Рішення № 18198333, 06.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/25806.09.11 За позовом Дочірнього підприємства «Райське Джерело»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Обєднання «Укрбудівництво»

простягнення 6448,88 грн. заборгованості

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю

Від відповідача не зявився

У судовому засіданні 06.09.2011 представникупозивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 6448,88 грн. боргу, а також відшкодування державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2011 було порушено провадження у справі № 47/258, розгляд справи було призначено на 28.07.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2011, у відповідності до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено до 06.09.2011.

В судовому засіданні 06.09.2011 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем договору № 22551 від 31.03.2009, позивачем по Актам приймання передачі від 26.05.2009 та від 03.06.2009до Договору № 22551 від 31.03.2009 було передано відповідачу, як орендарю, в тимчасове користування, два кулериClassicзагальною вартістю 4200 грн., за умови сплати останнім щомісячних орендних платежів. Але, відповідач всупереч п. 4.2. та 5.6 договору № 22551 від 31.03.2009 не здійснив повернення устаткування та не здійснив оплати за тимчасове користування устаткуванням, чим порушив умови договору та допустив заборгованість: по орендній платі в розмірі 2248,88 грн. вартості устаткування в розмірі 4200,00 грн. Наведені вище обставини, на думку позивача, є підставами для задоволення позову.

В судове засідання 06.09.2011 відповідач свого представника повторно не направив. Про причини неявки суд не повідомив, письмового відзиву та витребуваних ухвалами від 18.07.2011 та 28.07.2011 документів не надав. Через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав. Про проведення судових засідань 28.07.2011 та 06.09.2011 був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 21-10/3573-3. Суд також зазначає, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначалось в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

У відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.03.2009 між позивачем - ДП «Райське Джерело», як постачальником, та відповідачем ТОВ «Об”єднання «Укрбудівництво», як споживачем, було укладено договір № 22551, відповідно до умов якого постачальник зобовязався постачати та передавати у власність споживачеві на умовах договору воду «Райське джерело», або «Райське джерело домашнє»(далі «Продукція») а споживач зобовязався приймати цю продукцію у власність та своєчасно здійснювати оплату на умовах даного договору (п.1.1.)

Згідно умов Договору № 22551 від 31.03.2009 сторони погодили, що на замовлення споживача постачальник надає йому в тимчасове користування кулер та/або підставку (далі - Устаткування) (п.1.2.), моментом передачі устаткування визначається дата фактичної передачі устаткування в пункті поставки продукції та підписанні сторонами Додатку Акту прийому-передачі, що є невідємною частиною даного договору (п.3.4), бутлі та устаткування є власністю постачальника та повертаються останньому споживачем в чистому вигляді, без пошкоджень та суттєвих подряпин ( п.4.2), ціна продукції та плата за тимчасове користування устаткуванням визначається згідно прайс-листів постачальника, що є невідємними частинами договору, або за домовленістю споживача з постачальником (5.1), внесення плати за тимчасове користування устаткуванням здійснюється не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дати виставлення постачальником рахунку споживачеві за тимчасове користування устаткуванням (п. 5.6), за порушення п.4.2 даного договору споживач відшкодовує 100% (сто відсотків) вартості бутлів та переданого в тимчасове користування устаткування: кулер 2100,00 грн. (п.7.2).

Відповідно до Актів приймання-передачі від 26.05.2009 та від 03.06.2009до Договору № 22551 від 31.03.2009підписаних повноважними представниками постачальника та споживача і посвідченого печатками сторін, позивачем як постачальником, було передано, а відповідачем, як орендарем, було прийнято в тимчасове користування, два кулери Classicзагальною вартістю 4200 грн.

Відповідно до балансу позивача, станом на момент подачі позову до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за оренду устаткування складає 2248,88 грн., вартості устаткування в розмірі 4200,00 грн.

При цьому позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення устаткування та сплати орендних платежів за користування устаткуванням, які відповідач залишив без задоволення. На підтвердження цього позивачем додано до позовної заяви копію претензії №25/2011 від 27.05.2011, направленої відповідачу 27.05.2011, з повідомленням про повернення майна, що підтверджується описом вкладення у цінний лист з проставленим штампом поштової установи та фіскальним чеком поштової установи.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України наймодавець передає за договором найму (оренди) або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно статті 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні.

Вимогами статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що позивачем (постачальником) на виконання умов Договору № 22551 від 31.03.2009 по Актам приймання передачі від 26.05.2009 та 03.06.2009 було передано відповідачу (споживачу) в тимчасове користування належне позивачу майно загальною вартістю 4200,00 грн., а саме: два кулери Classic. Відповідач зобовязався сплачувати орендні платежі за тимчасове користування устаткуванням та в разі не повернення устаткування сплатити 100% його вартість (п.п.5.6., 7.2) Договору № 22551 від 31.03.2009.

Однак, у строк встановлений ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України (семиденний строк від дня пред'явлення вимоги) відповідач свої зобовязання, передбачені п.п.5.6., 4.2, 7.2Договору № 22551 від 31.03.2009 щодо сплати заборгованості по орендним платежам за користування устаткуванням в сумі 2248,88 грн.,повернення устаткування або відшкодування вартості устаткування в сумі 4200,00 грн. - не виконав. Доказів протилежного станом на момент вирішення спору суду надано не було.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу визнаються судом законними, обґрунтованими та такими, що підлягають судом задоволенню, у звязку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу у розмірі 6448,88 грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Об”єднання Укрбудівництво»(код ЄДРПОУ 33443745, місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Степана Сагайдака, буд. 114-А, кв.4) на користь Дочірнього підприємства «Райське Джерело»(код ЄДРПОУ 30858101, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. М. Василенка,7) 6 448 (шість тисяч чотириста сорок вісім) грн. 88 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р.Станік

дата складання повного тексту рішення 12.09.2011