Рішення № 18199673, 07.09.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" вересня 2011 р.Справа № 10/17-2033-2011 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідачів 1) Державне підприємство «Одеська залізниця»

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛТИС АМД»

про стягнення 21273,20 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_3 за довіреністю від 08.07.2011р. №1626

від відповідача-1: не зявився

від відповідача-2: ОСОБА_4 за довіреністю від 28.07.2011р. №58-пр

Суть спору: ФОП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ДП «Одеська залізниця»21273,20 грн., з яких 20617,20 грн. вартість недостачі вантажу та 656 грн. штраф за несвоєчасну доставку вантажу.

Відповідач-1 надав до суду відзив на позов за вх.№19723/2011 від 20.06.2011р., згідно з яким просить суд відмовити позивачу у задоволені позову, з посиланням при цьому на те, що завантаження вагону здійснювалося силами і засобами відправника вантажу і ним же самостійно визначено масу вантажу. У комерційному акті, який складений на станції призначення Сарата Одеської залізниці АА №054505/5 від 25.03.2011р., виявлено різницю маси вантажу в сторону зменшення на 19300 кг, та в актах про технічний стан вагону №1 від 21.03.2011р. та №1 від 25.03.2011р. виявлено несправність провисання люку і зазор прилягання між кришкою 5 та 7 люків та балкою вагону складає 40-48 мм, а згідно з Розясненнями Президії ВГСУ від 29.05.2002р. №04-5/601, коли під завантаження наданий технічно несправний вагон, відправник зобовязаний відмовитися від його використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за нестачу, що виникла внаслідок технічної несправності рухомого складу відноситься на відправника. Також в акті загальної форми №9717 від 18.03.2011р. зазначено, що каток не застосувався, що не відповідає вимогам ст.ст.31,32 Статуту залізниць України та п.6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу.

У поясненнях від 08.07.2011р. №НЮ-14/2033, які залучені судом до справи 11.07.2011р., відповідач-1 посилається на те, що несправність вагону, яка встановлена в акті форми ГУ-106 №1 від 25.03.2011р. могла бути помічена вантажовідправником ще до початку завантаження, однак вантажовідправник від завантаження не відмовився та ним не було прийнято запобіжних заходів направлених на усунення вказаних обставин та попередження втрати вантажу.

Під час розгляду справи судом задоволено клопотання відповідача-1 та залучено до участі у справі в якості іншого відповідача ТОВ «АЛТИС АМД», про що 25.07.2011р. винесено відповідну ухвалу від 25.07.2011р.

Відповідач -2 надав до суду відзив на позовну заяву за вх. №28490/2011 від 17.09.2011р., доповнення до відзиву за вх. №30956/2011 від 07.09.2011р., згідно з якими, відповідач-2 позовні вимоги не визнає та вважає, що вина вантажовідправника у недостачі вантажу відсутня.

На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 07.09.2011р., про що сторони у справі повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 07.09.2011р. представник позивача уточнив позовні вимоги, про що надав до суду відповідну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача вартість недостачі вантажу в сумі 20617,20 грн. та судові витрати.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представників позивача та відповідача -2 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

15.03.2011р. зі станції відправлення Ізотове Донецької залізниці ТОВ «АЛТИС АМД» (відправник, відповідач-2) відправлений на адресу ФОП ОСОБА_1 (одержувач, позивач) вантаж антрацит у піввагоні №66187741 у кількості 68600 кг (маса нетто), що підтверджується залізничною накладною №49875602.

Відповідні відмітки у вказані залізничній накладній свідчать, що вантаж завантажений у піввагон засобами відправника, навалом, завантаження нижче бортів. Вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами 3-5 розділу ІІ Технічних умов правильно. Вантаж у вологому стані, маркований. Проведено омаслювання бортів і полу вагону.

При цьому згідно з листом станції Довжанська Донецької залізниці від 09.08.2011р. №786, який наданий у відповідь на лист ТОВ «АЛТИС АМД»від 03.08.2011р. №61-пр, та витягом з Книги предявлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування (форма ВУ-14, перед подачею до завантаження, вагон №66187741 був оглянутий оглядачами вагонів на предмет технічної справності, визнаний придатним у технічному відношенні для перевезення вугілля, про що зроблений запис у книзі форми ВУ -14. Вагони, які подаються під завантаження на станції Ізотове, оглядаються вагонниками станції Довжанська і подаються локомотивами станції Довжанська.

Поряд з цим судом встановлено, що під час перевезення вантажу, на станції Знамянка Одеської залізниці виявлені поглиблення на поверхні вантажу у вагоні №66187741 і вагон відчеплений на знеструмлену колію для перевірки, про що 18.03.2011р. складений акт загальної форми №9713, в якому також встановлено, що теча вантажу відсутня, глухі торцеві стінки вагону люка щільно закриті.

Після огляду вагону на знеструмленій колії на станції Знамянка Одеської залізниці складений акт загальної форми №9717 від 18.03.2011р., в якому встановлено, що завантаження вантажу у вагоні рівномірне, нижче бортів 100 мм. На поверхні вантажу наявні поглиблення над 2-3 люками праворуч довжиною 2500 мм, шириною 1500 мм, глибиною 500 мм. Вантаж маркований вапном. В місцях поглиблення маркування відсутнє. Поглиблення замаркували вапном. Каток не застосувався.

Після зважування вагону на 150 тонних вагонних вагах станції Знамянка Одеської залізниці виявлено різницю ваги проти документу в сторону зменшення на 1800 кг (маса нетто), про що на станції Знамянка Одеської залізниці складений комерційний акт АА №056738/179 від 18.03.2011р., в якому також встановлено, що завантаження вантажу у вагоні рівномірне, нижче бортів 100 мм. На поверхні вантажу наявні поглиблення над 2-3 люками праворуч довжиною 2500 мм, шириною 1500 мм, глибиною 500 мм. У вагоні глухі торцеві стінки, люка щільна закриті. Просипання вантажу відсутнє. Н поверхні вантажу мається захисне маркування вапном. Доступ до вантажу в місці заглиблення усунено за допомогою маркування вапном. Каток не застосувався. Вагон у справному технічному стані.

В подальшому на станції Колотівка складений акт загальної форми №703 від 21.03.2011р., в якому встановлено, що на перегоні станції Поміщна при проходженні потягу на ходу по системі АСК ЦВР у вагоні №66187741 виявлено в головній частині праворуч по ходу над 5,6,7 люками воронкоподібне поглиблення до дна. Просипання вантажу в парку станції не виявлено. Вантаж не маркований.

21.03.2011р. на станції Одеса-Сортувальна складений акт загальної форми №828, акт про технічний стан вагону №1, акт загальної форми №831, повідомлення на ремонт або технічне обслуговування вагону №66187741 та повідомлення про приймання вантажних (пасажирських вагонів) з поточного ремонту (технічного обслуговування) №0089.

Так, в акті загальної форми №828 встановлено, що по прибутті потягу виявлено праворуч по ходу провисання однієї сторони 6 люка, зазор 100 мм, наявна заделка дошкою, паклею. Теча вантажу у парку станції відсутня. На хребтовій балці і колісних парах наявні залишки старої течі.

В акті про технічний стан вагону №1 встановлено, що виявлено несправність вагону провисання люку і причиною цієї несправності є обривання двох пітель кріплення люка.

Згідно з повідомленням на ремонт або технічне обслуговування вагону №66187741 та повідомленням про приймання вантажних (пасажирських вагонів) з поточного ремонту (технічного обслуговування) №0089 залізницею проведений поточний ремонт люку.

В акті загальної форми №831 встановлено, що після виведення із-під АЕП виявлено, що основне завантаження рівномірне нижче бортів 100 мм, над 2-3 люками поглиблення 2500х1000х300 мм, над 5,6,7 люками праворуч по ходу поглиблення 4000х2600 до дна вагону. Ліворуч завантаження над 5,6,7 люками нижче бортів 1000 мм зі скосом до дна. Теча вантажу у парку станції відсутня. Вантаж промаркований по станції Одеса-Сортувальна вапном. Брак усунений шляхом розрівняння.

Після прибуття вантажу на станцію призначення Сарата Одеської залізниці складені акт загальної форми №49 від 24.03.2011р., акт про технічний стан вагону №1 від 25.03.2011р. та комерційний акт АА №054505/5 від 25.03.2011р.

Так, в акті загальної форми №49 від 24.03.2011р. встановлено, що основне завантаження вантажу рівномірне нижче бортів, промарковане. Над 2-3 люками поглиблення 2500х1000х300 мм, на 5-6 люками ліворуч завантаження нижче бортів на 100 мм зі скосом до 300 мм. Теча вантажу відсутня. Зазор над 6 люком заделаний паклею.

В акті про технічний стан вагону №1 від 25.03.2011р. встановлено, що виявлена несправність вагону провисання 6 люку по ходу потягу 147 км по місцю прилягання люку до хребтової балки; нещільне прилягання 5 люка; зазор по місцю прилягання 7 люку 40-48 мм, а також встановлено, що несправність вагону має характер старого походження, по місцю не прилягання люків мається заділка паклею, деформацію люків старого походження і могла бути виявлена при підготовці вагону під завантаження.

У комерційному акті АА №054505/5 від 25.03.2011р. встановлено, що після зважування вагону на 150 тонних вагонних вагах різниця ваги проти документу в сторону зменшення становить 19300 кг (маса нетто), що завантаження вантажу навалом, нижче бортів, промаркований вапном. Над 2-3 люками наявне поглиблення 2500х1000х300 мм, над 5,6 люками ліворуч нижче бортів на 1000 мм зі скосом 300 мм. Зазор над 6 люком закладений паклею. Теча вантажу по станції відсутня. Наявні розходження з актом загальної форми №831, так як в акті Одеса-Сортувальна вказано про те, що брак усунений шляхом розрівняння. Вагон прибув з технічним актом №1 Одеса-Сортувальна в ВУ -23 на несправність 6 люка.

25.03.2011р. вантаж виданий одержувачу (ФОП ОСОБА_1), який в свою чергу звернувся до суду з даним позовом, в якому, із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд стягнути з Одеської залізниці вартість недостачі вантажу в сумі 20617,20 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про задоволення уточнених позовних вимог, виходячи з наступного.

В силу вимог ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України ст.6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між вантажовідправником (ТОВ «АЛТИС АМД», відповідач-2) і перевізником (ДП «Одеська залізниця», відповідач-1) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача (ФОП ОСОБА_5, позивач).

Також вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у піввагон № 66187741 здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГПК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобовязаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обовязку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082. При цьому в силу вимог ч.1 ст.918 ЦК України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. У ст.32 Статуту залізниць України також встановлено, що відправник зобовязаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Як вище встановлено господарським судом, вантаж розміщувався і закріплювався вантажовідправником відповідно до розділу 2 параграфів 3-5 Технічних умов завантаження і кріплення вантажів, що підтверджується відповідними відмітками самого відправника у залізничній накладній. Так, у параграфах 3-5 розділу 2 Технічних умов містяться умови щодо розрівняння та ущільнення вантажів дрібних фракцій та умови щодо захисту сипучих вантажів від просипання у зазори кузову піввагону.

Також відмітки вантажовідправника у залізничній накладній свідчать, що відправником вжиті заходи щодо маркування вантажу. Вжиття таких заходів передбачено положеннями параграфу 9 розділу 2 ТУ, згідно з яким, при завантаженні вантажів мілких фракцій на відкритий рухомий склад відправник зобовязаний прийняти міри, які запобігають видуванню мілких частин вантажу в процесі перевезення, а також вимогами п.6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених Наказом Мінтрансу України 20.08.2001р. №542 та зареєстрованих в Мінюсті України 10.09.2001р. за №796/5987, згідно з яким, з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Поряд з цим, лист станції Довжанська Донецької залізниці від 09.08.2011р. №786, який наданий у відповідь на лист ТОВ «АЛТИС АМД»від 03.08.2011р. №61-пр, та витяг з Книги предявлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування (форма ВУ-14) свідчать, що перед подачею до завантаження, вагон №66490616 був оглянутий оглядачами вагонів на предмет технічної справності, визнаний придатним у технічному відношенні для перевезення вугілля, про зо зроблений запис у книзі форми ВУ -14. При цьому, вагони, які подаються під завантаження на станції Ізотове, оглядаються вагонниками станції Довжанська і подаються локомотивами станції Довжанська.

Таким чином встановлені обставини справи свідчать, що завантаження вантажу здійснено вантажовідправником у вагон, який знаходився у технічно справному стані. Також встановлені обставини справи свідчать, що при завантаженні вантажу у вагон вантажовідправником вжиті заходи щодо забезпечення транспортабельності та схоронності вантажу в процесі його перевезення, які передбачені вимогами Технічний умов та вимогами Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу і вантаж зданий до перевезення залізниці, яка прийняла вказаний вантаж до перевезення без жодних зауважень.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Водночас у ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

Між тим, акти загальної форми, акти про технічний стан вагону та комерційні акти, які складені під час перевезення вантажу у вагоні №66187741 та досліджені господарським судом в їх сукупності, дозволяють господарському суду дійти висновку про наявність вини залізниці у недостачі вантажу, з наступних мотивів.

По-перше, вказані акти свідчать, що при надходженні вагону №66187741 на станцію призначення його недостача становила 19300 кг.

По-друге, вказані акти свідчать про наявність ознак втрати вантажу під час його перевезення, а саме: наявність поглиблень над 2-3 люками праворуч довжиною 2500 мм, шириною 1500 мм, глибиною 500 мм та відсутність маркування у цих поглибленнях; наявність поглиблень над 5,6,7 люками праворуч по ходу поглиблення 4000х2600 до дна вагону та ліворуч

над 5,6 люками нижче бортів на 1000 мм зі скосом 300 мм.

По-третє, вказані акти свідчать про наявність технічної несправності вагону, яка виникла саме у процесі перевезення вантажу та не мала прихованого характеру, оскільки завантаження вантажу здійснено вантажовідправником у вагон, який знаходився у технічно справному стані, на станції Знамянка Одеської залізниці вагон також знаходився у технічно справному стані, а на станції Одеса Сортувальна було виявлено технічну несправність вагону - провисання люку, причиною якої стало обривання двох петель кріплення люка у звязку з чим і був проведений відповідний ремонт вагону.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідальність за недостачу вантажу слід покласти на перевізника (відповідач-1), а вантажовідправника (відповідач-2) від такої відповідальності звільнити.

Згідно з розрахунком вартості недостачі вантажу, що здійснений позивачем, та який співпадає з розрахунком, що здійснений відповідачем -1 на вимогу суду, маса відповідальної недостачі вантажу, із врахуванням норми недостачі у розмірі 2% маси нетто вантажу 17928 кг, а її вартість 20617,20 грн., виходячи із вартості 1 тони антрациту 1150 грн. з ПДВ. При цьому вартість антрациту підтверджується довідкою від 11.04.2011р. за вих. №44-пр, яка видана вантажовідправником згідно ст.115 Статуту залізниць України.

Посилання відповідача -1 на те, що несправність вагону, яка встановлена в акті форми ГУ-106 №1 від 25.03.2011р. могла бути помічена вантажовідправником ще до початку завантаження, господарський суд до уваги не приймає, з огляду на їх недоцільність, оскільки жодним чином неможливо помітити несправність вагону, яка була відсутня під час завантаження цього вагону та яка виникла під час перевезення вантажу.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства „Одеська залізниця” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, ідентифікаційний код 01071315, рахунок 26034000003 в Одеській філії АБ „Експрес Банк”, МФО 328801) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 у ВАТ „Ощадбанк” п. Сарата Одеської області, МФО 388357) вартість недостачі вантажу в сумі 20617 (двадцять тисяч шістсот сімнадцять) грн. 20 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 206 (двісті шість) грн. 17 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя Смелянець Г.Є.

Повне рішення складено 12 вересня 2011 року.