Ухвала суду № 18205834, 14.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2011 р.Справа № 2а-13449/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засіданняАнтоненко Н.В.

представника відповідача Лавренчук О.В.

представника позивача Дробот С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2010р. по справі№2а-13449/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Вертікаль"

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче обєднання «Вертікаль» (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (надалі по тексту відповідач) в якому просив суд:

-скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.10.2010 р. № 0000280700/0 у повному обсязі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2010 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова від 19.10.2010 р. № 0000280700/0.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2010 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 159 КАС України, ст. ст.19,129 Конституції України, п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідач зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що позивачем неправомірно завищено суму бюджетного відшкодування за лютий, березень, квітень, травень 2010 року , оскільки право на бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобовязання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару. Надходження суми податку на додану вартість до бюджету між підприємствами третьої та четвертої ланки ланцюга постачання від ТОВ «Промислова група Авітек», ТОВ «Неосервіс», ТОВ «БК «Мега-Буд» встановити неможливо, оскільки вказані підприємства на момент проведення перевірки були визнані банкрутом, а також від ТОВ «Глобал Інжинірінг», яке не знаходиться за юридичною адресою.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова, відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України державну податкову службу в Україні», 13.10.2010 р. була проведена невиїзна документальна звірка ТОВ НВО «Вертикаль» (код ЄДРПОУ 30750980) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий, березень, квітень, травень 2010 року. Результати перевірки оформлені актом від 13.10.2010р. № 7240/07-008/30750980.

19.10.2010 р., з посиланням на даний акт, ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова винесено податкове повідомлення-рішення № 0000280700/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 403 235 грн. 00 коп. по податковим деклараціям з ПДВ за лютий - травень 2010 року.

Фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугував відображений в акті від 13.10.2010р. № 7240/07-008/30750980 висновок ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова про порушення ТОВ «Вертикаль» п. 1.8 ст.1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 та п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , а саме: платником податків зменшено відповідне податковому кредиту бюджетне відшкодування по податку на додану вартість на суму 403 235 грн. 00 коп., в тому рахунку: по декларації за лютий 2010 року - 86 692 грн. 00 коп., по декларації за березень 2010 року - 177 632 грн. 00 коп., по декларації за квітень 2010 року - 77 436 . 00 коп., по декларації за травень 2010 року - 61 475 грн. 00 коп.

В основу вищевказаного висновку ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова було покладено відомості, отримані в результаті проведеної відділом відшкодування податку на додану вартість позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок ТОВ НВО «Вертикаль» за період з лютого до травня 2010 року, а також інформація, отримана на запити до ДПІ за місцем реєстрації основних постачальників товарів - контрагентів позивача, а саме, - щодо неможливості проведення зустрічних перевірок контрагентів ТОВ НВО «Вертикаль» по ланцюгу до виробника товарів, а також встановлення порядку розрахунків між підприємствами - постачальниками, у звязку з відсутністю інформації щодо юридичної адреси зазначених суб'єктів господарювання, а також припинення юридичних осіб, визнання їх банкрутом, що мало наслідком ненадходження до Державного бюджету сум ПДВ, сплачених позивачем у складі вартості придбаного товару.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що суму податкового кредиту та, відповідно, суму бюджетного відшкодування позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої позивачем ТОВ «Дискон», в звязку з чим суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставне зменшення заявленої позивачем до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень 2010 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.7 Закону України “Про податок на додану вартість”(надалі по тексту Закон України „Про ПДВ”) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. А за змістом п. 1.8 вказаного закону бюджетне відшкодування це сума податку, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Так, п.1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість", містить загальні норми щодо самого поняття „бюджетне відшкодування” та джерела його формування для подальшого використання, а норми ст. 7 вказаного Законну передбачає підстави та порядок одержання платником податку бюджетного відшкодування і не вказує на те, що кошти повертаються платнику податку лише за умови сплати такого податку його контрагентами.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Колегія суддів зазначає, що Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить право платника податку на податковий кредит від того, чи змогли органи ДПС провести перевірку по всьому ланцюгу постачальників до виробника. Вказаний Закон визнає тільки одну підставу для виключення з податкового кредиту відповідні суми ПДВ і цією підставою є відсутність належним чином оформленої податкової накладної.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо постачальники контрагента позивача не виконали свого зобовязання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення позивача, як платника податку, права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п.”а” п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" умовою бюджетного відшкодування є сплата продавцем ПДВ в ціні товарів (послуг) продавцю, а не сплата продавцем або контрагентами продавця податку до бюджету.

Відповідач не заперечує, що позивачем повністю сплачено ПДВ в ціні товарів продавцю.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 вищезазначеного Закону не дозволяється включати до складу податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Дискон» та ТОВ НВО «Вертикаль» 01.04.2009 року було укладено договір купівлі-продажу товарів на умовах комерційного (товарного) кредиту № 5.

Відповідно до п.1.1 цього договору продавець «ТОВ «Дискон» зобовязується передати покупцю ТОВ НВО «Вертикаль» у власність товар згідно специфікацій та графіку поставок, які є невідємною частиною даного договору, а покупець зобовязався прийняти та оплатити такий товар у розмірах та у строки, обумовлені даним договором.

Фактичне здійснення господарських операцій за договором купівлі-продажу товарів на умовах комерційного (товарного) кредиту № 5 підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами приймання товару, платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи.

На виконання сторонами умов спірного договору позивачем була здійснена оплата товару, при цьому позивач, сплативши податок на додану вартість в ціні товару, виконав вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", що підтверджується копіями платіжних доручень, а ТОВ « Дискон» в свою чергу виконав вимоги п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", надавши позивачу податкові накладні.

Колегія суддів зазначає, що визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість є фактична оплата ним сум такого податку контрагентам, яка позивачем здійснена, що не заперечується відповідачем. При цьому будь-які порушення такими контрагентами вимог податкового законодавства стосовно податку на додану вартість не впливають на право платника податку отримати бюджетне відшкодування за умови дотримання останнім цих вимог.

Позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому продавцем. Із зазначеного випливає, що сума податкового кредиту та відповідно сума бюджетного відшкодування позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві.

Отже, судом першої інстанції правомірно встановлено, що позивач виконав всі вимоги Закону щодо документального оформлення податкового обліку та в підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ під час перевірок надав всі передбачені діючим законодавством Україні документи.

Також, з матеріалів справи вбачається, що задекларована позивачем сума ПДВ до відшкодування у повному обсязі була підтверджена складеними довідками Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі м. Харкова з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень 2010 року, а саме: від 07.05.2010 року № 2095/07-008/30750980 (а.с.61-113 т. 2), від 24.06.2010 року № 5335/07-008/30750980 (а.с. 155-213 т.3), від 13.08.2010 р. № 6037/07-008/30750980 (а.с. 113-171 т.4), від 07.06.2010 р. № 5029/07-008/30750980 (а.с. 50-45 т.3).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач має право на стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень 2010 р.

Отже, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив всі обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2010р. по справі№2а-13449/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяШевцова Н.В.

Судді Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 19.04.2011 р.