Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-1636/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б. У Х В А Л А Іменем України
"01" вересня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська солевидобувна компанія»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про зобовязання вчинити певні дії, за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва та Головного управління Державного казначейства України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 листопада 2010 року, -
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов'янська солевидобувна компанія»звернулося з позовом, в якому просило зобовязати ДПІ у Дніпровському районі м. Києві надати Головному управлінню Державного казначейства України у м. Києві висновок про відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість в сумі 163543,00 грн. та зобовязати останнього вчинити дії, передбачені п.п. 7.7.6. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», шляхом перерахування на рахунок 163543,00 грн. податку на додану вартість.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 листопада 2010 року позов задоволено частково. Зобовязано ДПІ у Дніпровському районі м. Києва надати до Головного управління Державного казначейства України у м. Києві висновок про відшкодування ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія»з Державного бюджету суму податку на додану вартість в розмірі 163543,00 грн. та стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.
Не погоджуючись із постановою суду, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню із закриттям провадження у справі з таких підстав.
Задовольняючи позов в частині зобовязання податкової інспекції подати висновок про відшкодування позивачу податку на додану вартість, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія»надані до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва всі відповідні документи для відшкодування цього податку.
Судова колегія, встановивши фактичні обставини справи та проаналізувавши правові норми, якими регулюються спірні правовідносини, приходить до того, що провадження у справі підлягає закриттю, враховуючи наступне.
Колегією суддів установлено, що позивачем подано до контролюючого органу декларацію з податку на додану вартість за березень 2008 року. Разом з декларацією були подані розрахунки суми бюджетного відшкодування і заява про її повернення. Заявлена до відшкодування сума податку на додану вартість складає 165543,00 грн.
У період з 11.06.2008 року по 24.06.2008 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було проведено виїзну позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань достовірності нарахування вказаної суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Під час проведення перевірки податковою інспекцією було надіслано відповідні запити до податкових органів за місцем обліку контрагентів позивача на підтвердження суми податку на додану вартість, заявленої до відшкодування. За наслідками перевірки, у зв'язку з ненадходженням відповідей на запити щодо проведення зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника, податковим органом складено довідку №2413/23/717-30098637 від 24.06.2008 року про неможливість підтвердити заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування.
Згідно п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Пунктом 7.7.5 ст. 7 цього Закону встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податкова інспекція не заперечувала факт придбання позивачем товарів (робіт, послуг) за відповідними договорами у контрагентів, проте, в обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість в ціні товару до державного бюджету.
Однак, згідно довідки про результати виїзної позапланової перевірки вбачається, що податковою інспекцією по ланцюгам постачання направлені запити, відповіді на які на момент завершення перевірки не отримані, що й було фактичною підставою для не підтвердження суми бюджетного відшкодування за березень 2008 року.
Отже, є вірним висновок місцевого суду про наявність у позивача права на відшкодування податку на додану вартість за березень 2008 року в розмірі 163543,00 грн.
Водночас, постанова суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо зобовязання податкової інспекції надати органу державного казначейства висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, та відмови в задоволенні позовних вимог про зобовязання останнього перерахувати за вказаним висновком таку суму на рахунок позивача не може залишатися без змін, оскільки такі вимоги не є способом захисту прав платника податку на додану вартість і не підлягають розгляду в суді.
Так, підпунктом 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Зокрема, п.п. 7.7.6 п.п. 7.7 ст. 7 цього Закону передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Зазначені положення встановлюють порядок взаємодії державних органів між собою, тому належним способом захисту в разі безпідставної відмови платнику податку у бюджетному відшкодуванні має бути вимога про стягнення відповідної суми коштів з державного бюджету, яка позивачем не заявлялась.
При цьому, колегією суддів враховується позиція Вищого адміністративного суду України, викладена в ухвалі від 03.11.2010 року №К-2911/08 у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод»до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про зобовязання надати висновки, відповідно до якої, у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника податку фактично порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту такого порушеного права має бути вимога про стягнення зазначених коштів.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 4, 203 ч. 1 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її і закриває провадження у справі з підстав, встановлених ст. 157 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 157, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва та Головного управління Державного казначейства України у м. Києві задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 листопада 2010 року скасувати.
Провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська солевидобувна компанія»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про зобовязання вчинити певні дії - закрити.
Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддяО.Є. Пилипенко суддяС.Б. Шелест
Судове рішення № 18203030, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 01.09.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1636/10/2670. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: