Ухвала суду № 18202753, 30.08.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5135/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

Іменем України

"30" серпня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Літвіної Н.М.,

Суддів: Коротких А.Ю. Хрімлі О.Г.

при секретарі: Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 червня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоком»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, третя особа Головне управління Державного казначейства України в м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 червня 2011 року адміністративний позов ТОВ «Новоком»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, третя особа Головне управління Державного казначейства України в м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень - рішень було задоволено.

Скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва №0000160720/0/0 від 28 березня 2011року, №0000170720/0 від 28 березня 2011 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва, звернувся з апеляційною скаргою в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Новоком»подало до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад місяць 2010 року разом із розрахунком суми бюджетного відшкодування (Додаток 3 до податкової декларації з ПДВ) та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (Додаток 4 до податкової декларації з ПДВ) сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 1 514184, 00 грн.

Працівниками ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, на підставі п. п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 травня 2008 року по 31 травня 2008 року, з 01 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 березня 2009 року по 31 березня 2009 року, з 01 липня 2009 року по 30 вересня 2009 року, якою встановлено порушення п. п. 7.7.2, 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168 від 03 квітня 1997 року, за результатами якої складено Акт від 18 березня 2011 року №275/1-07-20-31808816.

На підставі вказаного акту винесено податкові повідомлення-рішення від 28 березня 2011 року, а саме №0000160720/0 яким зменшено суму бюджетного відшкодування за листопад місяць 2010 року у розмірі 1 514184, 00 грн. та №0000170720/0 яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, яка підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів у розмірі 1 329384, 00 грн. (червень 2008 року на суму ПДВ 172717, 00 грн., грудень 2008 року на суму ПДВ 3119, 00 грн., січень 2009 року на суму ПДВ 289924, 00 грн., квітень 2009 року на суму ПДВ 787757, 00 року, серпень 2009 року на суму ПДВ 44660, 00 грн., вересень 2009 року на суму ПДВ 13 311, 00 грн., жовтень 2009 року на суму ПДВ 17869, 00 грн.

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва посилалася на те, що вказані порушення виникли внаслідок того, що в зазначені періоди було занижено суми бюджетного відшкодування, які позивачем повинні були зазначені в тих податкових періодах, коли у позивача виникло право на таке відшкодування.

Між тим, колегія суддів з доводами апелянта не погоджується, виходячи з наступних обставин.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між TOB «Новоком»та ЗАТ Тесhnіка», LT-62175 м. Алітус, Литва укладено угоду № U-21 від 06 березня 2009 pоку, на виконання якої згідно ВМД №10000007/9/104007 від 12 березня 2009 року позивачем було імпортовано гральне обладнання на суму 4 275 779, 05 грн., в тому числі гральні автомати SUPER GAMINATOR.

Під час митного оформлення товару позивачем було сплачено ПДВ у розмірі 855 608, 69 грн., що підтверджується ВМД №10000007/9/104007 від 12 березня 2009 року та банківською довідкою по рахунку за період з 01 березня 2009 року по 31 березня 2009 року, а тому у нього правомірно за березень 2009 року виник податковий кредит по даній операції у розмірі 855608, 69 грн., правильність визначення якого підтверджено податковою перевіркою та зазначено в п. 3.1.2. Акту податкової перевірки від 18 березня 2011 року, а також відображено в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за березень 2009 року, що додається.

В квітні 2009 року на виконання угоди з TOB «ІгроТех-Імпорт»від 22 квітня 2009 року за №16/09 позивачем було відвантажено TOB «ІгроТех-Імпорт»14 гральних автоматів, імпортованих на підставі ВМД №10000007/9/104007 від 12 березня 2009 року згідно номерів та видано податкову накладну №57 від 30 квітня 2009 року на суму ПДВ у розмірі 184 800 грн., що також зазначено в реєстрі виданих податкових накладних за квітень 2009 року, що знаходяться в матеріалах справи.

Станом на 01 серпня 2009 року TOB «Ігротех-Імпорт»не здійснило оплату вартості відвантажених гральних автоматів, а тому позивачем було направлено претензію №27 від 03 серпня 2009 року з вимогою оплатити поставлений товар, на що у відповідь TOB «Ігротех-Імпорт»погодилось повернути товар та розірвати Договір.

15 вересня 2009 року TOB «ІгроТех-Імпорт»було повернуто зазначені 14 гральних автоматів, а позивачем здійснено коригування сум податкових зобов'язань відповідно до вимог п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»№168 від 03 квітня 1997 року та вимог п. 5.6. розділу 5 «Порядку заповнення податкової декларації з ПДВ»Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня1997 року №166.

Розрахунок коригування податкових зобов'язань №1/57 від 15 вересня 2009 року до податкової накладної №57 від 30 квітня 2009 року на суму 184800, 00 грн. відображено в реєстрі виданих податкових накладних за вересень 2009 року.

17 грудня 2010 року TOB «Новоком»було подано до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 року разом із розрахунком суми бюджетного відшкодування (Додаток 3 до податкової декларації з ПДВ) та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування, відповідно до якої сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 1514184, 00 грн.

Сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 1514184, 00 грн. складається із частини залишку від'ємного значення з ПДВ, що виникло у період з 01 травня 2008 року по 31 травня 2008 року, з 01 листопада 2008року по 31 грудня 2008 року, з 01 березня 2009 року по 31 березня 2009 року, з 01 липня 2009 року по 30 вересня 2009 року (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2010 року).

Як вбачається з матеріалів справи, вказана сума була відображена в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»№168 від 03 квітня 1997 року - бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно до п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону - якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З аналізу вищенаведених норм, виходячи з суті бюджетного відшкодування, розкритій в п. 1.8 ст. 1 Закону, що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, при цьому незалежно від податкового періоду, в якому сталася така сплата податку, умовою бюджетного відшкодування податку згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно поданих декларацій за 2008-2009 роки та даних підтверджених результатами перевірки, право на отримання бюджетного відшкодування суми, заявленої позивачем виникло в наступні періоди: червень 2008 року на суму ПДВ 172717, 00 грн., грудень 2008 року на суму ПДВ 3119, 00 грн., січень 2009 року на суму ПДВ 289924, 00 грн., квітень 2009 року на суму ПДВ 787757, 00 грн., серпень 2009 року на суму ПДВ 44660, 00 грн., вересень 2009 року на суму ПДВ 13311, 00 грн., жовтень 2009 року на суму ПДВ 17869, 00 грн.

Всі зазначені суми від'ємного значення з ПДВ заявленого до відшкодування були сплачені позивачем, що підтверджується розрахунковими документами та митними деклараціями наданими в матеріали справи.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до п. п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168 від 03 квітня 1997 року та п. 5.12.3 Порядку заповнення та подання декларацій з ПДВ, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України №166 від 30 травня 1997 року, вбачається, що таке право платника податків на бюджетне відшкодування ПДВ, реалізується платником податків, зокрема, шляхом зазначення суми бюджетного відшкодування саме в рядку 25.1, або 25.2 податкової декларації з податку на додану вартість.

Отже, доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 червня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 06 вересня 2011 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 05 вересня 2011 року.