Рішення № 18199638, 05.09.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" вересня 2011 р.Справа № 29/17-2471-2011 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Одесса-Хліб»

до коммунального підприємства «Харчування»

про стягнення 178365, 22 грн.

Суддя Аленін О.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - довіреність;

Від відповідача: ОСОБА_2 довіреність.

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Одесса-Хліб»звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до коммунального підприємства «Харчування»про стягнення заборгованості в сумі 178365, 22 грн., з якої 154428, 76 грн. сума основного боргу, 23936,46 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.06.2011р. порушено провадження у справі №29/17-2471-2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Одеса-Хліб” до відповідача комунального підприємства «Харчування»про стягнення 178365, 22 грн.

Ухвалою від 22.08.2011р. строк розгляду справи продовжено до 06.09.2011р., на підставі ст.. 69 ГПК України.

19.08.2011р. відповідач надав відзив на позов, відповідно якого позовні вимоги ТОВ „Одеса-хліб” визнає частково, а саме основний борг в сумі 154428, 76 грн. визнає у повному обсязі, щодо нарахування позивачем суми штрафу у розмірі 23936,б 46 грн., зазначив, що пеня нарахована всупереч вимогам п. 6 ст. 232 ГК України, тобто нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання мало бути припинено через шість місяців від дня коли зобовязання мало бути виконано, але позивач нарахував пеню за весь час прострочення, що є порушенням діючого законодавства.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

08.01.2010р. між ТОВ „Одеса-Хліб” (виробник) та КП „Харчування” (ділер) укладено дилерський договір №1, відповідно до умов якого виробник зобовязується виготовляти та постачати товар (продукти харчування) хліб та хлібобулочні вироби та документи, які до нього відносяться у власність ділера, із наданням права на його просування на ринках України, в тому числі пошука клієнтів (покупців), а ділер зобовязується приймати та своєчасно сплачувати товар на умовах даного договору (п. 1.1 договору).

Згідно п. 2.1 виробник зобовязаний партіями передавати ділеру товар згідно накладних. На кожну партію товару разом з ним передавати документацію: сертифікат якості виробника, видаткові накладні, товарно-транспортні документи.

Відповідно до п. 2.3.1 ділер зобовязаний купувати у виробника товар окремими партіями і здійснювати його продаж у межах договірної території від свого імя і за свій рахунок у відповідності з умовами даного договору і запланованими сторонами обємами постачання.

Загальна вартість постачаємого товару по дійсному договору формується згідно накладних, які є невідємною частиною та накопичу вальним елементом даного договору ( п. 3.2 договору).

Відповідно п. 3.3. договору оплата кожної партії товару здійснюється на протязі 10 календарних днів з моменту отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виробника.

З вересня 2010р. по 11 квітня 2011р. позивачем відвантажено відповідачу товарна суму 414806, 64 грн. за наступні місяці: у вересні на суму 121725, 73 грн.. у жовтні на суму 115976, 12 грн., у листопаді на суму 133733, 35 грн., у грудні на суму 127843, 71 грн., у січні на суму 15070, 68 грн., у лютому на суму 187, 20 грн., у березні на суму 198, 00 грн., у квітні на суму 72, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними.

Відповідач порушив умови договору, оплату за поставлений товар не здійснив в повному обсязі, у звязку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 154428, 76 грн., що підтверджується актами звірки взаєморозрахунків від 08.02.2011р. та від 11.05.2011р.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки відповідач своєчасно не виконав свої зобовязання за договором, позивачем нараховано 23936, 46 грн. штрафу.

Відповідно до п. 6.3 договору у випадку порушення п. 3.3 ділер сплачує штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяли на дату поставки, від вартості поставленого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно розрахунку позивача, сума штрафу складає 23936, 46 грн.

Проте, перевіривши розрахунок позивача щодо суми штрафу, суд дійшов висновку, що він не відповідає законодавчим приписам.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, в супереч вимогам п. 6 ст. 232 ГК України позивач розрахував пеню за весь час прострочки, що є порушенням діючого законодавства.

Згідно розрахунку суду розмір штрафних санкцій складає 11935, 56 грн.

Втім згідно ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Приймаючи до уваги те, що відповідач є збитковим комунальним підприємством, про що свідчить баланс підприємства, суд вважає за необхідне зменшити загальну суму штрафу до 1000, 00 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідача підлягають стягненню основна заборгованість в сумі 154428. 76 грн. та штраф в сумі 1000, 00 грн.

Судові витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу віднести за рахунок відповідача, відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства „Харчування” (65028, м. Одеса, вул.. Б. Хмельницького, 66; код ЄДРПОУ 05480364) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Одеса-Хліб” (65009, м. Одеса, пляж „Аркадія”, кафе „Луч”; код ЄДРПОУ 31765191) 154428, 76 грн. основного боргу, 1000, 00 грн. штрафу, державне мито 1663,65 грн. та 221, 84 грн. за ІТЗ судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 12.09.2011р.

Суддя Аленін О.Ю.