Постанова № 18202342, 08.09.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 вересня 2011 року № 2а-10034/11/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі Шкребтій І.П., за участю представників сторін:

від позивача: Скуртул К.А., представника

від відповідача: Старощука С.В., , представника.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Іпотечний центр «Вірне рішення»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування рішення та зобовязання вчинити дії

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Іпотечний центр «Вірне рішення» з позовом, в якому позивач просить суд :

визнати недійсним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва від 21.04.2011 р. № 4724 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Іпотечний центр «Вірне рішення»;

зобов'язати Державну податкову інспекцію у Святошинському районі м. Києва внести відповідні зміни в облікову картку товариства з обмеженою відповідальністю «Іпотечний центр «Вірне рішення», а також зміни в базу даних податкового органу про платників податку на додану вартість щодо відновлення статусу ТОВ «Іпотечний центр «Вірне рішення»як платника податку на додану вартість.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідачем безпідставно анульовано реєстрацію позивача платником податку на додану вартість, оскільки щодо позивача не порушувалися провадження у справах про визнання банкрутом.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що оскаржуване рішення мотивовано відсутністю позивача за встановленою адресою, а при винесенні рішення було допущено технічну помилку щодо підстав його винесення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва ( далі відповідач) 21 квітня 2011 р. було прийнято рішення за №4724 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (надалі - рішення). Вказаним рішенням відповідачем було анульовано свідоцтво № 100271908 про реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Іпотечний центр «Вірне рішення»як платника податку на додану вартість.

В розділі 1 даного рішення зазначено, що комісією встановлено внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу, що підтверджено відомостями від державного реєстратора від 15.04.2011р.№ 273906.

На підставі викладеного, відповідачем сформульовано висновок комісії про те, що перелічені документи є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, реквізити якого вказано вище, у зв'язку з тим, що господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи банкрута та відповідно до пп. "Д" п.1 розділу 5 «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість»N 978 від 29 грудня 2010 р. за N 1400/18695 та пп. "Д" п.184.1 ст. 184 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ.

Суд з правомірністю таких висновків не погоджується, виходячи з нижчевикладеного.

Норма статті 184.1. Податкового кодексу України визначає, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається, у разі якщо, зокрема :

господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи банкрута (п.п. «Д»);

в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (п.п. «Ж)».

Отже, двома підпунктами вказаної правової норми передбачено різні підстави анулювання свідоцтва платника ПДВ.

Згідно з пунктом 5.4 розділу V затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 978 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою податкового органу оформляється за формою N 6-РПДВ (додаток 6). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження податкового органу, та підписується керівником податкового органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Оскільки в оскаржуваному рішення підставою для його прийняття визначено саме пп. «Д» статті 184 Податкового кодексу України та пп. "Д" п.1 розділу 5 вищезазначеного Положення, суд не може прийняти до уваги посилання, викладені в тексті оскаржуваного рішення, на наявність інших підстав для анулювання свідоцтва платника ПДВ.

Суд погоджується з наявністю таких підстав, оскільки матеріалами справи підтверджується внесення запису про відсутність позивача за визначеною адресою, проте, мотивом оскаржуваного рішення може розглядати лише ті мотиви, які зазначені у висновках рішення, тобто пп. "Д" п.1 розділу 5 «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість»та пп. "Д" п.184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.

Згідно з інформацію Господарського суду міста Києва, викладеною в листі від 18.08.2011р., справа про визнання банкрутом позивача, в провадженні вказаного суду відсутня.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано жодних доказів існування щодо позивача обставин, викладених в пп. "Д" п.184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, зокрема, винесення господарським судом ухвали про ліквідацію позивача.

Судом не приймаються посилання відповідача на наявність інших підстав для винесення оскаржуваного рішення, та допущену в рішення описку, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено можливості внесення змін до прийнятих податковими органами рішень ні самим органом, ні судом. При розгляді справи суд обмежений дослідженням законодавчо встановлених підстав винесення рішення, зазначених в самому рішенні, і не може встановлювати інших підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Таким чином, за відсутності законодавчо встановленого механізму виправлення описок в рішенні податкового органу, єдиною процесуальною можливістю щодо такого рішення судом вбачається його скасування.

З огляду на те, що статус платника на додану вартість визначається не обліковою карткою та даними, що містяться в ній, натомість, дані такої картки є похідним від Реєстру платників податку на додану вартість, а відповідач не має прав на внесення змін до даного Реєстру, позовні вимоги про внесення змін в облікову картку та спонукання відповідача внести зміни до баз даних задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Оскільки позивач просить про відновлення його прав, як платника на додану вартість, суд вбачає за можливе вийти за межі позовних вимог.

З огляду на приписи абзацу другого ст. 162 КАС України , згідно з якими суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з урахуванням вищезазначених прав суду.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Іпотечний центр "Вірне рішення" задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва №4724 від 21.04.2011р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцією у Святошинському районі м. Києва вчинити передбачені законодавством дії по поновленню свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Іпотечний центр "Вірне рішення" (ідент.код 35648728, м.Київ, вул.Гната Юри, 9, кв. 414).

4.В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян