Постанова № 18201229, 13.09.2011, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 вересня 2011 року Справа № 5002-3/805-2011 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіЄвдокімова І.В.,

суддівКотлярової О.Л.,

Проценко О.І.,

за участю представників сторін:

представник позивача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єднання "Технохімкомплект";

представник відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 02/14-1291 від 09.12.10, державне підприємство "Лівадія" Національного виробничо-аграрного об'єднання "Масандра";

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Лівадія" Національного виробничо-аграрного об'єднання "Масандра" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Соколова І.О.) від 12.05.2011 у справі №5002-3/805-2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання "Технохімкомплект" (вул. Козлова, 45,Сімферополь,95011)

до Державного підприємство "Лівадія" Національного виробничо-аграрного об'єднання "Масандра" (вул. Виноградна, 2,Лівадія, м. Ялта,98655)

про спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ:

02.03.2011 ТОВ "Об'єднання Технохімкомплект" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Державного підприємства "Лівадія" Національного виробничо-аграрного об'єднання "Масандра" в якій просив зобов'язати Державнє підприємство "Лівадія" НВАО "Масандра" виконати свої зобов'язання по мировій угоді від 09.06.2010, укладеної з ТОВ "Об'єднання Технохімкомплект".

Крім того, позивач просив віднести на відповідача судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 85,00 грн. та витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що ДП "Лівадія" НВАО "Масандра" ухиляється від виконання мирової угоди, яка була укладена між ТОВ "Об'єднання Технохімкомплект" та ДП "Лівадія" НВАО "Масандра" 09.06.2010 на стадії примусового виконання рішення господарського суду АР Крим від 16.11.2009 по справі № 2-15/6218-08, та затверджена ухвалою господарського суду АР Крим від 08.07.2010.

В процесі розгляду справи від ТОВ "Об'єднання Технохімкомплект" надійшли уточнення від 28.04.2011 № 274 до позовної заяви, в яких позивач просив суд стягнути з відповідача додаткові витрати (судові витрати) у розмірі 20,23 грн., які виникли у наслідок виконання ухвал господарського суду Автономної Республіки Крим, з посилання на статтю 44, частину другу статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 травня 2011 року (суддя Соколова І.О.) у справі № 5002-3/805-2011 позов задоволено.

Зобов`язано Державне підприємство "Лівадія" НВАО "Масандра" виконати свої зобов`язання по мировій угоді від 09.06.2010.

Не погодившись з постановленим судовим актом, заявник звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що за термін з 24.06.2010 по 23.12.2010 ДП "Лівадія" НВАО "Масандра", м. Ялта, смт Лівадія перерахувала позивачу на виконання мирової угоди від 09.06.2010р. заборгованість у розмірі 140 000,00 грн., проте, наступні виплати ДП "Лівадія" НВАО "Масандра" не мало можливості здійснити у наслідок арешту рахунків підприємства органами виконавчої служби, який не знятий з рахунків ДП "Лівадія" НВАО "Масандра" до наступного часу.

Представник позивача у судове засідання 13.09.2011 не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд у його відсутність.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

У судовому засіданні 13.09.2011 представник відповідача надав судовій колегії клопотання про залучення до участі в розгляді справи Міністерство аграрної політики України.

Розглянувши клопотання ДП "Лівадія" НВАО "Масандра" від 13.09.2011, судова колегія не знаходить законних підстав для його задоволення.

Оскільки, судова колегія вважає, що вказане клопотання відповідача не обгрунтовано належним чином, а тому залишає його без задоволення.

Під час перегляду справи в апеляційному порядку на підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.11.2009 по справі № 2-15/6218-2008 за позовом ТОВ «Об'єднання Технохімкомплект»до ДП Лівадія»Національного виробничо-аграрного об'єднання «Масандра»про стягнення 652 562,12 грн., позовні вимоги задоволено частково.

З Державного підприємства «Лівадія»Національного виробничо-аграрного об'єднання «Масандра»на користь ТОВ «Об'єднання Технохімкомплект»було стягнуто 457 952,65 грн. заборгованості, 4579,53 грн. державного мита та 68,05 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 244555,13 грн. заборгованості за мировою угодою, яка затверджена ухвалою Господарського суду АР Крим від 22.12.2003 у справі 2-22/13239-2003, провадження по справі припинено.

В частині стягнення заборгованості в розмірі 91590,53 грн. у позові відмовлено за спливом строку позовної давності.

16.11.2009 господарським судом АР Крим виданий наказ на примусове виконання рішення господарського суду АР Крим від 02.11.2009 по справі № 2-15/6218-08.

09.06.2010 до господарського суду АР Крим від сторін по справі № 2-15/6218-08 надійшла заява про затвердження мирової угоди, укладеної між ТОВ «Об'єднання Технохімкомплект»та ДП «Лівадія»Національного виробничо-аграрного об'єднання «Масандра»09.06.2010 на стадії примусового виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 08.07.2010 суд затвердив текст мирової угоди, укладеної між сторонами по справі № 2-15/6218-08р на стадії виконавчого провадження.

З тексту мирової угоди вбачається, що боржник - Державне підприємство «Лівадія»Національного виробничо-аграрного об'єднання «Масандра», (98655, АР Крим, м. Ялта, смт. Лівадія, вул. Виноградна, 2, ідентифікаційний номер 00412760), з метою врегулювання спору на стадії виконавчого провадження, зобов'язався погашати суму боргу шляхом щомісячного перераховування на розрахунковий рахунок Стягувача - ТОВ «Об'єднання «Технохімкомплект»(95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Козлова, 45, ідентифікаційний номер 19183061, банківські реквізити: Філія ВАТ Укрексімбанк в АРК, МФО 324786, р/р 2600800147359) його частин у розмірі 20000,00 грн. кожна та не пізніше 10 числа кожного місяця. (а.с. 16-17)

Як свідчать матеріали справи, відповідач - ДП «Лівадія»НВАО «Масандра»свої зобов'язання за мировою угодою від 09.06.2010 щодо перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ «Технохімкомплект»грошових коштів виконав лише частково на суму 137482,53 грн., що підтверджується банківськими виписками за період з 26.06.2010 по 23.12.2010 (том1, а.с. 18-24).

Станом на 14.02.2011, відповідач припинив перерахування на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти, у зв'язку з чим позивач спрямував на адресу відповідача претензією з вимогою виконати свої зобов'язання за мировою угодою, затвердженою судом на підставі ухвали господарського суду АР Крим від 08.07.2010 по справі № 2-15/6218-08. .

Проте, відповідач залишив вказану претензію позивача без відповіді, що і стало підставою для звернення з позовом.

В процесі розгляду справи від позивача надійшов розрахунок суми заборгованості станом на 01.04.2011, з якого вбачається, що на виконання мирової угоди від 09.06.2010 відповідач за термін з червня по грудень 2010 року перерахував тільки 137482, 53 грн.

У 2011 році щомісячна виплата у розмірі 20 000,00 грн., що передбачено мировою угодою, відповідачем взагалі не здійснювалась.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Способи захисту цивільних прав встановлено статтею 16 Цивільного кодексу України, зокрема, визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 13.08.2008 за № 01-8/482, у випадку захисту права та інтересу способом, не передбаченим ні законом, ні договором, необхідно відмовляти у позові, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Верховним Судом України (постанова Верховного Суду України від 13.07.2004 за № 10/732).

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України, способом захисту прав та інтересів може бути не будь-який спосіб, а тільки той, який передбачений законом чи договором.

Однак, у даному випадку вибраний позивачем спосіб захисту права та інтересу не відповідає закону.

Неуважність сторони, незнання законодавства чи його неправильне тлумачення поважними причинами не є, про що зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», (пункт 19).

Крім того, виходячи із закріпленого статтею 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не вправі з власної ініціативи розглядати інші вимоги ніж ті, що заявлені позивачем.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості, а також закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед Законом та судом.

Відповідно до статті 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 № 02/132. (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 "Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя" вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Зазначена ухвала є виконавчим документом і відповідно до приписів ст. 2 Закону України „Про виконавче провадження”, примусове виконання рішень (ухвал) покладається на Державну виконавчу службу.

Враховуючи те, що ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом, позивач мав право звернутись з відповідною заявою до Державної виконавчої служби за її примусовим виконанням.

Згідно зі статтею 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження”.

Судова колегія, вважає помилковим посилання суду першої інстанції на Роз'яснення ВАС України від 18.09.97 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", зі змінами внесенім на підставі Рекомендації Президії ВГСУ від 25.04.08р. № 04-5/141 "Про внесення змін і доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України і президії Вищого господарського суду України", оскільки в оскаржуваному рішенні відсутні докази відсутності в ухвалі суду про затвердження мирової угоди даних що передбачені ст.19 Закону України "Про виконавче провадження", або повернення її без виконання виконавчою службою з цих підстав.

Враховуючи зазначене, судова колегія вважає, що вимоги позивача про спонукання відповідача до виконання мирової угоди задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, неналежне дослідження судом першої інстанції обставин справи призвело до невірного вирішення спору, тому судова колегія дійшла до висновку про необхідність задовольнити апеляційну скаргу та скасувати рішення суду, з прийняттям нового рішення у справі про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. 101, п.2 ст.103, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Лівадія" Національного виробничо-аграрного об'єднання "Масандра" задовольнити.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.05.2011року у справі №5002-3/805-2011скасувати.

Прийняти нове рішення.

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання "Технохімкомплект" відмовити.

Головуючий суддяпідписІ.В. Євдокімов

СуддіпідписО.Л. Котлярова

підписО.І. Проценко

З оригіналом згідно

Суддя І.В.Євдокімов

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єднання "Технохімкомплект" (вул. Козлова, 45,Сімферополь,95011)

2. Державне підприємство "Лівадія" Національного виробничо-аграрного об'єднання "Масандра" (вул. Виноградна, 2,Лівадія, м. Ялта,98655)