Рішення № 18195797, 11.09.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.09.11р.Справа № 8/5005/9825/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Морефрост 2004"

(м.Дніпропетровськ)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

(м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу від 30.04.2010р., відповідно до договору про відступлення права вимоги від 01.07.2010р. у загальному розмірі 38 130,63 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - довіреність від 19.05.2011 року;

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Морефрост 2004" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом доФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу від 30.04.2010р., відповідно до договору про відступлення права вимоги від 01.07.2010р. у загальному розмірі 38 130,63 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 30 504,50 грн. - основний борг, 7 626,13 грн. - неустойка (штраф).

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу від 30.04.2010р., відповідно до договору про відступлення права вимоги від 01.07.2010р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується направленням ухвали суду на його юридичну адресу. Проте, належним чином отримання поштової кореспонденції не забезпечив, оскільки поштовий конверт з ухвалою суду повернувся, з відміткою поштової установи про закінчення терміну зберігання.

Крім того, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що надав позивач, станом на 05.09.2011 року місцезнаходженням відповідача є адреса за якою надсилались ухвала суду, а саме: АДРЕСА_1.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Морефрост 2004" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 01.07.2010 року було укладено договір про відступлення прав вимоги.

Відповідно до п.1.1 Договору про відступлення прав вимоги фізична особа-підприємець ОСОБА_3, як первісний кредитор, відступила Товариству з обмеженою відповідальністю "Морефрост 2004" права вимоги від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 основного боргу за договором купівлі-продажу від 30.04.2010 року, неустойки, трьох відсотків річних та інфляційних втрат (а.с.10).

30.04.2010р. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (продавець), та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу (далі-договір), відповідно до умов якого покупець зобов'язався оплатити та прийняти товар - хребти лосося с/м у строк до 31 травня 2010 року, а продавець зобов'язався прийняти оплату та передати у власність покупця хребти лосося с/м у кількості 4 693,00 кг. за ціною 6,50 грн за кілограм.

Договір набрав чинності з дня підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2010 року (п.8.1. договору).

Згідно п. 1.4. договору, вартість товару складає: 6,50 грн за 1 кілограм. Всього на загальну суму 30 504,50 грн. ( всього 4 693,00 кг).

Відповідно до п.3.1 договору, умови та порядок оплати: оплата у розмірі 30 504,50 грн до 15 червня 2010 року.

Відповідно до 5.1. договору у разі несвоєчасної та/або неповної оплати товару покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 25% від розміру своєчасно невиконаного грошового зобовязання та пеню у розмірі 1% від розміру своєчасно невиконаного зобовязання та пеню у розмірі 1% від розміру своєчасно невиконаного грошового зобовязання за кожень день прострочення.

На виконання умов договору,а саме, п.п.1, 2, 3 вказаного договору, 15.05.2010р. між позивачем та відповідачем було підписано акт приймання-передачі товару, а саме, хребти лососю с/м у кількості 4 693,00 кг.

Крім того, 16.08.2011 року позивачем було направлено на адресу відповідача акт звіряння розрахунків від 16.08.2011 року за період з 01.07.2010 року.(а.с.26,28)

Крім того, відповідачу позивачем надсилалась вимога про сплату заборгованості за договором (а.с.21).

Відповідно до п. 3.1 договору, покупець зобовязаний оплатити грошові кошти за отриманий товар в строк до 15.06.2010 року.

Вищевказане зобов'язання було відповідачем порушене, товар ним у визначений строк отриманий був, та в супереч вимогам умов договору оплачений ним не був.

Доказів виконання зобов'язання по поставці товару на загальну суму 30 504,50 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

На підставі вищевикладених норм, а також п. 5.1. договору купівлі - продажу позивачем був нарахований неустойка (штраф) у розмірі 7 626,13 грн.-що становить 25% від розміру своєчасно невиконаного грошового зобовязання, розрахунок якої також перевірений господарським судом.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення неустойка(штрафу) у розмірі 7 626,13 грн слід визнати обґрунтованою і не спростованою відповідачем та такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 30 504,50 грн. та 7 626,13 грн -неустойка ( штраф).

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер фізичної особи-підприємця НОМЕР_2, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МОРЕФРОСТ 2004" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Газети "Правда", буд.76; код ЄДРПОУ 34366049) - 30 504,50 грн - основного боргу; 7 626,13 грн - неустойки (штраф), 390,00 грн - витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяІ.Ю. Дубінін Повне рішення складено 09.09.2011 року

Згiдно з оригіналом Помічник судді Н.В.Касьянова