Рішення № 18195595, 08.09.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.09.11р.Справа № 14/5005/9866/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", 69035, м.Запоріжжя, вул. Діагональна, 11

до

відповідача-1 Державного підприємства "Придніпровська залізниця", 49602, м.Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108

відповідача-2 Приватного акціонерного товариства "Єнакієвський коксохімпром", 86406, м.Єнакієво, вул. Марата, 1

про стягнення 1244,10 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1. - юрисконсульт юридичного відділу за довіреністю № 18-142 від 26.04.2011 року

Від відповідача-1 не з'явився

Від відповідача-2 не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" та Приватного акціонерного товариства "Єнакієвський коксохімпром" про стягнення шкоди в сумі 1244,10 грн., судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення п. п. 52, 129 Статуту залізниць України, згідно залізничної накладної № 50086594 позивачем було отримано вантаж, при переважуванні якого виявлено недостачу в кількості 3,340 кг, вартість якої позивач і просить суд стягнути з відповідача.

Відповідач-1 з позовними вимогами не погоджується (відзив на позовну заяву від 18.08.2011 року), посилаючись на те, що відправник вантажу не підготував належним чином вагони та вантаж для перевезення вантажу дрібної фракції, що призвело до втрати вантажу під час перевезення, тобто відповідач-2 винний у втраті вантажу.

Відповідач-2 з позовними вимогами не погоджується (відзив на позовну заяву за № 013-2527 від 10.08.2011 року), посилаючись на те, що наявність поглиблень у спірних полувагонах виявлених при комісійному переваженні прибулого на станцію призначення вантажу свідчить про факт розкрадання коксової продукції при перевезенні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Справа, згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до п. 1.1 статуту Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", затвердженого Загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (протокол № 1/2011 від 08.04.2011 року), Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" є правонаступником всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", заснованого відповідно до рішення регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 3 травня 1995 року № 462, шляхом перетворення державного підприємства "Запорізький державний завод феросплавів" у відкрите акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" відповідно до Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", Постанови Кабінету Міністрів України від 07.12.1992 року № 686 про затвердження "Порядку перетворення в процесі приватизації" державних підприємств у відкриті акціонерні товариства", Указу Президента України від 26 листопада 1994 року № 699/94 "Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів" та діє на підставі закону України "Про акціонерні товариства".

29.06.2010 року між Відкритим акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів", як постачальником, та Відкритим акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів", як покупцем, було укладено договір поставки № 1003536, згідно п. 1.1 якого, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця коксову продукцію, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити вказану продукцію, асортимент, кількість, строки поставки і ціна якої зазначені у специфікаціях до даного договору, які є його невід'ємними частинами.

Як встановлено матеріалами справи, 25.03.2011 року на адресу позивача за залізничною накладною № 50086594 зі станції відправлення Єнакієве Донецької залізниці на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці прибули вагони № 56118557, № 55468821, № 5570718, № 56118250 з коксом непойменованим в алфавіті (вологий) (а. с. 14).

Відповідно до зазначеної залізничної накладної вантажовідправником коксу непойменованого в алфавіті є ПАТ "Єнакієвський коксохімпром" (відповідач-2).

Зазначений вагон був виданий позивачу згідно зі ст. 52, 129 Статуту залізниць України зі складанням комерційних актів № 019132/202 від 25.03.2011 року, № 019131/201 від 25.03.2011 року, № 019130/200 від 25.01.2011 року, в яких зафіксовані ознаки незбережного перевезення, такі як порушення маркування, виїмка вантажу та недостача у розмірі 3,340 кг.

При складанні комерційного акту № 019132/202 при візуальному огляді вантажу в вагоні № 55468821 було виявлено наступне: згідно залізничної накладної значиться маса вантажу 49600 кг, тара переваж 23400 кг. Фактично виявилось: брутто 71880 кг, тара з докум. 23400 кг, нетто 48480 кг, що менше ваги, зазначеної в документі на 1120 кг. Вагон технічно справний, бездверний, люки закриті плотно, теча вантажу відсутня. В комерційному відношенні навантаження у вагоні вище рівнів бортів на 20 см, шапкообразна, вантаж маркований вапняком у вигляді 3-х поперечних полос, зліва по ходу поїзда над 5, 6, 7 люками порушено маркування, виїмка розміром 450х60х40 см. При повторному переважуванні вагону комісією в тому ж складі результат не змінився (а. с. 16).

При складанні комерційного акту № 019131/201 при візуальному огляді вантажу в вагоні № 55070718 було виявлено наступне: згідно залізничної накладної значиться маса вантажу 47500 кг, тара переваж 23300 кг. Фактично виявилось: брутто 69600 кг, тара з докум. 23300 кг, нетто 46300 кг, що менше ваги, зазначеної в документі на 1200 кг. Вагон технічно справний, бездверний, люки закриті, теча вантажу відсутня. В комерційному відношенні навантаження у вагоні вище рівнів бортів на 20 см, шапкообразна, вантаж маркований вапняком у вигляді 3-х поперечних полос, зліва по ходу поїзда над 4, 5, 6, 7 люками порушено маркування, виїмка розміром 600х60х30 см. При повторному переважуванні вагону комісією в тому ж складі результат не змінився (а. с. 17).

При складанні комерційного акту № 019130/200 при візуальному огляді вантажу в вагоні № 56118250 було виявлено наступне: згідно залізничної накладної значиться маса вантажу 47700 кг, тара переваж 23400 кг. Фактично виявилось: брутто 70080 кг, тара з докум. 23400 кг, нетто 46680 кг, що менше ваги, зазначеної в документі на 1020 кг. Вагон технічно справний, бездверний, люки закриті, теча вантажу відсутня. В комерційному відношенні навантаження у вагоні вище рівнів бортів на 20 см, шапкообразна, вантаж маркований вапняком у вигляді 3-х поперечних полос, зліва по ходу поїзда над 5, 6, 7 люками порушено маркування, виїмка розміром 450х60х30 см. При повторному переважуванні вагону комісією в тому ж складі результат не змінився (а. с. 18).

Пунктом 2 ст. 308 Господарського кодексу України передбачено, що відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Відповідно до ст. 314 Господарського кодексу України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (п. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України).

У разі пошкодження вантажу внаслідок неправильного розміщення та кріплення, відповідальність покладається на відправника, доки він не докаже вину залізниці (п. 3.8 розяснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року № 04-5/601).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству (ст. 110 Статуту залізниць України).

Згідно зі ст. 31 Статуту залізниць України, яка передбачає, що залізниця зобов'язана надавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а в необхідних випадках - продезінфіковані вагони і контейнери.

Поверхня продукції, яка знаходилась у вагоні, була промаркована вапняним розчином, про що в графі 1 зворотної сторони залізничної накладної наявний відповідний запис вантажовідправника (а. с. 14).

Як встановлено матеріалами справи, відповідач-1 прийняв спірний вагон без будь-яких зауважень з його сторони відносно повноти його завантаження, наявності течі і технічного стану вагону, тобто ДП "Придніпровська залізниця" не застосувала у відношенні спірного вагону такий правовий засіб, як відмова в прийнятті вагону, який недовантажений до технічних норм або повного вміщення, або вимоги здійснення дозавантаження вагону, оскільки для цього існували правові підстави, що свідчить про те, що вагон був завантажений до повного вміщення.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, на піввагони тощо) приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагону, а під час приймання зазначеного вагону зауважень, щодо неповноти навантаження металопродукції не було заявлено представниками Придніпровської залізниці, тобто недостача виникла під час перевезення залізницею металопродукції внаслідок чого наявна вина відповідача-1. Крім того, відповідно до комерційних актів, відповідач-1 не виконав вимоги збірника ТУ п.п. 7.2 розділу 2, § 5 ТУ, ст. 31 Статуту залізниць України, які виключають втрату вантажу на шляху проходження.

З наявних матеріалів справи пошкоджень спірних вагонів не виявлено, тобто вина відповідача-2 відсутня.

Позовні вимоги позивача підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню щодо стягнення з відповідача-1 завданої шкоди в сумі 1244,10 грн., підстави щодо стягнення шкоди з відповідача-2 відсутні.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача-1.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 113, 114 Статуту залізниць України, ст. ст. 307, 308, 314 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 599, 909, 924 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, р/р 26036000002003 в Дніпропетровській філії АБ "ЕкспресБанк", МФО 306964, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, р/р 26005130029045 в ПАТ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186542) 1244 (одна тисяча двісті сорок чотири) грн. 10 коп. - шкоди, 102 (сто дві) грн. 00 коп. - витрат на держмито, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

В позовних вимогах щодо стягнення шкоди з відповідача-2 - відмовити.

СуддяС.П. Панна