Ухвала суду № 18202923, 17.08.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-4561/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Мельник-Томенко Ж.М.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

"17" серпня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Грибан І.О.

Ісаєнко Ю.А.

при секретарі: Корженковій І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Козятинської обєднаної державної податкової інспекції Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Вінніфрут»до Козятинської обєднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач-Відкрите акціонерне товариство «Вінніфрут»(далі ВАТ «Вінніфрут) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Козятинської обєднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправними та скасування рішень відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000172301 від 13 квітня 2009 року та №0000482301 від 17 серпня 2009 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2010 року позов Відкритого акціонерного товариства «Вінніфрут»задоволено.

Не погоджуючись з вищевказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на необґрунтованість оскаржуваного ним рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 30.01.2009 р. по 26.02.2009 р. службовими особами Козятинської обєднаної державної податкової інспекції Вінницької області (далі Козятинська ОДПІ) була проведена планова виїзна перевірка ВАТ «Вінніфрут»з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 01.01.2008 р. та валютного законодавства за період з 01.01.2008 р. по 27.03.2009 р.

Так, перевірці були піддані наступні документи:

- Експортний контракт № 8803ра1 від 08.04.08 року, укладений між ВАТ «Вінніфрукт»та компанією Agros Nova Sp.z. o.o, за умовами якого передбачено здійснення операцій купівлі-продажу товару деревяних європіддонів в кількості 2778 штук. Ціна за 1 європіддон на умовах FCA - м. Калинівка Вінницька обл. складає 7 Євро. Загальна вартість контракту складає 19446 Євро. За умовами контракту покупець зобовязувався здійснити оплату товару на протязі 7 днів;

- Контракт № 2 від 14.01.08 року, укладений між ВАТ «Вінніфрукт»та ТОВ ТД „Велікан" (Казахстан). За умовами даного контракту передбачалося здійснити операції купівлі-продажу товару - соків та нектарів в асортименті виробництва ВАТ „Вінніфрут" на умовах DAF. Загальна вартість контракту складає 900 000,00 дол. США. За умовами вказаного контракту покупець здійснює попередню оплату 50% вартості відвантаженої продукції.

- Контракт № 04/08 від 17.06.2008 року, укладений між ВАТ «Вінніфрукт»та фірмою ТОВ СП "Нектар-С" (Молдова). За умовами даного контракту передбачалося здійснити операції купівлі товару - персикового пюре в кількості 500 тонн. Загальна вартість контракту складає 187500,00 Євро. За умовами вказаного контракту покупець зобовязувався здійснити оплату згідно графіка наведеного в додатку.

- Контракт №01-30/11 від 30.11.2006 року, укладений між ВАТ «Вінніфрукт»та фірмою Concentrados Santa Rosa S.A. Escudero s/n ias Catitas Santa Rosa Mendosa (Аргентина). За умовами даного контракту передбачалося здійснення операцій купівлі товару - концентрату білого винограду в кількості 500 тонн. Загальна вартість контракту складає 187 500,00 Євро. За умовами вказаного контракту покупець зобовязувався здійснити оплату згідно графіка наведеного в додатку.

- Контракт № 04-2008 від 12.06.2008 року, укладений між ВАТ «Вінніфрукт»та фірмою WESTFALIA SEPARATOR MEMBRAFLOW GmbH (Германія). За умовами даного контракту передбачалося здійснити операції купівлі товару - керамічних елементів E196-R-1200 в кількості 174 шт.. Ціна за 174 шт. склала 62 640,00 Євро . Ущільнення керамічних елементів Е 196-R-1200 тип ущільнення D196-RS матеріал EPDM (168 пар). Ціна за одну пару - 22,50 Євро, ціна за 168 пар - 3780,00 Євро. Загальна вартість контракту складає 66 420,00 Євро. За умовами вказаного контракту покупець зобовязувався здійснити попередню оплату товару.

- Контракт №7F480-UA-07 від 27.09.2007 року, укладений між ВАТ „Вінніфрут" та фірмою SACMI FILLING S. P. А. (Італія). За умовами даного контракту передбачалося здійснити операції купівлі лінії видуву, розливу і упакування напоїв, соків з гомогенізованою мякіттю. Вартість обладнання, згідно додаткової угоди №1 від 10.04.2008 року, на умовах СІР - м. Вінниця, складає 2 000 000,00 Євро. Вартість монтажу та пускових робіт складає 300 000,00 Євро. Загальна вартість контракту складає 2300 000,00 Євро. За умовами вказаного контракту покупець зобовязувався здійснити оплату згідно графіку.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем ст.ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що виразилося у недотриманні останнім вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій (недоотримання виручки за експортними операціями в сумі 280,36 Євро та 413 565,60 доларів США), а також порушення терміну надходження товару за імпортними контрактами.

За результатами проведення перевірки відповідачем було складено акт від 03 квітня 2009 року № 53/2301/30807701, на підставі якого останнім прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, а саме:

- від 13 квітня 2009 року № 0000172301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1392513,39 грн.;

- від 17 серпня 2009 року № 0000482301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9823,23 грн..

Позивач не погоджується з рішеннями відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій та вказує на відсутність з його боку порушень норм діючого законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України вважається експортом товарів; товаром при цьому являється будь-яка продукція, послуги, роботи тощо (стаття 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»).

Розрахунки у валюті України за експортними операціями повинні здійснюватися резидентами України в порядку, передбаченому для розрахунків у іноземній валюті Законом України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті»(пункт 17 Указу Президента України від 21.01.1998р. №41/98 «Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі», пункт 4.9 Положення про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та гривнях).

Згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом (частина 3 та 4 статті 4 Закону).

Таким чином, Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачає єдину підставу для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки або поставки товару за імпортними контрактами, а саме прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором.

Виходячи з наведеного, слід зробити висновок, що врегулювання питання про погашення простроченої заборгованості між резидентом та нерезидентом в інший спосіб не може розглядатися як підстава для звільнення від нарахування пені за порушення строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності.

При дослідженні матеріалів вказаної справи колегією суддів було встановлено, що на виконання умов контракту №04/08 від 17.06.2008 року ВАТ «Вінніфрут»здійснило наступні перерахунки коштів: платіжне доручення № 1435 від 01.08.2008 р. на суму 86 770,50 євро; платіжне доручення №1534 від 05.08.2008 р. на суму 18750,00 євро; платіжне доручення № 1536 від 13.08.2008 р. на суму 18750,00 євро; платіжне доручення № 1676 від 28.08.2008 р. на суму 18750,00 євро. Граничний термін надходження товару за вищевказаними платіжними дорученнями склав 29.01.2009 р., 01.02.2009 р., 09.02.2009 р. та 24.02.2009 р. відповідно.

Поставка товару за кожною із цих передплат відбувалась у декілька етапів, а саме:

- по платіжному дорученню №1435 від 01.08.2008 р. - датою перерахування коштів є 01.08.2008 р., а датою перетину товару через митний кордон України - 06.11.2008 р., відповідно до СМR №400039 на суму 7 473,74 євро, СМR №0022726 на суму 7 458,66 євро, СМR №000458 на суму 7 376,29 євро;

- по платіжному дорученню №1534 від 05.08.2008 р. - датою перерахування коштів є 05.08.2008 р., а датою перетину товару через митний кордон України -06.11.2008 р. (СМR №0022726), 12.11.2008 р. (СМR №0206567 на суму 7185,00 євро), 13.11.208 р. (СМR №0326846 на суму 7 083,75 євро);

- по платіжному дорученню №1536 від 13.08.2008 р. - датою перерахування коштів є 13.08.2008 р., а датою перетину товару через митний кордон України -12.11.2008 р. (СМR №0206567), 13.11.2008 (СМR №0293071 на суму 7143,7 євро), 19.11.2008 р. (СМR №400047 на суму 6633,74 євро), 20.11.2008 р. (СМR №008295 на суму 6644,99 євро);

- по платіжному дорученню №1676 від 28.08.2008 р. - датою перерахування коштів є 28.08.2008 р., а датою перетину товару через митний кордон України -19.11.2008 р. (СМR №400046 на суму 6693,7 євро), 20.11.2008 р. (СМR №008295).

Отже, на момент проведення перевірки на перераховані позивачем кошти в сумі 64927,50 євро нерезидентом на виконання умов контракту було поставлено товар на загальну суму 63 693,57 євро, а тому сума валютної заборгованості становить 1233,9 євро (64927,5-63693,57=1233,93), прострочення по якій складає 31 календарний день.

Таким чином, без врахування зазначеної суми валютної заборгованості, товар був поставлений на територію України у строки визначені ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанці про відсутність правових підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Що стосується правомірності проведення експортних операцій та дотримання порядку здійснення розрахунків у іноземній валюті, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 71 Митного кодексу України, митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України резидентами (крім громадян), крім випадків переміщення товарів і транспортних засобів через територію України у режимі транзиту, здійснюється митними органами, у зонах діяльності яких розташовані ці резиденти.

Згідно із ст. 92 Митного кодексу України, якщо митне оформлення товарів і транспортних засобів у повному обсязі відповідно до їх митного режиму здійснюється не в місці перетинання митного кордону, митному органу у пункті пропуску на митному кордоні України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари і транспортні засоби, достатні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України.

В свою чергу, відповідно до ч.1 ст. 95 Митного кодексу України, переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України здійснюється через пункти пропуску на митному кордоні України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. № 574, вантажно-митна декларація є заявою, що містить відомості про товари та мету їх переміщення через митний кордон України або зміну митного режиму щодо цих товарів.

З наявних в справі доказів вбачається, що на виконання умов контракту № 04-2008р. від 12.06.2008р. ВАТ «Вінніфрут»платіжним дорученням №0001533 від 04.08.2008 року перерахувало на користь WESTFALIA SEPARATOR MEMBRAFLOW GmbH грошові кошти в сумі 66420,00 євро. Товар перетнув митний кордон України 01.12.2008 року, що підтверджується відмітками Вінницької митниці у ВМД № 401000001/8/001637 (том 2 а.с. 24-27).

На виконання умов контракту №01-30/11 від 30.11.2006 року та додатку № 1к до контракту № 01-30/11 від 30.11.2006 року, ВАТ «Вінніфрут»платіжним дорученням №0001071 від 10.06.2008 року перерахувало іншій стороні контракту грошові кошти в сумі 4 305,6 дол. США. Відповідно до фактури №0002-00000706 від 09.06.2008 року товар було доставлено морським шляхом в порт міста Одеси і 14.10.2008 року Південною митницею України поставлено під митний контроль, а вже 16.10.2008 року поставлено під митний контроль Вінницької митниці (том 2 а.с. 93).

Отже, факт прострочення терміну неповернення валютних цінностей по оплаті згідно контракту № 01-30/11 від 30.11.2006 року не підтверджується, а тому нарахування відповідачем пені в сумі 6369,36 грн. є безпідставним.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності з наведеними нормами, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування до ВАТ «Вінніфрут» штрафних (фінансових) санкцій у вигляді пені в розмірі - 110 638,5 грн.

Крім цього, на підставі висновку Міністерства економіки України №394-4202/2008 від 17.10.2008 року, було продовжено граничний термін надходження обладнання та проведення розрахунків по імпортній операції: по перерахованих 100 000 євро в строк до 08.12.2008 року, а по перерахованих 99925,00 євро у строк до 08.12.2008 року.

Таким чином, по вищевказаним платіжним дорученням позивачем було отримано обладнання в межах продовжених граничних термінів, про що свідчать наступні докази:

1. CMR №57990 від 24.11.08 р з відміткою уповноваженої особи Вінницької митниці від 08.12.2008р. (том 1 а.с. 155), митна декларація (форма МД2 №542827 від 03.12.08р);

2. CMR №370715 від 23.11.08 року, з відміткою уповноваженої особи Вінницької митниці від 08.12.2008 р.( том 1 а.с. 163), митна декларація (форма МД2 №542825 від 03.12.08р);

3.CMR №36140 від 23.11.08 року з відміткою уповноваженої особи Вінницької митниці від 08.12.2008 р.( том 1 а.с. 159), митна декларація (форма МД2 №542826 від 03.12.08р.);

4.CMR №370715 від 23.11.08 р, з відміткою уповноваженої особи Вінницької митниці від 09.12.2008р. (том 1 а.с. 167), митна декларація (форма МД2 №542830 від 03.12.08р.);

5.CMR №б/н від 22.11.08 року з відміткою уповноваженої особи Вінницької митниці від 08.12.2008р.( том 1а.с. 171), митна декларація (форма МД2 №542831 від 03.12.08р.;

6.CMR №б/н від 22.11.08 року з відміткою уповноваженої особи Вінницької митниці від 08.12.2008р.(том 1 а.с. 175), митна декларація (форма МД2 №542832 від 03.12.08р;

7.CMR №б/н від 21.11.08 року з відміткою уповноваженої особи Вінницької митниці від 05.12.2008 р.(том 1 а.с. 179), митна декларація (форма МД2 №542824 від 03.12.08р;

8.CMR №57944 від 21.11.2008 року з відміткою уповноваженої особи Вінницької митниці від 08.12.2008р. (том 1 а.с. 183), митна декларація (форма МД2 №542829 від 03.12.08 р.);

9.CMR №00049 від 21.11.08 року з відміткою уповноваженої особи Вінницької митниці від 08.12.2008р. (том 1 а.с. 186), митна декларація (форма МД2 №542828 від 03.12.08 р.).

З підстав вищенаведених обставин та наведених норм діючого законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для нарахування ВАТ «Вінніфрут»штрафних (фінансових) санкцій, визначених в спірних рішеннях відповідача, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження вчинення позивачем порушень норм Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який вірно встановив фактичні обставини справи, прийняв законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Козятинської обєднаної державної податкової інспекції Вінницької області - залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: ______Вівдиченко Т.Р.

Судді:______ Грибан І.О.

______ Ісаєнко Ю.А.

Повний текст ухвали виготовлений 23 серпня 2011 року