Постанова № 18202352, 31.08.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 серпня 2011 року 09:17 № 2а-10380/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Стець Я.В. розглянувши у судовому засіданні позов та надані сторонами матеріали

за позовомПублічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК»

до Головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1

провизнання неправомірними дій державного виконавця від 06.07.2011 року

за участю представників сторін:

від позивачаОСОБА_2 (довіреність №926 від 14.09.2010 року)

від відповідача ОСОБА_1 (посвідчення №НОМЕР_2) ВСТАНОВИВ:

18 липня 2011 року до судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б. В. надійшов адміністративний позов Публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК»до Головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1, в якому просить скасувати постанову відповідача від 06.07.2011 оку про накладення штрафу на Позивача в особі посадової особи тимчасового адміністратора ОСОБА_4 у розмірі 680 грн. за невиконання без поважних причин судового рішення згідно постанови ВП №25846225 від 15.04.2011 року про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду м. Києва №47/510 від 25.03.2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.2011 року, після усунення недоліків позовної заяви, суддею було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання.

В судове засідання зявився представник позивача, який позов підтримує в повному обсязі, та просить задовольнити позовні вимоги із підстав викладених в позовній заяві, зокрема оскільки вважає що позивачем було із порушенням Закону України «Про виконавче провадження»винесено постанову про накладення штрафу від 06.07.2011 року.

В судове засідання зявився представник відповідача, який позовні вимоги не визнає в повному обсязі, просить в позові відмовити в звязку із тим, що відповідачем було дотримано положення чинного законодавства.

31.08.2011 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини адміністративного позову, повний текст постанови було виготовлено 31.08.2011 року.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення позивачів та представника відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

25.03.2011 року Господарським судом м. Києва було видано наказ №47/510 яким зобовязано Публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК»(код ЄДРПОУ 14349442, адреса 04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 17) виконати умови кредитного договору №60/СК-001.08.2 від 19.03.2008 року, шляхом надання фізичній особі підприємцю ОСОБА_3 (код ІНН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) грошові кошти в сумі 170000 доларів США 00 центів.

Згідно вимог ст.1 Закону України «Про виконавче провадження»(надалі Закон №606) (в редакції що діяла станом на дату винесення спірної постанови), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.2 ст.25 Закону №606, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

15.04.2011 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції м. Києва ОСОБА_1 було винесено постанову про відкриття провадження ВП №25846225 на підставі наказу №47/510 виданого Господарським судом м. Києва.

06.07.2011 року, за невиконання рішення суду в наданий для виконання строк, головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції м. Києва ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення штрафу на боржника в особі посадової особи тимчасового адміністратора ОСОБА_4 в розмірі 680 грн.

Позивач не погоджуючись із винесеною постановою звернувся до суду із відповідним адміністративним позовом для захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до положень ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до приписів ч.1 та п.1 ч.2 ст.11 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

В постанові про відкриття виконавчого провадження відповідач вказав, що позивачу слід в строк до 22.04.2011 року добровільно виконати рішення суду. Однак, у вказаний строк рішення виконано не було за що відповідачем було винесено постанову про накладення штрафу на боржника в особі посадової особи тимчасового адміністратора ОСОБА_4 в розмірі 340 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, 16.05.2011 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції м. Києва ОСОБА_1 на підставі клопотання від позивача та оригінал ухвали Вищого господарського суду України про винесено постанову про зупинення виконання рішення.

23.06.2011 року відповідачем, на підставі заяви стягувача, було винесено постанову про поновлення виконавчого провадження та вручено позивачу вимогу державного виконавця виконати рішення суду в строк до 30.06.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечує факт отримання вимоги державного виконавця №1305/9 від 23.06.2011року щодо необхідності виконання рішення суду в строк до 30.06.2011року в добровільному порядку, а саме виконати умови кредитного договору шляхом надання ФОП ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 170 00, доларів США.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №606 вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Однак, станом на 01.07.2011 року боржником рішення суду виконано не було, вимога державного виконавця була проігнорована, про що головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції м. Києва ОСОБА_1 було складено відповідний Акт державного виконавця.

Частинами 5 та 6 ст.12 Закону на сторін у виконавчому провадженні покладений обовязок протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця, зокрема, про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а на боржника - своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця.

Як встановлено судом вище, позивач боржник у виконавчому провадженні рішення суду в установлений державним виконавцем строк добровільно не виконав.

Враховуючи визначену Законом обовязковість вимог державного виконавця щодо виконання судового рішення, суд не бере до уваги лист позивача №84-11-9778/13463.1 від 30.06.2011 року, адресований відповідачу згідно з яким позивач вину за неможливість вчасного виконання рішення покладає на стягувача.

Більше того, суд приймає до уваги, що боржник маючи сумніви під час добровільного виконання рішення, мав можливість в порядку передбаченому ч.1 ст.35 Закону №606 звернутися до державного виконавця з проханням відкласти виконавчі дії в звязку із наявністю обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, внаслідок чого позивач позбавлений можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом. Крім того, судом приймається до уваги, що позивач мав можливість скористатись правами, що передбачені положеннями ч.1 ст.34 або ч.1 ст.36 Закону №606 а саме звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення, зміну способу і порядку виконання або заявою про роз'яснення відповідного рішення.

Однак, як було встановлено в судовому засіданні, що не спростовується представником позивача, позивачем у відведений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення не направлялось до відповідача жодних заяв із проханням відкласти виконавчі дії, а також не направлялось до суду заяви про розяснення судового рішення або зміну порядку його виконання.

Водночас, відповідно до ч.3 ст.5 Закону №606 невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно зі ст.89 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Зважаючи на вищевикладене суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність дій відповідача під час винесення постанови про накладення штрафу від 06.07.2011 року у виконавчому провадженні №25846225.

В той же час, відповідно до пояснень представника позивача у судовому засіданні, постановою Правління Національного банку України від 13 березня 2009 року № 138 в АТ «Родовід Банк»призначено тимчасову адміністрацію. В установленому порядку тимчасовим адміністратором АТ «Родовід Банк»призначено ОСОБА_4.

Проте, суд критично ставиться до посилання позивача на п.2.3 постанови Правління Національного банку України №113/БТ від 13 квітня 2011 року АТ «Родовід Банк», відповідно до якого банк не має права надавати нових кредитів, гарантій, поручительств, авалів, здійснювати акцептів, факторингових операцій, операцій з акредитивами, чеками, векселями.

Як вбачається із тексту п.2.3 постанови Правління Національного банку України №113/БТ від 13 квітня 2011 року позивачу заборонено видавати нові кредити. Водночас, за наказом Господарського суду м. Києва №47/510 від 25.03.2011 року ПАТ «РОДОВІД БАНК»зобовязано виконати умови договору що вже був укладений між банком та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, а не зобовязується укласти новий кредитний договір.

Таким чином, суд дійшов висновку, що не спростовано позивачем, що виконання рішення господарського суду, яким зобовязано виконати умови укладеного кредитного договору, за своєю юридичною природою не є тотожнім укладенню нового кредитного договору, а тому на існуючі правовідносини позивач помилково застосовує п.2.3 постанови Правління Національного банку України №113/БТ від 13 квітня 2011 року.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Враховуючи що в меті ралах справи відсутні будь-які докази що субєкт владних повноважень поніс витрат, тому відшкодуванню вони не підлягають.

Керуючись положеннями ст. 2, ст.17, ст.71, ст.86, ст.158-163, ст.167, ст.171, ст.254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.В задоволенні позовної заяви Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК»до Головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена в порядку передбаченому ст.185-187 КАС України.

Суддя Б. В. Санін