Рішення № 18199518, 05.09.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" вересня 2011 р.Справа № 16/17-2422-2011 Господарський суд Одеської області У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Дяченко І.В.

З участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 на підставі довіреності від 14.06.2011р. № 2538/15/14-11

Від відповідачів:

-Одеська міська рада: не зявився;

-КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації

та реєстрації обєктів нерухомості”: ОСОБА_2 на підставі довіреності від 13.09.2010р. № 1414;

Від третьої особи: ОСОБА_1 на підставі довіреності б/н від 04.01.2011р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Міністерства інфраструктури України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача державного підприємства „Одеська залізниця” до Одеської міської ради, комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості” про визнання права власності та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Міністерство транспорту та зв'язку України звернулося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до Одеської міської ради, комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості” (надалі за текстом КП „ОМБТІ та РОН”) про визнання права власності за державою в особі Міністерства транспорту та звязку України на обєкт нерухомого майна будівлю переїзду „Експортлісовський”, загальною площею 4,6 кв.м., розташовану за адресою: м. Одеса, ст. Одеса-Порт, що перебуває в господарському віданні державного підприємства „Одеська залізниця”, та зобовязання комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості” зареєструвати право власності на зазначене майно. Свої вимоги позивач обґрунтовує належністю спірного майна до державної власності, знаходженням майна у господарському віданні державного підприємства „Одеська залізниця” та необхідністю здійснити оформлення правовстановлюючих документів на зазначене майно.

Ухвалою суду від 13.07.2011р. було здійснено заміну Міністерства транспорту та звязку України його правонаступником Міністерством інфраструктури України.

В процесі розгляду справи позивачем позовні вимоги були уточнені в частині визначення адреси спірного обєкту нерухомості, в результаті позивач просить суд визнати за державою в особі Міністерства інфраструктури України право власності на обєкт нерухомого майна будівлю переїзду „Експортлісовський”, загальною площею 4,6 кв.м., розташовану за адресою: м. Одеса, провулок Павла Кравцова, 1/1, що перебуває у господарському віданні державного підприємства „Одеська залізниця”.

Відповідач Одеська міська рада про час та місце проведення судових засідань по даній справі була повідомлена належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення під розписку, однак жодного разу в засідання суду не зявилась, відзиву на позов не надала.

Відповідач КП „ОМБТІ та РОН” проти задоволення позовних вимог Міністерства інфраструктури не заперечувало. Відповідно до наданих даним відповідачем письмових пояснень, останній наголошував на неможливості проведення державної реєстрації права власності на спірне майно до резервування комунальним підприємством „Право” у Адресному реєстрі міста Одеси адреси спірного обєкту нерухомості.

Третьої особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача державним підприємством „Одеська залізниця” заявлені позовні вимоги були підтримані у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

Листом за № 1388 від 26.06.2008р. Одеська дистанція колії № 1 Одеської залізниці звернулась до Одеської міської ради з проханням оформити та видати свідоцтво про право власності на обєкти нерухомого майна, що знаходяться на балансі Одеської дистанції колії, зокрема на будівлю переїзду „Експортлісовський”, розташовану у м. Одеса, ст. Одеса-Порт. За змістом наявних у матеріалах справи документів вбачається, що з проханням оформити та видати свідоцтво про право власності на спірний обєкт нерухомого майна до Одеської міської ради звертався і позивач. В свою чергу, Одеською міською радою листом за № 41 вих від 14.07.2008р. позивачу було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання з огляду на відсутність у заявника документів, якими засвідчується відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, а також документів, установлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об'єкти нерухомого майна, як це передбачено вимогами п. 6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за N 157/6445 (з послідуючими змінами та доповненнями).

Відмова Одеської міської ради здійснити оформлення правовстановлюючих документів на спірний обєкт і змусила Міністерство інфраструктури України звернутися до господарського суду з даними позовними вимогами за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, спірний обєкт нерухомості тривалий час знаходиться на утриманні та балансі Одеської дистанції колії № 1 Одеської залізниці. Міністерством інфраструктури України на підтвердження своїх доводів було надано суду довідку про залишкову балансову вартість спірного обєкту та інвентарну картку обліку основних засобів за № 10100, відповідно до якої спірний обєкт був збудований ще у 1996р. Спірний обєкт представляє собою будівлю з безпосереднім цільовим призначенням для використання в якості переїзного посту, який повинен обслуговувати потреби державного підприємства „Одеська залізниця”.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради за №1234-ХХІІІ від 28.04.2000р. державному підприємству „Одеська залізниця” було відведено земельну ділянку площею 377,06 га для виробничої діяльності. На виконання вказаного рішення 13.07.2000р. Одеській залізниці було видано Державний акт на право постійного користування землею сер. І-ОД № 000301. На зазначеній земельній ділянці за адресою: м. Одеса, ст. Одеса-Порт, 1/1, розташований обєкт нерухомого майна - будівля переїзду „Експортлісовський”, загальною площею 4,6 кв.м., збудоване у 1996р.

Площа спірного обєкта відповідає технічному паспорту виготовленому КП “ОМБТІ та РОН” 22.09.2007р. на будівлю переїзду „Експортлісовський”, загальною площею 4,6 кв.м., розташовану за адресою: м. Одеса, ст. Одеса-Порт. Крім того, відповідно до технічного висновку про стан будівельних конструкцій та про можливість подальшої експлуатації будівлі переїзного посту „Експортлісовський”, розташованої за адресою: м. Одеса, Приморський район, станція Одеса-Порт, складеного ПП „Проект-Груп” у 2009 році, технічний стан спірного обєкту був визнаний задовільним, приміщення відповідає будівельним нормам і правилам та придатне до безпечної експлуатації.

Як вбачається з довідки про резервування адреси обєкта нерухомого майна від 02.09.2011р. за № 336236/1, виданої комунальним підприємством „Право”, у Адресному реєстрі міста Одеси на підставі Положення про Адресний реєстр міста Одеси, довідки Одеської дистанції колії № 1 від 30.08.2011р. за № 1771 було зарезервовано наступну адресу обєкта нерухомого майна нежитлової будівлі переїзду „Експортлісовський”: місто Одеса, провулок Павла Кравцова, 1/1.

При цьому, зважаючи, що за змістом листа за вих. №41 вих від 14.07.2008р. Одеська міська рада фактично заперечує проти вимог Міністерства інфраструктури України, посилаючись на відсутність у позивача правовстановлюючих документів на спірний обєкт нерухомості, суд вважає зупинити свою увагу на наступному.

Згідно зі ст.ст. 31-33 Закону України „Про власність” від 07.02.1991р. № 697-ХІІ (в редакції Закону України від 28.02.1995р., який був чинним на час створення спірного майна; надалі за текстом Закон України „Про власність”) до державної власності в Україні належать загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність). Суб'єктом права загальнодержавної (республіканської) власності є держава в особі Верховної Ради України. Управління державним майном від імені народу (населення адміністративно-територіальної одиниці) здійснює відповідно Верховна Рада України і місцеві Ради народних депутатів України, а також уповноважені ними державні органи.

В свою чергу, у відповідності до ст. 34 Закону України „Про власність” загальнодержавну (республіканську) власність складають: земля;майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради України та утворюваних нею державних органів; майно Збройних Сил, органів державної безпеки, прикордонних і внутрішніх військ; оборонні об'єкти; єдина енергетична система; системи транспорту загального користування, зв'язку та інформації, що мають загальнодержавне (республіканське) значення; кошти республіканського бюджету; республіканський національний банк, інші державні республіканські банки та їх установи і створювані ними кредитні ресурси; республіканські резервні, страхові та інші фонди; майно вищих і середніх спеціальних навчальних закладів; майно державних підприємств; об'єкти соціально-культурної сфери або інше майно, що становить матеріальну основу суверенітету України і забезпечує її економічний та соціальний розвиток.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що будівля переїзду „Експортлісовський”, загальною площею 4,6 кв.м., розташована за адресою: м. Одеса, провулок Павла Кравцова, 1/1, збудована у 1996р., на час її створення належала до державної форми власності.

Як положеннями ст. 3 Закону України “Про власність”, так і приписами ст. ст. 2, 318 Цивільного кодексу України в редакції Закону України від 16.01.2003р. № 435-IV (який є чинним в нинішній час), держава визнана одним із суб'єктів права власності в Україні.

Проаналізувавши матеріали справи, з огляду на зміст презумпції виключної державної власності на засоби системи транспорту загального користування, звязку та інформації, яка діяла на час створення спірного обєкту нерухомості, а також враховуючи тривалість перебування спірного обєкту нерухомості на балансі державного підприємства „Одеська залізниця”, якій цей обєкт був переданий на праві господарського відання, з урахуванням відсутності з боку інших субєктів цивільного правовідносин майнових претензій на спірний обєкт, суд доходить висновку, що будівля переїзду „Експортлісовський”, загальною площею 4,6 кв.м., розташована за адресою: м. Одеса, провулок Павла Кравцова, 1/1, збудована у 1996р., належить до власності держави Україна.

У відповідності до ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Відповідно до ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України, зокрема, здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України „Про управління об'єктами державної власності” від 21.09.2006 року N 185-Vвизначено, що управління об'єктами державної власності це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до ст. 4 цього Закону суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління); органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури); юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави (далі - уповноважені особи); Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Крім того, у відповідності до ч. 2, 3 ст. 73 Господарського кодексу України в редакції Закону України від 16.01.2003р. № 436-IV орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Згідно з Указом Президента України від 12.05.2011р. № 581/2011 „Про Положення про Міністерство інфраструктури України” встановлено, що Міністерство інфраструктури України є правонаступником Міністерства транспорту та зв'язку України (крім прав та обов'язків, пов'язаних із реалізацією функцій у сфері телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, надання послуг поштового зв'язку).

У відповідності до п.п. 1, 5 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого указом Президента України від 12.05.2011р. № 581/2011, Міністерство інфраструктури України (Мінінфраструктури України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінінфраструктури України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сферах авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового, міського електричного транспорту та у сферах використання повітряного простору України, туризму, діяльності курортів, метрополітенів, дорожнього господарства, забезпечення підготовки та реалізації в Україні інфраструктурних проектів для виконання завдань і заходів з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, інших міжнародних спортивних подій, забезпечення безпеки руху, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства (центральний орган виконавчої влади у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури). Мінінфраструктури України з метою організації своєї діяльності зокрема здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, майном підприємств, установ, організацій, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за діяльністю господарських структур.

Відповідно до статуту державного підприємства „Одеська залізниця”, останнє є створеним згідно зі ст. 1,4 Закону України „Про залізничний транспорт” статутним територіально-галузевим обєднанням, заснованим на державній власності і підпорядкованим Державній адміністрації залізничного транспорту, що входить до сфери управління Міністерства транспорту та звязку України. Згідно п.4.1., 4.2 статуту майно Залізниці складається з основних фондів, обігових коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображається у балансі підприємства і належать йому на праві повного господарського відання.

Всі вищенаведені приписи діючого законодавства, а також положення статуту державного підприємства „Одеська залізниця” дозволяють дійти висновку, що з метою реалізації покладених законом завдань щодо збереження та ефективного використання державного майна, субєктом спірних правовідносин, предметом яких є питання оформлення правовстановлюючих документів на нерухоме майно, є Міністерство інфраструктури України.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Так, статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відсутність належним чином оформлених правовстановлюючих документів на нерухоме майно позбавляє Міністерство інфраструктури України як органу, уповноваженого Державою здійснювати функції управління державним майном, як здійснити реєстрацію права власності на спірний обєкт на виконання законодавчих положень, так і позбавляє даного субєкта цивільних правовідносин у повному обсязі здійснювати реалізацію своїх прав власника щодо володіння, користування та розпорядження цим майном. Крім того, слід зазначити, що Одеською міською радою жодного доказу про належність обєкту, на який просить визнати право власності Міністерство інфраструктури України, до комунальної власності суду надано не було.

У відповідності до ст. 15 ЦК України від 16.01.2003р. № 435-IV (з подальшими змінами та доповненнями), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес, зокрема, шляхом, визнання права (ст. 16 ЦК України).

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно із ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Підсумовуючи все наведене, суд оцінює заявлені позовні вимоги про визнання права власності за державою в особі Міністерства інфраструктури України на обєкт нерухомого майна будівлю переїзду „Експортлісовський”(інвентарний номер 100100), загальною площею 4,6 кв.м., розташовану за адресою: м. Одеса, провулок Павла Кравцова, 1/1, збудовану у 1996р., що перебуває в господарському віданні державного підприємства „Одеська залізниця” обґрунтованими, доведеними та такими, що базуються на законних підставах. Враховуючи, що визнання права власності у судовому порядку не суперечить засадам цивільного законодавства, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги Міністерства інфраструктури України в частині визнання права власності на спірний обєкт.

Стосовно позовних вимог про зобовязання комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості” здійснити реєстрацію права власності за державою України в особі Міністерства інфраструктури України на спірний обєкт нерухомого майна господарський суд зазначає наступне.

В силу приписів ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

Згідно з п. 1.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за N 157/6445 (надалі за текстом Тимчасове положення), державною реєстрацією прав є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

За змістом розділів ІІ, ІІІ Тимчасового положення для здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно власник звертається до відповідного реєстратора бюро технічної інвентаризації, який, в свою чергу, приймає рішення зокрема про державну реєстрацію прав або відмову у ній. При цьому рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в ній може бути оскаржено відповідно до законодавства.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно пункту 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не звертався до КП „ОМБТІ та РОН” з приводу реєстрації права власності на будівлю переїзду „Експортлісовський, загальною площею 4,6 кв.м., розташовану за адресою: м. Одеса, провулок Павла Кравцова, 1/1, збудовану у 1996р., у звязку з чим, господарський суд дійшов висновку щодо відсутності порушень прав позивача з боку відповідача комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості”, що, враховуючи невиникнення між ними правовідносин щодо державної реєстрації права власності на спірне майно на час розгляду даної справи, свідчить про відсутність предмету спору між сторонами в зазначеній частині позовних вимог та є підставою для припинення провадження у справі щодо них на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи все вищевикладене, господарський суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог Міністерства інфраструктури України та визнання за державою в особі зазначеного міністерства права власності на будівлю переїзду „Експортлісовський, загальною площею 4,6 кв.м., розташовану за адресою: м. Одеса, провулок Павла Кравцова, 1/1, збудовану у 1996р., що перебуває в господарському віданні державного підприємства „Одеська залізниця”. При цьому, провадження у справі в частині позовних вимог про зобовязання КП „ОМБТІ та РОН” зареєструвати право власності на вказане майно підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу частково покладаються на відповідача Одеську міську раду у звязку із задоволенням позовних вимог про визнання права власності згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 182, 319, 328, 392 ЦК України, ст.ст. 3, 31-34 Закону України „Про власність” від 07.02.1991р. № 697-ХІІ (в редакції Закону України від 28.02.1995р.), „Про управління об'єктами державної власності” від 21.09.2006 року N 185-V, ст.ст. 1, 32, 33, 44, 49, 75, п. 1-1 ч.1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати право власності за державою в особі Міністерства інфраструктури України /01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 00017584 / на нежитлову будівлю переїзду „Експортлісовський, загальною площею 4,6 кв.м., розташовану за адресою: м. Одеса, провулок Павла Кравцова, 1/1, що перебуває в господарському віданні державного підприємства „Одеська залізниця”.

3.Провадження у справі в частині позовних вимог Міністерства інфраструктури України до комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості” про зобовязання здійснити державну реєстрацію права власності припинити.

4.Стягнути з Одеської міської ради /65004, м.Одеса, пл.. Думська, 1, код ЄДРПОУ 04056919 / на користь Міністерства інфраструктури України /01135, м. Київ, проспект Перемоги 14, код ЄДРПОУ 37472062 / 102 грн. 00 коп. /сто дві грн.. 00 коп./ - державного мита, 236 грн. / двісті тридцять шість грн.. 00 коп./ - витрат на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складений 09.09.2011р.

Суддя С.П. Желєзна