Рішення № 18199674, 09.09.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" вересня 2011 р.Справа № 9/17-2344-2011 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювелірно-гранувальна компанія "Діамант";

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ";

про розірвання договору підряду та стягнення 12776,24грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 15.06.2011 р. за вх. №3405/2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювелірно-гранувальна компанія "Діамант" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про розірвання договору позички та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ" (далі Відповідач) в сумі 12 776,24 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає, відповідно останніх наданих суду уточнень позовних вимог.

Відповідач у судових засіданнях проти позову заперечував, посилаючись на підстави, викладені у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

11 грудня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ювелірно-гранувальна компанія "Діамант" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ" було підписано договір підряду №1112.

Відповідно до п. п. 2.1. договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювелірно-гранувальна компанія "Діамант" взяло на себе зобов'язання своїми силами і засобами виконати будівельні роботи по спорудженню ЗТП на об'єкті: „Роботи з будівництва трансформаторної підстанції 6/0,4 кВ 2*630 кВА у тилу причалу №6з ДП „ОМТП” відповідно до отриманої від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ" проектної документації в обсязі договірної ціни, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ" зобов'язувалося прийняти результати таких робіт і сплатити позивачу вартість виконаних робіт.

Також п. п. 2.2. визначено, що склад і вартість зазначених робіт відображаються в кошторисній документації, яка є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 3.1. договору вартість будівництва об'єкту складає: 506 718,00 грн. (п'ятсот шість тисяч сімсот вісімнадцять грн. 00 коп.) у тому числі: ПДВ 20%: 84 453,00 (вісімдесят чотири тисячі чотириста п'ятдесят три грн. 00 коп.).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що відповідач проводить авансування робіт у розмірі 100 000,00 грн. (сто тисяч грн. 00 коп.).

Відповідно до п. п. 5.1 договору, тривалість (строк) виконання робіт, вказаних у п. п. 2.1. цього договору, складає 40 (сорок) календарних днів безпосередньо виконання робіт на об'єкті, при виконанні замовником своїх зобов'язань, перерахованих в п. п. 5.2.1.-5.2.2. цього договору, з урахуванням п. 5.2.

У пункті 11.1 договору викладно, що: договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до виконання сторонами своїх обов'язків. Позивач зазначив, що на час подання позову, договір підряду не розірваний.

Пункти 5.2.1 та п. 6.1.4. договору зазначають, що відповідач зобов'язаний надати позивачу проектну документацію. Передача проекту документації оформляється відповідним двостороннім актом.

При ознайомленні з проектною документацією (Стадія „Робочий проект”), позивач виявив невідповідність проектної документації встановленим вимогам законодавства та не підсисав двосторонній акт.

Надану проектну документацію, позивач направив разом з запитом до науково-технічної фірми „РАСТР” з питанням про можливість оптимізації проектних рішень відносно несучої системи прийнятих при модернізації ТП-14 (1984) інв. № 103175 в ДП „Одеський морський торговельний порт”.

Після отриманої відповіді від науково-технічної фірми „РАСТ”, позивач звернувся в усній формі до відповідача, про потребу діяти за висновком науково-технічної фірми „РАСТ” та погодити новий проект. Зі слів Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювелірно-гранувальна компанія "Діамант", відповідач погодився з позивачем та запевнив, що у короткий термін узгодить новий проект та надасть його позивачу.

Для виконання своїх зобов'язань відповідно до вимог договору, позивач встановив за свій рахунок металеву огорожу навколо будівельного майданчика для розташування тимчасових спору, матеріалів та устаткування.

Для виконання зазначених у договорі вимог, позивач почав підготовчу стадію будівельних робіт. З вищевикладеного вбачається, що позивач, виконав підготовчі будівельні роботи на загальну суму 110 514,00 грн., що перевищує авансовий внесок відповідача на 10 514,00 грн.

Але, як зазначає Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювелірно-гранувальна компанія "Діамант", відповідач на момент подання позову, не підписав акти виконаних робіт.

Згідно з п. 7.5 договору, за несвоєчасний розрахунок з субпідрядником генпідрядник зобов'язаний виплатити пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, що складає 1108,86 грн., та індекс інфляції 1 153,38 грн.

Таким чином, позивач просив суд визнати підготовчі роботи Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювелірно-гранувальна компанія "Діамант" на обєкті „Будівництво трансформаторної підстанції 6/0,4 кВ 2*630 кВА у тилу пристані №6з ДП „ОМТП” на суму 110514,00 грн. відповідно до актів виконаних робіт; розірвати договір підряду №1112 від 11.12.2009 року, який був підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ювелірно-гранувальна компанія "Діамант" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ"; стягнути з відповідача заборгованість у сумі 10514,00 грн.; стягнути інфляцію в сумі 1153,38 грн.; штрафні санкції 1108,86 грн.

25.07.2011 року за вх. №24182/2011 представник позивача надав суду уточнення до позовної заяви, згідно яких, Товариством з обмеженою відповідальністю "Ювелірно-гранувальна компанія "Діамант" було внесено певні зміни щодо стягнення судових витрат з відповідача.

26.07.2011 року за вх. №24395/2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ" подало до суду відзив на позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювелірно-гранувальна компанія "Діамант", відповідно до якого проти заявлених вимог позивача заперечує у повному обсязі.

15.08.2011 року за вх. №27974/2011 позивач направив на адресу суду пояснення на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ", стосовно яких вважає твердження відповідача помилковими та такими, що не відповідають дійсності.

29.08.2011 року за вх. №29713/2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювелірно-гранувальна компанія "Діамант" надало до суду уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить суд: стягнути з відповідача понесені позивачем та непогашені за рахунок авансу витрати на виконання підготовчих робіт в сумі 10514,00 грн., 1153,38 грн. інфляційних витрат, та 1108,86 грн. пені, а також розірвати договір підряду №1112 від 11.12.2009 року, який був підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ювелірно-гранувальна компанія "Діамант" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ".

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Досліджуючи матеріали справи, оцінюючи докази, що представлені сторонами, та їх пояснення, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 р. N 11 "Про судове рішення" звертається увага на те, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При постановлені рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 28 і 29 ЦПК України про їх належність і допустимість. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.

За змістом ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно приписів ст. ст. 837,854 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу за узгодженою ціною, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника достроково.

Як вище встановлено господарським судом між сторонами у справі був укладений договір підряду, згідно з яким позивач (Субпідрядник) бере на себе зобовязання своїми силами і засобами виконати будівельні роботи по спорудженню ЗТП на обєкті : „Роботи з будівництва трансформаторної підстанції 6/0,4 кВ 2*630 кВА у тилу причалу №6з ДП „ОМТП”, відповідно до отриманої від Генпідрядника проектної документації в обсязі договірної ціни, а відповідач (Генпідрядник) зобовязується прийняти результат таких робіт і сплатити Субпідрядникові вартість виконаних робіт.

Частиною 1 ст. 838 ЦК України зазначено, що при залучені до виконання робот інших осіб (субпідрядників), в цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Пунктом 11.1. Договору встановлено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до виконання сторонами своїх обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 839 ЦК України, Підрядник зобов'язаний виконати роботу визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше встановлено договором.

Суд дослідив, що для виконання зобовязань, передбачених Договором, позивач почав підготовчу стадію будівельних робіт, про що свідчать наступні обставини, а саме: під час виконання підготовчих будівельних робіт, а саме 08.02.2010р. за вх. №008-19/200 від ДП „Одеський морський торговельний порт” було направлено листа до Відповідача (Генпідрядника) про те, що на об'єкті ведуться роботи з відхиленням від проектної документації. Та надано строк до 10.02.2010р. на демонтаж арматурних каркасів, які не відповідають погодженому проекту та почати роботи відповідно до проектного рішення.

10.02.2010 Позивач повторно звернувся з листом від 09.12.2009 року за вих. 117/03 до Відповідача про надання копії дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції на виконання будівельних робіт на об'єкті. На зазначений лист Відповідач не надав відповіді.

При не отримані відповіді на листа та ненаданого дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції на виконання будівельних робіт на об'єкті за новою проектною документацією Позивач зупинив подальші роботи на об'єкті. Пунктом 30 Постанови №668 підрядник має право зупиняти роботи у разі невиконання замовником своїх зобов'язань за договором підряду, що призвело до ускладнення або до неможливості проведення підрядником робіт.

Відповідно до пункту 6 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

01.03.2010р відповідно до СНиП 2.02.01-83, СНиП 3.02.01-87 складено Акт огляду скритих робіт по Армуванню та бетонування ж/б стін до відмітки 0,000м. виконаних в Трансформаторній підстанції 6/0,4 кВ 2x630 кВА у тилу пристані №6з ДП „ОМТП”. Також в акті зазначено, що датою початку робіт є 18.02.2010 року та закінчення робіт 01.03.2010 року.

04.03.2010р. керуючись СНиП 2.02.01-83, СНиП 2.03.01-84*, СНиП 3.02.01-87 складено Акт огляду скритих робіт по Армуванню та бетонуванню фундаменту під трансформатори Ф-1 виконаних в Трансформаторній підстанції 6/0,4 кВ 2x630 кВА у тилу пристані №6з ДП „ОМТП”. Також в акті зазначено, що датою початку робіт є 02.03.2010 року та закінчення робіт 04.03.2010 року.

18.01.2010 року Відповідач підписав кошторис на виконані роботи по об'єкту на суму 110 514,00 грн.

З вищевикладеного вбачається, що Позивач, виконав підготовчі будівельні роботи на загальну суму 110 514,00 грн.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами, як цивільно-правові правочини є правомірними, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина 1 статті 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Також ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи з вищевикладеного, підставою для розірвання спірних договорів за рішенням суду на вимогу позивача є істотне порушення відповідачем умов договору позички.

Відтак, враховуючи той факт, що відповідачем не виконувались зобовязання по договору, що є порушенням однієї з істотних умов спірного договору, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про розірвання договору підряду від 11.12.2009 р., укладеного між сторонами по справі.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (ст. 653 ЦК України).

Разом з тим невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), в силу ст. 610 ЦК України є порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок розірвання договору.

Суд встановив, що жодним пунктом спірного договору не встановлено процедури повернення коштів надлишково сплачених, у результаті виконання підготовчих будівельних робіт на загальну суму 110 514,00 грн., що перевищує авансовий внесок відповідача на 10 514,00 грн.

З огляду на вищенаведені положення законодавства та враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору, що не спростовано відповідачем, суд вважає необґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості, яка склала 10514,00 грн.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення із відповідача штрафних санкцій, у вигляді пені та інфляційних витрат, відповідно до останніх наданих позивачем уточнень від 29.08.2011 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частина 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем у позовній заяві, та згідно з яким, розмір пені, становить 1108,86 грн., перевірений господарським судом та встановлено його не відповідність нормам чинного законодавства.

Розрахунок інфляційних витрат по заборгованості, який здійснений позивачем у позовній заяві, та згідно з яким, розмір інфляційних витрат, що нарахований відповідачу, становить 1153,38 грн., перевірений господарським судом та встановлено його не відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

У письмовому відзиві на позов, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ" посилається на той факт, що на момент вирішення справи №9/17-2344-2011, вже є рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав (справа №20/17-1132-2011).

Враховуючи вищезазначене, та на підставі ст. 80 ГПК України, відповідач просив суд провадження у справі припинити.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ" просило суд звернути увагу на те, що позивач вже намагався довести суду про нібито проведені ним підготовчі роботи по виконанню своїх зобов'язань за договором підряду №1112 від 11.12.2009р. „Роботи з будівництва трансформаторної підстанції 6/0,4 кВ 2*630 кВА у тилу причалу №6з ДП „ОМТП”, у справі №20/17-1132-2011, однак, надані ним письмові докази не були прийняті судом. Судом по справі №20/17-1132-2011 вже розглядалися підстави, на які посилається у позові у цій справі в обґрунтування своїх вимог, зокрема на пункти 4.1., 5.1., 5.2., 6.1.4, 11.1. зазначеного договору, а також на проектну документацію, акт огляду скритих робіт, листи Одеського морського торговельного порту, кошторис тощо, досліджувалися та їм надавалася судом оцінка, внаслідок чого суд дійшов висновку про необґрунтованість підстав Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювелірно-гранувальна компанія "Діамант" та невиконання ним своїх обов'язків за вказаним договором, внаслідок чого з нього стягнуто суму коштів, які він отримав від відповідача, як аванс по вказаному договору. Щодо акту огляду скритих робіт, який, на думку позивача, є письмовим доказом про нібито виконані підготовчі роботи, то він теж надавався Товариством з обмеженою відповідальністю "Ювелірно-гранувальна компанія "Діамант" суду у справі №20/17-1132-2011, як одна з підстав, на якій обґрунтовувалися ті ж самі нібито виконані підготовчі роботи, взагалі не підписаний представником відповідача. Стосовно вищевикладених тверджень відповідача, господарський суд встановив наступне. 27.05.2011 року по справі №20/17-1132-2011 було прийнято рішення, відповідно якого у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювелірно-гранувальна компанія "Діамант" про стягнення 187415,00 грн., у тому числі 100000,00 грн. основний борг, 43985,16 грн. пеня, 34209,84 грн. 7% штрафу, 3000,00 грн. 3% річних, 6220,00 грн. індекс інфляції, було відмовлено.

З приводу посилання відповідача на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.07.2011 р. у справі №20/17-1132-2011 в частині необґрунтованості позовних вимог по справі, як на факти, що не потребують доказування (тобто преюдиціальні факти), суд встановив, що факти (обставини), встановлені зазначеним рішенням суду, не мають преюдиціального значення для господарського суду в цій справі, оскільки фактично заявлені у справі №9/17-2344-2011 позовні вимоги в рамках судової справи №20/17-1132-2011 не розглядалися, зустрічний позов з цього приводу відповідно до ст. 60 ГПК України Товариством з обмеженою відповідальністю "Ювелірно-гранувальна компанія "Діамант" не подавався.

Твердження ж суду апеляційної інстанції, що "При цьому апеляційним господарським судом не приймаються до уваги доводи відповідача ТОВ "Ювелірно-гранувальна компанія "Діамант" про те, що позивачем не було належним чином виконано умов п. п. 5.1.-5.2,, 6.1.3., 6.1.4, договору, оскільки вказані доводи спростовуються поясненнями самого відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву та документами, які надані до матеріалів справи ТОВ "Ювелірно-гранувальна компанія "Діамант." (абз. 5 стор. 7 постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.07.2011 р. у справі №20/17-1132-2011) є не встановленим судом фактом, а оціночним судженням.

До того ж зазначену постанову Товариством з обмеженою відповідальністю "Ювелірно-гранувальна компанія "Діамант" оскаржено до Вищого господарського суду України (касаційну скаргу подано до канцелярії Одеського апеляційного господарського суду 08.07.2011 року).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, як не обґрунтовані, не підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір підряду № 1112 від 11.12.2009 р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ювелірно-гранувальна компанія "Діамант" (юридична адреса: 68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, буд. 43, кв. 113, код ЄДРПОУ 32146467; поштова адреса: 65123, м. Одеса, вул. Ак. Сахарова, 36А) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ" (65011, Одеська область, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 50, кв. 3, код ЄДРПОУ 32521827).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ" (65011, Одеська область, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 50, кв. 3, код ЄДРПОУ 32521827) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювелірно-гранувальна компанія "Діамант" (юридична адреса: 68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, буд. 43, кв. 113, код ЄДРПОУ 32146467; поштова адреса: 65123, м. Одеса, вул. Ак. Сахарова, 36А) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювелірно-гранувальна компанія "Діамант" відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Меденцев П.А.

Повний текст рішення складено 13 вересня 2011 року.