Постанова № 18201527, 08.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/13690/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год.31 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зекунова Е. В.

при секретаріКовальському А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Рондо торгівля та фінанси”

до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 02.08.2011р. №0000131533

за участю представників сторін:

від позивача: Крупко І.М.

від відповідача: Кузьміна М.В.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Рондо торгівля та фінанси” звернувся з адміністративним позовом до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 02.08.2011р. №0000131533.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що за результатами перевірки ТОВ “Рондо торгівля та фінанси” щодо своєчасності сплати орендної плати за землю з юридичних осіб, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 02.08.2011р. №0000131533. Згідно розрахунку штрафних санкцій за спірним рішенням встановлено, що позивач порушив декларативне зобовязання за лютий та березень 2010р. на суму 1522,81 грн. Проте, згідно платіжних доручень ТОВ “Рондо торгівля та фінанси” сплатив орендну плату:

- платіжним дорученням №46 від 30.03.2010р. за лютий 2010р. у сумі 7614,05грн.

- платіжним дорученням №117 від 28.04.2010р. за березень 2010р. у сумі 7614,05грн.

Вважає, що Горлівською обєднаною державною податковою інспекцією необґрунтовано притягнуто до фінансової відповідальності ТОВ “Рондо торгівля та фінанси”.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Крім того представник позивача зазначив, що відповідач незаконно зарахував кошти сплачені ТОВ “Рондо торгівля та фінанси” згідно платіжного доручення №1096 від 22.06.2011р. з орендної плати за травень 2011 року на погашення зобовязань з орендної за лютий та березень 2010 року, які вже були сплачені згідно вищезазначених платіжних доручень.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що Горлівською ОДПІ актом документальної невиїзної перевірки від 21.07.2011р. №11341/10/15-313 встановлене порушення ТОВ “Рондо торгівля та фінанси” пункту 287.3 ст.287 Податкового кодексу України щодо своєчасності сплати податкового зобовязання за січень 2010 рок, лютий 2010 року на загальну суму 7614,06 грн. На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 02.08.2011р. №0000131533, яким до підприємства за затримку на 477 календарних дня грошового зобовязання у сумі 7614,06 грн. застосовано штрафну санкцію у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу у сумі 1522,81 грн.

Вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення від 02.08.2011р. №0000131533 прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просить відмовити в задоволені позову.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до наступного.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Рондо торгівля та фінанси” зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області 31.03.1998р., код ЄДРПОУ 24653403, знаходиться на податковому обліку в Горлівській обєднаній державній податковій інспекції, свідоцтво про державну реєстрацію юридичною особою №299332 .

Відповідач Горлівська ОДПІ є субєктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Відповідно до норм Законів, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, а саме: згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування”, платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Статтею 20 Закону України від 25.06.1991 року №1251 “Про систему оподаткування” контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обовязкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законом. Також ст. 14 вищезазначеного закону зазначено, що до загальнодержавних належить плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

З матеріалів справи вбачається, що згідно договорів оренди землі від 24.11.2008р. та від 23.05.2008р., укладених між Горлівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Рондо торгівля та фінанси” в користанні позивача знаходяться земельні ділянки розташовані за адресами м.Горлівка, вул. Першотравнева, 50/1 та вул. Першотравнева, 50/1-2.

Згідно до статті 2 Закону України “Про плату за землю” від 03.07.1992 року №25359 (що діяв на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Статтею 14 Закону України “Про плату за землю” встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Частиною 1 п.5.1 ст.5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкові зобовязання, самостійно визначені платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня надання такої податкової декларації.

28.01.2010 року ТОВ “Рондо торгівля та фінанси” подав до Горлівської ОДПІ податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності №9000087153, якою задекларував до сплати за оренду на 2010 рік 91368,65 грн. Позивач визначив розмір орендної плати за січень 2010р. у сумі 7614,10 грн., та щомісячно у період з лютого по грудень 2010р. у сумі 7614,05 грн.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про плату за землю” податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землю державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий період (звітний) , який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Аналогічні вимоги передбачені пунктом 287.3 ст.287 Податкового кодексу України згідно якої податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Тобто, граничним строком сплати земельного податку за січень 2010 року для Позивача був останній день лютого, за лютий 30 календарний день березня.

Згідно визначеного у податковій декларації податкового зобовязання з орендної плати за землю, ТОВ “Рондо торгівля та фінанси” сплатив:

- платіжним дорученням №46 від 30.03.2010р. за лютий 2010р. у сумі 7614,05грн.

- платіжним дорученням №117 від 28.04.2010р. за березень 2010р. у сумі 7614,05грн.

У судовому засіданні встановлено, та не заперечується представником позивача, що ТОВ “Рондо торгівля та фінанси” зобовязання з орендної плати за землю за січень 2010 року не сплачував.

У липні 2011 року Горлівською ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ “Рондо торгівля та фінанси” щодо своєчасності сплати орендної плати за землю з юридичних осіб, яка оформлена актом від 21.07.2011р. №11341/10/15-313.

Згідно висновків перевірки, ТОВ “Рондо торгівля та фінанси” порушено вимоги пункту 287.3 ст.287 Податкового кодексу України щодо своєчасності сплати податкового зобовязання за січень 2010 рок, лютий 2010 року на загальну суму 7614,06 грн.

Зокрема, в акті перевірки зазначається, що податкове зобовязання з орендної плати згідно податкової декларації за 2010 рік № 9000087153 за січень 2010 року складало 7614.10 грн. з граничним терміном сплати до 02.03.2010р. та за лютий 2010р. складало 7614,05 грн. з граничним терміном сплати до 30.03.2010р.

Фактично, вказані зобовязання були частково погашені коштами перерахованими позивачем на підставі платіжного доручення №1096 від 22.06.2011р. на суму 7614,05 грн., у тому числі за січень 2010р. на суму 5924,26грн. з затримкою на 477 календарних дні та за лютий 2010р. на суму 2319,80грн. з затримкою на 449 календарних дні.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 02.08.2011р. №0000131533, яким до підприємства за затримку на 477 календарних дні грошового зобовязання у сумі 7614,06 грн. застосовано штрафну санкцію у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу у сумі 1522,81 грн.

Не погодившись з рішеннями субєкта владних повноважень ТОВ «Управління механізації» звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.08.2011р. №0000131533.

Проблемою даного спору є визначення правомірності дій податкового органу щодо винесення податкового повідомлення-рішення, яким до ТОВ “Рондо торгівля та фінанси” застосовано штрафні санкції.

Згідно даних податкового органу, що відображені у зворотному боці картки особового рахунку за 2009-2011 роки, кошти самостійно визначені ТОВ “Рондо торгівля та фінанси” на погашення податкових зобовязань за лютий 2010 року та травень 2011 року відповідач, враховував на погашення податкового боргу минулих періодів.

В обґрунтування правомірності зарахування сплачених позивачем сум в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу, позивач посилається на приписи пункту 7.7 статті 7, абз.2 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон України № 2181, втратив чинності 01.01.2011р.) та п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

- податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

- податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання

Аналогічні визначення поняття вказані у статті 14 Податковому кодексі України, згідно якої:

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.14.1.156.)

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п. 14.1.175).

Згідно абз. 2 п. п. 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону України № 2181 джерелами сплати податкових зобовязань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобовязань і погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 20.1 ст. 20 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ініціатором переказу може бути платник, а також отримувач у разі ініціювання переказу за допомогою платіжної вимоги при договірному списанні та в інших випадках, передбачених законодавством, і стягувач, що отримує відповідне право виключно на підставі визначених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 1.30 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» платіжне доручення розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Згідно з п. 6 ст. 7 Закону України від 20.05.1999 року № 679-ХІУ „Про Національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 № 22, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України від 21.01.2004 року № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит „призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення „Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність встановленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобовязань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України № 2181 слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобовязань або податкового боргу, визначених платником податків.

Суд зазначає, що у даному випадку не підлягає застосуванню норма абз. 2 п.п. 16.3.3 ст. 16 Закону України № 2181 , оскільки позивач здійснював сплату поточних платежів, а не податкового боргу, а приписи зазначеної норми стосуються сплати податкового боргу (його частини) без врахування пені або не визначення її окремо у платіжному документі (чи визначання з порушенням зазначеної пропорції).

Також не підлягає застосуванню п. 7.7 статті 7 Закону України № 2181, відповідно якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) у рівних пропорціях. Вказана норма не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків.

Зазначена норма не визначає, хто зобовязаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обовязок нею взагалі не визначений. Ця норма не встановлює право чи обовязок саме контролюючого органу (у даному випадку органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобовязання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України № 2181 або іншими законами з питань оподаткування.

Законом України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу самостійно визначеного платником податків. Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбаченого пунктом 7.7. ст. 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

З огляду на зазначене суд вважає, що самостійне зарахування у 2010 році податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірними. Чинним на час вчинення таких дій відповідачем законодавством України не передбачалось застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань у порядку календарної черговості їх виникнення.

Діючим на час перерозподілу позивачем сплачених ТОВ “Рондо торгівля та фінанси” коштів у 2010 році (платіжне доручення №46 від 30.03.2010р. за лютий 2010р. у сумі 7614,05грн.), законодавством не передбачалось право податкового органу самостійно, без згоди платника податків, змінювати призначення платежу, визначеного платником податків в платіжних документах, та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів.

В результаті неврахування Горлівською ОДПІ платіжного доручення №46 від 30.03.2010р. у сумі 7614,05грн. податковий орган дійшов до помилкового висновку про існування у ТОВ “Рондо торгівля та фінанси” податкового боргу з орендної плати за лютий 2011 року.

У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи (податкова декларація, платіжне доручення), що податкове зобовязання визначене у розрахунках орендної плати за землю за лютий 2010 року сплачене позивачем у повному обсязі, отже висновок відповідача про наявність боргу у ТОВ “Рондо торгівля та фінанси” та застосування штрафної санкції за порушення правил сплати податку на 449 календарних дні в сумі 463,96 грн. є необґрунтованим, та спростовується доказами наданими відповідачем.

Щодо застосування до ТОВ “Рондо торгівля та фінанси” штрафної санкції в сумі 1058,85 грн. нарахованої на підставі податкового повідомлення-рішення від 02.08.2011р. №0000131533 за затримку на 447 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, суд зазначає наступне.

На підставі пояснень представника позивача, відсутності доказів про погашення орендної плати за землю за січень 2010 року та даних зворотного боку облікової картки, суд дійшов висновку, що станом на 22.06.2011 року за ТОВ “Рондо торгівля та фінанси” обліковувався податковий борг з орендної плати за землю за січень 2010 року у сумі 7614,10 грн.

22.06.2011р. ТОВ “Рондо торгівля та фінанси” платіжним дорученням №1096 перерахував кошти у сумі 7614,05 грн. на сплату податкового зобовязання з орендної плати за землю за травень 2011 року.

Проте, відповідач зазначеними коштами частково - на суму 5924,26грн., погасив податковий борг ТОВ “Рондо торгівля та фінанси” з орендної плати за січень 2010 року, та нарахував штраф позивачу на суму 1058,85 грн. за порушення строку сплати податку на 449 календарних дні.

Відповідно до п. 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Вказаною нормою Кодексу визначено обовязок податкового органу на зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Суд не погоджується з доводами позивача щодо того, що вказана стаття Податкового Кодексу України відноситься до сплати поточних платежів, оскільки у вказаному пункті статті Кодексу відсутнє словосполучення “поточні платежі” взагалі. Визначальним при застосуванні приписів цієї статті є наявність податкового боргу.

Наявність податкового боргу у позивача станом на 22.07.2011 року встановлено під час судового розгляду та підтверджується матеріалами справи

Згідно п. 126.1. ст.126 Податкового кодексу України - у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З огляду на зазначене, суд не погоджується із доводами адміністративного позову в частині неправомірності дій податкового органу щодо застосування до ТОВ “Рондо торгівля та фінанси” штрафної санкції в сумі 1058,85 грн. нарахованої на підставі податкового повідомлення-рішення від 02.08.2011р. №0000131533 за затримку на 447 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання за січень 2010 року.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Нормами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи податкове повідомлення-рішення від 02.08.2011р. №0000131533 в частині застосування штрафної санкції за порушення правил сплати податку з орендної плати за землю за січень 2010 року на 449 календарних дні в сумі 463,96 грн. діяв на підставі та у межах повноважень що передбачені Конституцією та законами України, проте не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З урахуванням викладених обставин, суд задовольняє позов частково.

Відповідно до ч.1,3 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2, 8-11, 69-72, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Рондо торгівля та фінанси” до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 02.08.2011р. №0000131533 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомленнярішення Горлівської обєднаної державної податкової інспекції від 02.08.2011р. №0000131533 в частині визначення штрафу у розмірі 463,96 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації доходів 22090200 Державне мито, р/р 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, Банк Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рондо торгівля і фінанси» (ЄДРПОУ 24653403) судовий збір в розмірі 1 (одну) гривню70 копійок.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 08 вересня 2011 року.

Повний текст постанови виготовлений 13 вересня 2011 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Зекунов Е. В.