Ухвала суду № 18205820, 13.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2011 р.Справа № 2а-15127/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Аерокосмоекологія України" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2011р. по справі№2а-15127/10/2070

за позовом Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Аерокосмоекологія України"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Закрите акціонерне товариство "Науково-виробниче об'єднання "Аерокосмекологія України" звернулось до суду із позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0000191800/0 від 09.04.2010 року та № 0000191800/1 від 21.05.2010 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2011 року позивачу відмовлено в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі Закрите акціонерне товариство «Науково-виробниче об'єднання «Аерокосмоекологія України» просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги. Апелянт зазначає, що приймаючи зазначену постанову, суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги Цивільного кодексу України та Конституції України.

Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції не обґрунтовано прийшов до висновку, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентом носять ознаки фіктивності, так як в матеріалах справи наявні достатні докази-всі необхідні первинні документи на підтвердження законності укладених договорів.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної інстанції відповідно до вимог ч.1 ст.195 КАС України та згідно п.2 ч.1 ст.197 КАС України в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 12.03.2010 року по 26.03.2010 року Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова проведена невиїзна документальна перевірка ЗАТ "Науково-виробниче об'єднання "Аерокосмоекологія України" з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01.01.2008 року по 30.09.2009 року.

За результатами вказаної перевірки податковим органом складений акт № 2084/1800/32030654 від 30.03.2010 року, яким встановлено порушення ЗАТ "Науково-виробниче об'єднання "Аерокосмоекологія України" п.п. 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що виявилось у завищенні податкового кредиту у вересні 2008 року на суму 6575 грн.

На підставі висновків акту перевірки 09.04.2010 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийняте податкове повідомлення рішення № 0000191800/0, яким позивачу донараховне податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 9862,5 грн., у тому числі 6575 грн. - за основним платежем, 3287,5 грн. - за штрафними санкціями.

Не погодившись із прийнятим ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова податковим повідомленням-рішенням, останнє було оскаржено позивачем. За результати розгляду скарга позивача рішенням ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 11608/10/25-007 від 17.05.2010 року залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення залишено без змін, прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000191800/1 від 21.05.2010 року.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що надана позивачу його контрагентом податкова накладна не містить належного підпису уповноваженої особи контрагента ПФ "ТТВ".

Податкова накладна, видана ПФ "ТТВ" № 1220 від 30.09.2008 року не відповідає вимогам, передбаченим Порядком заповнення податкових накладних, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №165, а тому не може бути підставою для нарахування податкового кредиту у розмірі, зазначеному в ній, - 6575 грн.

Таким чином, суд першої інстанції вважає обґрунтованими висновки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, викладені у акті перевірки позивача, а податкові повідомлення рішення № 0000191800/0 від 09.04.2010 року та № 0000191800/1 від 21.05.2010 року., винесені на їх підставі правомірними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Форма та порядок заповнення податкової накладної визначений відповідним Порядком, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №165. У відповідності до п. 5 зазначеного Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Відповідно до п. 2 Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пункт 18 Порядку встановлює, що всіскладені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Згідно з п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

У відповідності до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як встановлено матеріалами справи, в період з 01.01.2008 року по 30.09.2009 року позивач мав господарські правовідносини із ПФ "ТТВ".

Так, на виконання договору купівлі-продажу, ПФ "ТТВ" як продавцем, надана ЗАТ "Науково-виробниче об'єднання "Аерокосмоекологія України" податкова накладна № 1220 від 30.09.2008 року на загальну суму 39450 грн., з яких 6575 грн. - податок на додану вартість.

Зазначена податкова накладна, на підставі якої позивач сформував податковий кредит за вересень 2008 року, підписана від імені ПФ "ТТВ" ОСОБА_1

Матеріалами справи встановлено, що на час здійснення господарських операцій позивача із ПФ "ТТВ" згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців директором та особою, що мала право вчиняти юридичні дії від імені контрагента ПФ «ТТВ», у тому числі підписувати договори, була ОСОБА_1.

Як встановлено судом першої інстанції, за даними Державної прикордонної служби України, а саме листа окремого відділу обробки даних центральної підсистеми інтегрованої інформаційно-телекомунікаційної системи "Гарт" від 16.03.2009 року, ОСОБА_1 перетнувши державний кордон України 19.03.2008 року, виїхала до Тель-Авіву (Ізраїль) та станом на 26.03.2009 року на територію України не поверталась.

Отже, на час здійснення вказаної вище господарської операції між ПФ "ТТВ" та ЗАТ "Науково-виробниче об'єднання "Аерокосмоекологія України" та підписання податкової накладної 30.09.2008 року ОСОБА_1 на території України була відсутня та не мала об'єктивної можливості здійснити підпис податкової накладної № 1220 від 30.09.2008 року.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.1,2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з вище викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вищевказана податкова накладна не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки підписані особою, яка не брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом першої інстанції не встановлено наявність у ПФ "ТТВ " власних трудових ресурсів та основних фондів для виконання таких робіт, оскільки підприємство за місцем реєстрації не знаходиться.

Відповідно до п. 1 ст. 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ст. 203 Цивільного Кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п. 2 ст. 215 Цивільного Кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Колегія суддів вважає, що вказаний вище правочин-договір купівлі-продажу, не був спрямований на настання правових наслідків, що протирічать положенням ст. 202 глави 16 Цивільного кодексу України, відповідно до яких "правочин - є дія особи, спрямована на набуття , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків".

У відповідності до п.1.32 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР (далі Закон України № 334/94-ВР), господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, викладені у акті перевірки позивача, а податкові повідомлення рішення № 0000191800/0 від 09.04.2010 року та № 0000191800/1 від 21.05.2010 року., винесені на їх підставі правомірними.

З огляду на зазначене, в матеріалах справи відсутні докази, що позивачем доведено обставини, якими обґрунтовує свою позицію, та відповідно не спростовано висновки перевірки відповідача.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги позивача щодо порушення судом першої інстанції під час розгляду вказаної справи вимог Цивільного кодексу України та Конституції України колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинні довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього ж Кодексу.

Позивачем, на підтвердження факту підписання договору купівлі-продажу, податкової накладної та інших бухгалтерських документів по справі особисто ОСОБА_1 в період з 01.01.2008 року по 30.09.2009 року, не надано до суду жодного доказу, як і не надано доказів знаходження в цей період зазначеної особи на території України, а саме в м. Харкові, під час складання зазначених документів.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Аерокосмоекологія України" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2011р. по справі№2а-15127/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Сіренко О.І.

Судді(підпис)

(підпис)Спаскін О.А. Любчич Л.В. Спаскін О.А.