Рішення № 18197273, 19.09.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

19.09.2011Справа №5002-7/2855-2011 За позовом Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400)

До відповідача Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Алушти» (98500, м. Алушта, вул. Партизанська, 41, ідентифікаційний код 01190176)

Про спонукання до укладення договору.

Суддя Дворний І. І.

представники:

Від позивача ОСОБА_1 предст., дов. №339-Д від 22.04.2011 р.

Від відповідача - не зявився.

Суть справи: Публічне акціонерне товариство «Крименерго» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Алушти» про спонукання відповідача укласти з ПАТ «Крименерго» договір про спільне (загальне) використання технологічних електричних мереж на підставі типового договору, приведеного в додатку №2 до Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. №28 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за №417/1442 зі змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕ від 04.02.2010 р. №105, зареєстрованою Міністерством юстиції України 23.04.2010 р. за №304/17599.

Обґрунтовуючи свої вимоги, Публічне акціонерне товариство «Крименерго» посилається на те, що 09.03.2006 р. між ним та Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Алушти» був укладений договір про поставку електричної енергії №36. Крім того, позивачем також укладені відповідні договори з Шархинським карєром, Крим ТЦКіР, СКРП «Утьос» та СПД Герман, які є субспоживачами КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Алушти». ПАТ «Крименерго» зазначає, що відповідно до положень пунктів 1.2, 1.0, 5.15, 10.2 Правил користування електричною енергією ним на адресу КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Алушти» був направлений для підписання проект договору про спільне використання технологічних електричних мереж на підставі типового договору, який є Додатком №2 до ПКЕЕ. Враховуючи, що запропонований позивачем проект договору відповідачем підписаний не був, ПАТ «Крименерго» звернулося до суду з вимогою про укладення договору в примусовому порядку.

Відповідач у судове засідання не зявився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи. При цьому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України

Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

09.03.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (в подальшому Публічне акціонерне товариство «Крименерго», Постачальник) та Алуштинським виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства (в подальшому Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Алушти», Споживач) був укладений договір про поставку електричної енергії №36, розділом 1 якого передбачено, що Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно умовам цього договору та додаткам до Договору, які є його невідємними частинами.

В розділі 2 Договору сторони передбачили, що під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, які не обумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися діючим законодавством України, зокрема, Законом України “Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

Крім того, матеріали справи свідчать, що позивачем також укладені відповідні договори про поставку електричної енергії з Центром територіальної курортології та реабілітації «Крим» військовою частиною А0360, Споживчим кооперативом рекреаційного призначення «Утьос», Відкритим акціонерним товариством «Шархинський карєр», Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_2, які є субспоживачами Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Алушти».

Відповідно до п. 1.2 Правил користування електричною енергією електропередавальна організація - суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами або місцевими (локальними) електричними мережами, а також суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території.

Основний споживач - це споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам та/або електропередавальній організації.

Субспоживач - це споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача.

Технологічні електричні мережі - сукупність електроустановок з усією інфраструктурою, у тому числі внутрішньобудинкові електричні мережі, системи автоматики, захисту, управління, регулювання та зв'язку, що призначені для перетворення, передачі та/або розподілу електричної енергії, що належать основному споживачу і використовуються для передачі електричної енергії для власного споживання та/або субспоживачам, а також для транзиту електричної енергії в мережі електропередавальної організації.

З актів розмежування балансової приналежності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, які є додатками до вищезазначених договорів, вбачається, що електропостачання субспоживачів здійснюється через трансформаторну підстанцію відповідача (ТП-812).

Відповідно до п. 1.2 Правил межа балансової належності - точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, або повного господарського відання.

Згідно з п. 5.15 Правил користування електричною енергією відносини сторін у разі передачі (транзиту) електропередавальною організацією електричної енергії технологічними електричними мережами власника електричних мереж (споживача, основного споживача) регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, який електропередавальна організація зобов'язана укласти з відповідним власником технологічних електричних мереж.

Відповідно до п. 1.7 у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору.

Договір про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача - це домовленість двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією (ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами) та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами (п. 1.2 Правил).

Матеріали справи свідчать, що на підставі зазначених положень позивач супровідним листом №53-2/34-404 від 19.04.2011 р. направив на адресу Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Алушти» для підписання два примірники договору про спільне використання технологічних електричних мереж, посилаючись при цьому на постанови НКРЕ України №910 від 17.0.2005 р. та №353 від 17.03.2011 р.

Враховуючи, що договір з боку відповідача підписаний не був, Публічне акціонерне товариство «Крименерго» звернулося до суду з позовом про спонукання до укладення договору в порядку статті 187 Господарського кодексу України.

Суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частини 2 статті 638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

При цьому, слід зазначити, що пропозиція укласти договір є правочином, так як і акцепт, а тому і акцепт і оферта мають свідчити про вираження волі та відповідати загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, у відповідності до частини 4 статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у письмовій формі.

Частиною 2 статті 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

У той же час, документ, який було додано позивачем до листа №53-2/34-404 від 19.04.2011 р. та направлений для підписання відповідачеві, вказаним вимогами не відповідає, зокрема, не містить підпису уповноваженої особи, у звязку з чим такий правочин (оферту) не можна вважати вчиненим.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Стаття 180 Господарського кодексу України визначає, що істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до пункту 5.17 Правил користування електричною енергією договір про технічне забезпечення електропостачання споживача та договір про спільне використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) має містити такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей:

1) найменування сторін;

2) місце і дату укладення договору;

3) обсяг передачі електричної енергії та договірної граничної величини електричної потужності;

4) режими постачання;

5) гарантований рівень надійності електропостачання (за категорією надійності електропостачання);

6) величини дозволеної та приєднаної потужності електроустановок субспоживача;

7) порядок обліку перетікання реактивної енергії, порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії (за необхідності);

8) порядок обліку споживання електричної енергії та вимірювання величини потужності, споживання та генерування реактивної електроенергії, контролю показників якості електричної енергії (у тому числі у випадку пошкодження або тимчасової відсутності відповідних розрахункових засобів обліку);

9) порядок надання даних щодо використаної субспоживачем електричної енергії;

10) умови дії договору у разі відсутності у споживача договору про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії та/або у разі відключення споживача за борги чи з інших причин;

11) строк дії договору;

12) умови та порядок розірвання договору;

13) місцезнаходження, банківські реквізити сторін.

Договір про спільне використання технологічних електричних мереж додатково містить:

1) порядок розрахунків за використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача);

2) однолінійну схему технологічних електричних мереж спільного використання з обов'язковим зазначенням місць установлення, типів, марки обладнання, довжини ліній, які задіяні в передачі електричної енергії, у тому числі для підприємств та організацій, які обслуговують (утримують) внутрішньобудинкові електричні мережі, вказуються кількість квартир та інформація про наявність або відсутність ввідного загальнобудинкового пристрою з розрахунковим засобом обліку електричної енергії;

3) перелік елементів технологічних електричних мереж споживача (основного споживача), які використовуються для передачі електричної енергії;

4) розрахунок умовних одиниць технологічних електричних мереж спільного використання, узгоджений електропередавальною організацією, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташовані ці технологічні електричні мережі.

Крім того, згідно з пунктом 5.18 ПКЕЕ невід'ємними частинами договору про технічне забезпечення електропостачання споживача та про спільне використання технологічних електричних мереж є:

1) акт про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін;

2) відомості про засоби комерційного обліку активної та реактивної електричної енергії;

3) схема електропостачання, зазначення точок приєднання і ліній, що живлять струмоприймачі субспоживача;

4) акт екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача (за необхідності згідно з вимогами нормативно-правових актів);

5) довідка про обсяги переданої електричної енергії за базовий період.

У той же час, направлений позивачем на адресу КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Алушти» проект договору про спільне використання технологічних електричних мереж не містить істотних умов, необхідних для укладення договору даного виду, та, окрім того, до проекту не були додані передбачені п. 5.18 ПКЕЕ додатки, що також свідчить про те, що направлений позивачем документ в розумінні норм чинного законодавства не є пропозицією укласти договір.

В позовній заяві Публічним акціонерним товариством «Крименерго була викладена вимога витребувати у відповідача необхідні для розгляду спору документи, а саме:

- кошторис витрат на утримування технологічних мереж спільного користування;

- однолінійну схему технологічних електричних мереж загального користування з обовязковим зазначенням місць установки, типів, марки обладнання, довжини ліній, які задіяні в передачі електричної енергії;

- перелік елементів технологічних електричних мереж споживача (основного споживача), які використовуються для передачі електричної енергії;

- розрахунок умовних одиниць технологічних електричних мереж спільного користування, узгоджений електропередавальною організацією, на території здійснення ліцензійної діяльності якої розташовані дані технологічні електричні мережі;

- акт розмежування балансової приналежності та експлуатаційної відповідальності сторін;

- відомості про засоби комерційного обліку активної та реактивної електричної енергії;

- схему електропостачання, зазначення точок і ліній, які живлять струмоприймачі субспоживача;

- акт екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача (при необхідності згідно з вимогами нормативно-правових актів);

- порядок розрахунків за використання технологічних електромереж основного споживача;

- довідка про обсяг переданої електроенергії за базовий період;

- режими споживання;

- гарантований рівень приналежності електроспоживання;

- величини дозволеної та приєднаної потужності електроустановок субспоживача;

- порядок обліку та вимірювання величин потужності, споживання та генерації реактивної електроенергії;

- порядок надання даних щодо використаної субспоживачами електричної енергії.

Вказані документи були витребувані судом, але за час розгляду справи судом відповідачем надані не були.

В свою чергу, слід зазначити, що суд в порядку статті 187 Господарського кодексу України розглядає спори, що виникають при укладенні господарських договорів лише за умови дотримання визначеного у Главі 53 Цивільного кодексу України, Главі 20 Господарського кодексу України зацікавленою стороною порядку укладення договорів, у разі коли залишились неврегульованими розбіжності щодо окремих умов договору. Завданням суду не є збирання необхідних для укладення договору відомостей.

Недотримання позивачем встановленого законодавством порядку внесення другій стороні майбутнього договору пропозиції про його укладення, не створює для цієї сторони обовязку прийняти рішення щодо укладення договору та є підставою для відмови у позові.

Судові витрати суд залишає за позивачем відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДворний І.І.