Рішення № 18197169, 06.09.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

06.09.2011Справа №5002-19/3407-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідробуд-3», АР Крим, смт.Красногвардійське (ідентифікаційний код 24690883)

до відповідача Приватного підприємства «Автотранс-А», АР Крим, м.Сімферополь (ідентифікаційний код 35283456)

про стягнення 38297,00 грн.

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача ОСОБА_1 гол. бухгалтер, дов. № 8 від 22.08.2011 р.

Від відповідача - не зявився

Суть спору: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Гідробуд-3» звернувся до Господарського суд АР Крим з позовом до відповідача Приватного підприємства «Автотранс-А», у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 34500,00 грн. основного боргу, 3797,00 штрафних санкцій (пеня), а також просить стягнути судові витрати.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 10.08.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

Представник позивача у судовому засіданні усно заявив клопотання про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені та просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 34500,00 грн. та пеню у розмірі 1868,28 грн.

Суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду та розглядає зменшені позовні вимоги позивача, як первісні позовні вимоги позивача до відповідача.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не сповістив. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Оскільки, відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, надання доказів, враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін.

Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 р. № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 р. № 1771), ст.12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (від 07.07.2010 р. № 2453 із змінами і доповненнями), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 р. № 8312), ст.ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 р. № 350) та клопотання представника позивача, він давав пояснення на російський мові.

Фіксація судового процесу технічними засобами проводилась відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями).

Представнику позивача розяснені приписи ст.38 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) про витребування господарським судом доказів лише за клопотанням сторін.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

23.11.2010 р. між Приватним підприємством «Автотранс-А» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гідробуд-3» (Виконавець) укладено Договір № 63 про надання послуг, відповідно до п.1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобовязання по наданню послуг погружчиком Т-156, д/н 117-03 КН, рік випуску 1990 (а.с.12).

11.03.2011 р. між Приватним підприємством «Автотранс-А» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гідробуд-3» (Виконавець) укладено Договір № 22 про надання послуг, відповідно до п.1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобовязання по наданню послуг екскаватором ЭО-3323, д/н 117-02 КН, рік випуску 1990 (а.с.14).

У виконання умов вказаних Договорів між позивачем та відповідачем підписані акти приймання передачі (а.с.13,15).

Відповідно до п.1.2 Договорів Робота вважається виконаною після підписання акта виконаних робіт представником Замовника.

Згідно п.3.1.2 Замовник зобовязується, зокрема оплатити послуги Виконавця на умовах даного Договору.

Пунктом 2 Договору № 63 від 23.11.2010 р. передбачено, що за виконані роботи, зазначені в п.1 даного Договору, Замовник виплачує Виконавцю 100,00 грн. за одну годину роботи механізму. Замовник вносить 100% суми на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніше 3-х днів після підписання акту виконаних робіт. Замовник вносить передплату в розмірі 50% на розрахунковий рахунок Виконавця. Стягнення заборгованості по платежам проводиться Виконавцем у встановлений законом строк. Пеня стягується у розмірі 0,1% від вартості робіт за кожен день прострочки платежу.

Пунктом 4 Договору № 22 від 11.03.2011 р. передбачено, що за виконані роботи, зазначені в п.1 даного Договору, Замовник виплачує Виконавцю 100,00 грн. за одну годину роботи механізму. Замовник вносить 100% суми на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніше 3-х днів після підписання акту виконаних робіт. Замовник вносить передплату в розмірі 50% на розрахунковий рахунок Виконавця. Стягнення заборгованості по платежам проводиться Виконавцем у встановлений законом строк. Пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Актом виконаних робіт № 30 від 01.03.2011 р. на суму 10500,00 грн. та Актом виконаних робіт № 47 від 29.03.2011 р. на суму 24500,00 грн. підтверджується факт надання позивачем послуг відповідачу (а.с.16-17).

Також, актом звірки взаєморозрахунків від 31.03.2011 р. підписаного між позивачем та відповідачем підтверджується сума основного боргу у розмірі 34500,00 грн. (а.с.22).

Претензією № 36 від 20.04.2011 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про оплату наявної заборгованості (а.с.18).

Несплата відповідачем за надані послуги й стала підставою для звернення до суду із даним позовом.

Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями), зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) та положень статті 193 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 436 із змінами і доповненнями), зобовязання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. №435 із змінами і доповненнями) якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. №435 із змінами і доповненнями).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи суд вбачає, що Актом виконаних робіт № 30 від 01.03.2011 р. на суму 10500,00 грн. та Актом виконаних робіт № 47 від 29.03.2011 р. на суму 24500,00 грн. підтверджується факт надання позивачем послуг відповідачу (а.с.16-17).

Також, актом звірки взаєморозрахунків від 31.03.2011 р. підписаного між позивачем та відповідачем підтверджується сума основного боргу у розмірі 34500,00 грн. (а.с.22).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 34500,00 грн. обґрунтовані, засновані на законі та підлягають задоволенню.

Сума пені також підлягає стягненню у розмірі 2295,00 грн., оскільки розрахована згідно із ст.258 Цивільного кодексу України (у редакції від 16.01.2003 р.), п.6 ст.232 Господарський кодекс України (у редакції від 16.01.2003 р.), ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» (від 22.11.1996 р. № 543 із змінами і доповненнями).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 34500,00 грн., пені у розмірі 1868,28 грн., обґрунтовані, засновані на законі, а отже підлягають задоволенню.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Документально підтверджених доказів, які б спростували, або підтвердили сплату заборгованості відповідача перед позивачем суду не представлено. Відповідачем також не оспорено суму розрахунку позивача.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) у повному обсязі.

Крім того, суд вважає за необхідне достягнути з позивача до державного бюджету державне мито у розмірі 19,28 грн., оскільки при поданні позову позивачем не вірно сплачене державне мито.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями), суд -

ВИРІШИВ:

·Позов задовольнити у повному обсязі.

·Стягнути з Приватного підприємства «Автотранс-А» (АР Крим, м.Сімферополь, вул.Булганак, 9; ідентифікаційний код 35283456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідробуд-3» (АР Крим, смт.Красногвардійське, вул.50 лєт Октября, 10; ідентифікаційний код 24690883) суму основного боргу у розмірі 34500,00 грн., пеню у розмірі 1868,28 грн., державне мито в розмірі 345,00 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

·Стягнути з Приватного підприємства «Автотранс-А» (АР Крим, м.Сімферополь, вул.Булганак, 9; ідентифікаційний код 35283456) на користь Державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м.Сімферополя, ідентифікаційний код 34740405, код платежу 22090200) 18,69 грн. державного мита.

·Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідробуд-3» (АР Крим, смт.Красногвардійське, вул.50 лєт Октября, 10; ідентифікаційний код 24690883) на користь Державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м.Сімферополя, ідентифікаційний код 34740405, код платежу 22090200) 19,28 грн. державного мита.

·Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 12.09.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМокрушин В.І.