Рішення № 18199209, 05.09.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" вересня 2011 р.Справа № 9/17-2976-2011 За позовом: Прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави, в особі, якою є Одеська міська рада, в особі комунального підприємства "Одесреклама" Одеської міської ради; До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 930,6 грн.;

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від прокуратури: Салманова Х.А. (за посвідченням);

Від позивача(ОМР): не з'явився;

Від позивача(Одесреклама): не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 29.07.2011 року за вх. №4410/2011 прокурор Київського району м. Одеси в інтересах держави, в особі, якою є Одеська міська рада, в особі комунального підприємства "Одесреклама" Одеської міської ради (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі Відповідач) 930,6 грн.

Прокурор та позивачі на позовних вимогах наполягають.

Відповідач у судових засіданнях не зявлявся, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений. Відповідач відзив на позов не надав, у звязку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Прокуратурою Київського району м. Одеси було встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має заборгованість по оплаті за тимчасове користування місцем для розташування зовнішньої реклами, яка підлягає стягненню до місцевого бюджету.

Так, відповідно до положень позовної заяви, з 10.10.2008р. по 31.01.2009р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 розмістив рекламу за адресою: м.Одеса, вул. Краснослободська, 1, у вигляді рекламного одностороннього засобу, який розташований на стінах будинків та споруд площею від 5,64 м2, не уклавши з Комунальним підприємством "Одесреклама" договір на право тимчасового користування місцями для розміщення зовнішньої реклами.

Підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

З урахуванням цього, Комунальним підприємством "Одесреклама" Одеської міської ради розрахована сума заборгованості відповідача за період 10 жовтня 2008р. по 31 січня 2009р. включно, яка становить 930,60 грн. за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності.

Таким чином, прокурор Київського району м. Одеси в інтересах держави, в особі, якою є Одеська міська рада, в особі комунального підприємства "Одесреклама" Одеської міської ради просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Одесреклама" Одеської міської ради суму збитків у вигляді упущеної вигоди 930,60 грн.

12.08.2011 року за вх. №27926/2011 представник Одеської міської ради надав до суду клопотання, згідно якого письмово підтвердив, що підтримує заявлений позов прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави, в особі, якою є Одеська міська рада, в особі комунального підприємства "Одесреклама" Одеської міської ради, та просить суд задовольнити його повністю.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право, зокрема, звертатись до суду, з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненій прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як вище встановлено господарським судом, у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 існує заборгованість по оплаті за тимчасове користування місцем для розташування зовнішньої реклами без належного укладення з Комунальним підприємством "Одесреклама" договору на право тимчасового користування місцями для розміщення зовнішньої реклами, що підтверджується: - заявою відповідача з проханням виставити рахунок за користування вищезазначеними місцями для розміщення реклами за період з 10.10.2008р. по 31.01.2009р.; - актом перевірки №1888 від 30.09.2008р. та приписом про усунення порушень від 30.09.2008р., листом Бюро від 26.05.2009р. №01-10-544; - актом перевірки №221 від 28.01.2009р. та приписом про усунення порушень від 28.01.2009р.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про рекламу", розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться па підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.26 зазначеного Закону, контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.27 зазначеного Закону, розповсюджувачі реклами, винні у порушенні встановленого законодавством про рекламу порядку розповсюдження та розміщення реклами, несуть відповідальність, передбачену цим законодавством.

Також, згідно із вимогами п.5 ст.16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", на об'єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами.

Постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003р. затверджені типові Правила розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах, та встановлюють порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

П.3 вищевказаних Правил встановлено, що зовнішня реклами розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами міських рад.

П.24 Правил передбачено, що лише виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.

П.32 Правил передбачено, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється, у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування. При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5м за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для не наземного та не дахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.

П.46 Правил встановлено, що у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами, уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звергається до розповсюджувача зовнішньої реклами вимогою усунення порушень у визначений строк. П.47 Правил встановлено, що розповсюджувач зовнішньої реклами, винний у порушенні цих Правил, несе відповідальність згідно із законодавством.

Ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Таким чином, у відповідача виникло право отримати відповідний дозвіл на розміщення зовнішньої реклами та проводити у встановленому порядку відповідну плату за її розміщення.

Положенням, на підставі якого діє позивач, передбачено, що саме на нього покладаються функції щодо отримання плати за користування місцями, які перебувають у комунальній власності.

Згідно з п.35 рішення Одеської міської ради №2147-V від 22.01.2008р. "Про бюджет міста Одеси на 2008р." кошти за тимчасове користування місцями для розташування зовнішньої реклами спеціальних рекламних конструкцій, у тому числі податок на додану вартість, зараховуються на рахунок Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами (тепер Комунальне підприємство „Одесреклама”).

Рішенням Одеської міської ради №5685-V від 14.04.2010р. Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами реорганізовано шляхом перетворення у комунальне підприємство „Одесреклама” Одеської міської ради. Підприємство є повним правонаступником Бюро.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що до господарської компетенції позивача належить право надавати у тимчасове користування місця для розміщення зовнішньої реклами, що перебувають у комунальній власності, а також отримувати плату за користування вказаними місцями, що розраховуються на підставі тарифів, затверджених виконавчим комітетом Одеської міської ради.

Частиною 1 та ч. 2 п. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Доходи, які б особа могла реально отримати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Таким чином, Комунальним підприємством „Одесреклама” не отримано кошти за користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будьякі фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України, зазначає що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Одесреклама" Одеської міської ради (65026, Одеська область, м. Одеса, Приморський район, вул. Леха Качинського, буд. 5, код ЄДРПОУ 25830211, р/р 26005312132501 у АБ Південний, МФО 328209) суму збитків у вигляді упущеної вигоди 930,60 грн.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, р/р31114095700008, Банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ - 23213460) 102,00 грн. державного мита.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (р/р 31213264700008 отримувач ГУДКУ в Одеській області код ЄДРПОУ 23213460 банк-ГУДКУ в Одеській області МФО 828011 код платежу 22050003) 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Меденцев П.А.

Повний текст рішення складено 08 вересня 2011 року.