Рішення № 18197886, 06.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/109

06.09.11

За позовом

Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ"

до

Дочірнього підприємства "Торговий Дім "Київінструмент"

про

стягнення заборгованості

Судді Смирнова Ю.М. –головуючий

Ковтун С.А.

Літвінова М.Є

Представники:

від позивача

Руденко Ю.О., Шевчук І.А. –представники

від відповідача

не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" про стягнення з Дочірнього підприємства "Торговий Дім "Київінструмент" заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 669 103,39 грн., у тому числі основний борг по кредиту - 1 200 000,00 грн., сума нарахованих і несплачених відсотків - 339 652,07 грн., сума пені за несвоєчасну сплату відсотків - 6 196,53грн., сума пені за несвоєчасну сплату по тілу кредиту - 93 254,79 грн., сума штрафу за кожен випадок невиконання зобов’язань - 30 000,00 грн. шляхом звернення стягнення на предмет застави за Договором застави товарів в обороті № 3/08-09 від 18.04.2008.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 21.07.2011 справу №11/109 передано на розгляд колегії суддів у складі: Смирнова Ю.М. (головуючий), Ковтун С.А., Літвінова М.Є.

05.09.2011 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № К/08-09 від 18.04.2008 в розмірі 1 396 651,19 грн., у тому числі основного боргу у розмірі 1 200 000,00 грн., сума нарахованих і несплачених відсотків –119 690,43 грн., пеня –16 960,75 грн., сума штрафу за кожен випадок невиконання зобов’язань –60 000,00 грн. шляхом звернення стягнення на предмет застави за Договором застави товарів в обороті № 3/08-09 від 18.04.2008.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за Кредитним договором № К/08-09 від 18.04.2008. Оскільки в забезпечення виконання відповідачем вказаних зобов’язань перед позивачем, між ними було укладено Договір застави товарів в обороті № 3/08-09 від 18.04.2008, то позивач просить погасити вказану заборгованість за рахунок предмета застави.

Відповідач відзиву та письмових пояснень на позов не подав, своїм процесуальним правом не скористався. В судових засіданнях представник відповідача не заперечував проти існування заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

18.04.2008 між Відкритим акціонерним товариством "ПІРЕУС БАНК МКБ", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ПІРЕУС БАНК МКБ", (банк) та Дочірнім підприємством "Торговий Дім "Київінструмент" (позичальник) укладено Кредитний договір № К/08-09 (далі –Договір, Кредитний договір).

За умовами вказаного Договору банк відкриває позичальнику не відновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 1 200 000,00 грн. терміном з 18.04.2008 по 17.04.2009, із щомісячною сплатою 18% річних за користування кредитом.

На виконання Кредитного договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача кошти у розмірі 1 200 000,00 грн., що підтверджується ордером-розпорядженням від 18.04.2008 та меморіальним ордером №1359295 від 18.04.2008.

Отримання вказаних коштів відповідачем не заперечується.

17.04.2009 між сторонами укладено Договір про внесення змін та доповнень № 3 до Договору кредитної лінії № К/08-09 від 18.04.2008, згідно з яким погоджено, що проценти за користування кредитом розраховуються, виходячи з процентної ставки 21,0% річних, а термін дії кредитної лінії продовжено до 17.04.2010.

Відповідно до положень ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою.

В якості забезпечення зобов’язань за Кредитним договором, 18.04.2008 між позивачем та відповідачем укладено Договір застави № З/08-09, згідно якого відповідач передав позивачу в заставу товари в обороті, які знаходиться за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 13А, згідно переліку, зазначеного у п. 1.2 договору застави, а саме - різноманітне обладнання та інструменти, заставною вартістю 3 000 292,52 грн.

Згідно з п. 2.1 Договору в редакції Договору про внесення змін позичальник зобов’язується повернути кредит у повному обсязі не пізніше 17.04.2010.

Відповідно до п. 3.2 Договору в редакції Договору про внесення змін позичальник зобов’язується сплачувати нараховані проценти щомісячно не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

Проте, відповідач у встановлений Кредитним договором строк свого зобов’язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконав. Заборгованість відповідача за Кредитним договором станом на 01.09.2011 становить: 1 200 000,00 грн. - заборгованість за кредитом та 119 690,43 грн. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 10561 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач у порушення зазначених норм та умов Кредитного договору свого зобов’язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом не виконав.

Перевіривши доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості відповідача зі сплати відсотків за Кредитним договором, суд встановив, що він відповідає законодавству України, матеріалам справи та пункту 3.2 Кредитного договору.

Факт наявності у відповідача заборгованості за кредитом у сумі 1 200 000,00 грн. та заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 119 690,43 грн., позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пункти 5.1.4. та 6.2. Кредитного договору передбачають обов’язок відповідача-1 сплатити пеню за порушення строків повернення кредиту і плати відсотків за кредит, яка сплачується за кожний день затримки перерахування коштів, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день виникнення заборгованості.

Як вбачається з розрахунку пені за несвоєчасну сплату відсотків, доданого до заяви про зменшення позовних вимог, позивачем нараховано пеню з порушенням шестимісячного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а також з порушенням законодавства нараховано пеню за період з 01.09.2011 по 02.03.2012 за прострочення сплати відсотків за серпень 2011 року.

За здійсненим судом перерахунком розмір пені складає 15 258,48 грн., які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Також п. 3.5. Кредитного договору передбачено сплату штрафу у розмірі 5 000,00 грн. за кожен випадок невиконання зобов’язань за Кредитним договором.

Сума штрафу за кожен випадок невиконання зобов’язань зі сплати відсотків у розмірі 60 000,00 грн. визнається судом обґрунтованою за розрахунком позивача, перевіреним судом.

08.12.2010 позивач направив на адресу відповідача вимогу про усунення порушення, в якій просив погасити заборгованість за Кредитним договором.

Як встановлено судом, відповідач у встановлений строк вимоги, зазначені у вказаних повідомленнях, не виконав та не усунув порушення Кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду (ч. 6 ст. 20 Закону України "Про заставу").

Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором (ч. 7 ст. 20 Закону України "Про заставу").

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України "Про заставу" реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).

Відповідно до п.п. 3.4.1, 3.4.2 Договору застави товарів в обороті позивач має право звернути стягнення на предмет заставив повному обсязі без додаткового узгодження з заставодавцем, якщо в момент настання строку виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано. Позивач має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету застави в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи основну суму боргу, сплату процентів, неустойки, штрафів, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідні витрати, понесені у зв’язку з пред’явленням вимоги.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідачем неналежним чином виконані покладені на нього зобов’язання за Кредитним договором, а тому позивач на підставі ст. 589 Цивільного кодексу України, п.п. 3.4.1, 3.4.2 Договору застави товарів в обороті від 18.04.2008 отримав право звернення стягнення на предмет застави.

Таким чином, вимоги позивача визнаються судом правомірними в частині стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором № К/08-09 від 18.04.2008 у розмірі 1 394 948,91 грн. (заборгованість по кредиту - 1 200 000,00 грн., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом - 119 690,43 грн., пеня - 15 258,48 грн., штраф - 60 000,00грн.) шляхом звернення стягнення на предмет застави за Договором застави товарів і обороті № З/08-09 від 18.04.2008 та такими, що підлягають задоволенню.

Що ж до вимог позивача про стягнення заборгованості за рахунок грошових коштів чи будь-якого іншого майна відповідача, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, суд відзначає, що такі вимоги не можуть бути задоволені з огляду на приписи п. 4 ч. 1 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України щодо заборони прийняття судом умовного рішення. Позивач вправі ініціювати питання про зміну способу/порядку виконання рішення суду у даній справі у випадку недостатності коштів, отриманих від реалізації заставленого майна, в ході виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Торговий Дім "Київінструмент" (02140, м. Київ, вул. Олександра Мишуги, 3-а, ідентифікаційний код 32203196) на користь Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" (04070, м. Київ, Контрактова площа, 4, ідентифікаційний код 20034231) заборгованість по кредиту у розмірі 1 200 000 (один мільйон двісті тисяч) грн. 00 коп., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 119 690 (сто дев’ятнадцять тисяч шістсот дев’яносто) грн. 43 коп., пеню у розмірі 15 258 (п'ятнадцять тисяч двісті п’ятдесят вісім) грн. 48 коп., штраф у розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп. шляхом звернення стягнення на предмет застави за Договором застави товарів і обороті № З/08-09 від 18.04.2008, укладеним між Відкритим акціонерним товариством "ПІРЕУС БАНК МКБ" та Дочірнім підприємством "Торговий Дім "Київінструмент", а саме товари в обороті, які знаходяться за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 13А та належать Дочірньому підприємству "Торговий Дім "Київінструмент".

Встановити спосіб реалізації предмету застави шляхом шляхом проведення аукціону (публічних торгів).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Дочірнього підприємства "Торговий Дім "Київінструмент" (02140, м.Київ, вул. Олександра Мишуги, 3-а, ідентифікаційний код 32203196, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" (04070, м. Київ, Контрактова площа, 4, ідентифікаційний код 20034231) державне мито у розмірі 13 949 (тринадцять тисяч дев’ятсот сорок дев’ять) грн. 49 коп. та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 65 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Судді Ю.М. Смирнова –головуючий

С.А. Ковтун

М.Є. Літвінова

Дата підписання рішення: 09.09.2011