Рішення № 18199520, 05.09.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" вересня 2011 р.Справа № 19/17-2426-2011 За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Втор-Лайн», м. Одеса до відповідача: департаменту комунальної власності Одеської міської ради, м. Одеса

про стягнення 18681,81 грн.

Суддя Петренко Н.Д.

при секретарі Галущенко В.Л.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність у матеріалах справи;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність у матеріалах справи.

СУТЬ СПОРУ: позивачем у справі заявлені вимоги про стягнення з відповідача 18681,81 грн. грошових коштів, сплачених на виконання визнаного недійсним договору оренди.

Відповідач у справі проти позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позов.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

відповідно до положення про департамент комунальної власності Одеської міської ради (нова редакція) та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 24-26, 30-31) департамент комунальної власності Одеської міської є правонаступником представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

14 червня 2002 року між представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Втор-Лайн» (ТОВ «Втор-Лайн», орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 125/35, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення підвал, загальною площею 129,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п.п. 2.2., 2.4. договору за орендоване приміщення орендар зобовязався сплачувати орендну плату, що становить за перший місяць після підписання договору оренди 587,13 грн. (без урахування ПДВ та індексу інфляції). Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначався шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Орендар зобовязався вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця незалежно від результатів господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи з 2 жовтня 2005 року ТОВ «Втор-Лайн»фактично не користувалось орендованим приміщенням у звязку з його неможливістю доступу до нього (а.с. 23,24).

Крім того, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 червня 2008 по справі № 2-1016/08 були частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_3 до Одеської міської ради, представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, про визнання права власності на допоміжне приміщення, про визнання свідоцтва про право власності недійсним, при зизнання недійсним договору оренди та за зустрічним позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю, виселення та зобовязання відновити становище, яке існувало до порушення, за участю третіх осіб: Одеської міської ради, ТОВ «Втор-Лайн», а саме:

- визнано недійсним свідоцтво про право власності на спірне підвальне приміщення від 7 жовтня 2005 року, видане на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 370;

- визнано недійсним договір оренди спірного підвального приміщення № 125/35 від 14 червня 2002 року та додаткові угоди до нього від 26 липня 2006 року, 5 червня 2007 року та 8 жовтня 2007 року, які укладалися між Представництвом та ТОВ «Втор-Лайн»;

- визнано за ОСОБА_3 право власності на спірний підвал.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_3 та зустрічних позовних вимог «Представництва»відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13 жовтня 2009 року зазначене рішення Приморського районного суду м. Одеси залишено без змін, а апеляційні скарги Представництва та ТОВ «Втор-Лайн»відхилені.

Ухвалою Верховного Суду України від 26 квітня 2010 року касаційну скаргу представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради відхилено, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 червня 2008 року та ухвала апеляційного суду Одеської області від 13 жовтня 2009 року залишені без змін.

За період з 2 жовтня 2005 року по 11 грудня 2007 року ТОВ «Втор-Лайн»було оплачено представництву 18681,81 грн. орендної плати.

21 червня 2011 року ТОВ «Втор-Лайн»звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до департаменту комунальної власності Одеської міської ради про стягнення 18681,81 грн. сплаченої орендної плати за період з 2 жовтня 2005 по 11 жовтня 2007 року за договором, визнаним недійсним, обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на положення ст.ст. 11, 215, 216, 1212 ЦК України, ст. 193 ГК України.

У відзиві на позовну заяву департамент комунальної власності Одеської міської ради вказані позовні вимоги не визнав. З посиланням на положення укладеного між сторонами договору, ст.ст.625, 762 ЦК України, ст. 10, 18, 19, 28 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»зазначав про правомірність отримання від відповідача у заявлений у позові період орендних платежів у сумі 18681,81 грн.

Положеннями ст. 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Застосування зазначених правових наслідків засвідчує факт повернення сторін у первісний стан, який мав місце до вчинення недійсного правочину. Вищевказані положення ч.1 ст. 216 ЦК України дають підстави для застосування односторонньої реституції у разі виконання лише одною стороною умов договору.

За правилами ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом тільки за заявою сторони у спорі, чого відповідачем зроблено не було.

Сукупний аналіз матеріалів справи з урахуванням преюдиціальних фактів, вказаних у рішеннях судових інстанцій по справі № 2-1016/08, дає підстави для їх задоволення з покладенням на відповідача судових витрат.

Керуючись ст. ст.ст.35, 44- 49; 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул.. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 19060111) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Втор-Лайн»(65020, м. Одеса, вул. Садіковська, 2, кв. 10, фактична адреса 65003, м. Одеса, вул. Гефта, 7, код ЄДРПОУ 31545344) 18681 (вісімнадцять тисяч шістсот вісімдесят одну) грн. 81 коп. грошових коштів, сплачених за визнаним недійсним договором, 186 (сто вісімдесят шість) грн.. 82 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано 9 вересня 2011 року.

Суддя Петренко Н.Д.