Постанова № 18201222, 12.09.2011, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 вересня 2011 року Справа № 2-19/793-2010 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіСікорської Н.І.,

суддівОстапової К.А.,

Проценко О.І.,

за участю представників сторін:

кредитора: не з'явився, Український фінансово-промисловий концерн "УФПК";

боржника: не з'явився, приватне підприємство "Фірма "Дакос";

арбітражний керуючий: Горюн Віталій Васильович не з'явився;

кредитор: ОСОБА_4, не з'явився,

кредитора: не з'явився повне товариство Ломбард "Фірма "Рол" і компанія";

учасника провадження у справі про банкрутство: не з'явився, Управління з питань банкрутства в АР Крим та м. Севастополь Державного департаменту з питань банкрутства Міністерства економіки України;

кредитор: ОСОБА_5 , довіреність № 692 від 14.06.2010 року, ОСОБА_6;

кредитора: ОСОБА_7, довіреність № б/н від 25.02.2011 р., товариство з обмеженою відповідальністю "Дакос-Т";

кредитора: не з'явився, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Автономній Республіці Крим;

кредитора: ОСОБА_9, довіреність № 46 від 09.02.2011 р., публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії";

кредитора: не з'явився, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим;

кредитора: не з'явився, Сімферопольський міський центр зайнятості; кредитора: не з'явився, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим;

кредитора: ОСОБА_10, довіреність № б/н від 25.05.2011 р., товариство з обмеженою відповідальністю "Дакос";

розглянувши апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Дакос-Т", Українського фінансово-промислового концерну "УФПК", ОСОБА_4, повного товариства Ломбард "Фірма "Рол" і компанія", публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 01 липня 2011 року у справі №2-19/793-2010

за заявою кредитора Українського фінансово-промислового концерну "УФПК" (вул. М. Раскової, 23, оф. 508, Київ, 01000)

до боржника приватного підприємства "Фірма "Дакос" (вул. Федотова, 25, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95017)

за участю: арбітражного керуючого Горюн Віталія Васильовича (АДРЕСА_1, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

Управління з питань банкрутства в АР Крим та м. Севастополь Державного департаменту з питань банкрутства Міністерства економіки України (вул. Київська, 150, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95493)

кредитори: повне товариство Ломбард "Фірма "Рол" і компанія" (вул. Ковильна, 54, кв. 55, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)

ОСОБА_4 (АДРЕСА_2)

ОСОБА_6 (АДРЕСА_3)

товариство з обмеженою відповідальністю "Дакос-Т" (вул. Федотова, 25, Сімферополь, 95017)

товариство з обмеженою відповідальністю "Дакос" (вул. Донська, 41, кв. 135, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95017)

публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" (вул. Володимирська, 46, Київ 34, 01034)

Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим (вул. Д. Ульянова, 10, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95013)

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Автономній Республіці Крим (вул. Р. Люксембург, 17а, Сімферополь, 95006)

Сімферопольський міський центр зайнятості (вул. Р. Люксембург, 7, Сімферополь, 95000)

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Ким, 56/69, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2010 року Український фінансово-промисловий концерн "УФПК" (ініціюючий кредитор) звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з заявою про порушення справи про банкрутство приватного підприємства "Фірма "Дакос". Ініціюючим кредитором заявлена вимога в загальній сумі 481802,99 грн.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 28 січня 2010 року заяву прийнято до розгляду. Справі привласнений № 2-19/793-2010.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 лютого 2010 року у справі № 2-19/793-2010 зобовязано кредитора документально підтвердити заборгованість та представити розрахунок суми заборгованості з урахуванням часткової оплати заборгованості боржником, а також надати статутні документи. Зобовязано боржника представити розрахунок заборгованості перед кредитором з урахуванням часткової оплати та статутні документи. Відкладено підготовче засідання на 02 березня 2010 року.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 лютого 2010 року у справі № 2-19/793-2010 відмовлено приватному підприємству "Фірма "Дакос" у задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі. Зобовязано кредитора надати інформацію про наявність у ВДВС Київського РУЮ міста Сімферополя виконавчих документів про стягнення з приватного підприємства "Фірма "Дакос" на користь Українського фінансово-промислового концерну "УФПК" із зазначенням суми стягнення та номеру виконавчого документу. Витребувано від ВДВС Київського РУЮ міста Сімферополя відомості про наявність відкритого виконавчого провадження щодо приватного підприємства "Фірма "Дакос" про примусове виконання рішень господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 вересня 2005 року у справі № 2-14/11416-2005 та від 19 грудня 2008 року у справі № 2-29/10084-2008. Відкладено підготовче засідання на 11 березня 2010 року.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 березня 2010 року у справі № 2-19/793-2010 витребувано від ВДВС Київського РУЮ міста Сімферополя відомості про наявність відкритого виконавчого провадження щодо приватного підприємства "Фірма "Дакос" про примусове виконання рішень господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 вересня 2005 року у справі № 2-14/11416-2005 та від 19 грудня 2008 року у справі № 2-29/10084-2008 із зазначенням залишку суми, яка підлягає стягненню за кожним виконавчим документом. Відкладене підготовче засідання на 16 березня 2010 року.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 березня 2010 року у справі № 2-19/793-2010 визнано безспірними вимоги кредитора Українського фінансово-промислового концерну "УФПК", який подав заяву про порушення справи про банкрутство приватного підприємства "Фірма "Дакос" в загальній сумі 472909,00 грн.

Введено відносно приватного підприємства "Фірма "Дакос" процедуру банкрутства розпорядження майном боржника строком на шість місяців. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Горюна Віталія Васильовича (Ліцензія серії НОМЕР_2, мешкає за адресою АДРЕСА_1).

Ухвалою попереднього засідання місцевого господарського суду визнані певні грошові вимоги кредиторів, затверджено реєстр вимог кредиторів (а.с. 102-111 т. 6).

15 червня 2010 року арбітражним керуючим до місцевого господарського суду наданий реєстр вимог кредиторів боржника (а.с. 96-115 т. 4).

07 вересня 2010 року арбітражним керуючим надано до місцевого господарського суду аналіз фінансово-економічної діяльності боржника по виявленню ознак доведення до банкрутства, яких не встановлено (а.с. 2-15 т. 6).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.11.2010 р. апеляційні скарги Українського фінансово-промислового концерну "УФПК", публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії", повного товариства Ломбард "Фірма "Рол" і компанія", ОСОБА_4 задоволено, апеляційні скарги приватного підприємства "Фірма "Дакос" та товариства з обмеженою відповідальністю "Дакос-Т" залишені без задоволення, ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 жовтня 2010 року у справі №2-19/793-2009 частково скасовано - в частині визначення розміру кредиторських вимог по четвертій та шостій чергам, загальної суми кредиторських вимог за реєстром.

У цій частині резолютивну частину ухвали викладено в наступній редакції:

Четверта черга реєстру вимог кредиторів

Український фінансово-промисловий концерн "УФПК" (вул. М. Расковой, 23, оф. 508 м. Київ, 02002, ЄДРПОУ 30603331)791.488,17 грн. повне товариство Ломбард "Фірма "РОЛ" і компанія" (АДРЕСА_2, ЄДРПОУ 32749652)23.577,41 грн. ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1)447.93249 грн.

товариство з обмеженою відповідальністю "Дакос-Т" (95017, м. Сімферополь, вул. Федотова, 25 (ЄДРПОУ 31591965)202.835,98 грн. публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46, ЄДРПОУ 25959784)1.445.804,69 грн. Загалом по четвертій черзі 2.911.638,74 грн.

Шоста черга реєстру вимог кредиторів

Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК (вул. Д. Ульянова, 10, м. Сімферополь, 95013)22.694,99 грн.

повне товариство Ломбард "Фірма "РОЛ" і компанія" (АДРЕСА_2 (ЄДРПОУ 32749652)55.885,63 грн.

публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46, (ЄДРПОУ 25959784)656.413,01 грн.

товариство з обмеженою відповідальністю "Дакос-Т" (95017, м. Сімферополь, вул. Федотова, 25 (ЄДРПОУ 31591965))133.466,08 грн.

Загалом по шостій черзі 868.459,71 грн.

УСЬОГО за РЕЄСТРОМ 3.941.972,47 грн.

Додатковою постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.04.2011 р. додатково визнані кредиторські вимоги публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" до боржника приватного підприємства "Фірма "Дакос" на 2.368,31 грн. (судові витрати по іншій справі), які віднести до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, на 361 грн. (судові витрати по цій справі про банкрутство), які віднести до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Постановою Вищого господарського суду від 10.03.2011 р. постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.11.2010 р. та ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.10.2010 р. в частині розгляду кредиторських вимог гр. ОСОБА_6, ТОВ "Дакос-Т" та ТОВ "Дакос" по справі № 2-19/793-2009 скасовані, справа № 2-19/793-2009 в частині розгляду кредиторських вимог гр. ОСОБА_6, ТОВ "Дакос-Т" та ТОВ "Дакос" направлена на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Скасовуючи рішення попередніх інстанцій Вищий господарський суд виходив з того, що ними не було досліджено фактичні обставини, а саме: не досліджено обставини, які підтверджують чи заперечують вимоги ТОВ "Дакос" до боржника в сумі 278.254 грн. за договорами позики від 29.09.2003 р. та договором купівлі-продажу, не розглянуто договір від 15.04.2010 р. щодо відступлення ТОВ "Днепр" права вимоги до боржника щодо його відповідності вимогам чинного законодавства, належним чином не з'ясовано питання стосовно укладених угод між ТОВ "Дакос-Т" та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", та в подальшому між боржником та ТОВ "Дакос-Т", не було належним чином досліджено висновки, що містяться у судовій експертизі, відповідно до вимог ст.ст.41, 42 ГПК України, не було належним чином з'ясовано обставини щодо підстав виникнення грошових вимог ОСОБА_6 до боржника.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 01 липня 2011 року, визнано грошові вимоги кредиторів - ОСОБА_6 (161007,47грн.), товариства з обмеженою відповідальністю "Дакос-Т" (452335,98грн.+297844,66грн.=750180,64грн.), товариства з обмеженою відповідальністю "Дакос" (278254,00грн.) до приватного підприємства "Фірма "Дакос" та включено їх вимоги до четвертої черги вимог кредиторів.

Ухвала суду 1-ої інстанції мотивована доведеністю грошових вимог ОСОБА_6 (161007,47грн.), товариства з обмеженою відповідальністю "Дакос-Т" (452335,98грн.+297844,66грн.=750180,64грн.), товариства з обмеженою відповідальністю "Дакос" (278254,00грн.) до приватного підприємства "Фірма "Дакос".

Не погодившись з вказаним судовим актом, товариство з обмеженою відповідальністю "Дакос-Т" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду змінити виклавши її в наступній редакції: "товариство з обмеженою відповідальністю "Дакос-Т" (452338,98грн. +370555,03грн.=822894,01грн.)" (а.с. 31, т.2 к.с.).

Доводи апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Дакос-Т" мотивовані тим, що судом не прийняті до уваги висновки експертизи та не включені до 4-ої черги вимог кредиторів боржника 72.710,37 грн. інфляційних витрат від несвоєчасного погашення заборгованості.

Не погодившись з вказаним судовим актом, Український фінансово-промисловий концерн "УФПК", ОСОБА_4, повне товариство Ломбард "Фірма "Рол" і компанія" звернулись до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять ухвалу господарського суду скасувати (а.с. 19-24, т.2 к.с.).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом помилково внесені до реєстру вимог кредиторів вимоги наступних осіб:

- ОСОБА_6, так як судом не встановлено, яким саме чином майнові втрати боржника впливають на майнові інтереси директора та засновника,

- ТОВ „Дакос-Т”, оскільки ця юридична особа не була поручителем за кредитним договором № 010/02-1/113-04 від 13.05.2004 р., а тому не може бути кредитором боржника,

- ТОВ „Дакос”, - вимоги товариства до боржника виникли вже після порушення відносно боржника провадження у справі про банкрутство.

Крім того, апелянти зазначили, що у звязку зі скасуванням Вищим господарським судом та Севастопольським апеляційним господарським судом ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.10.2010 р., суддя Мокрушин В.І. не міг повторно приймати участь у справі, що є порушенням норм процесуального права.

Також не погодившись з ухвалою суду, публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду першої інстанції (а.с. 34-44, т.2 к.с.).

Доводи апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" мотивовані тим, що судом помилково внесені до реєстру вимог кредиторів вимоги ОСОБА_6, оскільки судом не встановлено, яким чином майнові втрати боржника впливають на майнові інтереси директора та засновника, не мав він й права здійснювати за підприємство сплату по його податковим зобовязанням. Крім того, ОСОБА_6 не належно довів, що здійснені ним витрати на придбання товарів та послуг були необхідні для функціонування боржника. Вимоги ТОВ „Дакос-Т” також неправомірно внесені до реєстру, так як ця юридична особа не була поручителем за кредитним договором № 010/02-1/113-04 від 13.05.2004 р., а тому не може бути кредитором боржника, а вимоги ТОВ „Дакос” виникли вже після порушення відносно боржника провадження у справі про банкрутство.

Від представника Українського фінансово-промислового концерну "УФПК" надійшли додаткові пояснення відносно вимог ОСОБА_6, відповідно до яких концерн заперечує вимоги ОСОБА_6, оскільки він не має документів, які б підтверджували витрачення заявлених сум боргу (а.с. 118-119 т.2 к.с.).

За заявою публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" строк розгляду справи було подовжено на 15 днів ухвалою суду від 11.08.2011 р.

За заявою ПП „Фірма ”Дакос” строк розгляду справи було подовжено на 15 днів ухвалою суду від 29.08.2011 р.

У зв'язку з відпустками суддів Ткаченка М.І. та Фенько Т.П., їх замінено на суддів Антонову І.В. та Проценко О.І. за розпорядженням в.о. секретаря судової палати Остапової К.А. від 29.08.2011 р. (а.с. 77 т.2 к.с.).

У зв'язку з відпусткою судді Антонової І.В., її замінено на суддю Остапову К.А. за розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 12.09.2011 р.

В судовому засідання 12 вересня 2011 року представник товариства з обмеженою відповідальністю "Дакос-Т" проти доводів апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" заперечував, вважаючи їх безпідставними, та підтримав доводи своєї апеляційної скарги з підстав викладених в ній, представник публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" проти доводів апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Дакос-Т" заперечував, вважаючи їх безпідставними, та підтримав доводи своєї апеляційної скарги з підстав викладених в ній, представник ОСОБА_6 вважав ухвалу суду законною, у звязку з чим просив залишити її без змін. Інші представники учасників провадження у справі про банкрутство у судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, судова колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності учасників провадження у справі про банкрутство.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне, дослідивши всі обставини справи, встановивши предмет доказування у даній справі, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності достатніх правових підстав для задоволення апеляційних скарг з огляду на наступне.

Щодо доводів апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Дакос-Т" у частині не включених до 4-ої черги вимог кредиторів боржника 72710,37 грн. інфляційних витрат від несвоєчасного погашення заборгованості, судова колегія зазначає наступне.

23 квітня 2010 року поштою товариство з обмеженою відповідальністю "Дакос-Т" подало заяву про визнання грошових вимог на 452.335 грн. та неустойки - 297.844,66 грн. (а.с. 112-135 т. 2).

З цієї заяви та доданих до неї документів (кредитні договори, платіжні доручення, листи банківської установи) вбачається, що сума боргу 452.335 грн. виникла через те, що вказаний кредитор сплатив за боржника на користь відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" кошти у погашення боргів та процентів за користування кредитами.

05 липня 2010 року вказаний кредитор надав нарочним письмові пояснення та додаткові докази (судове рішення по справі про виключення майна з арешту й опису, договір про збільшення строку позовної давності) та копії раніше наданих доказів (платіжні доручення, лист банківської установи) (а.с. 64-80 т. 5).

З цих письмових доказів слідує наступне.

Між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ „Дакос -Т” 23.05.2003 р. був укладений договір поруки предметом якого є те, що ТОВ „Дакос -Т” бере на себе зобовязання за договорами ПП „Фірма „Дакос” за кредитними договорами 012/02-1/119 та № 010/02-1/121 (т.2 а.с. 121)

Між кредитодавцем - відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", та позичальником - приватним підприємством "Фірма "Дакос", були укладені договори кредиту, в тому числі:

1) 13 травня 2004 року № 010/02-1/113-04, у погашення заборгованості по цьому договору за погодженням банку (лист від 18 травня 2006 року №11\894 - а.с. 73 т. 5, а.с. 95 т. 6), товариство з обмеженою відповідальністю "Дакос-Т" сплатило банку:

17 травня 2006 року 14.500 грн. (платіжне доручення №48),

23 травня 2006 року 20.000 грн. (платіжне доручення №57),

29 червня 2006 року 50.000 грн., 50.000 грн., 50.000 грн. (платіжні доручення №85-87),

30 травня 2006 року 2.306,69 грн. (платіжне доручення №67),

05 липня 2006 року 15.000 грн., 50.000 грн. (платіжні доручення №93, 95),

усього 249.500 грн. (а.с. 75-76 т. 5 чи а.с. 123-129 т. 2);

2) 23 травня 2003 року № 012/02-1/119 та № 010/02-1/121 на 200.000 грн. та 220.000 грн., у забезпечення виконання яких 23 травня 2003 року товариство з обмеженою відповідальністю "Дакос-Т" уклало з кредитодавцем договори поруки та застави нежитлових приміщень площею 988,9 кв.м. по вул. Федотова, 25, міста Сімферополя (а.с. 74 т. 5);

у виконання договору №012/02-1/119 поручитель сплатив банку:

10 травня 2006 року 100.000 грн. (платіжне доручення №37),

23 травня 2006 року 50.000 грн. (платіжне доручення №55),

26 травня 2006 року 49.944 грн. (платіжне доручення №58),

29 травня 2006 року 2891,98 грн. (платіжне доручення №65),

усього 202.835,98 грн. (а.с. 77-78, 80 т. 5 чи а.с. 130-133 т. 2).

15 січня 2007 року між приватним підприємством "Фірма "Дакос" та товариством з обмеженою відповідальністю укладено договір про збільшення до пяти років строку позовної давності по зобовязанням по сплаті 202.835,98 грн. та 249.500 грн. (а.с. 72 т. 5).

Факт оплати ТОВ «Дакос - Т»за ПП «Фірма «Дакос»(ідентифікаційний код НОМЕР_3) підтверджується матеріалами справи, зокрема, висновком експертизи № 95/10 від 09.09.2010 р. та довідкою № 35-7-11-01/2/853 від 29.09.2010 року Кримської Республіканської Дирекції ПАО «Райффайзен Банк Аваль».

Цією ж довідкою № 35-7-11-01/2/853 від 29.09.2010 р. Кримська Республіканська Дирекція ПАО «Райффайзен Банк Аваль»повідомляє про відсутність заборгованості за кредитом у ПП «Фірма «Дакос»(ідентифікаційний код НОМЕР_3). Тобто, Кримська Республіканська Дирекція ПАО «Райффайзен Банк Аваль»прийняла від ТОВ «Дакос - Т»за ПП «Фірма «Дакос»(ідентифікаційний код НОМЕР_3) кошти у розмірі 249500 грн. на погашення кредиту.

При цьому факт виконання зобов'язань за кредитним договором жодною із сторін не оспорюється і всі сторони цих правовідносин підтверджують факт виконання зобов'язань.

У процесі розгляду справи підтверджено відсутність у письмовому вигляді укладеного договору між ТОВ «Дакос - Т», ПП «Фірма «Дакос», КРД ПАО «Райффайзен Банк Аваль»стосовно переводу боргу або уступки права вимоги.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 р. № 435 із змінами та доповненнями) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.

Цією ж статтею передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відсутність у письмовому вигляді договору між ТОВ «Дакос - Т», ПП «Фірма «Дакос», КРД ПАО «Райффайзен Банк Аваль»не може бути безумовною підставою недійсності зобов'язань, які витікають з дій сторін. Більш того, на недійсності цих зобов'язань не наполягає жодна із сторін цих правовідносин, а зобов'язання прийнято банком та ним не оспорено, при цьому ПП «Фірма «Дакос»свої зобов'язання перед ТОВ «Дакос - Т»визнає у повному обсязі.

Суд звертає увагу на те, що саме учасники таких правовідносин і мають право оспорювати відсутність прав та обов'язків, які витікають з їх дій, а не інші кредитори по справі.

11 червня 2010 року арбітражний керуючий та боржник спільно розглянули заявлені грошові вимоги, за результатами чого усі вимоги цього кредитора визнані (а.с. 100 т. 4) та віднесені до реєстру вимог кредиторів: четверта черга - 452.335,98 грн., до шостої - 297.844,66 грн. (а.с. 98 т. 4).

За висновками судової експертизи підтверджено борг на 452.335,98 грн., інфляція - 297.844,66 грн. (а.с. 24-60 т. 6).

Ухвалою попереднього засідання (що є предметом апеляційного перегляду) визнані грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Дакос-Т"(452335,98грн.+297844,66грн.=750180,64грн.).

Визнання цих кредиторських вимог місцевим господарським судом мотивовано тим, що вказаний кредитор сплатив за боржника його грошові зобовязання, а зобовязання виникають з договорів та юридичних фактів (а.с. 106 т. 6).

Відповідно до частини 1 статті 544 Цивільного кодексу України боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Частина 1 статті 528 вказаного Кодексу передбачає, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Частина 3 вказаної статті передбачає, що інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно; у цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов'язанні і застосовуються положення статей 512 - 519 цього Кодексу.

У звязку з чим, апеляційний господарський суд вважає, що боржник має грошові зобовязання перед товариством з обмеженою відповідальністю "Дакос-Т" на суму (452335,98грн.+297844,66грн.=750180,64грн.).

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законом встановлено, що за несвоєчасне виконання зобовязання боржник може сплачувати, суму боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних.

Отже віднесення до четвертої черги вимог кредиторів суми боргу з урахуванням індексу інфляції цілком обґрунтоване та відповідає вимогам закону.

Разом з тим, суд не може погодитися з доводами апеляційної скарги щодо недорахування судом до вимог кредитора ТОВ "Дакос-Т" суми боргу з урахування індексу інфляції, яка встановлена висновками судової експертизи, оскільки кредитором відповідно до заяви направленої до суду заявлені вимоги саме на суму 452335,98грн.+297844,66грн.=750180,64грн., а у звязку з тим, що ТОВ „Дакос-Т” у суді першої інстанції обсяг грошових вимог до боржника не уточнювався, у суду першої інстанції не існувало обовязку відповідно ст. 15 ЗУ від 14.05.1992 р. № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" внесення змін до реєстру вимог кредиторів без заяви самого кредитора.

Відповідно до позиції представника «УФПК»стосовно необхідності прийняття до уваги фактів, які на його думку мають преюдиційне значення, встановлених рішенням Господарського суду АР Крим від 07.10.2008 року по справі № 2-10/3908-2007 (а.с.88-93 т.1), суд не може погодитися з цією позицією та прийняти її до уваги на підставі наступного. По-перше, предметом спору по вказаній справі є визнання незаконним (недійсним) відчуження (передачу) ПП „Фірма „Дакос” на користь ТОВ „Дакос-Т” об'єктів основних фондів підприємства, вказаних у акті приймання - передачі від 04.09.2006 року, по-друге, мотивувальна частина рішення стосується договору поруки, по-третє - мотивація рішення місцевого суду є оцінкою наданих суду доказів та правозастосуванням, а не фактами, які не потребують доведення по справі у розумінні ст.35 Господарського процесуального кодексу України (Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 19.12.2006 року). Саме на мотивацію суду і звертає увагу представник «УФПК», вказуючи на мотивацію як на факти, які встановлені судом. Проте з такою пропозицією неможливо погодитися і суд не приймає до уваги посилання кредитора на рішення господарського суду АР Крим від 07.10.2008 року по справі № 2-10/3908-2007.

Відносно вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Дакос" судова колегія зазначає наступне.

24 квітня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Дакос" поштою подало заяву про визнання грошових вимог у сумі 278.254 грн. (а.с. 141, 154 т. 2).

До цієї заяви були додані договори на трьох листах, тобто два договори позики та один договір купівлі-продажу (а.с. 141, 143, 146, 151 т. 2), виписки з банківського рахунку цього кредитора на 5-ти аркушах (а.с. 141, 145, 148-150, 152 т. 2), додатки на 2-х аркушах, якими є додаткові угоди від 25 грудня 2007 року та від 25 березня 2009 року до вказаних договорів позики (а.с. 144, 147 т. 2).

05 липня 2010 року вказаний кредитор додатково до наданих доказів надав нарочним місцевому господарському суду договір про відступлення права вимоги, акти звірки взаємних вимог, додаткові угоди, платіжні доручення (а.с. 82-90, 94-95, 97, 99-103 т. 5).

На вимогу апеляційного господарського суду вказаний кредитор надав додаткові докази (а.с. 107, 109-113, 118-134 т. 8).

Між АП пансіонат "Днепр" (зараз товариство з обмеженою відповідальністю "Днепр", ідентифікаційний №01565885 - а.с. 118-119 т. 8) та приватним підприємством "Фірма "Дакос" у простій письмовій формі були укладені три договори:

1) 29 вересня 2003 року позики, по якому АП пансіонат "Днепр" (позичальник) надав приватному підприємству "Фірма "Дакос" (боржнику) на певний строк (з урахуванням додаткових угод - до 31 березня 2011 року) 130.000 грн. (а.с. 143-145 т. 2 чи а.с. 92 т. 5, а.с. 94, 97, 98, 100 т. 5);

2) 01 жовтня 2003 року позики, по якому АП пансіонат "Днепр" (позичальник) надав приватному підприємству "Фірма "Дакос" (боржнику) на певний строк (з урахуванням додаткових угод - до 31 березня 2011 року) 170.000 грн. (а.с. 146-147 т. 2 чи а.с. 91 т. 5, а.с. 95-96, 99, 101 т. 5);

3) 12 вересня 2005 року купівлі-продажу товару вартістю 102.254 грн., по якому продавець - приватне підприємство "Дакос", зобовязалося передати покупцю - товариству з обмеженою відповідальністю "Днепр" товар, а покупець - оплатити його вартість (а.с. 151 т. 2 , а.с. 93 т. 5).

По вказаним договорам АП пансіонат "Днепр" (товариство з обмеженою відповідальністю "Днепр") 30 вересня, 02-03, 06 жовтня 2003 року 19 вересня 2005 року виконало свої зобовязання та перерахувало безготівкою боржнику (продавцю) кошти на загальну суму 402.254 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та витягами з особливого банківського рахунку приватного підприємства "Фірма "Дакос" (а.с. 102-107 т. 5, а.с. 145,148-150, 151 т. 2).

Боржник по вказаним договорам частково виконав свої обовязки.

З наданих суду першої інстанції актів взаємних розрахунків між боржником та первісним кредитором (а.с. 84-90 т. 5) слідує, що боржник за вказаними договорами частково погасив борги:

по договору позики від 29 вересня 2003 року

20 січня 2003 року - 30.000 грн., 19 квітня, 01 і 06 вересня 2004 року - 6.000 грн., 20.000 грн., 8.000 грн., 28 лютого, 30 березня, 15 квітня 2005 року - 30.000 грн., 10.000 грн., 6.000 грн., залишок боргу на 29 січня 2010 року - 20.000 грн. (а.с. 84-87, 90 т. 5),

по договору позики від 01 жовтня 2003 року борг не повертався, залишок боргу на 29 січня 2010 року складає 170.000 грн. (а.с. 89 т. 5),

по договору від 12 вересня 2005 року купівлі-продажу товару вартістю 102.254 грн. борг на 01 січня 2010 року склав 88.254 грн. (а.с. 88 т. 5).

15 квітня 2010 року у простій письмовій формі між первісним кредитором - товариством з обмеженою відповідальністю "Днепр", та новим кредитором - товариством з обмеженою відповідальністю "Дакос", укладено договір відступлення права вимоги за вказаними вище договорами позики та договором купівлі-продажу на загальну суму 278.254 грн. Така уступка права вимоги є платною - новий кредитор сплачує первісному 268.254 грн..

11 червня 2010 року арбітражний керуючий та боржник спільно розглянули заявлені грошові вимоги, за результатами чого усі вимоги цього кредитора визнані (а.с. 100 т. 4) та віднесені до четвертої черги реєстру вимог кредиторів (а.с. 98 т. 4).

За висновками судової експертизи борг у сумі 268.254 грн. станом на час порушення справи про банкрутство перед товариством з обмеженою відповідальністю "Дакос" не існував, на даний час такий борг перед вказаним кредитором за даними бухгалтерського звіту існує (а.с. 24-60 т. 6).

Ухвалою попереднього засідання (що є предметом апеляційного перегляду) визнані грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Дакос" на 278.254 грн., які віднесені до четвертої черги (а.с. 109 т. 6).

У цій частині ухвала мотивована тим, що на час порушення справи про банкрутство існувало зобовязання боржника, хоча і перед іншим кредитором, заміна після порушення справи про банкрутство кредитора (уступка вимог) не створює нового зобовязання (новації).

Відповідно до абзацу шостого статті 1 Закону України N784-XIV:

кредитор - юридична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника;

конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника, до конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство;

поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Кредиторські вимоги ТОВ «Дакос»виникли, на підставі договору від 15.04.2010 р., відповідно до якого ТОВ «Днепр»(ідентифікаційний код 01565885) передав ТОВ «Дакос»(ідентифікаційний код 37050476) право вимоги за договорами позики від 01.10.2003 р., договором купівлі - продажу від 12.09.2005 р. на загальну суму 278.254 грн. (а.с.82-83 т.5).

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Судова колегія погоджується з висновками суду 1-оїінстанції та звертає увагу на те, що у цій статті мова йде саме про заміну кредитора у зобов'язанні, а не просто виникнення нового зобов'язання. Час виникнення зобов'язання залишається незмінним.

Тобто відповідно до вказаної норми закону зобов'язання продовжує існувати і дія зобов'язання продовжується, здійснюється лише заміна кредитора у тому ж самому зобов'язанні.

Відповідно до ст.1 Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(від 14:05.1992 р. № 2343-ХІІ із змінами і доповненнями) до конкурсних кредиторів відносяться кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження по справі про банкрутство.

При цьому у цій статті не вказано, що під правонаступництвом повинно розумітись лише правонаступництво внаслідок реорганізації особи, а не внаслідок уступки права вимоги або на підставі іншого договору.

Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Існування зобов'язання боржника перед ТОВ «Днепр»(ідентифікаційний код 01565885) підтверджується довідкою ДПІ в м.Алушта від 11.10.2010 року № 383/23/01585885. Свої права за цим зобов'язанням ТОВ «Днепр»передав ТОВ «Дакос», який до закінчення строку для пред'явлення конкурсних вимог заявив свої вимоги до боржника на підставі договору про уступку права вимоги.

При цьому суд також звертає увагу на те, що боржником ці кредиторські вимоги визнані у повному обсязі.

Оскільки вирішення цього питання має суто правовий характер Господарський суд АР Крим правильно не прийняв до уваги висновки експерта у частині підтвердження відсутності існування боргу боржника перед ТОВ «Дакос»на момент порушення справи про банкрутство.

З урахуванням викладеного суд погоджується з кредиторськими вимогами ТОВ „Дакос” у розмірі 278254,0 грн. та віднесенням їх 4 черги вимог кредиторів.

Тобто у даному випадку суд виходить, окрім іншого ще й з того, що заборгованість була погашена третьою особою і таке виконання прийнято кредитором. При цьому боржник визнає вимоги третьої особи, яка за нього сплатила борг. Виходячи з загальних засад цивільного законодавства борг повинен бути погашений або зобов'язання повинно бути виконане, тим більше що цей борг (зобов'язання) визнає сам боржник і суперечки щодо існування зобов'язань між сторонами відповідних правовідносин немає.

Як вказано вище, грошові зобовязання боржника приватного підприємства "Фірма "Дакос" перед новим кредитором - товариством з обмеженою відповідальністю "Дакос" виникло до порушення справи про банкрутство, а тому посилання апелянтів на безпідставність вимог ТОВ „Дакос” є безпідставними, так як вони не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та обставинах справи.

Щодо кредиторських вимог ОСОБА_6 до боржника судова колегія зазначає наступне.

23 квітня 2010 року поштою ОСОБА_6 подав заяву про визнання грошових вимог у сумі 169.864,86 грн., які ним сплачені за підприємство через арешт рахунків підприємства (а.с. 6 т. 3).

У підтвердження цих вимог надані:

звіти про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, у період 2006-2010 року (а.с. 7-177 т. 3),

рішення 2007-2010 років засновника ОСОБА_6 про оплату директором ОСОБА_6 платежів від імені приватного підприємства "Дакос", (а.с. 151-166 т. 5).

По цим звітам ОСОБА_6, який був та є директором приватного підприємства "Дакос" (а.с. 106 т. 8) сплатив за приватне підприємство "Фірма "Дакос" кошти по: 1) податковим зобовязанням, 2) боргам за кредитними договорами, 3) за придбання матеріальних цінностей (пальне, мобільний зв'язок тощо).

11 червня 2010 року арбітражний керуючий та боржник спільно розглянули заявлені грошові вимоги, за результатами чого усі вимоги цього кредитора визнані (а.с. 100 т. 4), вони віднесені до четвертої черги реєстру вимог кредиторів (а.с. 98 т. 4).

За висновками судової експертизи ОСОБА_6 з 05 липня 2006 року по 23 квітня 2010 року витратив 161.007,47 грн. на потреби підприємства, за даними бухгалтерського звіту станом на 31 березня 2010 року числиться борг підприємства перед ОСОБА_6 на 163,1 тис.грн. (а.с. 32, 40 т. 6).

Ухвалою попереднього засідання (що є предметом апеляційного перегляду) визнані грошові вимоги цього кредитору на 161.007,47 грн., які віднесені до четвертої черги (а.с. 109 т. 6).

У цій частині ухвала мотивована тим, що ці вимоги підтверджені висновком судової експертизи (а.с. 105, 107 т. 6).

Відповідно до частини 1 статті 528 Цивільного кодексу України (на яку посилається кредитор) виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто; у цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою (частина 1).

Згідно з підпунктом 7.1.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" №2181-III від 21 грудня 2000 року (з змінами на час здійснення ОСОБА_6 оплати податкових зобовязань) джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Звернення стягнення у рахунок погашення податкового боргу платника податків також здійснюється на його активи (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній особі за правом власності або повного господарського відання), що слідує з пунктів 1.6, 1.7 вказаного Закону.

Але ані з цього акту цивільного законодавства, ані з суті зобов'язання не випливає, що податкові зобовязання можуть бути виконані лише особисто платником податків (боржником) або примусово, чи за рахунок його майна.

Громадянин ОСОБА_6 є фізичною особою і одночасно є засновником боржника - ПП «Фірма «Дакос»(ідентифікаційний код НОМЕР_3) та його директором (а.с.60-66 т.1).

Тобто, він одночасно перебуває з боржником - ПП «Фірма «Дакос»у трудових відносинах та у цивільно-правових відносинах: володіє корпоративними правами, що накладає певні особливості на його статус при розгляді його вимог, оскільки він особисто приймає рішення щодо управління підприємством та є при цьому безпосереднім виконавцем своєї волі і є найманою особою боржника - працівником цього підприємства. У будь-якому разі які-небудь негативні наслідки діяльності боржника впливають на інтереси ОСОБА_6 як на засновника підприємства та як на директора цього підприємства.

Відповідно до п.1 ст.11 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435-IV із змінами і доповненнями) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п.1, 2 ст.1158 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435-ГУ із змінами і доповненнями) якщо майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, особа має право без доручення вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення або зменшення. Особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір.

Відповідно до п.1 ст.1160 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435-ІУ із змінами і доповненнями) особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від цієї особи відшкодування фактично зроблених витрат, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії.

Настання невигідних майнових наслідків для ОСОБА_6 як для директора підприємства та його засновника є очевидним фактом, оскільки в нього є майновий інтерес у цьому підприємстві, та доказано представником ОСОБА_6 та боржником і полягає, зокрема, у тому, що діяльність підприємства може бути паралізована відсутністю обігових коштів, канцелярських товарів, зв'язку, пального та т.і.

Таким чином, дії ОСОБА_6 щодо сплати ним господарських потреб за боржника породили певні цивільні права (право вимагати повернення коштів) та обов'язки (обов'язок повернути кошти або компенсувати витрати).

Тим більше, що обов'язок повернути кошти або компенсувати ці витрати визнає сам боржник і він визнав кредиторські вимоги гр.ОСОБА_6

Стосовно епізоду оплати гр. ОСОБА_6 заборгованості боржника перед банком суд виходить з тих самих приписів ст.11, 1158, 1160 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 року № 435-1У із змінами і доповненнями) та зазначає, що негативні наслідки для ОСОБА_6 як для директора підприємства - боржника та його засновника (підприємства - боржника) є очевидним фактом та доказано представником ОСОБА_6 та боржником і полягає, зокрема, у тому, що діяльність підприємства могла бути припинена внаслідок реалізації банком заставного майна, зменшення кількості майна боржника, неможливості здійснювати виробничу діяльність боржником, втратити дохід, який, зокрема, є майном у розумінні Європейського суду з прав людини, та т.і.

Окрім того, банком прийнято виконання за боржника і в нього немає претензій ні до ОСОБА_6, ні до боржника, що представник банку підтвердив у судовому засіданні.

Також суд звертає увагу учасників процесу на приписи ст.509 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435-ІУ із змінами і доповненнями), якою встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435-ІУ із змінами і доповненнями), тобто також із дій осіб, які породжують цивільні права та обов'язки.

Стосовно епізоду оплати гр.ОСОБА_6 заборгованості боржника перед бюджетом суд виходить з того, що необхідно розрізняти у даному випадку податкові взаємовідносини боржника з бюджетом та цивільно-правові відносини, які виникли з дій ОСОБА_6 між ним та боржником. При вирішенні цього питання суд виходить з того, що у бюджету немає претензій з цього приводу ні до ОСОБА_6, ні до боржника. Більш того, як зазначено вище, ОСОБА_6 є як посадовою особою боржника, робітником підприємства, представником інтересів боржника, так і власником корпоративних прав щодо нього. Тому при розгляді цього питання необхідно брати до уваги саме статус ОСОБА_6, а не відокремлювати його від підприємства та розглядати його як фізичну особу, яка має лише корпоративні права до боржника і не має статусу ні посадової особи боржника, ні робітника боржника, ні представника його інтересів.

Тому ОСОБА_6, як робітник підприємства, виконуючи волю боржника, яка, у даному випадку, співпадає з волею самого ОСОБА_6, міг сплачувати заборгованість перед бюджетом. При цьому ОСОБА_6 діяв добросовісно, розумно та не порушуючи при цьому моральних засад суспільства.

Більш того, заборгованість боржника перед ОСОБА_6 підтверджується первісними бухгалтерськими документами самого боржника, про що зазначено у висновку експерта (а.с.24-41 Т.6) та наданими суду апеляційної інстанції численними доказами сплати витрат, які безумовно повязані з діяльністю підприємства.

З урахуванням викладеного суд першої інстанції правильно затвердив реєстр вимог кредиторів у частині кредиторських вимог ОСОБА_6 у сумі 161.007,47 грн.

За таких обставин вимоги Українського фінансово-промислового концерну "УФПК", ОСОБА_4, повного товариства Ломбард "Фірма "Рол" і компанія", товариства з обмеженою відповідальністю "Дакос-Т", публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії", викладені в апеляційних скаргах, задоволенню не підлягають, підстави для скасування ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим відсутні.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом1 частини1 статті 103, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Українського фінансово-промислового концерну "УФПК", ОСОБА_4, повного товариства Ломбард "Фірма "Рол" і компанія" залишити без задоволення.

2.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дакос-Т" залишити без задоволення.

3.Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" залишити без задоволення.

4.Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 липня 2011 року у справі №2-19/793-2010 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.І. Сікорська

Судді К.А. Остапова

О.І. Проценко

Розсилка:

1. Український фінансово-промисловий концерн "УФПК" (вул. М. Раскової, 23, оф. 508, Київ,01000)

2. Приватне підприємство "Фірма "Дакос" (вул. Федотова, 25, Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95017)

3. Арбітражний керуючий ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

4. Відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АРК (вул. Р. Люксембург, 17-А,Сімферополь,Автономна Республіка Крим, 95006)

5. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Євпаторійське шосе, 69/Ким, 56, Сімферополь, 95000)

6. Сімферопольський міський центр зайнятості (вул. Р. Люксембург, 7, Сімферополь, 95000)

7. Управління з питань банкрутства в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Державного департаменту з питань банкрутства (вул. Київська, 150,Сімферополь,95000)

8. Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим (вул. Д. Ульянова, 10, Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95013)

9. Повне товариство Ломбард "Фірма "Рол" і компанія" (вул. Ковильна, 54, кв. 55, Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95034)

10. ОСОБА_4 (АДРЕСА_2)

11. ОСОБА_6 (АДРЕСА_3)

12. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дакос-Т" (вул. Федотова, 25, Сімферополь, 95017)

13. Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" (вул. Володимирська, 46, Київ,01034)