Рішення № 18197283, 12.09.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

12.09.2011Справа №5002-26/2984-2011 За позовом Кримського республіканського обєднання інвалідних організацій Спілки організацій інвалідів України (95006, м. Сімферополь, вул. К.Маркса, 48, офіс 3),

до відповідача Мусульманської общини «Азамат» (95024, м. Сімферополь, вул. Ашик Умера, 5),

про спонукання до повернення суми у розмірі 175000грн.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від позивача ОСОБА_1, представник, довіреність №10 від 05.01.2009 року;

від відповідача не зявився.

Суть спору: позивач, Кримське республіканське обєднання інвалідних організацій Союзу організацій інвалідів України звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Мусульманської общини «Азамат» про повернення 175000грн..

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями закріпленими Главою 83 Цивільного кодексу України, що регулює правовідносини набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

Представник позивача представив заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до яких просить зобовязати Мусульманську общину «Азамат» здійснити повернення 175000грн.. Стягнути з Мусульманської общини «Азамат» суму інфляційних збитків за 2010, 2011 роки у розмірі 83550грн., 3% річних за весь період неповернення у розмірі 20685грн., суму процентів за неправомірне користування грошовими коштами у розмірі 17633,20грн..

На день судового засідання представник відповідача представив клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з участю у слідчих діях.

Однак, представник відповідача не пояснив, яке відношення мають обставини, що викладені у клопотанні про відкладення, до спору у даній справі.

Більш того, до поданого клопотання його заявником не додано документальних доказів того, що підтверджують відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, викладені у клопотанні обставини, а саме неможливість явки представника відповідача у судове засідання.

Відповідно до ст. 28 ГПК України, представником юридичної особи може бути особа, повноваження якої підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Неможливість явки представника у судове засідання, як зазначено у клопотанні, не позбавляє можливості Мусульманської общини «Азамат» забезпечити явку іншого представника з метою здійснення ним представництва його інтересів у господарському суді.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

07.01.2008 року між Мусульманської общиною «Азамат», Управлінням капітального будівництва Кримського республіканського обєднання інвалідних організацій Союзу організацій інвалідів України яке є структурним підрозділом Кримського республіканського обєднання інвалідних організацій Союзу організацій інвалідів України згідно пункту 1 Положення про управління капітального будівництва та громадянкою ОСОБА_2 укладено договір б/н. Предметом вказаного договору є те, що Мусульманської община «Азамат» приймає гр. ОСОБА_2, до членів общини з подальшим наданням їй земельної ділянки для індивідуальної житлової забудови, а Управління капітального будівництва Кримського республіканського обєднання інвалідних організацій Союзу організацій інвалідів України здійснює оплату вступного внеску гр. ОСОБА_2, в мусульманську общину «Азамат» та будівельні роботи на переданій їй земельній ділянці по будівництву житлового будинку згідно затвердженого сторонами проекту.

02.04.2008р. між Мусульманської общиною «Азамат», Управлінням капітального будівництва Кримського республіканського обєднання інвалідних організацій Союзу організацій інвалідів України та громадянином ОСОБА_3 укладено договір б/н. Предметом вказаного договору є те, що Мусульманської община «Азамат» приймає гр. ОСОБА_3, до членів общини з подальшим наданням йому земельної ділянки для індивідуальної житлової забудови, а Управління капітального будівництва Кримського республіканського обєднання інвалідних організацій Союзу організацій інвалідів України здійснює оплату вступного внеску гр. ОСОБА_3, в Мусульманську общину «Азамат» та будівельні роботи на переданій йому земельній ділянці по будівництву житлового будинку згідно затвердженого сторонами проекту. Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.05.2010 року у справі №2-29/1297-2010 за позовом Кримського республіканського обєднання інвалідних організацій Союзу організацій інвалідів України до Мусульманської общини «Азамат», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3, про розірвання договорів та стягнення 175000грн., вирішено стягнути з Мусульманської общини «Азамат» на користь Кримського республіканського обєднання інвалідних організацій Союзу організацій інвалідів України отримані в якості внеску грошові кошти у сумі 175000грн., а також відсотки за користування чужими грошовими коштами у сумі 10432,24грн.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 року, рішення господарського суду АР Крим від 21.05.2010 року у справі №2-29/1297-2010 скасовано. Прийняте нове рішення. У задоволенні позову відмовлено.

Так, підставою для скасування рішення господарського суду АР Крим від 21.05.2010 року, суд апеляційної інстанції вказав відсутність узгодження усіх істотних умов при укладенні договорів про прийняття до членів общини та виділення земельних ділянок громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 07.01.2008 року та 02.04.2008 року відповідно, що потягло за собою висновок про не укладення вказаних договорів.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції врахував, що позивач перерахував Мусульманській общині «Азамат» суму у розмірі 175000грн..

Постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 року не скасована та набрала законної сили.

Суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню у звязку з наступним.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на положення Глави 83 Цивільного кодексу України, що регулює правовідносини набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

Разом з тим, позивач вважає, що до спірних правовідносин необхідно також застосувати положення ст.ст. 536, 625, 695, 692 Цивільного кодексу України, які регулюють відносини по нарахуванню індексу інфляції на суму боргу, сплати 3% річних від простроченої суми, а також відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами.

З огляду на встановлені обставини, треба зазначити, що згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.

Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

При розгляді даної справи, судом встановлено, що договори на підставі яких Управління капітального будівництва Кримського республіканського обєднання інвалідних організацій Союзу організацій інвалідів України перерахувало на користь Мусульманської общини «Азамат» 175000грн. є такими, що неукладені.

Перерахування на користь відповідача зазначеної суми у виконання договорів про прийняття до членів общини та виділення земельних ділянок, підтверджується платіжними дорученнями №442 від 03.04.2008 року та №311 від 15.02.2008 року, (а.с.48).

Згідно, ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 3 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Враховуючи, що укладені між Мусульманської общиною «Азамат», Управлінням капітального будівництва Кримського республіканського обєднання інвалідних організацій Союзу організацій інвалідів України яке є структурним підрозділом Кримського республіканського обєднання інвалідних організацій Союзу організацій інвалідів України та громадянами ОСОБА_2, ОСОБА_3 договори від 07.01.2008 року та 02.04.2008 року є неукладеними, відповідач безпідставно набув кошти сплачені позивачем у виконання даних договорів.

За ч. 1 ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Отже, позовні вимоги в частині повернення 175000грн. підлягають задоволенню.

Що ж стосується вимог позивача про стягнення з Мусульманської общини «Азамат» суму інфляційних збитків за 2010 - 2011 роки у розмірі 83550грн., 3% річних за весь період неповернення у розмірі 20685грн., суму процентів за неправомірне користування грошовими коштами у розмірі 17633,20грн., то в даному випадку, стягнення інфляційних збитків та 3% річних є безпідставним.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення наведеної норми ЦК України застосовуються тільки за порушення грошового зобов'язання тоді як, грошовим зобов'язанням виходячи з наведеної норми закону вважається зобов'язання змістом якого є сплата боржником грошей.

В даному випадку, зобовязання по сплаті будь яких грошових коштів на користь позивача відповідач на себе не брав.

Таким чином, в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків за 2010 - 2011 роки у розмірі 83550грн. та 3% річних за весь період неповернення у розмірі 20685грн., суд відмовляє.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Виходячи з даної статті, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами може бути визначений: договором, законом зокрема Цивільним кодексом та іншими актами цивільного законодавства.

Договорами від 07.01.2008 року та від 02.04.2008р року укладених між Мусульманської общиною «Азамат», Управлінням капітального будівництва Кримського республіканського обєднання інвалідних організацій Союзу організацій інвалідів України яке є структурним підрозділом Кримського республіканського обєднання інвалідних організацій Союзу організацій інвалідів України та громадянами ОСОБА_2, ОСОБА_3 не визначено розмір відсотків за користування грошовими коштами.

Правовідносини між сторонами за спірним договором не врегульовані спеціальними актами цивільного законодавства окрім цивільного та господарського кодексів, таким чином розмір відсотків за користування відповідачем грошовими коштами позивача має визначатись виходячи з положень ст. 625 Цивільного кодексу України тобто 3%, а не у розмірі облікової ставки НБУ, як розраховано позивачем.

Отже, розрахунок суми процентів за користування чужими грошовими коштами повинен бути наступним: за 2008р. 175000 х 3% : 366 х 212 х 100% = 3040,98 грн.; 2009р. 175000 х 3% : 365 х 365 х 100% = 5250грн.; 2010р. - 175000 х 3% : 365 х 365х 100% = 5250грн.; 2011р. - 175000 х 3% : 365 х 192х 100% = 2761,64грн.

Таким чином сума процентів за користування чужими грошовими коштами яка підлягає стягненню з відповідача становить 16302,62грн., а отже, у стягненні 1331грн. необхідно відмовити.

Належні до сплати судові витрати з оплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суд розподіляє на сторін пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 12 вересня 2011 року. З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Зобовязати Мусульманську общину «Азамат» (Україна, 95024, м. Сімферополь, вул. Ашик Умера, 5, ідентифікаційний код 24410553) здійснити повернення на користь Кримського республіканського обєднання інвалідних організацій Союзу організацій інвалідів України (Україна, 95006, м. Сімферополь, вул. К. Маркса, 48, оф. 3, ідентифікаційний код 13780198) 175000грн. як безпідставно набутих коштів. 3.Стягнути з Мусульманської общини «Азамат» (Україна, 95024, м. Сімферополь, вул. Ашик Умера, 5, ідентифікаційний код 24410553) на користь Кримського республіканського обєднання інвалідних організацій Союзу організацій інвалідів України (Україна, 95006, м. Сімферополь, вул. К. Маркса, 48, оф. 3, ідентифікаційний код 13780198) суму процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 16302,62грн.. 4.В частині стягнення інфляційних збитків у сумі 83550грн., 3% річних у сумі 20685грн., та 1331грн. суми процентів за користування чужими грошовими коштами, відмовити. 5.Стягнути з Мусульманської общини «Азамат» (Україна, 95024, м. Сімферополь, вул. Ашик Умера, 5, ідентифікаційний код 24410553) у дохід державного бюджету (р/р 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200, в банку одержувачу: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь) 1913,02грн. державного мита. 6.Стягнути з Мусульманської общини «Азамат» (Україна, 95024, м. Сімферополь, вул. Ашик Умера, 5, ідентифікаційний код 24410553) у дохід державного бюджету (р/р 31214264700002; отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь; код платежу: 22050003; ЄДРПОУ - 34740405; банк одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь) 152,07грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. 7.Видати накази після набрання рішенням законної сили. Повний текст рішення підписаний 16.09.2011 року. Суддя Господарського суду Автономної Республіки КримМедведчук О.Л.