги в якості належного обґрунтування заперечень.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що положеннями пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не встановлено вимог про обов`язкове зазначення у податковій накладній саме фактичної адреси продавця, яка може відрізнятися від його юридичної адреси.

За таких обставин, доводи відповідача про віднесення ПП «Енергобуд» до складу податкового кредиту податкових накладних, виписаних з порушенням норм пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», є документально та нормативно не обґрунтованими.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що незнаходження контрагентів позивача за юридичною адресою, не позбавляє правового значення виписані ними податкові накладні по реальним господарським операціям, факт здійснення та оплати яких підтверджений документально та не заперечується відповідачем по справі.

З огляду на встановлені обставини у справі, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї осби. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків (в даному випадку, ПП «Енергобуд») права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні замовлених та фактично виконаних робіт) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Як свідчать матеріали справи, на момент здійснення господарських операцій за договорами підряду як позивач ПП «Енергобуд», так і його контрагенти - ТОВ "Техенергоресурс" (код 34566970232), ТОВ "Електроспецтех" (код 346899620237) мали статус платників податку на додану вартість, що підтверджується копіями відповідних свідоцтв № № 100259407 від 04.09.2006 р., № 100265047 від 04.09.2006 р. (т.3, а.с.92-93) та відповідно до пп.7.2.4 п.7.2 ст.7, ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість». мали право на видання податкових накладних.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно віднесено до складу податкового кредиту в січні 2008 року, квітні 2008 року, вересні-грудні 2008 року, січні 2009 року, травні 2009 року, червні 2009 року, листопаді 2009 року суму податку на додану вартість по реальним господарським операціям, повністю підтвердженим відповідними первинними документами, сплачену в зв`язку із замовленням облицювальних та ремонтних робіт у ТОВ «Техенергоресурс» в загальному розмірі 178670, 00 грн., та в березні-травні 2009 року, та липні-листопаді 2009 року - суму податку на додану вартість, сплачену в зв`язку із замовленням аналогічних робіт у ТОВ «Електроспецтех», у розмірі 155532,00 грн.

Крім того, відповідачем в акті перевірки не зазначено, якими саме діями позивача або його контрагентів порушено вимоги податкового законодавства; фактичне здійснення господарських операцій та перерахування коштів за ними відповідачем не заперечуються; даних про несплату ТОВ "Техенергоресурс" або ТОВ "Електроспецтех" своїх податкових зобов`язань за відносинами з позивачем, ХОДПІ не наведено; висновку про безпідставність віднесення ПП «Енергобуд» до складу податкового кредиту суми в розмірі 334202 грн. не передувало визнання угод між позивачем та його контрагентами недійсними, та не наведено інших обставин, які б могли стати підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит.

Слід відмітити, що висновок відповідача в акті перевірки про безпідставність віднесення ПП «Енергобуд» до складу податкового кредиту суми в розмірі 334202 грн. та заниження податку на додану вартість зроблено без належного обґрунтування та посилання на дані відповідної перевірки, без вказівки на те, які саме норми законодавства та якими саме діями позивача порушено.

Такі дії податкового органу суперечать вимогам п.2.3.2 Наказу ДПА України від 10.08.2005 р. № 327 “Про затвердження порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 925/11205, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, відповідно до якого за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно пояснень відповідача, підставою для винесення додаткового повідомлення-рішення №0001352340/1 від 14.06.2010 року, яким збільшено податкове зобов'язання (донараховано) з ПДВ на 24750,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 16500,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8250,00 грн. стало неврахування фахівцями ХОДПІ при проведенні перевірки та визначенні суми, віднесеної позивачем до складу податкового кредиту, податкової накладної №2391 від 30.11.2009 року у листопаді 2009 року виписану ТОВ "Електроспецтех".

Однак, матеріалами справи підтверджено, що відповідач в акті перевірки послався на податкову накладну №2391 від 30.11.2009 року при обґрунтуванні суми податкового зобов'язання в розмірі 155532,00 грн., по господарських операціях ПП "Енергобуд" та ТОВ "Електроспецтех" (т.1, а.с.88). Тобто, сума ПДВ в розмірі 16500,00 грн. була врахована при визначенні суми податкового зобов`язання з ПДВ, визначеного позивачеві податковим повідомленням-рішенням 0000982340/0 від 14.05.2010 р., а відтак, фактичні підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0001352340/1 від 14.06.2010 р. у відповідача відсутні.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України “Про податок на додану вартість”, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області -залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2010р. по справі№2-а-10130/10/2070 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяДюкарєва С.В.

Судді Катунов В.В. Перцова Т. С. Повний текст ухвали виготовлений 11.04.2011 р.