Постанова № 18201523, 12.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/12324/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13 год. 35 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретаріМороз Н.О.

Донецький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

Постановлена у нарадчій кімнаті 12 вересня 2011 року № 2а/0570/12324/2011

час прийняття 13 год. 35 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Михайлик А.С.

при секретарі судового засідання Рябовол М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ерлайт»

доСхідної митниці

про скасування податкових повідомлень

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. б/н від 01.03.2011 року)

від відповідача:ОСОБА_2 (дов. № 23/533 від 10.09.2010 року)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ерлайт» (надалі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Східної митниці (надалі відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень форми “Р” №110 від 08 липня 2011 року в частині визначення податкового зобовязання з мита на товари, що ввезені на територію України в сумі 3569,83 грн., з яких за основним платежем - 2 629,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 940,23 грн. та № 111 від 08 липня 2011 року в частині визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість з товарів, що ввезені на територію України в сумі 15432,79 грн., з яких за основним платежем - 11044,32 гривень, за штрафними санкціями - 4 388,47 грн. (т. 1 арк. справи 3-11).

Під час розгляду адміністративної справи представник позивача надав заяву про зміну позовних вимог, в якій просив суд скасувати як протиправні податкові повідомлення форми “Р” №110 від 08.07.2011 року в частині визначення податкового зобовязання з мита на товари, що ввезені на територію України в сумі 3569,83 грн., з яких за основним платежем - 2 629,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 940,23 грн. та № 111 від 08 липня 2011 року в частині визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість з товарів, що ввезені на територію України в сумі 15432,79 грн., з яких за основним платежем - 11044,32 гривень, за штрафними санкціями - 4 388,47 грн. (т. 1 арк. справи 105-106).

Заявлені позовні вимоги позивач мотивував необґрунтованістю висновків Східної митниці про заниження позивачем митної вартості ввезених товарів через включення до складу визначеної митної вартості суми понесених транспортних витрат в неповному обсязі. Позивач зазначив, що під час митного оформлення ввезених товарів на підтвердження правильності визначення суми транспортних витрат понесених ним до ввезення митного кордону ним були надані довідки про транспортні витрати, в яких окремо визначено суму транспортних витрат до перетину митного кордону та після перетину митного кордону. Неврахування відповідачем визначеного розподілу транспортних витрат в цих довідках, стало наслідком неправомірного включення до митної вартості витрат з транспортування ввезених позивачем товарів понесених позивачем після ввезення товарів на митну територію України.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги, з урахуванням наданої заяви про зміну позовних вимог, та просила суд їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву за змістом яких проти вимог позивача заперечував, посилаючись на правомірність висновків акту №18/1/700000000/НОМЕР_1 від 21.06.2011 року про заниження позивачем митної вартості імпортованих товарів через не включення суми витрат на транспортування, визначених в актах виконаних робіт (наданих послуг) та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень. В обґрунтування незгоди із позовом відповідач зазначив, що довідки про транспортні витрати, надані позивачем до митного оформлення не є первинним документом у розумінні приписів Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», складаються до закінчення транспортування товарів, а тому, визначені в них відомості не можуть прийматися до уваги при визначенні митної вартості товарів. Як зазначив представник Східної митниці в судовому засіданні, належним документом, що підтверджує суму в понесених витрат є акт виконаних робіт. В наданих позивачем до перевірки актах виконаних робіт не визначено окремо витрат з перевезення до ввезення товару до місяця перетину кордону, що обумовило неможливість виділення вартості транспортування товарів після перетину митного кордону. З огляду на таке позивач мав включити до складу митної вартості повну суму транспортних витрат, що визначена в акті виконаних робіт.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним в запереченнях, просив суд відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 23 серпня 2011 року були витребувані з Товариства з обмеженою відповідальністю «Восточно-європейська транспортна-експедиційна компанія» на підтвердження правильності визначення транспортних витрат позивача до місця ввезення товарів на митну територію України. На виконання вимог цієї ухвали, Товариством з обмеженою відповідальністю «Восточно-європейська транспортно-експедиційна компанія» через канцелярію Донецького окружного адміністративного суду надані наступні документи: письмові пояснення, рахунки фактури, акти виконаних робіт, довідки про транспортні витрати.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ерлайт» (надалі позивач) є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 30487486, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А 01 № 715614, копія якого наявна в матеріалах справи (т.1 арк. справи 123). Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 055299 (т. 1 арк. справи 122) одним із основних видів діяльності за КВЕД, що здійснюється позивачем є виробництво гумових виробів.

Позивач в період з 01 травня 2008 року по 01 травня 2011 року здійснював експорт та імпорт товарів згідно укладених зовнішньоекономічних контрактів. Транспортування товарів, придбаних на підставі зовнішньоекономічних контрактів на умовах поставки FCA здійснювалося на підставі договорів на транспортно-експедиційне обслуговування. Під час митного оформлення імпортованих товарів, позивач, згідно пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року до складу митної вартості включав вартість транспортних витрат на підставі наданих до митного оформлення довідок про транспортні витрати.

В період з 29 квітня 20011 року по 14 червня 2011 року Східною митницею проведено планову документальну виїзну перевірку стану дотримання ТОВ «Ерлайт» вимог законодавства з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 01 травня 2008 року по 01 травня 2011 року, за наслідками якої складений акт №18/1/700000000/НОМЕР_1 від 21.06.2011 року (арк. справи 14-40). В ході перевірки задекларованих витрат на транспортування імпортованих позивачем товарів в період з 01 травня 2008 року по 01 травня 2011 року на умовах поставки FCA встановлено, що розмір витрат на доставку імпортованих товарів до митного кордону України, зазначений в довідках про транспортні витрати, що надавалися до митного оформлення ТОВ «Ерлайт» не підтверджено документами бухгалтерського обліку підприємства (актами виконаних робіт, рахунками, платіжними документами). В акті перевірки зазначено, що посадовими особами митного органу було встановлено невідповідність розміру транспортних витрат, заявлених позивачем під час митного оформлення фактичному розміру витрат, понесеними перевізниками вантажу. Зазначене порушення виявлено шляхом співставлення відомостей, зазначених позивачем у митних деклараціях та документах, що надавалися позивачем до митного оформлення із даними бухгалтерських документів позивача. Фактично, підставою виявлення зазначеного порушення стало встановлення посадовими особами митного органу відсутності розподілу витрат позивача з транспортування вантажів на ті, що стосуються перевезення до місця перетину митного кордону України та тих, що понесені після ввезення на митну територію України в актах виконаних робіт (наданих послуг).

Згідно висновків акту, наведені порушення вплинули на визначення митної вартості товарів, ввезених позивачем на митну територію України та призвели до недоборів митних платежів у сумі 21930,81 грн. (з них: мито 3760,92 грн., ПДВ 18169,88 грн.), які підлягають перерахуванню до Державного бюджету із нарахуванням штрафних санкцій. Розрахунок сум податків та зборів (обовязкових платежів), не сплачених позивачем до бюджету наведений в додатку №6 до акту перевірки (т.1 арк. справи 39).

Не погодившись із викладеним в акті перевірки 23 червня 2011 року позивач надав до Східної митниці заперечення на акт перевірки (арк. справи 41-44). До зазначених заперечень позивач додав рахунки-фактури з розшифровкою витрат на транспортування товарів до кордону України та на території України, підписаних підприємствомекспедитором.

За наслідками розгляду наданих позивачем заперечень, відповідачем складений висновок № 11-39/7812 від 30 червня 2011 року (т. 1 арк. справи 45-47), в якому відповідач посилаючись на правомірність викладеного в акті перевірки та зазначив про неприйняття до уваги доданих позивачем до заперечень рахунків, через невідповідність зазначеним в них відомостях в актах виконаних робіт, досліджених в ході перевірки.

На підставі викладених в акті перевірки висновків та пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, 08 липня 2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення №110 (т. 1 арк. справи 12) про визначення податкового зобовязання з мита на товари, що ввозяться в Україну в сумі 4701,15 грн., з яких за основним платежем 3760,92 грн., за штрафними санкціями 940,23 грн. та податкове повідомлення №111 (т. 1 арк. справи 13 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 22558, 35 грн., з яких за основним платежем 18169,88 грн., за штрафними санкціями 4388, 47 грн.

Як було встановлено в судовому засіданні зазначені податкові повідомлення оскаржуються позивачем в частині донарахування основного платежу за податковими зобовязаннями з мита на товари в сумі 2629,60 грн. та податку на додану вартість в сумі 11044,32 грн., нарахування яких повязано із визначенням митної вартості товарів, предявлених позивачем до митного оформлення за ВМД № 700000002/9/009974, № 700000002/9/009972, № 700000010/2010/002251, № 700000010/2010/001269, № 700000002/9/011169 та в частині застосування штрафних санкцій.

На підставі зазначених декларацій позивачем жовтня - листопада 2009 року, лютого березня 2010 року позивачем здійснювалося митне оформлення ввезених ним товарів (тканина технічна) на митну територію України з Чеської республіки за умовами зовнішньоекономічного договору № 07/2009 від 27 липня 2009 року, укладеного із підприємством KORDANA a.s. (Чеська республіка). Згідно пункту 4.1. договору (арк. справи 48-53) купівля позивачем товарів здійснювалося на умовах FСА Velka nad Velickou (Чеська республіка).

Спірним питанням цієї справи є правомірність визначення позивачем суми транспортних витрат, що є складовою митної вартості товарів, імпортованих за ВМД № 700000002/9/009974, № 700000002/9/009972, № 700000010/2010/002251, № 700000010/2010/001269, № 700000002/9/011169.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначені Митним кодексом України.

Правила визначення митної вартості товарів врегульовані розділом 10 Митного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами з митної справи.

Відповідно до статті 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу. Відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Так, у жовтні 2009 року позивачем був предявлений до митного оформлення товар за ВМД № 700000002/9/009974 та № 700000002/9/009972 (т. 1 арк. справи 206-207, 201-202). Митна вартість товару, предявленого до митного оформлення за ВМД № 700000002/9/009974 визначена позивачем в сумі 640 053,15 грн. Митна вартість товару, предявленого до митного оформлення за ВМД № 700000002/9/009972 визначена позивачем в сумі 640098,93 грн.

У листопаді 2009 року позивачем предявлений до митного оформлення товар за ВМД № 700000002/9/011169 (т. 1 арк. справи 221-222). Митна вартість товару, предявленого до митного оформлення за ВМД № 700000002/9/011169 визначена позивачем в сумі 744955,71 грн.

У лютому 2010 року позивачем предявлений до митного оформлення товар за ВМД № 700000010/2010/001269 (т. 1 арк. справи 216-217). Митна вартість товару, предявленого до митного оформлення за ВМД № 700000002/9/001269 визначена позивачем в сумі 786102,45 грн.

У березні 2010 року позивачем предявлений до митного оформлення товар за ВМД № 700000010/2010/002251 (т. 1 арк. справи 211-212). Митна вартість товару, предявленого до митного оформлення за ВМД № 700000002/9/002251 визначена позивачем в сумі 712984,41 грн.

Відповідно до статей 264, 265 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 267 Митного кодексу України, при визначені митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. До таких витрат, зокрема, належать витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно з пункту «б» частини 3 статті 267 Митного кодексу України, при визначені митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижченаведені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню, а саме: витрати на транспортування після ввезення.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів до складу митної вартості товарів предявлених до митного оформлення за ВМД № 700000002/9/009974, № 700000002/9/009972, № 700000010/2010/002251, № 700000010/2010/001269, № 700000002/9/011169 позивач включив вартість транспортних витрат до місця перетину митного кордону на підставі довідок про транспортні витрати, виданих товариством з обмеженою відповідальністю «Восточно-європейська транспортно-експедиційна компанія».

Правовідносини між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Восточно-європейська транспортно-експедиційна компанія» врегульовані договором доручення № 050-06/09 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні від 01 червня 2009 року (т. 1 арк. справи 87-88). Згідно умов зазначеного договору товариство з обмеженою відповідальністю «Восточно-європейська транспортно-експедиційна компанія» зобовязалося надавати позивачу послуги з організації перевезення найманим вантажним транспортом та інші транспортно-експедиційні послуги.

Відповідно до декларації митної вартості № 700000002/9/009974 (т.1 арк. справи 208-209), розмір включених до митної вартості ввезеного товару транспортних витрат складає 7200,00 грн. Згідно наданої позивачем довідки про транспортні витрати до ВМД № 700000002/9/009974 (т. 1 арк. справи 210) вартість транспортних витрат по доставці вантажу згідно договору № 050-06/09 від 01 червня 2009 року автомобілем СКАНІЯ державний номер НОМЕР_2 /НОМЕР_3, водій ОСОБА_3 за маршрутом Velka nad Velickou (Чеська республіка) м. Донецьк складає 1790 км за 19000,00 грн., у т.ч. від Velka nad Velickou (Чеська республіка) до перетину кордону Краковець (Україна) 600 км. 7200,00 грн. без ПДВ, від перетину кордону до місця митного оформлення Донецьк (Україна) 1190 км. за 11420,00 грн., без ПДВ. Загальна сума транспортних витрат з перевезення вантажів за маршрутом Velka nad Velickou (Чеська республіка) м. Донецьк, що визначена в довідці про транспортні витрати відповідає загальній сумі вартості наданих послуг з перевезення, визначених в акті № 9090500149 від 09 жовтня 2009 року (т. 1 арк. справи 89).

Відповідно до декларації митної вартості № 700000002/9/009972 (арк. справи 203-204) розмір транспортних витрат, включених до митної вартості товару у розмірі 640098,93 грн. складає 7200,00 грн. Згідно наданої позивачем довідки про транспортні витрати до ВМД № 700000002/9/009972 (т. 1 арк. справи 205) вартість транспортних витрат по доставці вантажу згідно договору № 050-06/09 від 01 червня 2009 року автомобілем СКАНІЯ державний номер НОМЕР_4/НОМЕР_5, водій ОСОБА_4 за маршрутом Velka nad Velickou (Чеська республіка) м. Донецьк складає 1790 км за 19000,00 грн., у т.ч. від Velka nad Velickou (Чеська республіка) до перетину кордону Краковець (Україна) 600 км. 7200,00 грн. без ПДВ, від перетину кордону до місця митного оформлення Донецьк (Україна) 1190 км. за 11420,00 грн., без ПДВ. Загальна сума транспортних витрат з перевезення вантажів за маршрутом Velka nad Velickou (Чеська республіка) м. Донецьк, що визначена в довідці про транспортні витрати відповідає загальній сумі вартості наданих послуг з перевезення, визначених в акті № 9090500146 від 09 жовтня 2009 року (т. 1 арк. справи 90).

Відповідно до декларації митної вартості № 700000002/9/011169 (арк. справи 223-224) розмір транспортних витрат, включених до митної вартості товару у розмірі 744955,71 грн. складає 9384,00 грн. Згідно наданої позивачем довідки про транспортні витрати до ВМД № 700000002/9/011169 (т. 1 арк. справи 225) вартість транспортних витрат по доставці вантажу згідно договору № 050-06/09 від 01 червня 2009 року автомобілем СКАНІЯ державний номер НОМЕР_6 /НОМЕР_7, водій ОСОБА_5 за маршрутом Velka nad Velickou (Чеська республіка) м. Донецьк складає 1790 км за 19000,00 грн., у т.ч. від Velka nad Velickou (Чеська республіка) до перетину кордону Краковець (Україна) 600 км. 9384,00 грн. без ПДВ, від перетину кордону до місця митного оформлення Донецьк (Україна) 1190 км. за 9336,00 грн., без ПДВ. Загальна сума транспортних витрат з перевезення вантажів за маршрутом Velka nad Velickou (Чеська республіка) м. Донецьк, що визначена в довідці про транспортні витрати відповідає загальній сумі вартості наданих послуг з перевезення, визначених в акті № 9100500084 від 09 листопада 2009 року (т. 1 арк. справи 91).

Відповідно до декларації митної вартості № 700000010/2010/001269 (арк. справи 218-219) розмір транспортних витрат, включених до митної вартості товару у розмірі 786102,45 грн. складає 6600,00 грн. Згідно наданої позивачем довідки про транспортні витрати до ВМД № 700000010/2010/001269 (т. 1 арк. справи 220) вартість транспортних витрат по доставці вантажу згідно договору № 050-06/09 від 01 червня 2009 року автомобілем Volvo державний номер НОМЕР_8 /НОМЕР_9, водій ОСОБА_6 за маршрутом Velka nad Velickou (Чеська республіка) м. Донецьк складає 1790 км за 18000,00 грн., у т.ч. від Velka nad Velickou (Чеська республіка) до перетину кордону Краковець (Україна) 600 км 6600,00 грн. без ПДВ, від перетину кордону до місця митного оформлення Донецьк (Україна) 1190 км, 11200,00 грн., без ПДВ. Загальна сума транспортних витрат з перевезення вантажів за маршрутом Velka nad Velickou (Чеська республіка) м. Донецьк, що визначена в довідці про транспортні витрати відповідає загальній сумі вартості наданих послуг з перевезення, визначених в акті № 0020500045 від 15 лютого 2010 року (т. 1 арк. справи 93).

Відповідно до декларації митної вартості № 700000010/2010/002251 (т.1 арк. справи 213-214) розмір транспортних витрат, включених до митної вартості товару у розмірі 712984,41 грн. складає 6584,00 грн. Згідно наданої позивачем довідки про транспортні витрати до ВМД № 700000010/2010/00002251 (т. 1 арк. справи 215) вартість транспортних витрат по доставці вантажу згідно договору № 050-06/09 від 01 червня 2009 року автомобілем Volvo державний номер НОМЕР_10 /НОМЕР_11, водій ОСОБА_7 за маршрутом Velka nad Velickou (Чеська республіка) м. Донецьк складає 1790 км за 16300,00 грн., у т.ч. від Velka nad Velickou (Чеська республіка) до перетину кордону Краковець (Україна) 600 км. 6584,00 грн. без ПДВ, від перетину кордону до місця митного оформлення Донецьк (Україна) 1190 км за 9416,00 грн., без ПДВ. Загальна сума транспортних витрат з перевезення вантажів за маршрутом Velka nad Velickou (Чеська республіка) м. Донецьк, що визначена в довідці про транспортні витрати відповідає загальній сумі вартості наданих послуг з перевезення, визначених в акті № 0020500108 від 10 березня 2010 року (т. 1 арк. справи 92).

Отже, з наданих сторонами документів вбачається, що сума транспортних витрат, включених позивачем до складу митної вартості товарів ввезених за ВМД № 700000002/9/009974, № 700000002/9/009972, № 700000010/2010/002251, № 700000010/2010/001269, № 700000002/9/011169 відповідає сумі транспортних витрат визначених у довідках про транспортні витрати, наданих при митному оформленні.

Стосовно правових підстав визначення розміру транспортних витрат на підставі довідок про транспортні витрати суд зазначає наступне.

Згідно із пунктом 8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року, для підтвердження транспортних витрат, які відповідно до Митного кодексу України включаються до ціни товару, декларант зобовязаний подати договір (контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи, а також:

або рахунок-фактуру від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

або банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до поставленого рахунка-фактури;

або довідку підприємства-перевізника, що здійснило перевезення, яка містить реквізити товаротранспортного документа, відомості про маршрут перевезення, розмір плати за надання транспортно-експедиційних послуг та підписи керівника і головного бухгалтера такого підприємства;

або калькуляцію транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Тобто, документом, на підставі якого визначається вартість транспортування товарів, є один з визначених в наведеному переліку документів, у тому числі довідка про транспортні витрати.

Приписи наведеного підпункту кореспондують із положеннями пункту 5 частини 2 статті 267 Митного кодексу України.

Згідно пункту 2 статті 1 Митного кодексу України, перевізником є особа, зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, яка в установленому законом порядку, з використанням належних їй або найманих нею транспортних засобів переміщує товари через митний кордон України або здійснює перевезення товарів, що перебувають під митним контролем, між митними органами на території України.

Тобто, товариство з обмеженою відповідальністю «Восточно-європейська транспортно-експедиційна компанія» виступає договірним перевізником по відношенню до позивача, оскільки наявність укладених ним угод про надання послуг по перевезенню вантажів позивача, свідчать про вчинення дій, спрямованих на перевезення вантажів.

При цьому, суд не приймає посилання відповідача на неможливість прийняття інформації у наданих декларантом позивача довідках через те, що зазначені довідки не є первинним документом у розумінні положень закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», з огляду на наступне.

Як зазначалося вище, до складу митної вартості товарів включаються витрати, повязані із перевезенням товарів до місця перетину митного кордону. Виходячи зі змісту статті 267 Митного кодексу України витрати на транспортування не включаються до митної вартості за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. При цьому, спосіб відокремлення розміру цих витрат встановлений пунктом 8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року. Факт перетину митного кордону України у м. Краковець Львівської митниці підтверджений відповідним штампом на міжнародних транспортних накладних, (т. 1 арк. справи 99-106). Суд зазначає, що посилання відповідача на те, що здійснення перерозподілу витрат можу відбуватися лише у первинних документах, що підтверджують відбуття господарської операції не відповідають вимогам чинного законодавства України. Первинним документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» є документ, що складається на підтвердження здійснення господарської операції. Розподіл витрат з транспортування не є господарською операцією та не стосується оформлення її відбуття, а тому такий розподіл може відображуватися декларантом в документах, які не є документами первинного обліку.

В ході дослідження наданих позивачем довідок про транспортні витрати, судом встановлено відсутність в них реквізитів товарно-транспортного документу, проте шляхом порівняння у судовому засіданні номерів транспортних засобів, що визначені у довідках, із номерами засобів, визначених міжнародних автомобільних накладних (т. 1 арк. справи 99-100, 101-102, 103, 104,106, 105) та вантажних митних деклараціях суд дійшов висновку про можливість визначення належності кожної довідки до вантажної митної декларації, та можливості встановлення належності послуг до товарів. З огляду на висновки суду про можливість визначення транспортних витрат до митного кордону на підставі відомостей, наведених у довідках по транспортні витрати, висновки відповідача про неможливість підтвердження сум транспортних витрат спростовуються наведеною в цих довідках інформацією. Здійснення позивачем сплати наданих товариством з обмеженою відповідальністю «Восточно-європейська транспортно-експедиційна компанія» послуг з організації перевезення вантажів в повному обсязі підтверджуються банківськими виписками, що наявні в матеріалах справи (т.1 арк. справи 78-79).

Крім того, в судовому засіданні позивачем, на виконання статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, надані суду рахунки фактури на сплату послуг експедитору, що видані підприємством перевізником (т. 1 арк. справи 112-116), в яких визначено вартість послуг з перевезення із розподілом вартості транспортних послуг до ввезення на митну територію та після ввезення на митну територію, що додатково підтверджують суми заявлених транспортних витрат, що підлягають включенню до митної вартості та спростовують доводи відповідача.

Посилання відповідача на складання довідок про транспортні витрати до закінчення перевезення не приймаються судом до уваги, з огляду на ненадання відповідачем документів, які підтверджують зазначену обставину. В судовому засіданні представником позивача були надані пояснення щодо процедури митного оформлення, відповідно до яких, до митного оформлення предявлялися засвідчені декларантом позивача довідки отримані за допомогою факсового звязку, які складалися після транспортування товарів до місця митного оформлення м. Донецьк.

Наведене вище свідчить про те, що наявні в матеріалах справи документи підтверджують правомірність визначення позивачем розміру транспортних витрат при визначенні митної вартості товарів предявлених позивачем до митного оформлення за ВМД № 700000002/9/009974, № 700000002/9/009972, № 700000010/2010/002251, № 700000010/2010/001269, № 700000002/9/011169 та безпідставність висновків відповідача про заниження позивачем митної вартості товарів за зазначеними деклараціями. Таким чином, підстави для визначення відповідачем податкового зобовязання з мита на товари, що ввозяться в Україну в сумі 2629,60 грн. (за основним платежем) за податковим повідомленням № 110 від 08 липня 2011 року та податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 11044,32 грн. (за основним платежем) за податковим повідомленням № 111 від 08 липня 2011 року є неправомірним, а тому вимоги позивача в частині скасування податкових повідомлень від 08 липня 2011 року № 110, №111 в частині нарахування податкових зобовязань за основним платежем в сумі 2629,620 грн. та 11044,32 грн. є обґрунтованими та піддягають задоволенню.

Відповідно до пункту 123.1. статті 123 Податкового кодексу України, яка сала підставою для нарахування штрафів у розмірі 25% за податковими повідомленнями від 08 липня 2011 року № 110 та №11, передумовою накладення штрафу є визначення контролюючим органом податкового зобовязання. Враховуючи висновки суду про неправомірність висновків відповідача про наявність підстав для донарахування позивачу податкових зобовязань з мита та податку на додану вартість, суд вважає неправомірним застосування відповідачем штрафних санкцій на визначену суму податкових зобовязань. Отже, відповідачем неправомірно нарахований штраф в сумі 657,40 грн. (2629,60 грн. х 25%) за податковим повідомленням № 110 від 08 липня 2011 року та в сумі 2761,08 грн. за (11044,32 грн. х 25%) за податковим повідомленням № 111 від 08 липня 2011 року.

Таким чином, вимоги позивача про скасування податкових повідомлень від 08 липня 2011 року № 110 та 111 в частині застосування штрафу підлягають задоволенню частково, в сумі 657,40 грн. за податковим повідомленням № 110 від 08 липня 2011 року та в сумі 2761,08 грн. за податковим повідомленням № 111 від 08 липня 2011 року.

Вимоги позивача про скасування податкових повідомлень від 08 липня 2011 року № 110 та № 111 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 282,83 грн. та 1627,39 грн. відповідно задоволенню не підлягають через не доведення позивачем неправомірності застосування зазначених сум штрафів.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги, заявлені позивачем підлягають задоволенню частково. За приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем, підлягають стягнення на користь позивача з державного бюджету України пропорційно задоволеній частині вимог.

З огляду на наведене, на підставі положень Митного кодексу України, Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та керуючись статтями 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерлайт» до Східної митниці про скасування, як протиправних, податкових повідомлень форми “Р” №110 від 08.07.2011 року в частині визначення суми податкового зобовязання з мита на товари, що ввезені на територію України, в сумі 3569,83 грн., з яких за основним платежем 2629,60 грн., за штрафними санкціями 940,23 грн. та № 111 від 08 липня 2011 року в частині визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість з товарів, що ввезені на територію України в сумі 15432,79 грн., з яких за основним платежем 11044,32, грн., за штрафними санкціями 4388, 47 грн., задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення форми “Р” №110 від 08 липня 2011 року в частині визначення суми податкового зобовязання з мита на товари, що ввезені на територію України, в сумі 3287,00 грн., з яких за основним платежем 2629,60 грн., за штрафними санкціями 657,40 грн.

Скасувати податкове повідомлення форми “Р” №111 від 08 липня 2011 року в частині визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість з товарів, що ввезені на територію України в сумі 13805,40 грн., з яких за основним платежем 11044,32 грн., за штрафними санкціями 2761,08 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерлайт» (83037, м. Донецьк, вул. Петровського, 2-а, ЄДРПОУ 30487486) судові витрати зі сплати судового збору (державного мита) у розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 12 вересня 2011 року у присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 12 вересня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Михайлик А.С.