Постанова № 18196997, 08.09.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"08" вересня 2011 р. Справа № 5021/91/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Могила С.К. (головуючого),

Борденюк Є.М.,

. Вовка І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 року у справі № 5021/91/2011 за позовом відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" до відкритого акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" про стягнення штрафних санкцій та зобов’язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У січні 2011 року позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою до ВАТ "НВАТ "ВНДІкомпресормаш" (правонаступником якого є ПАТ "НВАТ "ВНДІкомпресормаш") про стягнення штрафу в сумі 7 181 грн. та зобов'язання виконати за свій рахунок гарантійний ремонт у зв'язку з поставкою неякісного обладнання за договором від 02.07.2007 року № ПУ-101.

Рішенням господарського суду Сумської області від 03.03.2011 року (суддя Малафеєва І.В.) в позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 року (судді Погребняк В.Я., Гончар Т.В., Слободін М.М.) зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача штраф у сумі 7 181 грн., а в решті позову провадження у справі припинено.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що апеляційним господарським судом порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.

Здійснити заміну відповідача ВАТ "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" на його правонаступника ПАТ "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" згідно наданого статуту та відповідно до ст. 25 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було 02.07.2007р. між ВАТ "Павлоградвугілля" (покупець) та ВАТ "НВАТ ВНДІкомпресормаш" (постачальник) було укладено договір № ПУ-101, відповідно до умов якого постачальник прийняв на себе зобов'язання передати у власність покупця продукцію та обладнання виробничо-технічного призначення у строк, в асортименті, кількості, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами договору в Специфікаціях, які є невід'ємними частинами Договору, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити за нього узгоджену сторонами суму.

Специфікацією від 10.03.2010 року передбачено зобов'язання відповідача поставити установку компресорну винтову пересувну УКВШ 5\7 за ціною 143 610 грн.

У відповідності до п. 2.1 договору якість товару, який поставляється, повинна відповідати нормам, стандартам якісних показників та технічним вимогам, встановленим діючими нормативними актами України та умовами цього Договору по кожному виду продукції.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що постачальник гарантує якість продукції, яка поставляється, на протязі гарантійного строку, встановленого до відповідного виду продукції, її відповідність діючим нормам ГОСТ (ТУ) України, та відповідає перед покупцем за всіма гарантійними зобов'язаннями.

Гарантійний строк на установку компресорну передбачається пунктом 5.1 Формуляру УКВШ-5\7 00.00.000 ФО та становить 12 місяців від дня вводу установки в експлуатацію, але не більш ніж 18 місяців від дня відвантаження з заводу виробника; при цьому гарантійне напрацювання не може бути більше, ніж 3000 год.

На виконання умов договору, відповідач у березні 2010 року поставив позивачу установку компресорну гвинтову пересувну УКВШ 5\7, яку 31.03.2010 року введено в експлуатацію на виробничому структурному підрозділі ВАТ "Павлоградвугілля" "Шахта "Степова".

21.08.2010 року (в межах гарантійного строку) сталося спрацювання теплового захисту компресору та відключення пускача ПВИ-125, в результаті чого установка вийшла з ладу. Для участі в обстеженні установки компресорної з метою визначення причин виходу її з ладу, у відповідності до п.2.4. договору, позивачем був викликаний представник постачальника продукції.

26.08.2010 року комісією, до складу якої увійшли представники сторін, проведено обстеження установки компресорної гвинтової пересувної УКВШ 5/7 зав. № 1153, було встановлено, що вихід з ладу установки компресорної стався з причини заклинювання гвинтового блоку СР 90О зав.№33792; спрацювання теплового датчика компресора ДТР- 212; спрацювання теплових датчиків електродвигуна ДТР-212.

26.08.2010 року вказаною комісією було складено акт, в якому зазначено, що комісія дійшла висновку, що для визначення причини заклинювання гвинтового блоку СР 90G зав.№33792 та виходу з ладу установки, гвинтовий блок необхідно розібрати в умовах заводу. У разі визнання випадку гарантійним, відповідач зобов'язується за свій рахунок відновити працездатність компресорної установки.

17.09.2010 року комісією, до складу якої увійшли представники сторін, на підприємстві постачальника було проведено повторне обстеження установки компресорної гвинтової пересувної УКВШ 5/7 зав. № 1153, за результатами якого представниками комісії з боку відповідача було зроблено висновок про те, що "прихват" винтів КБ виник в результаті: недостатньої кількості масла на охолодження та змазку вузлів блоку та позивачем при експлуатації установки було допущено порушення вимог Керівництва з експлуатації установки - п. 3.2.1, п. 2.3.9, а представники комісії позивача виклали окрему думку про наявність заводського дефекту.

18.10.2010 року на адресу відповідача позивачем направлено письмове повідомлення про проведення гарантійного ремонту установки компресорної гвинтової пересувної.

Повідомлення від 18.10.10 року постачальником було отримано 21.10.2010 року, а тому, у відповідності до п.2.6 договору обов'язок постачальника з гарантійного ремонту компресорної установки виникає протягом 14 днів з моменту отримання повідомлення, тобто - з 22.10.2010 року.

За п. 2.6 договору у випадку виходу з ладу продукції з вини постачальника, виявлення прихованих дефектів, протягом гарантійного строку, покупець повідомляє в письмовій формі постачальника, постачальник в свою чергу протягом 14 календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення за свій рахунок усуває виявлені недоліки.

Пункт 5.4. договору передбачає, що у разі невиконання або прострочки виконання постачальником прийнятих на себе зобов'язань у відповідності до п. 2.6 цього договору, постачальник сплачує покупцю неустойку у вигляді штрафу в розмірі 5% від вартості не відремонтованої продукції.

09.11.2010 року на адресу відповідача позивачем була направлена претензія про сплату штрафу в сумі 7 181 грн. та виконання гарантійного ремонту установки компресорної.

02.12.2010 року відповідач у відповіді на претензію зазначив, що підприємство відповідача відновило працездатність установки компресорної, але без використання витратних матеріалів (фільтрів та мастила), вартість яких позивач повинен оплатити за виставленим рахунком.

Предметом даного судового розгляду є вимоги покупця про стягнення із продавця штрафу в сумі 7 181 грн. та зобов'язання виконати за свій рахунок гарантійний ремонт у зв'язку з поставкою ним неякісного обладнання за спірним договором.

Апеляційний господарський суд скасовуючи рішення суду першої інстанції про відмову в позові, та стягуючи з відповідача штраф у сумі 7 181 грн. виходив з недоведеності продавцем обставин виникнення несправності обладнання з вини покупця, а припинення провадження в частині позову про зобов'язання виконати за свій рахунок гарантійний ремонт обладнання обґрунтував відсутністю предмета спору.

Відповідно до вимог ст. 688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

За ч. 1 ст. 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу (ч. 2 ст. 268 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

За вимогами ч.ч. 5 ст. 269 ГК України постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами (технічними умовами) на основний виріб.

Постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Виходячи зі змісту статей 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання. Згідно з частиною 2 статті 551 цього Кодексу якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем не доведено виникнення несправності спірного обладнання з вини покупця та самим продавцем у відповіді на претензію визнано усунення ним несправності обладнання.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, при вирішенні спору суд апеляційної інстанції, дослідивши обставини справи, встановивши наявність правових підстав та умов для покладення на відповідача відповідальності за виникнення несправності поставленого ним обладнання, правильно застосувавши норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення штрафу з продавця товару, та припинив провадження в решті позову за відсутністю предмета спору у зв'язку з виконанням відповідачем гарантійного ремонту установки компресорної.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду.

За таких обставин, прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду на наведене та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 1211 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче "ВНДІкомпресормаш" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 року –без змін.

Поновити виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 року.

Головуючий суддя С.Могил

Судді Є.Борденюк

І.Вовк