Рішення № 18197269, 15.09.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 323

РІШЕННЯ

Іменем України

15.09.2011Справа №5002-21/3512-2011 за позовом Приватного підприємства «Агро-Крим», смт Красногвардійське, вул.. Вокзальна, 18;

до відповідача Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Крим» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», Красногвардійський район, с. Калініне, вул.. Калинина, 1а;

про стягнення 236633,53 грн.

Суддя Господарського

Суду Автономної Республіки Крим

С.І. Чонгова

Представники:

08 вересня 2011 р.

Від позивача ОСОБА_1., представник, д/п № 1 від 01.07.2011 р.,

Від відповідача ОСОБА_2, представник, д/п № б/н від 01.01.2011 р.

15 вересня 2011 р.

Від позивача ОСОБА_1., представник, д/п № 1 від 01.07.2011 р.,

Від відповідача ОСОБА_2, представник, д/п № б/н від 01.01.2011 р.

Сутність спору: Позивач Приватне підприємство «Агро-Крим» звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Крим» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 236633,53 грн., у тому числі сума основного боргу - 203800,00 грн., сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції - 13654,60 грн., відсотків за прострочення грошового зобовязання 3600,46 грн., пеня у сумі 15578,47 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати, повязані з оплатою державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судове засідання призначене на 08 вересня 2011 р. представник позивача зявився, вимоги позову підтримав.

Представник відповідача у засідання суду 08.09.2011 р. зявився, письмового відзиву на позов не надав.

У засіданні суду 08 вересня 2011 р. у порядку статті 777 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 15 вересня 2011 р.

У судове засідання 15 вересня 2011 р. представник позивача зявився, вимоги позову підтримав.

Представник відповідача у засідання суду 15.09.2011 р. зявився, письмового відзиву на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2010 р. між позивачем - Приватним підприємством «Агро-Крим» (Продавець) та відповідачем - Дочірнім підприємством «Ілліч-Агро Крим» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійним комбінатом імені Ілліча» (Покупець) був укладений договір № 07/10-КП купівлі-продажу.

Згідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до умов укладеного договору Продавець (позивач) зобов'язався продати у власність Покупцю (відповідачу) засоби захисту рослин - Раксіл Ультра, у кількості 490 літрів на загальну суму (з урахуванням ПДВ) 303800,00 грн., а відповідач у свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити придбаний товар.

Факт отримання відповідачем товару згідно договору № 07/10-КП від 11.10.2010 р. підтверджується видатковою накладною № РН-0000031 від 02.11.2010 р. та довіреністю ДП «Ілліч-Агро Крим» ПАТ «ММК ім.. Ілліча» № 00716 від 02.11.2010 р. виданою на ім'я Чіщенко С.А., та актом звірки взаєморозрахунків від 20.07.2011 року на загальну суму 303800,00 грн., який підписаний уповноваженими представниками Продавця і Покупця, та скріплений печатками підприємств.

В силу статті 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як визначили сторони договору Покупець зобовязаний сплатити Продавцю вартість товару у наступні строки не пізніше 11 листопада 2010 р. (пункт 2.1. договору).

Проте, відповідач у порушення умов укладення договору отриманий товар сплатив не в повному обсязі та не в обумовлені договором строки, здійснивши лише часткову оплату 26.11.2010 р. в розмірі 100000,00 грн.

Отже заборгованість відповідача за договором купівлі-продажу № 07/10-КП від 11.10.2010 р. становить 203800,00 грн., що підтверджено актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.11.2010 р. по 20.07.2011 р. (а. с. 20).

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України укладені між сторонами договори купівлі-продажу № 07/10-КП від 11.10.2010 року є обов'язковими для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договорами.

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач не надав доказів відсутності такої заборгованості.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 203800,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача індексу інфляції в розмірі 13654,60 грн. за період з 01.12.2010 р. по 30.06.2011 р., та 3 % річних в розмірі 3600,46 грн.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем при розрахунку 3 % річних було допущено арифметичну помилку, сума, яка підлягає стягненню, складає (203800 х 3 % : 365 х 212) = 3551,14 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 13654,60 грн. індексу інфляції та 3551,14 грн. 3 % річних.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 15578,47 грн. за період з 01.12.2010 р. по 01.05.2011 р.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, що передбачено статтею 547 Цивільного кодексу України.

Стаття 546 Цивільного кодексу України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Пунктом 5.2. договору купівлі-продажу №07/10-КП від 11.10.2010 р. передбачено, що у разі затримки оплати за товар Покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прос рочки платежу, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 546/96-ВР встановлено, що сторони в договорі за прострочення платежу мають право встановити пеню, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статей 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 203800,00 грн. заборгованості, 3551,14 грн. 3 % річних, 13654,60 грн. індексу інфляції та 15578,47 грн. пені підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 16 вересня 2011 р.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.. ст.. 49, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Крим» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», Красногвардійський район (Красногвардійський район, с. Калініне, вул.. Калинина, 1а; код ЄДРПОУ 34383237, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Приватного підприємства «АГРО-КРИМ», смт. Красногвардійське (смт. Красногвардійське, вул.. Вокзальна, 18; ЄДРПОУ 36393273, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) основний борг в розмірі 203800,00 грн., індекс інфляції в розмірі 13654,60 грн., відсотки за прострочення грошового зобовязання в розмірі 3551,14 грн., пеню у сумі 15578,47 грн.; а також судові витрати: 2365,84 грн.. державного мита та 235,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У частині вимог щодо стягнення 48,86 грн. 3 % річних відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЧонгова С.І.