Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 222
РІШЕННЯ
Іменем України
23.08.2011Справа №5002-1/2685-2011 за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (95000, АДРЕСА_1),
до відповідача Приватного підприємства «Залізничне торгове обєднання», (95015, АР Крим, м. Сімферополь, пр-т Кірова, 1),
про стягнення 35623,02грн.,
Суддя Л.О.Ковтун
представники:
від позивача ОСОБА_2, представник, довіреність від 14.03.2008р.,
від відповідача не зявився, повідомлений належним чином,
Суть спору: підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Приватного підприємства «Залізничне торгове обєднання» про стягнення суми боргу в розмірі 35157,74грн., витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції в розмірі 342,51грн., 3% річних в розмірі 122,77грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобовязання за договором купівлі-продажу № 7141 від 08.10.2010р., в частині оплати вартості отриманого товару.
Заявою від 02.08.2011р. позивач збільшив розмір позовних вимог, просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 44440,07грн., витрати від знецінення коштів внаслідок інфляції в розмірі 342,51грн. та річні в розмірі 122,77грн.
Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти збільшення розміру позовних вимог, оскільки це не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву та документів витребуваних судом не представив, не забезпечив явку свого представника в судове засідання, про день розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією. Про причини неявки суд не повідомив.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Проте, відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні. Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору.
Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
08.10.2010р. між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (продавець) та Приватним підприємством «Залізничне торгове обєднання» (покупець) укладений договір купівлі-продажу № 7141 (далі договір, аркуш справи 9-10).
У розділі 1 договору сторони обумовили, що продавець зобовязується на умовах, передбачених цим договором, поставляти і передавати у власність покупцю товар, а покупець в свою чергу зобовязується приймати й оплачувати такий товар в асортименті, кількості і вартості, що вказані у накладних (товарних або товарно-транспортних).
Як свідчать матеріали справи, позивач відповідно до умов договору поставив Приватному підприємству «Залізничне торгове обєднання» товар на загальну суму 44986,88грн., що підтверджується накладними № РН-1003679 від 25.03.2011р., № РН-1003826 від 29.03.2011р., № РН-1003827 від 29.03.2011р., № РН-1003876 від 30.03.2011р., № РН-1004454 від 12.04.2011р., № РН-1004455 від 12.04.2011р., № РН-1004552 від 13.04.2011р., № РН-1004549 від 13.04.2011р., № РН-1004255 від 07.04.2011р., № РН-1004085 від 05.04.2011р., № РН-1004083 від 05.04.2011р., № РН-1004960 від 21.04.2011р., № РН-1003624 від 24.03.2011р.
Відповідно пункту 2.4 договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому або готівковому порядку протягом 60 календарних днів з моменту отримання товару від продавця.
У порушення умов договору, відповідач свої зобовязання виконав частково, у звязку із чим, станом на час розгляду справи заборгованість відповідача 44440,07грн.
Дослідивши надані позивачем докази у підтвердження своїх доводів, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.
У розумінні діючого законодавства зобовязанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).
Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.
У порушення вимог статей 33,34 Господарського кодексу України відповідачем жодних доказів належного виконання зобовязань за договором купівлі-продажу суду не надано.
За таких обставин, вимоги підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 44440,07грн. підлягають задоволенню.
Згідно статті 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Позивачем заявлено до відшкодування сума витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції в розмірі 342,51грн. та 3% річних в розмірі 122,77грн., які обчислені правомірно, через що підлягають задоволенню.
Понесені позивачем судові витрати з оплати державного мита в розмірі 356,23грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн. судом покладаються на відповідача у відповідності до статті 49 ГПК України.
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України і підписане 29.08.2011р.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства «Залізничне торгове обєднання», (95015, АР Крим, м. Сімферополь, пр-т. Кірова, 1; банківські реквізити: рахунок 26002060228110 в КРУ «Приватбанк», м. Сімферополь, МФО 384436, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 36228464) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (95000, АДРЕСА_1; банківські реквізити: рахунок НОМЕР_1 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) заборгованість в сумі 44440,07грн., витрати від знецінення коштів внаслідок інфляції в розмірі 342,51грн., 3% річних в розмірі 122,77грн., державне мито в розмірі 356,23грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки КримКовтун Л.А.
Судове рішення № 18197179, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 23.08.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2685-2011. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: