Ухвала суду № 18203659, 06.09.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а/2370/385/11 Головуючий у 1-й інстанції: Геращенко В.В.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" вересня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіЛітвіної Н.М.

суддів:Чаку Є.В.

Коротких А.Ю.

при секретарі: Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Базальт» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Базальт»до Смілянської обєднаної державної податкової інспекції про визнання рішень нечинними та недійсним і скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

31 січня 2011 року позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Смілянської обєднаної державної податкової інспекції про визнання рішень нечинними та недійсним і скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся з апеляційною скаргою та просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити його позовні вимоги.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Смілянською обєднаною державною податковою інспекцією Черкаської області проведена позапланова перевірка ПП «Базальт»щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань взаємовідносин з ТОВ «Вільча-Агробудсервіс», код ЄДРПОУ 32715361 за період з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2009 року.

За результатами перевірки складений акт №1324/23/30993635 від 22 червня 2010 року яким встановлено порушення позивачем п. п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість за серпень 2009 року, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 79125, 00 грн.

На підставі вказаного акту Смілянською обєднаною державною податковою інспекцією Черкаської області прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001302301/0 від 05 липня 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 118687, 50 грн., в тому числі за основним платежем 79125, 00 грн. та штрафними санкціями в сумі 39562, 50 грн.

Позивач оскаржив в адміністративному порядку рішення позивача, однак воно було залишено без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі договорів підряду № Б-59/2207 від 22 липня 2009 року, Б-58/2007 від 20 липня 2009 року та Б-60/0107 від 01 липня 2009 року позивач виступав як замовник підрядних будівельних робіт, а ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»їх виконавцем.

Відповідно до договору Б-60/0107 від 01 липня 2009 року ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»(Виконавець) за замовленням ПП «Базальт» (Замовник) прийняв на себе зобов'язання виконати на умовах цього договору улаштування бігових доріжок з бетону, що складає 622м3 за ціною 110 грн./м3 в сумі 68420, 00 грн. на об'єкті будівництва стадіону в с. Лютіж, вул. М. Рильського 26, Вишгородського району, Київської області. Згідно умов вказаного договору виконавець зобов'язаний виконати роботу, визначену цим договором, із свого матеріалу і власними засобами. Виконавець відповідає за належну якість наданих ним матеріалів та устаткування. Виконавець зобов'язаний мати на будівельному майданчику дозвіл на початок робіт підприємства від органів Державного-нагляду за охороною праці, накази про закріплення відповідальних ІТП і робітників забезпечення ведення робіт тощо.

Відповідно до договору Б-58/2007 від 20 липня 2009 року ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»(Виконавець) за замовленням ПП «Базальт» (Замовник) прийняв на себе зобов'язання виконати на умовах цього Договору на свій ризик роботи по вивезенню фунту з котловану, який облаштовується під будівництво житлових будинків І-їй ділянці ІІІ кварталу, обмеженого вулицями Чорновола, Дмитрівської і Полтавської власними силами і матеріально-технічними засобами. Вартість робіт складає 30 грн. (в т.ч. ПДВ) за 1 метр кубічний вивезеного ґрунту і уточнюється на підставі щомісячного оформлення актів здачі-приймання виконаних підрядних робіт по формі № КБ-2в та формі КБ-3. Орієнтований обсяг робіт 25 000 кубічних метрів ґрунту.

Відповідно до договору Б-59/2007 від 22 липня 2009 року ТОВ «Вільча-Афобудсервіс»(Субпідрядник), а ПП «Базальт»(Підрядник) доручає виконати відповідно до умов цього договору будівельно-монтажні роботи, а саме влаштування гідроізоляції з єврорубероїду в 1 шар, на обєкті який знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Амосова-12. Згідно умов договору роботи за цим договором виконуються власним інструментом субпідрядника. Субпідрядник сам забезпечує себе матеріалами для виконання робіт. Вартість робіт складає 330000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 55000, 00 грн.).

Загальна сума наданих та отриманих будівельно-монтажних робіт склала 474750, 00 грн., які, крім того, частково оплачені позивачем в сумі 348000, 00 грн. В свою чергу, ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»видано позивачу податкові накладні №№ 204, 205, 205/1 від 31 серпня 2009 року на загальну суму 474750, 00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 79125, 00 грн.

ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»були видані позивачу податкові накладні №205 від 31 серпня 2009 року, ПДВ в сумі 9550, 00 грн., № 204 від 31 серпня 2010 року, ПДВ в сумі 26888, 00 грн. та № 205/1 від 31 серпня 2010 року, ПДВ в сумі 42687, 00 грн. в зв»язку з чим ним було задекларовано податковий кредит з ПДВ за серпень 2009 року в сумі 79125, 00 грн.

Між тим, з метою перевірки позивача щодо правомірності формування податкового кредиту за серпень 2009 року відповідачем направлено запит до Вовчанської МДПІ Харківської області на проведення зустрічної перевірки ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»від 03 грудня 2009 року №21060/23-141.

Вовчанською МДПІ Харківської області направлено лист № 61/7/23-038 від 01 лютого 2010 року з додатками, зокрема, актом планової виїзної перевірки від 24 грудня 2009 року № 1377/23-32715361 ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»(Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Леніна, буд.75 код 32715361) за період з 01 жовтня 2006 року по 30 вересня 2009 року та повідомлено, що в ході проведення встановлені обставини, що унеможливлюють здійснення господарських операцій, зокрема і з позивачем.

Так, у ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, кваліфіковані фахівці, основних засобів необхідних для улаштування бігових доріжок з бетону на стадіоні, улаштування стяжки на об'єкті, вивозу ґрунту з котловану. Товариство не укладало договорів оренди основних засобів, не витрачало будівельні матеріали для здійснення вищевказаних робіт, не залучало субпідрядників для виконання таких робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»здійснювало будівельні роботи субпідрядним методом, у зв'язку з тим, що у товариства відсутні будь-які механізми та кваліфіковані робітники. Постачальником будівельних робіт в перевіряємому періоді були ТОВ «Альфа-Ком»та ТОВ «АРТ-АЕК», які виконували роботи власними силами та механізмами.

Єдиним підтверджуючим документом на придбання будівельно-монтажних робіт ТОВ «АРТ-АЕК»та ТОВ «Альфа-Ком» є акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) довільної форми, який не містить ні найменування об'єкту будівництва, ні його адресу, ні конкретного переліку виконаних робіт, ні прізвища, ім'я та по-батькові відповідальних осіб, як з боку замовника так і з боку виконавця (вчинені лише підписи, які скріплені печатками підприємств).

Відповідно до ч. 1 статті. 839 ЦК України - підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором, що і передбачалось укладеними договорами, проте не вчинено ТОВ «Вільча-Агробудсервіс».

Крім того, враховуючи, що виконавець зобовязаний виконати роботу із свого матеріалу і власними засобами, то правомірність укладення угод з ТОВ «Альфа-Ком»та ТОВ «АРТ-АЕК очевидно суперечить як нормам ч. 1 статті 838 ЦК України, так і умовам договорів будівельного підряду № Б-59/2207 від 22 липня 2009 року, Б-58/2007 від 20 липня 2009 року та Б-60/0107 від 01 липня 2009 року.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 203 ЦК України - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З урахуванням викладених обставин справи та наведених положень Цивільного кодексу України колегія суддів приходить до висновку, що договори підряду № Б-59/2207 від 22 липня 2009 року, Б-58/2007 від 20 липня 2009 року та Б-60/0107 від 01 липня 2009 року укладені між позивачем та ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»не направленні на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, зокрема з огляду на те, що матеріали справи містять суперечливі докази виконання саме ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»замовлених позивачем будівельних робіт.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 № 1112/11/13-10 - відсутність судового рішення про недійсність нікчемного правочину не свідчить про створення ним певних правових наслідків. При цьому суд у мотивувальній частині рішення у справі щодо оскарження нарахованих податкових зобовязань має право дійти самостійно висновків про нікчемність правочину під час розгляду питання про реальність господарської операції, на підставі якої формувалися дані податкового обліку сторін договору.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

При цьому наявність належним чином оформлених податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

Водночас слід зазначити, що з огляду на підстави цього позову, а саме спрямування укладених договорів на отримання доходу за рахунок податкової вигоди, слід зазначити таке.

Відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Отже, відсутність встановленої судом (у мотивувальній чи резолютивній частині) недійсності цивільного правочину чи господарського зобовязання не повинна розглядатися як перешкода для донарахування податкових зобовязань платнику податків у тому разі, якщо при цьому таким платником не дотримано вимог податкового законодавства.

Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»- у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Порушень прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин з боку відповідача при здійсненні ним владних управлінських функцій достатніх для скасування спірного податкового повідомлення-рішення судом не встановлено, а тому вимога апелянта є такою, що не підлягає задоволенню.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Базальт» залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 14 вересня 2011 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 13 вересня 2011 року.