Ухвала суду № 18205898, 12.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2011 р.Справа № 2а-2189/10/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.,

Суддів: Курило Л.В. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засіданняПодобайло А.В., Верман А.М.,

представників позивача - Великодного Ю.М., Титаренка П.В.,

представника відповідача - Сумцової С.В.,

.,ЄВрозглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.11.2010р. по справі№2а-2189/10/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промгаз" ( далі по тексту ТОВ «Промгаз») - звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми, в якому просив податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 05.08.2009р. №0000962312/0/52488 та № 0000952312/0/52489 скасувати повністю, повторні податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 15.10.2009р. № 0000952312/1 та 0000962312/1 скасувати повністю.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.11.2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від11.11.2010 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги та податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 05.08.2009р. №0000962312/0/52488 та № 0000952312/0/52489, повторні податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 15.10.2009р. № 0000952312/1 та 0000962312/1 скасувати повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Представники позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, просили оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просила залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників позивача, представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Промгаз» зареєстровано відділом державної реєстрації субєктів підприємницької діяльності Сумської міської Ради 16.05. 2003 року за № 8165,( номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1632 1200000 000725) та взято на податковий облік у ДПІ м. Суми за №01921872.

ТОВ «Промгаз» взяте на податковий облік в ДПІ м. Суми 20.05.2003 року за №01921872, у періоді, за який проводилась перевірка було зареєстровано платником податку на додану вартість з 26.05.2003 року.

Фахівцями Державної податкової інспекції в м. Суми на підставі направлень №2575 від 30.06.2009р., №2739 від 14.07.2009р. проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.03.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.03.2009р., за результатами якої складено акт від 23.07.2009р. №5193/2312/32462903/71. ( а.с. 8-52).

Актом про результати планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.03.2009 р. №5193/2312/32462903/71 від 23.07.2009 р. встановлено порушення позивачем п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997р., в результаті чого донараховано податок на прибуток за 1 квартал 2009 року в сумі 14132 грн.; п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого донараховано податок на додану вартість в сумі 38667 грн., в т.ч. встановлено його завищення за 2007 рік на суму 70590 грн., а саме: за серпень 2007 року на суму 55250 грн., за жовтень 2007 року на суму 15340 грн., та встановлено його заниження за 2008 рік на суму 31923 грн., а саме: за квітень 2008 року на суму 16583 грн., за травень 2008 року на суму 15340 грн. (а.с. 8-52)

На підставі акту перевірки №5193/2312/32462903/71 від 23.07.2009 р. відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000962312/0/52488 від 05.08.2009 р. та №0000952312/0/52489 від 05.08.2009р.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, передбаченим статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». За результатами адміністративного оскарження податковим органом скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржені податкові повідомлення рішення без змін.

З метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланих податкових повідомленнях, на підставі п. 5.3. “Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій”, затвердженого Наказом ДПА України № 253 від 21.06.2001 р. відповідачем були складені податкові повідомлення-рішення № 0000952312/1 від 15.10.2009р. та № 0000962312/1 від 15.10.2009р., які містять новий граничний термін сплати податкового зобов'язання. (а.с. 55, 56)

Не погодившись з рішеннями Державної податкової інспекції у м.Суми, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Відмовивши в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 2.1.,п.п 2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, первинні та зведені облікові документи повинні мати обовязкові реквізити, зокрема, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції. Відповідно до п.18 Наказу ДПА України « Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.1997 року №165, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів ( послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Представлені позивачем податкові та видаткові накладні не відображають хід господарських операцій між ТОВ “Промгаз” та ТОВ “Тревел-НВХ” відповідно до договору №01/08-01 від 01.08.2007р. по придбанню газу скрапленого на загальну суму 423450,00 грн., та не підтверджують їх здійснення. Відповідно податковим органом вірно зроблений висновок про безпідставне включення позивачем до складу валових витрат витрати по придбанню газу скрапленого від ТОВ “Тревел-НВХ” у 3-4 кварталах 2007 року та 2 кварталі 2008 року та віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по цих господарських операціях, а тому податкові повідомлення-рішення від 05.08.2009р. №0000962312/0/52488 та №0000952312/0/52489 про донарахування сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість в розмірі 73962 грн., в т.ч. основний платіж - 38667,00 грн. і 35295.00 грн. - штрафні санкції та по податку на прибуток в розмірі 45190, в т. ч. за основним платежем - 14132, 00 грн. та 31058,00 грн. - за штрафними санкціями - прийняті правомірно.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР вiд 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Вимогами пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Отже, визначення податкового кредиту законодавцем чітко повязується з наявністю конкретного товару (послуги), яку придбаває платник податку з метою подальшого використання виключно в межах господарської діяльності.

Підпунктом 7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”визначена дата виникнення права платника податку на податковий кредит, а саме: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Відповідно до п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями ( іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Промгаз» і ТОВ «Тревел-НВХ» уклали договір №01/08-01 від 01.08.2007р., відповідно до якого останнє зобовязувалось поставити партію товару - газу скрапленогой , а ТОВ «Промгаз» - прийняти продукцію й оплатити її вартість. Кількість партії товару - газу скрапленого - 85 тон, вартістю ( з ПДВ) -3900 грн. за тону, на загальну суму 331500 грн. ( а.с. 77)

Згідно з актом перевірки ТОВ «Промгаз» оприбуткувало від ТОВ «Тревел-НВХ» газ скраплений марки СПБТ на загальну суму 423450,00 грн.

На виконання даного договору було складено видаткові накладні від 20.08.2007р №20/08-01 на загальну суму 331500,00грн. від 15.10.2007р. та №15/10-01 на загальну суму 92040,00 грн. та податкові накладні від 20.08.2007р. №20/08-01 на загальну суму 331500,00 грн., в т.ч. ПДВ 55250,00 грн. та від 15.10.2007р. №15/10-01 на загальну суму 92040,00 грн. в т.ч. ПД 15340,00 грн. ( а.с.80,81, 84,85).

Договір, видаткові та податкові накладні, оформлені ТОВ “Тревел-НВХ”, підписані від імені директора ТОВ “Тревел-НВХ” ОСОБА_4

Відповідно до реєстраційних документів ТОВ «Тревел НВХ» ( код 34616805) зареєстроване Печерською районною адміністрацією м. Києва 26.09.2006 року, видано свідоцтво про державну реєстрацію №260923 від 27.12.2007 року. ( а.с. 107)

Директором ТОВ «Тревел-НВХ» є ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії АВ №НОМЕР_1, виданий Московським УВС м . Бреста Республіки Білорусь 07.04.2005 року), інші учасники товариства відповідно до установчих документів відсутні. ( а.с., 115,105-106)

Відповідно до листа Броварського МВ ГУМВС України в Київської області від 12.07.2010 року вих. № 07/10203 згідно матеріалів міжнародного доручення, що надійшло з Республіки Білорусь, громадянка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, 19 червня 2007 року була засуджена судом Московського району в м. Гомель Республіки Білорусь до 1.5 років позбавлення волі, з відбуванням покарання у м. Гомелі та звільнена з місць позбавлення волі 23.05.2008 року. ( а.с.165)

У звязку з використанням від імені ТОВ «Тревел НВХ» завідомо підроблених документів Броварським МВ ГУМВС України в Київській області 11 червня 2008 року порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 358 Кримінального кодексу України. ( а.с. 121)

Директор ТОВ «Тревел-НВХ» ОСОБА_4 10.04.2009 року під час допиту в якості свідка надала пояснення слідчому органу про те, що 20.09.2006 року вона разом із знайомими їздила до м. Києва з приводу реєстрації на її імя фірми, назву якої не памятає. Будь-яких угод, платіжних доручень, банківських і господарських документів, вона не підписувала. Крім цього, ій не відомо про будь-яку діяльність ТОВ «Тревел НВХ». ( а.с. 103-104)

Постановою господарського суду Київської області від 23.04.2008 року ТОВ «Тревел НВХ» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 29.07. 2008 року провадження у справі №Б 18/223-08 про банкрутство ТОВ «Тревел-НВХ» припинено та ліквідовано юридичну особу ТОВ «Тревел-НВХ».

Броварською ОДПІ Київської області складено акт №176 від 16.10.2008 року про анулювання реєстрації платника ПДВ на підставі ухвали господарського суду Київської області від 29.07. 2008 року провадження у справі №Б 18/223-08

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2009 року припинено юридичну особу- ТОВ «Тревел НВХ» з моменту його державної реєстрації. При розгляді справи за адміністративним позовом Броварської об'єднаної державної податкової інспекції до ТОВ “Тревел-НВХ”про припинення юридичної особи та визнання недійсними установчих документів встановлено, що доручень на ведення фінансово-господарські діяльності товариства ОСОБА_4 не надавала. (а.с. 127-128)

Колегія суддів зазначає, що надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Посадова особа, яка була зареєстрована як керівник підприємства, не визнала свою причетність до діяльності ТОВ «Тревел НВХ». За таких обставин, у ТОВ «Тревел НВХ» відсутня можливість здійснення реальної господарської діяльності , в тому числі з відвантаження, приймання - передачі товарів, в тому числі підприємству «Промгаз».

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо повязані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Відповідно до повідомлення Броварської ОДПІ Київської області форма №18-ОПП від 14.10.2008 року №74 Товариство з обмеженою відповідальністю «Тревел НВХ», що зареєстровано за адресою : м. Бровари, вул. Київська, 170, відсутнє за місцезнаходженням, фактичне місцезнаходження юридичної особи не встановлено. ( а.с. 111 -112)

Під час проведення перевірки Броварської ОДПІ Київської області встановлено, що за вищевказаною адресою знаходиться ВАТ «Броварисільбуд», код 1354332, про що 14.10.2008 року був складений акт тематичної перевірки щодо знаходження СПД за юридичною ( фактичною) адресою

При цьому, ВАТ «Броварисільбуд», що розташоване за місцем реєстрації ТОВ « Тревел НВХ» , договорів оренди приміщень з Товариством з обмеженою відповідальністю «Тревел НВХ» не укладало.

Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, податковий орган виходив також з того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Тревел НВХ» за місцем реєстрації не знаходиться, у підприємства відсутні складські, виробничі та інші приміщення, необхідні для виробництва, зберігання та транспортування продукції.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

На думку колегії суддів, здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Частиною 1 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Положеннями статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Положеннями статті 228 ЦК України визначено, що правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже є нікчемним.

В силу положень частини 1 статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Хоча умови та зміст вчинених правочинів не суперечать актам цивільного законодавства, однак угода вважається дійсною, коли сторонами фактично було виконано умови вказаної угоди.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV вiд 16.07.1999р. визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Фактичне реальне здійснення конкретної операції у межах господарської діяльності платника податку повинно підтверджуватися належними та допустимими доказами, визначеними в статті 70 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, п.п.2.1, 2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, первинні та зведені облікові документи повинні мати обов'язкові реквізити, зокрема, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операцій, правильність її оформлення та особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 18 Наказу ДПА України “Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення” ід 30.05.1997 року № 165, всі складені примірники податкової наклади підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товар (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Пунктом 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими , платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку.

Згідно п.п. 11.2.1. п. 11.2 ст. 11 зазначеного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що накладні, фінансові та податкові документи, які нібито складались та виписувались посадовою особою “Тревел- НВХ” - ОСОБА_4 на поставку скрапленого газу даною посадовою особою не підписувались, документи первинного податкового та бухгалтерського обліків від ТОВ “Тревел-НВХ” виписувались не уповноваженими на те невідомими особами, всупереч вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, представлені позивачем податкові та видаткові накладні не відображають хід господарських операцій між ТОВ “Промгаз” а ТОВ “Тревел-НВХ” відповідно до договору №01/08-01 від 01.08.2007р. по придбанню газу скрапленого на загальну суму 423450,00 грн., та не підтверджують їх здійснення, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставне включення позивачем до складу валових витрат витрати по придбанню газу скрапленого від ТОВ “Тревел-НВХ” у 3-4 кварталах 2007 року та 2 кварталі 2008 року та віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по цих господарських операціях.

Відповідно до п.п.17.1.3. п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 05.08.2009р. №0000962312/0/52488 та №0000952312/0/52489 (від 15.10.2009р. № 0000952312/1 та 0000962312/1)- прийняті правомірно.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 11.11.2010 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.11.2010р. по справі№2а-2189/10/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Бенедик А.П. Судді(підпис)

(підпис)Курило Л.В. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 18.04.2011 р.