Рішення № 18198327, 06.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/25006.09.11 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Закритого акціонерного товариства «Компанія «Росток»

провитребування майна з чужого незаконного володіння

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_2

Від відповідача ОСОБА_1- представник за довіреністю

У судовому засіданні 06.09.2011 на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про витребування з чужого незаконного володіння належне на праві власності майно, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита та послуг інформаційнотехнічного забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.07.2011 було порушено провадження у справі №47/250, розгляд справи було призначено на 28.07.2011 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.07.2011 у відповідності до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено до 06.09.2011.

В судовому засіданні, 06.09.2011 року позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов Договору від 17.04.2010 укладеного між позивачем та СПД ОСОБА_3 позивач (консигнант) передав, а СПД ОСОБА_3(консигнатор) прийняла товар, який належить на праві власності позивачу, для продажу на умовах договору. На виконання умов договору СПД ОСОБА_3 розмістила майно позивача (товар) в приміщенні відповідача, на підставі Договору оренди приміщень № 179 від 11.11.2009. Однак, в звязку з порушенням СПД ОСОБА_3 умов договору оренди приміщень № 179 від 11.11.2009, даний договір розірвано достроково, а приміщення закрито та опечатано. Разом з тим опечатано і належне позивачу майно, яке знаходилось в даному приміщенні. На неодноразові претензії позивача, відповідач відмовляється повертати належне позивачу майно та і продовжує утримувати дане майно неправомірно. Наведені вище обставини, на думку позивача, є підставами для задоволення позову.

В судове засідання 06.09.2011 представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву в якому проти заявлених позовних вимог заперечував в повному обсязі, просив суд у позові відмовити посилаючись на те, що позивачем не підтверджене належними та допустимими доказами право власності на зазначеній в позовній заяві товар та, не підтверджено факт вибуття майна з його володіння, наявності майна у незаконному володінні відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ :

17.04.2010 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2,як консигнантом та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, як консигнатором укладено договір № б/н, відповідно до умов якого, консигнант передає консигнатору замовлений товар для продажу на умовах даного договору, відповідно до накладної, яка є невідємною частиною договору (п.1.1), консигнатор несе відповідальність за схоронність та відповідне зберігання товару консигнанта, консигнант має право в будь-який час проводити інвентаризацію свого товару, що знаходиться у консигнатора в присутності представників консигнатора, а також вилучити свій товар зі складу консигнатора (п.п., 3.5, 3.6), вся неоплачена продукція, що знаходиться у консигнатора, є власністю консигнанта та може бути вилучена консигнантом у відповідності до умов даного договору (п.4.4), строк дії договору до 31 грудня 2010 (п. 9.1.).

Всього консигнант передав консигнатору товар на загальну суму 209400,00 гривень, що підтверджується видатковою накладною №8 від 17.04.2010, підписаною СПД ОСОБА_2 і СПД ОСОБА_3 та скріпленою печатками сторін. 11.11.2009 року між Закритим акціонерним товариством “Компанією Росток”, як орендодавцем, та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, як орендарем укладено договір оренди приміщення № 179, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв нежилі приміщення, загальною площею 2100 кв.м., які розташовані на першому, другому та третьому поверхах приміщення за адресою: м. Київ, бульв. Івана Лепсе, 2.

На виконання умов договору № б\н від 17.04.2010 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 розмістила в даних приміщеннях належний позивачу та переданий консигнатору товар, а саме: - Диван «Amanda»1 шт. вартістю 36300,00 гривень, Пуф круглий «Amanda»1 шт. вартістю 5500,00 гривні, Диван «Bellini»1 шт. вартістю 29700,00 гривень, Диван «Eollo»1 шт. вартістю 16500,00 гривень, Диван «Sofia»1 шт. вартістю 25300,00 гривень, Столик «Sofia»1 шт. вартістю 4400,00 гривень, Вітрина «Анжеліна»1 шт. вартістю 18590,00 гривень, Комод-буфет «Анжеліна»1 шт. вартістю 17270,00 гривень, Шкаф «Анжеліна»1 шт. вартістю 25340,00 гривень, Уголок «Niko»1 шт. (Диван 2 шт, крісло 1 шт.) вартістю 30500,00 грн.

Відповідно до Рішення господарського суду м. Києва від 03.08.2010 року у справі № 11/208 за позовом Закритого акціонерного товариства "Компанія Росток" до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення 218116,46 грн. вимоги позивача визнані судом обґрунтованими та стягнуто з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 на користь Закритого акціонерного товариства "Компанія Росток" 202409,48 грн. основного боргу та 15666,44 грн. пені.

У звязку з порушенням Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 умов договору № 179 оренди приміщень, договір розірвано достроково, а приміщення закрито та опечатано. Разом з тим було обмежено доступ і до належного позивачу майна, яке знаходилося в даному приміщенні.

15.11.2010 третьою особою та позивачем складено акт обстеження приміщення за адресою: м. Київ, бульв. Івана Лепсе, 2 від 15.11.2010 про те, що в вищезазначеному приміщенні знаходяться меблі, які належать позивачу, а власник приміщення на вимогу позивача відмовляється повернути належні позивачу меблі.

Відповідно до листа наданого компанією «КеомаСалоттіС.р.л»перекладеного з італійської мови на українську мову перекладачем Білою К.В., підпис якої засвідчено нотаріально, компанія «КеомаСалоттіС.р.л»підтвердила, що продала в березні 2010 року компанії «КазаДеа»в особі Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 наступний товар: Диван »., Пуф круглий », Диван », Диван lo», Диван ».

Згідно з копією товарного чеку №275/08 від 18.02.2008 наданого позивачем, товар: вітрина «Анжеліна»1 шт. вартістю 18590,00 гривень, Комод-буфет «Анжеліна»1 шт. вартістю 17270,00 гривень., Шкаф «Анжеліна»1 шт. вартістю 25340,00 гривень, Уголок ko»1 шт. (Диван 2 шт, крісло 1 шт.) вартістю 30500,00 грн. оплачено в повному обсязі.

Позивачем на адресу відповідача неодноразово направлялися претензії з вимогою повернути майно належне позивачу, яке незаконно утримується відповідачем. Дані претензії залишені відповідачем без відповіді.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 387 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Власник вправі вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння, а також належного йому майна, придбаного володільцем від особи, яка не мала права його відчужувати. Позивачем за таким позовом може бути власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном. Відповідачем у справі виступає особа, що на момент подання позову фактично володіє майном без підстав, передбачених законом або адміністративним актом чи договором, які відповідають вимогам закону. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

Згідно статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Постановою Кабінету Міністрів №1409 від 29.12.2007 «Про затвердження Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями надано визначення Договору консигнації, а саме договором консигнації вважається - операції з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов'язується за дорученням другої сторони (консигнанта) продати протягом визначеного часу (строку дії угоди консигнації) за обумовлену винагороду з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї статті застосовуються до вимог про:

1)повернення виконаного за недійсним правочином;

2)витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3)повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4)відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути зокрема примусове виконання обов'язку в натурі.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене судом встановлено, що позивачем на виконання умов Договору № б/н від 17.04.2010 на підставі видаткової накладної №8 від 17.04.2010 було передано Фізичній особі - підприємцюОСОБА_3, товар на загальну суму 209400,00 грн. Дане майно (товар) було розміщено в приміщенні відповідача згідно Договору оренди приміщень № 179 від 11.11.2009 року укладеного між Закритим акціонерним товариством "Компанія Росток"та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, та утримуване відповідачем у звязку з невиконанням Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3.вимог зазначеного договору оренди № 179.

Проте, у відповідності до вищенаведених вимог цивільного законодавства України, незважаючи на невиконання Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 вимог Договору оренди приміщень № 179 від 11.11.2009 року, відповідач зобовязаний був на вимогу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 повернути належне йому на праві власності майно, а саме переданий для реалізації Фізичній особі підприємцю ОСОБА_3 товар.

Таким чином, оскільки доказів поверненнямайна суду станом на момент вирішення спору надано не було, а тому належний позивачу товар а саме: - Диван «Amanda»1 шт. вартістю 36300,00 гривень, Пуф круглий «Amanda»1 шт. вартістю 5500,00 гривні, Диван «Bellini»1 шт. вартістю 29700,00 гривень, Диван «Eollo»1 шт. вартістю 16500,00 гривень, Диван «Sofia»1 шт. вартістю 25300,00 гривень, Столик «Sofia»1 шт. вартістю 4400,00 гривень, Вітрина «Анжеліна»1 шт. вартістю 18590,00 гривень, Комод-буфет «Анжеліна»1 шт. вартістю 17270,00 гривень, Шкаф «Анжеліна»1 шт. вартістю 25340,00 гривень, Уголок «Niko»1 шт. (Диван 2 шт, крісло 1 шт.) вартістю 30500,00 грн. станом на момент вирішення спору без належних правових підстав перебуває у чужому незаконному володіння відповідача, що згідно вимог статті 387 Цивільного кодексу України є підставою для витребування зазначеного майна з чужого незаконного володіння відповідача.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно утримує товар на загальну суму 209400,00 грн., який належать позивачу на праві власності, а тому підлягає поверненню власнику.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про витребування із чужого незаконного володіння відповідача на користь позивача переданого Фізичній особі підприємцю Ярмолінський В.В. на підставі видаткової накладної №8 від 17.04.2010 для реалізації на умовах Договору № б/н від17.04.2010, майна - є обґрунтованою, законною, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Витребувати і чужого незаконного володіння Закритого акціонерного товариства "Компанія Росток" (код ЄДРПОУ 00227560, місцезнаходження: 03680, м. Київ, бульв. І. Лепсе,4) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1) майно, а саме:

- Диван «Amanda»1 шт. вартістю 36300,00 гривень.

- Пуф круглий «Amanda»1 шт. вартістю 5500,00 гривні.

- Диван «Bellini»1 шт. вартістю 29700,00 гривень.

- Диван «Eollo»1 шт. вартістю 16500,00 гривень.

- Диван «Sofia»1 шт. вартістю 25300,00 гривень.

- Столик «Sofia»1 шт. вартістю 4400,00 гривень.

- Вітрина «Анжеліна»1 шт. вартістю 18590,00 гривень.

- Комод-буфет «Анжеліна»1 шт. вартістю 17270,00 гривень.

- Шкаф «Анжеліна»1 шт. вартістю 25340,00 гривень.

- Уголок «Niko»1 шт. (Диван 2 шт, крісло 1 шт.)

3.Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Компанія Росток" (код ЄДРПОУ 00227560, місцезнаходження: 03680, м. Київ, бульв. І. Лепсе,4), а у випаду відсутності коштів з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (код НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1) судові витрати по сплаті державного мита 2094 (дві тисячі девяносто чотири) грн. 00 коп. та витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

4.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р.Станік

Дата складання повного тексту рішення 12.09.2011