Рішення № 18197271, 13.09.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 320

РІШЕННЯ

Іменем України

13.09.2011Справа №5002-11/3452-2011 За позовом Заступника прокурора міста Ялти, (96800 ,м. Ялта, вул. Кірова, 18) в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9),

до відповідачів 1) Виконавчого комітету Ялтинської міської ради, (98600, м. Ялта, пл.. Радянська, 1),

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова-технічна компанія ЮСІ-трейд», (98600, м. Ялта, пров. Дарсановський, 10),

3) Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41),

За участю третіх осіб 1) Федерації незалежних профспілок України, (01012, м. Київ, Майдан Незалежності, 2);

2) Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації», (98600 ,м. Ялта, вул. Дзержинського, 4),

про визнання недійсним рішення, договору купівлі-продажу та спонукання до виконання певних дій.

Суддя С.С. Потопальський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача не зявився,

Від відповідачів 1) не зявився;

2) ОСОБА_1 ,представник, дов. від 22.08.2011р.

3) не зявився;

Від третіх осіб 1) не зявився;

2) не зявився;

Від прокуратури Горна К.В.

Сутьспору:

Заступник прокурора міста Ялти, в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, м. Київ, звернувся до Господарського суду із позовною заявою до відповідачів 1) Виконавчого комітету Ялтинської міської ради, м. Ялта; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова-технічна компанія ЮСІ-трейд», м. Ялта; 3) Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м. Київ про визнання недійсним рішення виконкому Ялтинської міської ради №424 (20) від 23.11.2000 р.; визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладений між ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та ТОВ «Промислова-технічна компанія ЮСІ-трейд» 06.06.2003р. на обєкт незавершеного будівництва малярного цеху загальною площею 461 кв. м. та площею забудови 422 кв.м., який розташований за адресою: м. Ялта, пров. Дарсановський, 10; зобовязання ТОВ «Промислова-технічна компанія ЮСІ-трейд» повернути державі в особі Фонду майна України нерухоме майно, а саме: на незавершений будівництвом малярний цех загальною площею 461 кв. м. та площею забудови 422 кв.м., який розташований за адресою: м. Ялта, пров. Дарсановський, 10. У разі неможливості повернення в натурі зазначене майно, зобовязати ТОВ «Промислова-технічна компанія ЮСІ-трейд» відшкодувати його вартість.

23.08.2011 р. до суду надійшло клопотання прокурора, в якому він просив: - прийняти заяву про збільшення позовних вимог;

- визнати причину пропуску строку на подачу позовної заяви поважною та поновити його;

- визнати недійсним рішення виконкому Ялтинської міської ради №424 (20) від 23.11.2000р «Про оформлення права власності на обєкти нерухомого майна ДП «ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» АТП Ялтакурорт;

- визнати недійсним договору купівлі-продажу, укладений між ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та ТОВ «Промислова-технічна компанія ЮСІ-трейд» 06.06.2003р. на обєкт незавершеного будівництва малярного цеху загальною площею 461 кв. м. та площею забудови 422 кв.м., який розташований за адресою: м. Ялта, пров. Дарсановський, 10;

- визнати право власності за державою в особі Фонду державного майна України на обєкти нерухомого майна на обєкт незавершеного будівництва малярного цеху загальною площею 461 кв. м. та площею забудови 422 кв.м., який розташований за адресою: м. Ялта, пров. Дарсановський, 10;

- зобовязати ТОВ «Промислова-технічна компанія ЮСІ-трейд» повернути Фонду майна України обєкт незавершеного будівництва малярного цеху загальною площею 461 кв. м. та площею забудови 422 кв.м., який розташований за адресою: м. Ялта, пров. Дарсановський, 10.

Ухвалою ГС АР Крим від 23.08.2011 р. судом була прийнята до розгляду заява прокурора про уточнення позовних вимог.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника другого відповідача, та прокурора, суд

встановив:

06.06.2003 р. між Закритим акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м. Ялта, (продавець) (правонаступник - Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова-технічна компанія ЮСІ-трейд», м. Ялта, (покупець) був укладений договір купівлі-продажу обєкту незавершеного будівництва малярного цеху загальною площею 461 кв. м. та площею забудови 422 кв.м., який розташований за адресою: м. Ялта, пров. Дарсановський, 10;

Прокурор вважає, що вказаний договір укладений всупереч вимогам чинного законодавства України з огляду на те, що майно, передане до статутного фонду ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, є державною власністю.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Під час перевірки, прокурором було встановлено порушення норм Закону України “Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України”від 10.09.1991 №1540-XII ; Постанови Ради Міністрів УРСР від 23.04.1960 № 606 “Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР”; Постанови Верховної Ради України від 10.04.1992 №2268-ХІІ “Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України”; постанови Верховної Ради України від 04.02.1994 №3943-ХІІ “Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР”; Постанови Верховної Ради Української РСР “Про захист суверенних прав власності Української РСР” від 29.11.1990 №506.

На виконання постанови Ради Міністрів Української РСР №606 від 23.04.1960 р. “Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР” усі діючі госпрозрахункові санаторії, будинки відпочинку та пансіонати Міністерство охорони здоров'я УРСР зобов'язане було передати у строк до 01.05.1960 р. Українській республіканській Раді профспілок з метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок. Згідно пунктів 2, 5 казаної Постанови майно передавалося профспілковим організаціям у відання.

При цьому суд зазначає, що чинне на той час законодавство УРСР передбачало можливість існування різних форм власності, регламентувало інститут власності, правовий режим відповідної форми власності та порядок відчуження майна.

Статтею 5 Конституції УРСР від 30.01.1937 року було визначено, що соціалістична власність в УРСР має або форму державної власності (всенародне добро), або форму кооперативно-колгоспної власності (власність окремих колгоспів, власність кооперативних об'єднань).

Стаття 53 Цивільного кодексу УРСР 1922 року, який був чинним на момент передання майна у відання Українській республіканській Раді профспілок, передбачала, що розрізняється власність: а) державна (націоналізована і муніципалізована); б) кооперативна; в) приватна.

Отже, відсутність в постанові Ради міністрів УРСР №606 від 23.04.1960 р. прямої вказівки про передачу майна у власність, однозначно вказує на відсутність наміру власника УРСР в особі уповноваженого органу Ради Міністрів УРСР відчужувати санаторії, будинки відпочинку та пансіонати та передавати їх у власність Українській республіканській Раді профспілок.

Відповідно до Постанови Верховної Ради Української РСР “Про захист суверенних прав власності Української РСР” від 29.11.90 № 506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна. (Постанова втратила чинність з дня затвердження Верховною Радою України Державної програми приватизації на підставі Постанови ВР № 2164-ХІІ від 04.03.92).

Указом Президії Верховної Ради України від 30.08.91 №1452-ХІІ “Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави” та Законом України від 10.09.91 № 1540-ХІІ “Про підприємства, установи та організації союзного впорядкування, розташовані на території України” майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території нашої країни, є державною власністю України, а укладені після 29.11.90 майнові договори, якими змінено форму власності, визнаються недійсними.

З метою збереження в інтересах громадян України майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Верховна Рада України своєю постановою від 10.04.92 № 2268-ХІІ “Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України” тимчасово, до визначення правонаступників, передала Фонду державного майна України майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні громадських організацій.

У подальшому, постановою Верховної Ради України №3943-XII від 04.02.94 зобовязано Кабінет Міністрів України визначити органи управління майном загальносоюзних громадських організацій, які тимчасово виконуватимуть ці функції до законодавчого визначення правонаступників.

За таких обставин, саме Фонд державного майна України уповноважений державою здійснювати функції щодо управління майном громадських організацій колишнього Союзу РСР, що розташоване на території України.

Згідно статті 1 Тимчасового Положення “Про Фонд державного майна України”, затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.07.92, Фонд державного майна України здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна та виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.

Належність профспілок до загальносоюзних громадських організацій підтверджується їх Статутом.

Так, згідно Статуту професійних спілок СРСР, який затверджено постановою XVIII з'їзду профспілок СРСР від 01.01.87, професійні союзи СРСР складали масову громадську непартійну організацію. Цілями діяльності якої у тому числі було управління соціальним страхуванням трудящих, а також управління оздоровницями, які перебували у їх віданні.

Відповідно до розділу другого Статуту, організаційна структура профспілок будувалася за територіальним та галузевим принципом. У республіках діяли республіканські, краєві, обласні ради.

Згідно розділу третьому Статуту вищим органом професійних спілок був зїзд, а також Всесоюзна центральна рада професійних спілок, яка діяла у період між з'їздами.

Після розпаду СРСР правонаступником Української республіканської Ради профспілок стала Рада Федерації незалежних профспілок України, правонаступником якої, в свою чергу, є Федерація професійних спілок України.

Таким чином, майно передане до статутного фонду ЗАТ ЛОЗПУ “Укрпрофоздоровниця” є державною власністю.

З постанови Ради конфедерації профспілок СРСР №2-1а від 18.11.1990 р. та договору про закріплення прав з володіння, користування та розпорядження майном від 18.11.1990 р., вбачається, що майнові комплекси санаторіїв були одержані Федерацією незалежних профспілок України саме від громадської організації союзного підпорядкування.

Враховуючи викладене, відчуження державного майна шляхом внесення його Федерацією незалежних профспілок України до статутного капіталу ЗАТ лікувально оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофздоровниця” відбулося всупереч волі власника держави України, та з порушенням норм діючого на той час законодавства.

Частиною 7 ст.179 ГК України, передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 1 ст.215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Зокрема, відповідно ч. 1 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Майно закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», що було передане за спірним договором Товариству з обмеженою відповідальністю «Промислова-технічна компанія ЮСІ-трейд», м. Ялта, є відповідно до ст.1 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» від 10.09.1991 р. № 1540-ХII державною власністю.

Відповідно до п.1 ст.321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Крім того, згідно статті 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Постановою ВСУ від 30.06.2009 року за результатами розгляду касаційної скарги ЗАТ лікувально оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофздоровниця” на постанову Вищого господарського суду України від 25.03.2009 року у справі № 2-24/4765-2008 за позовом ТОВ “Альянс КС”до ДП “Санаторій “Ударник”для дітей з батьками та ЗАТ лікувально оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофздоровниця”, про визнання права власності та стягнення 12500000,00 грн. (т.1 а.с. 48, 52) висловлено правову позицію Верховного Суду України щодо правового статусу майна ПрАТ лікувально оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофздоровниця”, згідно якої це майно є державною власністю.

Згідно до ч.3 ст.388 Цивільного кодексу України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка мала право його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Враховуючи все вищенаведене, заявлені прокурором позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що при поданні позову прокурором було подано заяву про визнання причини пропуску строку на подачу даного позову поважною з огляду на те, що про виявлені порушення прокуратурі міста Ялта стало відомо лише під час проведення перевірки за дорученням Прокуратури АР Крим, при ознайомленні у червні 2011 р., однак враховуючи момент, з якого органам прокуратури стало відомо про порушення права державної власності, суд не вважає строк позовної давності пропущеним.

13.08.2011 року у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 15.08.2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення виконкому Ялтинської міської ради №424 (20) від 23.11.2000р «Про оформлення права власності на обєкти нерухомого майна ДП «ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» АТП Ялтакурорт.

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та ТОВ «Промислова-технічна компанія ЮСІ-трейд» 06.06.2003р. на обєкт незавершеного будівництва малярного цеху загальною площею 461 кв. м. та площею забудови 422 кв.м., який розташований за адресою: м. Ялта, пров. Дарсановський, 10.

4.Визнати право власності за державою в особі Фонду державного майна України на обєкти нерухомого майна обєкт незавершеного будівництва малярного цеху загальною площею 461 кв. м. та площею забудови 422 кв.м., який розташований за адресою: м. Ялта, пров. Дарсановський, 10.

5.Зобовязати ТОВ «Промислова-технічна компанія ЮСІ-трейд» повернути державі в особі Фонду майна України обєкт незавершеного будівництва малярного цеху загальною площею 461 кв. м. та площею забудови 422 кв.м., який розташований за адресою: м. Ялта, пров. Дарсановський, 10.

6.Стягнути з Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41, ЄДРПОУ 02583780) до місцевого бюджету м. Сімферополя (рахунок № 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу: 22090200, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, одержувач: державний бюджет м. Сімферополя) 42,50 грн. державного мита.

7.Стягнути з Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», (м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41, ЄДРПОУ 02583780) до місцевого бюджету м. Сімферополя (одержувач: 22050000, державний бюджет м. Сімферополя, рахунок № 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026, призначення платежу: за інформаційне забезпечення розгляду справи в Господарському суді АР Крим) 118,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

8.Стягнути з Виконавчого комітету Ялтинської міської ради (м. Ялта, пл. Радянська, 1) до місцевого бюджету м. Сімферополя (рахунок № 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу: 22090200, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, одержувач: державний бюджет м. Сімферополя) 42,50 грн. державного мита.

9.Стягнути з Виконавчого комітету Ялтинської міської ради (м. Ялта, пл. Радянська, 1) до місцевого бюджету м. Сімферополя (одержувач: 22050000, державний бюджет м. Сімферополя, рахунок № 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026, призначення платежу: за інформаційне забезпечення розгляду справи в Господарському суді АР Крим) 118,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримПотопальський С.С.