Рішення № 18197202, 06.09.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

06.09.2011Справа №5002-2/3361-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант Трейд" (84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2; адреса для листування: 95047, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Вузлова 12)

до відповідача Приватного підприємства "Залізничне торгове об'єднання" (95015, АР Крим, м. Сімферополь, просп. Кірова, 1)

Про стягнення 39 309,25 грн.

Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник, довіреність у справі.

Від відповідача: не зявився.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Авант Трейд" звернулось до господарського суду АР Крим із позовною заявою до приватного підприємства "Залізничне торгове об'єднання" та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 39 309,25 грн., з яких: 36649, 62 грн. сума основного боргу, 506,86 грн. сума пені, 1498,98 грн. 7 % штрафу та 653,87 грн. сума 20% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами був укладений договір поставки № 1519 від 10.01.2011 р. на постачання алкогольних напоїв, за яким позивач поставляв товар відповідачу, а відповідач в свою чергу приймав продукцію, згідно видаткових накладних, перелік яких наведений в Додатку, проте відповідач не оплачував товар в повному обсязі. Отже, в результаті порушення відповідачем умов договору, станом на 03.06.2011 р. за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 36649, 62 грн. Сума боргу відповідача з врахуванням індексу інфляції, пені, 20 %річних відповідно до пп. 9.2 9 Договорів, 7 % штрафу відповідно до пп. 7.1 п.7 Договорів складає 39309, 25 грн. Порушення відповідачем умов договору стало підставою для звернення із позовом до суду.

06.9.2011 року від позивача надійшло пояснення по справі, в якому позивач наводить перелік витратних накладних, відповідно до яких відповідачу була відвантажена продукція.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Тим самим, судом згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але він своїми правами не скористався.

Відповідно до абз.3,4,6 п. 3.6 Розяснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авант Трейд", як постачальником, та Приватним підприємством "Залізничне торгове об'єднання", як покупцем, був укладений договір поставки №1519 від 10.01.2011 року, відповідно до п.1.1 якого предметом договору являється те, що постачальник зобов'язується передати у власність покупця алкогольні напої, надалі - товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору.

Відповідно до п.3.7 договору сторонами було узгоджено, що покупець зобов'язаний надати постачальникові повідомлення зі зразками підписів осіб уповноважених приймати товар і підписувати товаросупроводжувальні документи та зразками печаток (штампів). Підпис особи уповноваженої приймати товар на товаросупроводжувальних документах, зразок якого є у повідомленні наданому покупцем, вважається достатнім доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця, без необхідності завірення такого підпису печаткою (штампом). Наявність на товаросупроводжувальних документах печатки (штампу), зразки яких було попередньо надано покупцем, є належним доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця, навіть якщо зразок підпису особи зазначений у повідомлені не збігається з тим, який наявний на товаросупроводжувальних документах. У випадку, якою зразок підпису та (або) зразок печатки (штампу) на накладній не збігається зі зразками підписів та (або) зразками печаток (штампів) наданих покупцем постачальнику у повідомленні, проте такий підпис (печатка, штамп) наявний на накладних, що були оплачені покупцем раніше, то вважається, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця.

Розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом шістдесяти календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому угодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати (п.6.1 договору).

Позивач на виконання зобовязань, прийнятих за договором поставки №1519 від 10.01.2011 року відповідно до видаткових накладних, які знаходяться в матеріалах справи та оформлені у відповідності з п.3.7 договору, поставив відповідачу обумовлений договором товар, а відповідач отримав товар на суму 36649грн62коп.

Проте, відповідач у порушення умов укладеного між сторонами договору та вимог діючого законодавства, свої зобов'язання за договором поставки №1519 від 10.01.2011 року належним чином не виконав, а саме не оплатив позивачу вартість поставленого товару. В результаті вищенаведеного за відповідачем перед позивачем на момент розгляду спору за поставлений, відповідно до укладеного між сторонами договору поставки №1519 від 10.01.2011 року, товар склалася заборгованість у розмірі 36649грн62коп., яка підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Виходячи зі змісту ст.. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт виконання зобовязань перед позивачем по сплаті 36649,62грн. боргу та позивач не підтверджує надходження вказаної суми на його рахунок.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 36649,62грн. боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення боргу, позивачем заявлені вимоги про стягнення 20% річних у розмірі 653грн87коп. від простроченої суми за період з 18.04.2011 року по 15.6.2011 рік, які підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Приписами статті ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, обовязок боржника, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом.

Сторони при укладенні договору поставки №1519 від 10.01.2011 року передбачили в п.9.2., що у випадку порушення покупцем строків оплати отриманої від постачальника продукції, покупець зобовязаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

А відтак, враховуючи умови укладеного між сторонами договору, суд задовольняє вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант Трейд" щодо стягнення 20% річних у розмірі 653грн87коп. від простроченої суми за період з 18.04.2011 року по 15.6.2011 рік.

Окрім вимоги про стягнення боргу позивачем заявлена вимога про стягненняштрафу у розмірі 1498грн90коп. за порушення строків оплати отриманого за договором поставки №1519 від 10.01.2011 року товару та 506грн86коп. пені за період з 18.4.2011 року до 15.6.2011 року, які підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сторони в договорі поставки №1519 від 10.01.2011 року передбачили відповідальність відповідача за порушення строків оплати. Так, пунктом 7.1 даного договору визначено, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.

Виходячи з вищевказаного, позовні вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 1498грн90коп., нарахованого з урахуванням вимог укладеного між сторонами договору поставки №1519 від 10.01.2011 року, за порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги ТОВ "Авант Трейд" про стягнення 506грн86коп. пені за період з 18.4.2011 року до 15.6.2011 року слід зазначити:

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Виходячи з вищевказаного, позовні вимоги щодо стягнення 506грн86коп. пені за період з 18.4.2011 року до 15.6.2011 року, нарахованої з врахуванням вимог укладеного між сторонами договору, ст..3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР та п. 6 ст.232 Господарського кодексу України, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відносяться на відповідача.

В засіданні суду оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене та підписане 12.9.2011р.

Керуючись ст.ст. 49,75,82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Залізничне торгове об'єднання" (95015, АР Крим, м. Сімферополь, просп. Кірова, 1, ЄДРПОУ: 36228464, п/р №26002060228110 в КРУ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО384436 ІПН 362284601090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант Трейд" (юридична адреса: 84601, Донецька обл., м. Горлівка, вул..Озерянівська, 2; фактична адреса: 95047, м.Сімферополь, вул..Узлова, 12, р/р 26005304703601 в АКБ «Південний» м. Київ, МФО 320917 ЄДРПОУ 36899012) 36649,62грн. боргу, 1498грн90коп. штрафу, 506грн86коп. пені, 653грн87коп. річних, 393грн09коп. державного мита, 236,00грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримТолпиго В.І.