Ухвала суду № 18197170, 06.09.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216

УХВАЛА

<Список (При необходимости выбрать) >

<Список (При необходимости выбрать) >

06.09.2011Справа №5002-19/3633-2011 За заявою боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформ - Плюс», АР Крим, м.Євпаторія (ідентифікаційний код 33763746)

про банкрутство

Суддя Мокрушин В.І.

представники:

Від боржника ОСОБА_1. представник, дов. № 1 від 22.07.2011 р.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформ - Плюс» звернулось до Господарського суду АР Крим з заявою про порушення справи про банкрутство у порядку, передбаченому ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 25.08.2011 р. заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

Представник боржника у судовому засіданні усно заяву про визнання боржника банкрутом підтримав у повному обсязі та просив суд її задовольнити. Документи витребувані ухвалою суду не представив, причини невиконання вимог суду не повідомив.

Розглянувши заяву боржника про визнання його банкрутом, дослідивши наявні докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до боржника процедури банкрутства ліквідації в порядку ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (від 14.05.1992 р. № 2343-XII із змінами і доповненнями), якщо вартості майна боржника юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобовязані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Частиною 2 статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (від 14.05.1992 р. № 2343-XII із змінами і доповненнями) передбачено, що за результатами розгляду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується банкрутом.

Отже, метою судового засідання по розгляду заяви боржника є остаточне зясування майнового та фінансового положення боржника, за результатами якого, суд при наявності підстав виносить постанову про визнання боржника банкрутом за спрощеною ліквідаційною процедурою.

Суд, приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом, повинен дослідити наявність або відсутність необхідних передумов для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (від 14.05.1992 р. № 2343-XII із змінами і доповненнями) та встановити обставини, на підставі яких суд дійшов висновку про необхідність визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Преамбулою Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (від 14.05.1992 р. № 2343-XII із змінами і доповненнями) передбачено, що цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (від 14.05.1992 р. № 2343-XII із змінами і доповненнями) провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (від 14.05.1992 р. № 2343-XII із змінами і доповненнями), Господарським процесуальним кодексом України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями), іншими законодавчими актами України.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» зазначається, що судам слід застосовувати положення Закону в системному взаємозвязку з приписами інших законів.

Відповідно до статті 105 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи. З моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Відповідно до ст.111 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Згідно ст.110 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями), якщо вартість майна юридичної особи, що ліквідується, є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Таким чином, виходячи з системного аналізу наведених вимог закону, необхідними передумовами для звернення ліквідаційної комісії боржника із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство у порядку статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є: оцінка вартості наявного майна боржника, у разі його наявності, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів, встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості та т.і.

З матеріалів справи вбачається, що боржник звернувся з заявою про визнання його банкрутом без передумов необхідних для такого звернення, зокрема, у заяві про банкрутство відсутні та заявником не надані суду відомості про те, чи проводилася належним чином оцінка наявного майна боржника, у разі його наявності, чи повідомлялися податкові органи про ліквідацію особи.

Боржник у заяві про визнання боржника банкрутом вказує про повідомлення Державного реєстратора виконавчого комітету Євпаторійської міської ради про внесення запису про прийняття рішення щодо припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформ - Плюс».

Однак, з матеріалів справи суд не вбачає документального підтвердження такого посилання, у звязку з чим такий довід заявника до уваги не приймає.

Боржником у заяві не наведено та не надано суду доказів недостатності вартості майна для задоволення вимог кредиторів.

Не надано суду і проміжного ліквідаційного балансу, складеного ліквідаційною комісією після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та затвердженого органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, який повинен містити відомості про склад майна підприємства, що ліквідується, перелік предявлених кредиторських вимог та результат їх розгляду.

Щодо посилання ліквідатора боржника на наявність заборгованості у розмірі 55267,58 грн., з яких 44214,06 грн. основний борг, 11053,52 грн. штрафні (фінансові) санкції суд зазначає наступне.

Як вбачається із змісту заяви боржник вказує на Акт про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Інформ Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 р. по 14.06.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 14.06.2011 р. (а.с.5-95) на підставі якого винесено податкове повідомлення рішення № 0001162302 від 12.07.2011 р. на суму 55267,58 грн. (а.с.96).

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими та не були задоволені протягом трьох місяців після пред'явлення до виконання та відкриття виконавчого провадження, в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсними вимогами є таки вимоги, право на які виникло до порушення справи про банкрутство. До суми, яка надає право звернення кредитору із заявою про порушення справи про банкрутство не зараховуються суми штрафних санкцій та пені.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність безспірних вимог у розумінні ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у звязку з чим цей довід до уваги не приймає.

Встановити та зясувати дійсне фінансове положення боржника шляхом проведення аналізу фінансового стану боржника щодо виявлення неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства чи доведення до банкрутства також неможливо через відсутність та ненадання заявником фінансових документів.

Виходячи з системного аналізу наведених вище вимог закону в їх взаємному звязку з приписами ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вказані обставини не можуть бути достатніми підставами для визнання боржника банкрутом в порядку ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки заявником не дотримано зазначеного порядку проведення ліквідації підприємства, що свідчить про відсутність необхідних передумов для звернення із даною заявою про банкрутство.

У пункті 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» зазначено, що Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі статті 40 Закону та статті 80 ГПК України.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відсутні підстави для визнання боржника банкрутом та застосування до боржника спрощеної процедури ліквідації, передбаченої ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тому провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями).

На підставі викладеного, керуючись ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (від 14.05.1992 р. № 2343-XII із змінами і доповненнями) та п.1-1 ч.1 ст.80, 86 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями), суд

УХВАЛИВ:

·Провадження по справі № 5002-19/3633-2011 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю ««Інформ - Плюс» (ідентифікаційний код 33763746) припинити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМокрушин В.І.