Рішення № 18199883, 12.09.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" вересня 2011 р.Справа № 9/17-3092-2011 За позовом: Приватного акціонерного товариства "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ ТЕРМІНАЛ"; До відповідача: Виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області;

про визнання права власності

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 05.08.2011 року за вх. №4638/2011 Приватне акціонерне товариство "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ ТЕРМІНАЛ" (далі Позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області (далі Відповідач) про визнання права власності.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судових засіданнях не зявлявся, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений. Відповідач відзив на позов надав, відповідно до якого не заперечує проти визнання права власності за позивачем на обєкт нерухомості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №878581 Приватному акціонерному товариству "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ ТЕРМІНАЛ" на праві власності належить земельна ділянка площею 6,8000 га, яка розташована за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Північна, 2.

Також, згідно свідоцтва про право власності від 07.08.2009р., виданого на підставі рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області від 30.07.2009р. № 758, позивач запевняє, що є власником об'єктів нерухомості, розташованих за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Північна, 2.

На підставі договору підряду № НС-18/06-10 від 18.06.2010р., укладеного між Приватним акціонерним товариством "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ ТЕРМІНАЛ" (замовник) та Колективною фірмою „ВеСТТ” (підрядник), підрядник за завданням позивача виконав комплекс робіт з будівництва насосної станції водопостачання на території Приватного акціонерного товариства "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ ТЕРМІНАЛ".

Зазначена будівля насосної станції водопостачання, загальною площею 36,0 кв. м., відображена у технічному паспорті, виготовленому КП „Бюро технічної інвентаризації” м. Іллічівська станом на 05.04.2011р. (інвентарний № 717, реєстровий № ГН-9-273-112), під літерою „П”.

Приватне акціонерне товариство "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ ТЕРМІНАЛ" зазначає, що вищезазначені будівельні роботи були виконані без належного дозволу на виконання будівельних робіт, вказана будівля насосної станції водопостачання відповідно до положень чинного законодавства, вважається самочинним будівництвом, право власності на яке може бути визнано за позивачем у судовому порядку.

У позовній заяві позивач посилається на той факт, що згідно висновку експертного дослідження № 559/2011 від 09.06.2011р., проведеного спеціалістом, який має вищу будівельно-технічну освіту за спеціальністю інженер-будівельник та кваліфікацію судового експерта за спеціальністю „Дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів” (свідоцтво експерта № 1161 МЮ України від 26.09.2007р., стаж експертної роботи з 2007 року), будівля насосної станції водопостачання (літера „П”), загальною площею 36,0 кв. м., що розташована за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Північна, 2, в цілому відповідає вимогам будівельних норм та правил.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, позивач просить суд визнати за Приватним акціонерним товариством "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ ТЕРМІНАЛ" право власності на будівлю насосної станції водопостачання (літера „П”), загальною площею 36,0 кв. м., що, розташована за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Північна, буд.2.

02.09.2011 року відповідач надав до суду письмовий відзив на позовну заяву Приватного акціонерного товариства "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ ТЕРМІНАЛ", відповідно до якого, зазначає наступне.

Спірні не житлові приміщення розташовані на земельній ділянці яка перебуває у власності позивача, вул. Північна, 2 м. Іллічівськ. Зведення насосної станції відповідає цільовому використанню земельної ділянки.

Враховуючи, викладене, та у разі відповідності спірної будівлі санітарним, будівельним та протипожежним нормам та при умові дотримання приписів норм чинного законодавства, Виконавчий комітет Іллічівської міської ради Одеської області, вважає можливе визнання за позивачем права власності на об'єкт нерухомості.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ст.1 ГК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави, відповідно до ст. 2 ГК України.

Згідно із статтею 29 Закону України «Про планування та забудову територій», здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як вище встановлено господарським судом, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №878581 Приватному акціонерному товариству "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ ТЕРМІНАЛ" на праві власності належить земельна ділянка площею 6,8000 га, яка розташована за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Північна, 2. Також, згідно свідоцтва про право власності від 07.08.2009р., виданого на підставі рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області від 30.07.2009р. № 758, позивач є власником об'єктів нерухомості, розташованих за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Північна, 2.

На підставі договору підряду № НС-18/06-10 від 18.06.2010р., укладеного між Приватним акціонерним товариством "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ ТЕРМІНАЛ" (замовник) та Колективною фірмою „ВеСТТ” (підрядник), підрядник за завданням позивача виконав комплекс робіт з будівництва насосної станції водопостачання на території Приватного акціонерного товариства "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ ТЕРМІНАЛ".

Зазначена будівля насосної станції водопостачання, загальною площею 36,0 кв. м., відображена у технічному паспорті, виготовленому КП „Бюро технічної інвентаризації” м. Іллічівська станом на 05.04.2011р. (інвентарний № 717, реєстровий № ГН-9-273-112), під літерою „П”.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 5 статті 374 Цивільного кодексу України передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

У відповідності до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будьякі фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Приватним акціонерним товариством "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ ТЕРМІНАЛ" (68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Північна, буд. 2, код ЄДРПОУ 31886323) право власності на будівлю насосної станції водопостачання (літера „П”), загальною площею 36,0 кв. м., що, розташована за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Північна, буд. 2.

3. Стягнути з Виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області (68003, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, буд. 33, код ЄДРПОУ 04057043) на користь Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, р/р31114095700008, Банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ - 23213460) 85,00 грн. державного мита.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Меденцев П.А.

Повний текст рішення складено 14 вересня 2011 року.