Постанова № 18205817, 13.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2011 р. Справа № 2а-4627/10/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2010р. по справі№2а-4627/10/1670

за позовом Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції в Полтавській області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення штрафних санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Лохвицька міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області, звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8980,50 грн., що застосовані до відповідача у звязку з порушенням вимог пунктів 1, 11, 12, 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"( із змінами і доповненнями).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (с. Млини, Лохвицький район, Полтавська область, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) суму несплаченої штрафної санкції у розмірі 1 127 (одна тисяча сто двадцять сім) гривень 50 (пятдесят) копійок на р/р31117104700239 Одержувач УДК у Полтавській області, код платежу 21081100, банк одержувача УДК у Полтавській області, код одержувача 34698605, МФО 831019.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Ловхицька міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову, якою повністю задовольнити позовні вимоги Лохвицької МДПІ та стягнути з ФОП ОСОБА_1 суму штрафних санкцій за рахунок активів в розмірі 8980,50 грн.

Апелянт вважає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, постанова по справі прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції не були дотримані положення ст..ст.7,9,138,143 Кодексу адміністративного судочинства в частині прийняття рішення за наслідками всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, та не вірно застосовані вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»».

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної інстанції відповідно до вимог ч.1 ст.195 КАС України та згідно п.2 ч.1 ст.197 КАС України в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, яке наявне в матеріалах справи, 15.03.2001 Лохвицькою районною державною адміністрацією Полтавської області ОСОБА_1 зареєстрований як субєкт господарювання

28.07.2010 року працівниками Державної податкової адміністрації у Полтавській області проведено перевірку щодо дотримання субєктом господарювання ФОП ОСОБА_1, порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці - магазину “ІНФОРМАЦІЯ_1”, що розташований по АДРЕСА_1, де відповідач здійсню свою господарську діяльність.

В ході перевірки встановлено :

- незабезпечення проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій на суму 12,00 грн.;

- незабезпечення проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

- незабезпечення ведення порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на суму 3926,50 грн.;

- невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій. Сума невідповідності 236,50 грн.

За результатами перевірки зафіксовані порушення відповідачем вимог пунктів 1, 11, 12, 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (із змінами і доповненнями), про що складено акт від 28.07.2010 НОМЕР_1.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, позивачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000402303/0 від 25.08.2010 на суму 9180,50 грн.

Відповідач отримав зазначене рішення 26.08.2010.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, при здійсненні господарської діяльності не порушено порядок ведення обліку товарно-матеріальних цінностей, а тому штрафні (фінансові) санкції, накладені в порядку статті 20 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у сумі 7853,00 грн. (3926,50 грн. х 2 = 7853,00 грн.), застосовано неправомірно, а тому позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції що задоволення частини позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 25 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Як встановлено судом першої інстанції, на день розгляду справи відповідач частково сплатив суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 200,00 грн. Сума несплаченої штрафної (фінансової) санкції складає 8980,50 грн.

Відповідно до положень пункту 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

За порушення вищезазначеної вимоги статтею 20 того ж Закону до суб`єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі статтею 21 цього ж Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 6 зазначеного Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Фізичні особи - підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування зобов`язані вести облік товарних запасів, шляхом заповнення граф 2, 4 Книги обліку доходів і витрат, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 №12 "Про затвердження Інструкції "Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю", оскільки саме ці графи надають інформацію щодо залишків продукції.

Як зазначено вище, 28.07.2010 року працівниками Державної податкової адміністрації у Полтавській області проведено перевірку щодо дотримання субєктом господарювання ФОП ОСОБА_1, порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці - магазину “ІНФОРМАЦІЯ_1”, що розташований по АДРЕСА_1, де відповідач здійсню свою господарську діяльність.

За результатами перевірки зафіксовані порушення відповідачем вимог пунктів 1, 11, 12, 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (із змінами і доповненнями), про що складено акт від 28.07.2010 НОМЕР_1.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, позивачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000402303/0 від 25.08.2010 на суму 9180,50 грн.

Відповідач отримав зазначене рішення 26.08.2010 року і відповідно до матеріалів справи, в судовому порядку його не оскаржував взагалі.

З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що рішення Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції № 0000402303/0 від 25.08.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 9180,50 грн. на момент розгляду справи як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій було і є чинним, а тому тягне за собою відповідні правові наслідки у вигляді стягнення штрафних санкцій, про що позивач і звернувся до суду.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що під час розгляду вказаного спору, суд першої інстанції проігнорував факт відсутності на торгівельній точці відповідача документів щодо обліку товарно-матеріальних цінностей на суму 3926,50 грн., як того вимагає п.12 ст.3 Закону 265/95 та судом першої інстанції взято до уваги документи-Книгу обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_1, які на час перевірки були відсутні на місці проведення розрахунків взагалі. Вказаний факт підтверджується підписом на додатку до акту перевірки самим відповідачем ФОП ОСОБА_1

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення штрафних санкцій, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом повязує можливість стягнення штрафних санкцій у судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

При цьому, питання правомірності застосування штрафних санкцій не може бути предметом доказування, оскільки рішення субєкта владних повноважень, яким такі санкції застосовані, не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

Виходячи з вище викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що оскільки рішення, яким були визначені відповідачу штрафні санкції не скасовано і є чинним, то і сума цих санкцій підлягає обов'язковому стягненню.

За таких обставин колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції не були дотримані положення ст. 7 та ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України в частині прийняття рішення за наслідками всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позову, з прийняттям нової постанови про задоволення цієї частини позовних вимог .

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції в Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2010р. по справі№2а-4627/10/1670 скасувати в частині відмови в задоволені позову.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції в Полтавській області в частині стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 фінансових в сумі 7853 грн. задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (с. Млини, Лохвицький район, Полтавська область, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) суму несплаченої штрафної санкції у розмірі 7853 (сім тисяч вісімсот п'ятдесят три) грн.. на р/р31117104700239 Одержувач УДК у Полтавській області, код платежу 21081100, банк одержувача УДК у Полтавській області, код одержувача 34698605, МФО 831019.

В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін..

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Сіренко О.І.

Судді(підпис)

(підпис)Спаскін О.А. Любчич Л.В. Спаскін О.А.